Спосіб профілактики рестенозів після реконструктивних операцій на прецеребральних артеріях

Спосіб профілактики рестенозів після реконструктивних операцій на прецеребральних артеріях шляхом виконання пластики артеріотомічного отвору латкою під час реконструктивної операції та призначення в післяопераційному періоді лікарських засобів, який відрізняється тим, що додатково призначають лікарський засіб Целекоксиб у добовій одноразовій дозі 200 мг тривалістю 6 місяців після хірургічного втручання. (19) (21) u201108700 (22) 11.07.2011 (24) 25.01.2012 (46) 25.01.2012, Бюл.№ 2, 2012 р. (72) НИКОНЕНКО ОЛЕКСАНДР СЕМЕНОВИЧ, БУЧАКЧИЙСЬКА НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА, ГУБКА ОЛЕКСАНДР ВІКТОРОВИЧ, КРАВЧЕНКО ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА, НИКОНЕНКО АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ (73) ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ, НИКОНЕНКО ОЛЕКСАНДР СЕМЕНОВИЧ, БУЧАКЧИЙСЬКА НАТАЛІЯ МИ 3 К., Родин Ю. В. Особенности реабилитации больных, перенесших каротидную эндартерэктомию // Український вісник психоневрології. - 2007. - Т. 15, випуск 1 (50), додаток. - С. 47.) Спільні суттєві ознаки найближчого аналога та корисної моделі є такі: 1. Проведення під час виконання реконструктивних операцій на прецеребральних артеріях пластики артеріотомічного отвору латкою. 2. Призначення лікарських засобів. Проте, цей спосіб є недостатньо ефективним тому, що патогенез формування рестенозу прецеребральних артерій після реконструктивних операцій відрізняється від механізму формування атеросклеротичної бляшки, він не пов'язаний тільки із дисліпідемічними та коагуляційними порушеннями, та визначається імунним запаленням, що розвивається в інтимі прецеребральної артерії як відповідь на операційну травму, з активною міграцією макрофагів, лімфоцитів і проліферацією гладком'язових клітин. Існує навіть кореляція між підвищенням рівня маркерів запалення і ризиком розвитку рестенозу. Тому стандартна терапія із довготривалим призначенням гіполіпідемічних, вазоактивних та антитромбоцитарних засобів не попереджає у повній мірі можливість розвитку даного ускладнення. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу профілактики рестенозів після реконструктивних операцій на прецеребральних артеріях шляхом додаткового призначення іншого лікарського засобу, що забезпечить підвищення ефективності лікування та поліпшить якість хірургічної корекції уражень прецеребральних артерій. Поставлена задача вирішується тим, що в способі профілактики рестенозів після реконструктивних операцій на прецеребральних артеріях, що полягає у виконанні пластики артеріотомічного отвору латкою під час реконструктивної операції та призначенні в післяопераційному періоді лікарських засобів, новим є те, що додатково призначають лікарський засіб Целекоксиб («Ранселекс») у добовій одноразовій дозі 200 мг тривалістю 6 місяців після хірургічного втручання. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає в наступному: додаткове призначення лікарського засобу Целекоксиб («Ранселекс»), що Комп’ютерна верстка А. Крулевський 66976 4 є селективним інгібітором ЦОГ-2, завдяки його системній протизапальній та антипроліферативній активності, сприяє пригніченню неоінтимальної проліферації. Спосіб здійснюється таким чином: 1. Хворим виконують реконструктивну операцію на ураженій прецеребральній артерії. 2. Операцію завершують пластикою артеріотомічного отвору латкою. 3. Хворим призначають в післяопераційному періоді за індивідуальними схемами вазоактивні засоби, препарати дезагрегантної та гіполіпідемічної дії. 4. Хворим додатково призначають в післяопераційному періоді Целекоксиб («Ранселекс») у добовій одноразовій дозі 200 мг тривалістю 6 місяців після хірургічного втручання. Приклад. Хворий В., 47 років, був прийнятий у відділення судинної хірургії Запорізької обласної клінічної лікарні із діагнозом: Атеросклеротичний стеноз внутрішньої сонної артерії праворуч, ішемічний атеротромботичний інсульт в каротидній системі праворуч, лівосторонній геміпарез з помірним обмеженням функції лівих кінцівок. Хворому було проведено лікування згідно із способом, що пропонується, а саме: 1. Хворому виконано реконструктивну операцію на ураженій прецеребральній артерії. 2. Операцію завершили пластикою артеріотомічного отвору латкою. 3. Хворому призначено в післяопераційному періоді за індивідуальною схемою вазоактивні засоби, препарати дезагрегантної та гіполіпідемічної дії. 4. Хворому додатково призначено в післяопераційному періоді «Ранселекс» у добовій одноразовій дозі 200 мг тривалістю 6 місяців після хірургічного втручання. Після проведеного лікування загальний стан хворого поліпшився, відбувся регрес лівостороннього геміпарезу, відсутні скарги. Через 6 місяців після проведеного хірургічного втручання за даними ультразвукового дуплексного сканування в реконструйованій зоні рестенозу не виявлено. Таким чином, використання способу, що пропонується, дозволило забезпечити підвищення ефективності лікування та поліпшити якість хірургічної корекції уражень прецеребральних артерій. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601