Спосіб лікування синдрому абдомінальної компресії при поєднаних травмах органів черевної порожнини

Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути застосований при лікуванні хворих з синдромом абдомінальної компресії (САК). В структурі травмованих і поранених мирного часу пошкодження органів черевної порожнини становлять 24%. На закриту травму живота припадає 84%, з летальністю 5-20% при ізольованих пошкодженнях і 45-75% при множинній та поєднаній травмі. Цю групу в основному складають важкі поєднані травми при дорожньотранспортних катастрофах (65%), при падіннях з висоти (25%) і внаслідок прямих ударів в живіт, отриманих на виробництві, під час спортивних занять і в побуті (10%) (див. В.С. Жуковський, Ю.Я. Філь, У.Р. Трутяк та ін. Результати дослідження мікробного забруднення черевної порожнини при травмах живота. Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва том 2, №2, 2001, с.120). З наведених даних стає зрозумілою доцільність активної тактики у лікуванні хворих з такими ушкодженнями. Найбільш близьким до заявленого способу є спосіб лікування хворих з поєднаною травмою органів черевної порожнини, при якому після виконання лапаротомії та санації черевної порожнини для попередження розвитку синдрому абдомінальної компресії оперативне втручання завершують підшиванням до країв лапаротомної рани синтетичної плівки, виготовленої з полімеру полігліколевої кислоти. Сітку залишають до стабілізації вітальних функцій організму хворого, після стабілізації яку видаляють і черевну порожнину зашивають наглухо.(ди в. Kenneth L. Mattox, David V. Feliciano, Ernest E. Moore. TR AU MA. 2000, p.273-274). Однак суттєвим недоліком даного способу є те, що відомий спосіб не може бути використаний у хворих з ускладненим протіканням САК, не попереджує проникнення вторинної інфекції в черевну порожнину та не захищає краї лапаротомної рани від нагноєння. Перед авторами поставлена задача: розробка такого способу лікування, що забезпечував би можливість повної санації черевної порожнини, спрощував техніку виконання, створював би додатковий об'єм черевної порожнини, скорочував термін лікування та використовувався би при лікуванні як неускладненого так і ускладненого САК. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування синдрому абдомінальної компресії при поєднаних травмах органів черевної порожнини шляхом виконання лапаротомії із санацією та тимчасовим закриттям черевної порожнини із полімерної плівки вирізають конусоподібну гільзу, розгорнуту довер ху нижнім овалом, по розмірам рани черевної стінки і підшивають до парієтальної очеревини. Завдяки тому, що в поданому винаході при створенні лапаростомії до країв рани підшивають полімерну плівку, заявляється можливість повної санації черевної порожнин, спрощується техніка виконання операції та скорочується термін лікування хворого. При цьому запропонований спосіб може бути застосований як метод лікування неускладненого так і при ускладненому протіканні САК. Крім того, наявність полімерної плівки дозволяє здійснювати візуальний контроль над запальним процесом в черевній порожнині та оперативно приймати адекватні заходи. Суть способу пояснюється кресленнями: на фіг.1 - зображено загальний вигляд лапаротомної рани та черевної порожнини після підшивання плівки, на фіг.2 - зображено загальний вид операції у фронтальній площині, де: 1 - полімерна плівка, 2 - передня черевна стінка, 3 - парієтальний листок очеревини, 4 - неперервний обвивний шов, 5 - місце закриття отвору в плівці, 6 - сформована гільза. Спосіб реалізується слідуючим чином (фіг.1, фіг.2). При наростанні явищ абдомінальної компресії проводимо лапаротомію. Після виконання лапаротомії виконують ревізію органів черевної порожнини, ліквідують джерело перитоніту та пошкодження, адекватно санують черевну порожнину. Формують лапаростому шляхом створення тимчасового закриття із полімерної плівки 1. Після того формують конусоподібну гільзу 6, розгорнуту довер ху нижнім овалом, по розміру рани передньої черевної стінки 2, підшивають до парієтального листка очеревини 3 неперервним обвивним швом 4 на всьому протязі післяопераційної рани, відступаючи від її краю на 2-2,5см та виводять краї нитки на поверхню шкіри в нижньому куті рани, де їх зав'язують між собою, або фіксують на тупферах, створюючи умови для відокремлення черевної порожнини від черевної стінки. При цьому верхній отвір целофанової плівки зав'язують 5 з подальшим розв'язуванням при програмованих релапаротоміях, а після завершення лікування - видаляють. Санацію черевної порожнини і післяопераційної рани проводимо до нормалізації і стабілізації гемодинамічних та вітальних функцій організму. Доказом ефективності даного способу, який був опробований в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги (КМКЛШМД) можуть бути наведені нижче приклади. Приклад 1. Хворий Д. 30р., історія хвороби №8594, поступив в відділення політравми КМКЛШМД 06.04.98p з травмою впав з висоти 6-го поверху (25-30м) з діагнозом: закрита травма грудної клітки, перелом ребер зліва, пневмоторакс, закрита травма живота, розрив правої долі печінки, сигмовидної кишки, розрив брижейки тонкого та товстого кишечника, заочеревинна та паравезикальна гематоми, перелом кісток тазу та кісток правого передпліччя, травматичний шок 4 ступені, церебрастенія. 6.04.98р виконано торакоцентез, дренування плевральної порожнини по Бюлау. Лапароцентез. Лапаротомія. Ушивання ран кишечника, брижейки. Резекція великого чепця. Дренування черевної порожнини. Первинна хірургічна обробка рани правого передпліччя. Металоостеосинтез кісток передпліччя. На другу добу післяопераційного періоду у хворого з'явилося напруження передньої черевної стінки, збільшився піковий тиск на вдосі та збільшився центральний венозний тиск, зменшився темп діурезу. Внутрішньочеревний тиск методом катетеризації сечового міхура через катетер Фолея був на рівні 30 міліметрів водного стовпа, що відповідав важкому ступеню САК. 9.04.98р виконана релапаротомія. При ревізії органів черевної порожнини виявлено явища ранньої кишкової непрохідності, перитоніт. Виконано: інтубація тонкого кишечника, лаваж черевної порожнини, програмована лапаростомія. При повторному вимірюванні показників внутрішньочеревного тиску 11.04.98p його значення було 15мм.вод.ст., що відповідав верхньому показнику норми. Завдяки застосуванню запропонованого способу вдалося за короткий термін часу ліквідувати САК і тим самим нормалізувати у хворого діяльність серцевосудинної, дихальної та сечовидільної систем, функції яких були порушені. В подальшому - проводили контрольні вимірювання внутрішньочеревного тиску, при яких не було виявлено показників вище 15мм.вод.ст. Хворому проводились ще 8 планових релапаротомій: 12.04.98р - планова санація черевної порожнини, 16.04.98p - планова санація черевної порожнини, 18.04.98p - планова санація черевної порожнини, 21.04.98p - планова санація черевної порожнини, 23.04.98p - планова санація черевної порожнини, 30.04.98p - планова санація черевної порожнини, 4.05.98р - часткове зашивання черевної порожнини, 13.05.98p - планова санація черевної порожнини, 26.05.98p - видалення плівки. Кінцеве ушивання черевної порожнини. 6.06.98р - видужання. Хворий виписаний на 61 день на амбулаторне лікування. Оглянутий через 2 місяці. Скарг немає, абдомінальна апертура загоїлась вторинним натягом без видимої вентральної кили. Таким чином, запропонований спосіб лікування синдрому абдомінальної компресії при поєднаних травмах органів черевної порожнини забезпечує повну санацію та додатковий об'єм черевної порожнини, спрощує техніку виконання операції та скорочує строки лікування хворого в 2-3 рази.