Устаткування для термофіксування деталей

Запропонований винахід відноситься до області термообробки та може бути використаний для фіксування деталей при термообробці. Відоме устатк ування для термофіксування, яке використовується для забезпечення термофіксування одночасно декількох деталей [див. а.с. кол. СРСР №378460, кл. C21Д9/06, Б.В; №19, 1973]. Причиною, що перешкоджає досягненню необхідного технічного результату відомим технічним рішенням є складність в експлуатації та трудомісткість виготовлення. Відома плита для термофіксування виробів, прийнята автором як прототип, що вміщує раму та розташовані в середині її набір крипільних елементів у вигляді клинів та втулки, які розташовані у шахматному порядку та з'єднані між собою по твірній [див. а.с. кол. СРСР №727696, кл. С21Д9/06, Б.В. №14, 1980]. Причиною, що перешкоджає досягненню технічного результату прототипом, є його низька універсальність та невисока продуктивність термообробки деталей. В основу винаходу поставлена задача розробити конструкцію устаткування для термофіксування деталей, яке дозволить забезпечити універсальність та підвищити продуктивність термообробки деталей. Поставлена технічна задача забезпечується тим, що у відомій конструкції плити для термофіксування виробів, яка вміщує раму та розташований в середині її набір кріпильних елементів у вигляді клинів та втулок, які розташовані у ша хматному порядку та з'єднанні між собою по твірній, притискач виконують за формою плити, а нижню його площину оснащують 2-6 повздовжніми та поперечними призматичними пазами, до того у притискачі виконують отвори, які розташовані між пазами симетрично отворам плити, з кроком, що дорівнює 2-3 крокам отворів плити. Загальними ознаками для відомого та запропонованого технічного рішення є: виконання плити, яка вміщує раму та розташований в середині її набір кріпильних елементів у вигляді клинів та втулок; втулки розташовані у ша хматному порядку та з'єднанні між собою по твірній. Відмітними ознаками є те, що: притискач виконують за формою плити; нижня площина притискача оснащена 2-6 повздовжніми та поперечними призматичними пазами; в притискачі виконують отвори, які розташовані між пазами симетрично отворам плити, з кроком, рівним 2-3 крокам отворів плити. Наявність цих ознак дозволяє класифікувати запропонований винахід, як відповідний критерію "суттєві відзнаки". В інших відомих аналогічних технічних рішеннях не виявлені відмітні ознаки, які характеризують заявлений винахід. На підставі проведеного аналізу можливо зробити висновок, - що запропонована конструкція устаткування для термофіксації деталей має істотні відмітні ознаки в порівнянні з аналогічними технічними рішеннями, а зазначена сукупність істотних ознак забезпечує його високу універсальність та підвищує продуктивність термообробки деталей. Це досягається тим, що у запропонованому устаткуванні притискач виконують за формою плити, нижня його площина оснащується 2-6 повздовжніми та поперечними призматичними пазами по всій його нижній площині. При такому виконанні можливо проводити фіксування при термообробці як деталей з плоскою поверхнею, так і деталей типа вал. Для фіксування деталей з плоскою поверхнею служить плоска частина притискача, а для деталей типа вал -призматична. За допомогою такої форми нижньої частини притискача можливо одночасне закріплення декількох деталей з плоскою поверхнею та деталей типа вал. Виконання призматичних пазів по всій нижній площині притискача забезпечує жорстке фіксування довгих деталей типа вал, що при високих температурах термообробки виключає вигін цих деталей. Окрім того, виконання притискача за формою плити і оснащення 2-6 повздовжніми та поперечними призматичними пазами дозволяє збільшити продуктивність термообробки деталей за рахунок збільшення кількості одночасно обробляємих деталей. При великій кількості тонких деталей, щоб не було браку, їх можливо розташовувати рядами, відокремлюючи по висоті допоміжними стержнями. Таким чином, у наявності причинно-слідчий зв'язок між сукупністю істотних ознак запропонованого устаткування для термофіксування деталей та технічним наслідком, який можливо отримати при використанні винаходу для фіксування деталей при термообробці. На фіг.1 зображен загальний вид притискача, на фіг.2 зображено кріплення деталей в уста ткуванні для термофіксування деталей. Устаткування для термофіксування деталей містить в собі плиту 1, яка вміщує раму, зварену по кутам дуговим зварюванням з вушками для переміщення та кантування і втулок 3, жорстко зв'язаних між собою, притискача 4 з вушками для переміщення та кантування. Притискач вміщує 2-6 повздовжніх та поперечних призматичних пазів 5, та отвори 6. Розмір плити та притискача задаються в залежності від габаритів термообробляємих деталей. До того ж, для підвищення універсальності, відношення ширини та довжини плити та притискача виконують у співвідношенні 2:3. Висота притискача та плити (довжина труби l) та діаметр труби d визначається у співвідношенні l d = 0,05 ¸ 0,06, = 0,29 ¸ 0,31 , d l товщина втулок 1,5 ¸ 3,0мм. Міжцентрова відстань (крок) отворів на притискачі дорівнює 2-3 міжцентрової відстані втулок на плиті. Отвори розташовані між пазами та симетричні отворам плити. Вушки 2 на плиті та притискачі розташовані збоку в кількості 4 штуки для зручного стропування, переміщення, кантування та завантаження в різні типи термопічей. Приклад конкретного виконання. Перед термообробкою деталі 7 притискуються до плити притискачем 4 за допомогою стержнів 8 та клинів 9. При закріпленні деталей типа вал, закріплення виконують площиною призматичних пазів, а при закріпленні деталей з плоскою поверхнею закріплення виконують плоскою поверхнею притискача. Переміщення та завантаження в термопіч, а також для охолодження цього устаткування з деталями виконують за допомогою вушків. Запропонована конструкція устаткування для термофіксування деталей дозволяє забезпечити високу універсальність та збільшити продуктивність устаткування для термообробки деталей.