Вузол підшипника ковзання

Вузол підшипника ковзання, що складається з корпусу, кришок, одна із яких кріпиться разом з обоймою, вкладиша, посадженого на цапфу вала, який відрізняється тим, що обойма разом з кришкою закріплені з зовнішньої сторони корпусу, внутрішня поверхня обойми виконана циліндричною І в ній встановлена східчаста втулка з пазами для вкладишів, крім того у циліндричній обоймі та східчастій втулці виконані отвори для подачі змащення, а в пазах східчастої втулки встановлені фіксуючі кільця і кільцеподібні пробки. Корисна модель відноситься до області машинобудування і може використовуватися в опорах підшипників ковзання, а саме опорах лабораторних та досліджувальних стендів Відома конструкція вузла підшипника ковзання, що містить шип, вкладиш, опору вкладиша та супорт підшипника [Гипей Н. и др. Подшипники скольжения. Расчет, проектирование, смазка Бухарест, 1964, с.429, фиг.12.3]. Недоліками даної конструкції є необхідність розбирання супорта підшипника при заміні вкладиша та сталість розмірів внутрішнього діаметра опори вкладиша, що ускладнює можливість встановлення вкладиша іншого типорозміру. Відома конструкція вузла підшипника ковзання, що містить шип, втулку, з'єднану з резервуаром для мастильного матеріалу, виконаного у вигляді обойми та установленого в корпус [Гаевик Д.Т Подшипниковые опоры современных машин. М.: Машиностроение, 1985 с.151, рис83{м)]. Недоліками даної конструкції є низька взаємозамінність, складність зборки та випресовування вкладиша і резервуара при ремонті, а також складність виготовлення порожнистої обойми Найбільш близьким по технічній сутності та ефекту, що досягається є конструкція вузла підшипника ковзання, що містить цапфу, вкладиш, установлений на циліндрі та в обоймі, що встановлена в кришці підшипникового вузла [А.с СРСР №620872, кл G01N3/56, опубл 25.08.1978, Бюл №31]. Загальні ознаки відомої конструкції і об'єкта, що заявляється є вкладиш, насаджений на цапфу вала та розміщений в обоймі, яка кріпиться разом з однією з кришок у корпусі, виконаному у вигляді кронштейну. Однак дана конструкція має ряд недоліків: 1. Складність заміни обойми із вкладишем, у зв'язку з їх розташуванням з внутрішньої сторони підшипникового вузла; 2. Конструкція підшипникового вузла, через сталість розмірів його елементів, не дозволяє збільшити кількість типорозмірів досліджуємих вкладишів; 3. У конструкції вузла, у зв'язку з відсутністтю отворів для подачі змащення та розташуванням обойми з внутрішньої сторони, ускладнене змазування тертьових поверхонь; 4 Складність забезпечення співосності та точності встановлення вкладиша в обоймі через велику кількість проміжних елементів у конструкції вузла. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалювання конструкції вузла підшипника ковзання, в якому за рахунок розширення типорозмірів досліджуємих вкладишів у межах одного підшипникового вузла зберігається точність його розташування в корпусі, а також забезпечується швидке його розбирання, подача змащення до вузлів тертя та точність вимірів на досліждувальному стенді. Поставлена задача вирішується тим, що в конструкції вузла підшипника ковзання, який складається з корпуса, кришок, одна із яких кріпиться разом з обоймою, вкладиша, посадженого на цапфу вала, згідно з корисною моделллю, обойма разом з кришкою закріплені з зовнішньої сторони корпуса, внутрішня поверхня обойми виконана циліндричною і в неї встановлена східчаста втулка з пазами для вкладишів, крім того, у циліндричній 1 6700 обоймі та східчастій втулці виконані отвори для подачі змащення, а в пазах східчастої втулки встановлені фіксуючі кільця і кільцеподібні пробки. Зазначені ознаки становлять суть корисної моделі, наведеної на Фіг. На цапфу вала 1 встановлений вкладиш 2, ідо розташований в одному з пазів східчастої втулки 3. Втулка 3 встановлена в обоймі 4 і зафіксована в корпусі 5 підшипникового вузла внутрішньою 6 і зовнішньою 7 кришками за допомогою болтів 8 Для забезпечення подачі змащення до тертьових поверхонь у вкладиші 2, східчастій втулці 3 та обоймі 4 виконані отвори 9. Ущільнення з'єднань кришок б та 7 зі східчастою втулкою 3 та обоймою 4, з метою запобігання витоку змащення, здійснено за допомогою прокладок 10. Запобігання осьового переміщення вкладиша 2 у східчастій втулці З забезпечено за допомогою фіксуючого кільця 11, Виконані в обоймі 4 отвори 9, які використовуються для подачі змащення, у випадку установки іншого типорозміру вкладиша 2, закриті кільцеподібними пробками 12 Зовнішній діаметр кільцеподібних пробок 12 відповідає діаметрам внутрішніх пазів східчастої втулки 3. Зборка даного вузла здійснюється в такий спосіб. У східчасту втулку 3 встановлюються кільцеподібні пробки 12, які забезпечують герметизацію отворів, що не використовуються при дослідженні даного типорозміру вкладиша 2 Вкладиш 2 розташовується в одному з східчастих пазів втулки З, при чому його отвори повинні співпадати з отворами східчастої втулки 3. Для запобігання переміщення вкладиша 2 у східчастій втулці 3 між ними встановлюється фіксуюче кільце 11 Після цього східчаста втулка 3 у зібраному стані розміщується у внутрішній циліндричній поверхні обойми 4 з умовою співпадання отворів 9 для змащення. Далі, до корпусу 5 разом з ущільнюючою прокладкою 10 за допомогою болтів 8 закріплюється внутрішня кришка 6. Потім, через отвір у внутрішній кришці 6 подається вал, на цапфу 1 якого одягається вкладиш 2, що розміщений у східчастій втулці 3, яка в свою чергу з'єднана з обоймою 4. Зібрані частини конструкції щільно встановлюються у корпусі 5 та прикріплюються до нього разом з зовнішньою кришкою 7 через ущільнюючу прокладку 10 за допомогою болтів 8. Заміна дослідженого вкладиша 2 на інший його типорозмір виконується у такій послідовності. Викручуються болти 8 та знімається зовнішня кришка 7 разом з обоймою 4 та східчастою втулкою 3 Потім здійснюється випресовування фіксуючого кільця 11, вкладиша 2 та кільцеподібних пробок 12. Далі, виконується заміна дослідженого вкладиша 2 на інший його типорозмір Виконується підбір кільцеподібних пробок 12 під необхідний діаметр східчастої втулки 3, а також здійснюється фіксація нового типорозміру вкладиша 2 за допомогою фіксуючого кільця 11 відповідного діаметра. Після цього послідовність збирання вузла відповідає порядку зазначеному вище. Таким чином, використання даного вузла підшипника ковзання дозволяє1 досліджувати зношування вкладишів різного типорозміру без перетворення корпуса, забезпечити точність центрування вкладиша щодо обойми та корпуса підшипникового вузла, знизити час на заміну дослідженого вкладиша на інший його типорозмір, здійснити контроль своєчасної подачі змащення у вузол тертя та підвищити, таким чином, зносостійкість вкладиша. ФІГ. Комп'ютерна верстка Н. Лисенко Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601