Спосіб обробки зовнішнього середовища при стронгілоїдозі

Винахід відноситься до області медицини і стосується профілактики стронгілоїдозу. Стронгілоїдоз - важке хронічне захворювання з алергійними проявами, що не має тенденції до самолікування і нерідко приводить до летальних ісходів. Це ще і ВІЧ/СНІД - асоційований паразитоз. Хворі Снідом гинуть у 80% випадків від опортуністичних інфекцій і інвазій. Особливо в хворих Снідом стронгілоїдоз протікає важко у виді генералізованої інвазії з поразкою ЦНС і легень. Необхідність посилення заходів щодо боротьби з гельмінтозами, у т.ч. зі стронгілоїдозом, підкреслена в Наказі МЗ України №579 від 15.10.86 р. «Про поліпшення боротьби з гельмінтозами в Україні». При зниженому імунітеті гельмінт інтенсивно розмножується, інвазовані личинки, крім органів-мішеней (шлунково-кишковий тракт, легені), проникають у багато органів і тканин з розвитком дисимінованої інвазії. Це часто приводить до загибелі хворих. Роль стронгілоїдозу в патології людини, вага його плину на тлі імунодефіциту різного походження привертає до розробки оздоровчих і профілактичних заходів при стронгілоїдозі. Першорядного значення набуває розробка природозберігаючих заходів, що обумовлюють профілактику цієї інвазії серед населення. У літературі є дані про переважну поразку стронгілоїдозом жителів сільської місцевості, що по професійній чи побутовій діяльності стикаються з ґрунтом, ходять босими ногами по землі чи обробляють ґрунт голими руками, уживають для питва неочищену воду і т.п. Описані вогнища стронгілоїдозу в психіатричних лікарнях, інтернатах для розумово відсталих осіб. Тому, для оздоровлення населення від стронгілоїдозу поряд з виявленням, лікування інвазованих, підвищення санітарної культури населення, необхідне поліпшення санітарного стану навколишнього середовища: територій присадибних ділянок кожного господарства, територій психодиспансерів, закритих дитячих установ (дитячі будинки і будинки інвалідів для розумово відсталих дітей). Повинна проводитися дезінвазійна обробка навколишнього середовища, щоб максимально знизити чи виключити ризик нових заражень. Якщо на території зазначених об'єктів виявлене забруднення ґрунту фекаліями (підлоги і стульчаків убиралень, ґрунту навколо вбиралень, сміттєви х шухляд, вигрібних ям, житлових будинків) необхідно проводити дезінвазійну обробку. У зв'язку з цим важливим є пошук безпечних для людини, доступних і ефективних для дезінвазії навколишнього середовища хімічних засобів. Відомим для знезаражування ґрунту є 10% розчин калійних і змішаних добрив, а 40% розчини цих речовин використовують для знезаражування фекалій, 1-3% розчини карбатіону для знезаражування фекалій і ґрунту (Шабловская Е.А. Стронгилоидоз. - М.: Медицина, 1986. -С.115). Знезаражування ґрунту присадибних ділянок аміачною селітрою з розрахунку 200мг на 1м 2 поверхні ґрунту. Застосування цих добрив у такому співвідношенні за даними Е.А. Шабловскої дає гарні результати при знезаражуванні ґрунту присадибних ділянок у мікровогнищах стронгілоїдозу. Однак застосування зазначених препаратів не завжди дає позитивні результати, бо засоби, які використовують не впливають на всі стадії розвитку паразиту. Найбільш близьким технічним рішенням до заявленого є спосіб. Л.В. Гримайло (1990) випробувала кілька десятків речовин із групи пестицидів, застосовуваних у сільському господарстві для захисту рослин, на наявність у них овоцидних властивостей (у досвідах використовувалася культура яєць Ascaris lumbricoides). Недоліки способу пов’язані з тим, що препарати не володіють дією на всі стадії розвитку стронгілоїдозу. В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення способу обробки зовнішнього середовища при стронгілоїдозі, в якому за рахунок зміни хімічних препаратів, досягається виключення ризику нових заражень стронгілоїдозом у вогнища х і мікровогнищах інвазії. Поставлена задача вирішується в способі обробки зовнішнього середовища при стронгілоїдозі шляхом застосування хіміопрепаратів , згідно з винаходом, використовують 2-3% розчин полікарбоцину або 3% розчин прометрину, із розрахунку 1000мол/м 2 при експозиції 5-10 діб. З огляду на використання зазначених препаратів для обробки навколишнього середовища були проведені спеціальні лабораторні дослідження з вивчення ларвіцидних властивостей полікарбоцину і прометрину. Дослідження на першому етапі проводилися з чистою культурою фирярієвидних личинок при впливі на них розчинами цих препаратів 0,5; 1,0; 1,5; 2,0 і 3,0% концентрації при експозиціях 1-3-5-10 і 30 доби. Усі варіанти досвідівпроводилися в 3-х кратній послідовності. Усього було виконано 180 досліджень. Відсоток життєздатності личинок визначався при перегляді не менш 300 із задіяних у кожнім варіанті досвідів - 600 личинок. Ларвіцидна ефективність випробуваних препаратів в (%) наведена в таблиці 1. Таблиця 1 № п/п Препарат 1 Полікарбоцин 2 Прометрин Концен трація розчину (в%) 0,5 1,0 1,5 2,0 3,0 0,5 1,0 1,5 2,0 3,0 Виявлено життєздатних филярієвидних личинок(у %) Експозиція (доба) 1 3 5 10 20-30 22,3±1,8 48,6±1,5 72,4±2,2 80,5±2,6 100 26,7±2,4 49,7±1,3 78,6±3,3 87,4±1,7 100 29,1±1,4 53,4±1,8 80,8±1,8 100 100 31,4±0,9 56,7±2,1 100 100 100 33,2±1,3 58,9±1,2 100 100 100 19,4±1,6 30,2±2,8 56,4±1,3 78,2±1,3 100 20,6±1,7 33,3±1,5 59,9±1,8 80,8±2,1 100 23,8±1,3 46,2±1,4 60,4±0,6 89,9±1,3 100 26,7±1,6 49,7±1,8 68,7±2,3 100 100 30,8±0,6 50,2±1,1 100 100 100 Дані, наведені в таблиці №1 показують, що обидва препарати мають чітко виразні ларвицидні властивості. Тро хи більш виражені властивості у полікарбоцину. В усі х варіантах досвідів з ним відсоток загиблих личинок стронгілоїдів був вище, ніж при використанні прометрину. Повна загибель филярієвидних личинок відзначена в досвідах з концентрацією розчину полікарбоцину 2,0 - 3,0% уже на 5-у добу, а в концентрації 1,5 - 3% - на 10-у добу, тоді як при застосуванні прометрину тільки при концентрації 3% - на 5-у добу, а в концентрації 2-3% - на 10-у добу. Результати експериментальних досліджень послужили підставою для вибору концентрації розчинів цих препаратів і експозицій для проведення досвідів з різними субстратами, що містять личинки стронгілоїдів. Такими субстратами служили: ґрунт, фекалії, тверді покриття (дерево, плитка, пластик). Досвіди проводилися з розчинами полікарбоцину 2% і 3%, прометрину - 3% при експозиції 5-10 доби і 10 добу відповідно. Субстрати містили в середньому 500±20 життєздатних філярієвидних личинок на 1м 2 площі. Препарати вносилися в дозі 1000 мол/м 2. Усього було виконано 72 дослідження, результати представлені в таблиці №2. Таблиця 2 № п/п 1 2 Концент Виявлення життєздатних филярієвидних личинок через добу(у%) раціяроз Почва Фекалії Дерево Пластик чину (в 5доб. 10доб. 5доб. 10доб. 5доб. 10доб. 5доб. 10доб. %) 2 72,6±3,3 100 62,2±2,3 100 100 100 100 100 Полікарбоцин 3 89,9±2,4 100 84,2±1,6 100 100 100 100 100 Прометрин 3 84,7±1,9 100 91,6±2,4 100 100 100 100 100 Препарат Вони показують, що: - Ларвіцидна активність препаратів знижується в субстратах; - повна дезінвазія ґрунту і фекалій досягається при обробці кожним з випробуваних препаратів тільки на 10-у добу; - дезінвазія дерев'яних і пластикових покрить досягається вже на 5-у добу. Таким чином, результати досліджень дозволяють рекомендувати для дезінвазії різних об'єктів навколишнього середовища в вогнища х чи мікровогнищах стронгілоїдозу малотоксичні і доступні препарати прометрин і полікарбоцин. Ці препарати володіють і вираженими овоцидними властивостями. Отже, прометрин і полікарбоцин мають згубну дію на всі стадії розвитку стронгілоїдозу.