Спосіб діагностики алергії до білків курячого яйця у дітей, хворих на бронхіальну астму

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до дитячої алергології та пульмонології та може бути використаний для діагностики харчової алергії, алергії до білків курячого яйця у дітей, хворих на бронхіальну астму. Задача винаходу - вдосконалення діагностичних підходів у виявленні харчової алергії (трофалергії) до овальбуміну (білка курячого яйця) у дітей раннього та дошкільного віку, хворих на бронхіальну астму, для підвищення ефективності профілактичних заходів, спрямованих на покращення перебігу бронхіальної астми у пацієнтів даної вікової групи. На сучасному етапі спостерігається зростання розповсюдженості алергічних захворювань у дитячій популяції, водночас, переважна більшість алергічних реакцій у дітей раннього та дошкільного віку пов'язана із харчовою гіперчутливістю (Дмитришин Б.Я., 2000, Ісаєва Л.А. та співавт., 1988). Перебіг харчової алергії в дитячому віці характеризується полісистемністю ураження та поліморфністю клінічних ознак, які можуть не тільки викликати напади бронхіальної обструкції (Karila C., 2002), але й бути причиною життєнебезпечних анафілактичних реакцій (Ranee F., Dutan G., 2002). Зокрема білок курячого яйця (овальбумін) посідає одне з провідних місць, як чинник, що може провокувати напади бронхіальної астми, та у дітей, хворих на астму, реєструється високий рівень сенсибілізації до нього (Беш Л.В., 2000). Водночас, загальновизнані шкірні алергічні тести із стандартним алергеном білку курячого яйця виявляються позитивними лише у 67,3% випадків та вимагають поєднаного використання з іншими, достатньо коштовними методиками (Delacourt C., 2002), зокрема, визначення специфічних Ig Е - антитіл у сироватці для підвищення специфічності у виявленні трофалергії. До аналогів способу, що заявляється, можна віднести "Способ выявления пищевого аллергена" [AC №1532872, Н.І. Якуба, Бюллетень изобретений - 1988, №48, - C. 227], в якому за допомогою хемілюнісценції стандартного харчового алергену і секрету шлунково - кишкового тракту in vitro виявляють алерген, що викликає харчову сенсибілізацію. Проте, слід зауважити, що у дітей раннього та дошкільного віку одержання секретів травного каналу різко утруднене і може проводитися лише під анестезією у виключних випадках, що різко обмежує використання даного способу у педіатричній практиці. Прототипом способу, що заявляється є "Спосіб діагностики харчової алергії у хворих на бронхіальну астму дітей" [Патент України № 50234А, опубл. ПВ. - 2002. - №10]. Спосіб-прототип передбачає виявлення харчової алергії шляхом використання комплексу параклінічних ознак, таких як показники кисневозалежної мікробіцидності еозинофілів периферичної крові за даними тесту з нітросинім тетразолієм (НСТ-тест). При одержанні негативного резерву НСТ-тесту еозинофілів крові верифікують наявність харчової алергії, навіть при замаскованому її перебігу. Даному прототипу притаманний ряд недоліків, що полягають у наявності в 21,6% випадків хибнопозитивних результатів, що призводить до гіпердіагностики трофалергії, а у 26,1% випадків, внаслідок наявних хибнонегативних результатів, - до її гіподіагностики. Також недостатніми слід вважати точність та позитивну передбачувану цінність данного способу. Окрім того, даний спосіб не дозволяє диференційовано виділити окремі причинно-значущі для розвитку астми харчові алергени, проте лише дозволяє дійти висновку про наявну приховану харчову алергію до білків курячого яйця. В основу винаходу, що заявляється, поставлено задачу підвищення ефективності виявлення харчової алергії до овальбуміну, як причинного фактору перебігу бронхіальної астми у дітей раннього та дошкільного віку шляхом використання комплексу параклінічних ознак, які включають визначення вмісту у крові інтерлейкіну - 4 (IL-4) та проведення внутрішньо-шкірних алергопроб для забезпечення оптимізації лікувально - профілактичних заходів у цій групі хворих. Поставлена задача вирішується тим, що в способі діагностики алергії до білків курячого яйця у дітей хворих на бронхіальну астму шляхом використання комплексу параклінічних ознак, згідно до винаходу, визначають вміст у сироватці крові інтерлейкіну - 4 та проводять внутрішньошкірні алергопроби із стандартними трофалергенами та у випадках коли вміст інтерлейкіну-4 складає 100пг/мл і вище, а внутрішньошкірні реакції з овальбуміном оцінені як різкопозитивні, роблять висновок про наявність харчової алергії до білків курячого яйця. Спільними ознаками винаходу та способу-прототипу є те, що для визначення алергії до білків курячого яйця використовується комплекс параклінічних ознак. Технічне вирішення способу, що заявляється, відрізняється від прототипу тим, що в якості показника замаскованої харчової алергії до овальбуміну у хворих на бронхіальну астму дітей раннього та дошкільного віку використовують поєднання різкопозитивних внутрішньошкірних реакцій із стандартним алергеном білку курячого яйця із визначенням у сироватці крові вмісту інтерлейкіну-4. Спосіб здійснюється наступним чином . Внутрішньошкірні алергопроби проводять з використанням стандартного алергену білків курячого яйця, а також тест-контрольної рідини, які наносять по 1 краплині на дезинфіковану шкіру передпліччя з інтервалом у 2см послідовно від ліктя. Стерильними одноразовими скарифікаторами для роблять проколи шкіри до упору обмежувача ланцетів через краплі нанесеного алергену, тест-контрольної рідини та розчину гістаміну. Через 5 хвилин окремими стерильними ватними тампонами промокають надлишок кожної рідини в місцях проколів. Оцінку реакції проводять через 15-20 хвилин, враховуючи лише ті шкірні реакції на стандартні алергени, які не супроводжуються реакціями на тест-контрольну рідину при позитивній відповіді на гістамін. Різкопозитивна реакція визначається за наявності гіперемії в діаметрі 10-20мм з нерівними краями, "псевдоподіями" та еритемою; позитивна реакція - інфільтрація, набряк, гіперемія в діаметрі від 8 до 15мм з інфільтратом та еритемою; слабко-позитивна - гіперемія 4-8мм, еритема; сумнівна реакція - гіперемія, яка не розсмоктується довше, по відношенню до контрольного тесту; негативна реакція - реакція, аналогічна в контролі, тобто швидко розсмоктується . У якості контролю використовували внутрішньошкірне введення контрольної екстрагуючої рідини. Визначення інтерлейкіну-4 у сироватці крові проводять з використанням люмінісцентного мікроскопа шляхом вивчення оптичної щільності профарбованих у лунках мікропланшету взірців сироватки після їх інтубації з біотинільованими моноклональними антитілами впродовж 1 години при температурі 37°С на струшуванні. Отримані таким чином взірці тричі промивають буфером та інкубують 30 хвилин при температурі 37°С і струшуванні з 200мкл розчину кон'югату стрептавізину з пероксидазою хрену. Після дворазового промивання дистильованою водою взірці фарбують та інкубують 15-20 хвилин при кімнатній температурі без прямого доступу сонячного світла при струшуванні до появи блакитного забарвлення. Реакцію зупиняють додаванням 50мкл розчину сірчаної кислоти та обчислюють результати за допомогою люмінісцентної мікроскопії шляхом побудови калібрувальної кривої "оптична щільність/концентрація", використовуючи концентрації розчинів стандартів. Харчову алергію до білків курячого яйця діагностують у ти х випадках, коли різкопозитивні шкірні реакції зі стандартним алергеном білків курячого яйця співпадають із вмістом у сироватці крові інтерлейкіну-4 100пг/мл і більше. Приклад практичного використання способу. Показники діагностичної цінності даного способу вивчені у 63 дітей раннього та дошкільного віку, хворих на бронхіальну астму. Наявність алергії до білків курячого яйця верифікували шляхом дослідження у сироватці крові пацієнтів специфічних до овальбуміну Ig-E - антитіл, які виявлені у 69,8% дітей. Встановлено, що у 65,5% пацієнтів були присутніми одночасно різкопозитивні шкірні реакції на введення стандартного овальбуміну та вміст IL-4 вище 100пг/мл у сироватці крові, причому у 97,7% з них верифіковано, за допомогою вивчення вмісту специфічних Ig-E, тро фалергію до білків курячого яйця. Показники діагностичної цінності поєднання різкопозитивних внутрішньошкірних проб з овальбуміном та вмісту IL-4 100пг/мл і вище для виявлення харчової алергії до білків яйця у пацієнтів раннього та дошкільного віку, хворих на бронхіальну астму, склали: чутливість тесту - 94%, специфічність - 40%, позитивна передбачуваність 80%, точність - 76%, розповсюдженість - 66%. Встановлено також, що наявність такого поєднання параклінічних ознак асоціює з абсолютним ризиком 55%, відносним 3,75 (95% СІ: 2,1 - 69,7), х2=17,3, р