Спосіб резекції правої долі печінки

Винахід належить до галузі медицини, а саме до хірургії та може бути використаний для лікування хворих з обширними вогнищевими враженнями правої та частково лівої долі печінки при недостатніх розмірах лівої долі. Відомі способи резекції правої долі печінки включають: резекцію печінки в традиційному варіанті (без підготовчих втручань по збільшенню об'єму здорової паренхіми); операції в два етапи: перев'язка правої зворотньої вени на першому етапі та після чого, виконання резекції печінкової паренхіми; попередня рентгенендоваскулярна оклюзія правої зворотньої вени та послідуюча резекція правої долі печінки. [1, 2, 3]. Недоліком вказаних способів є можливість розвитку післяопераційної печінкової недостатності в результаті відсутності або незначної гіпертрофії лівого латерального сегмента (SII-SIII) з приводу збереження кровопостачання частини лівої долі (IV сегмент) з пухлиною; потреба в виконанні декілька оперативних втручань. Найближчим аналогом являється спосіб резекції правої долі печінки, який включає рентгенендоваскулярну оклюзію правої зворотньої вени з наступною резекцією паренхіми [4]. Недоліком аналогу являється велика кількість післяопераційних ускладнень у вигляді печінкової недостатності у зв'язку з наявністю кровообігу в частині лівої долі (IV сегмент) та присутності е фекту "обкрадання" кровопостачання лівого латерального сегмента (SII-SIII), внаслідок чого спостерігається незначний об'єм залишеної печінкової паренхіми лівого латерального сегменту під час саме виконання резекції. Задачею винаходу являється розробка такого способу резекції правої долі печінки, який за рахунок збільшення об'єму паренхіми лівого латерального сегмента забезпечував би зменшення кількості післяопераційних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що у способі резекції правої долі печінки, який включає рентгенендоваскулярну оклюзію правої зворотньої вени з наступною резекцією паренхіми, згідно з винаходом, перед резекцією додатково виконують селективну рентгенендоваскулярну оклюзію гілки IV сегменту лівої зворотньої вени. Додаткова селективна рентгенендоваскулярна оклюзія гілки IV сегменту лівої зворотньої вени забезпечує зменшення кількості післяопераційних ускладнень у зв'язку зі збільшенням площі ішемії враженої печінкової паренхіми та забезпечує більший перерозподіл кровопостачання в сторону лівого латерального сегмента (SII-SIII). Спосіб виконують наступним чином. На першому етапі, після черезшкірно черезпечінкової катетеризації лівої зворотньої вени під контролем УЗД, виконують рентгенендоваскулярну оклюзію правої зворотньої вени та після ангіографії лівої зворотньої вени і селективної катетеризації гілки IV сегменту виконують її паренхіматозну та стволову оклюзію. Згодом 3-4 неділі, після зменшення площі враженої патологічним процесом печінкової паренхіми та вікарної гіпертрофії лівого латерального сегменту, другим етапом, виконують розширену резекцію правої долі печінки. Рану печінки коагулюють. Встановлюють дренажі. Лапаротомну рану ушивають. Приклад. Хвора П., історія хвороби №2706, 1974р.н., госпіталізована в клініку 2001р., з діагнозом первинний рак правої долі печінки. Тривалість захворювання близько 4 місяців. При загальноклінічному обстеженні, по ехографічним даним УЗД, комп'ютерної томографії діагностовано новооутворення правої долі печінки великих розмірів (16´19см) з локалізацією в V-VIII сегментах та розповсюдженням на ліву долю печінки (IV се гмент). Дані вимірювання об'єму лівого латерального сегменту вказували на недостатні його розміри та можливість виникнення печінкової недостатності після обширної резекції. По біохімічним показникам, ознаки функціональної печінкової недостатності не спостерігалися. 5.07.01p. операція - рентгенендоваскулярна оклюзія правої зворотньої вени та селективна оклюзія гілки IV сегменту лі вої зворотньої вени. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Спостерігалось недовготривале (на протязі 5 діб) підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. Виписана на 12 добу після операції. Через 3 неділі після першої операції хвора госпіталізована для наступного етапу лікування (історія хвороби №3274). По даним досліджень УЗД та КТ відмічається зменшення розмірів правої долі печінки з новоутворенням 12´16см, спостерігається вікарна гіпертрофія лівого латерального сегменту. 2.08.01 операція - розширена правостороння гемігепатектомія (видалення IV-VIII сегментів печінки). Розрізом типу "мерседес" лапаротомія. При ревізії - в правої долі та частково в лівої долі (IV сегмент) печінки виявлено новоутворення - первинний рак, з розмірами 12´15см. Спостерігається компенсаторне збільшення лівого латерального сегмента, що дозволило виконати обширну резекцію. Відсепаровані і ліговані праві судинно-жовчні структури та судинно-жовчні елементи IV сегменту. Виконано мобілізацію запечінкового відділу нижньої порожнистої вени, сепаровка, лігування правої та медіанної печінкових вен. Виконана розширена резекція правої долі печінки (IV-VIII сегментів) ультразвуковим аспіратором Aloka-SUS 201D. Післяопераційний період перебігав без ускладнень з відсутністю клінічних проявів печінкової недостатності. Відмічалось незначне підвищення біохімічних показників: загального білірубіну, аланінамінотрансферази (АЛАТ), аспартатамінотрансферази (АСАТ), які нормалізувались на 15 добу. Виписана через 18 днів після операції в задовільному стані. Оглянута через 6, 9, 12 місяці - скарг не відмічає. По запропонованому способу проліковано 2 хворих з обширними вогнищевими ураженнями правої та частково лівої долі печінки. Післяопераційних ускладнень не було. В той же час, із 2 хворих, пролікованих по способу - найближчому аналогу у 1 хворого в зв'язку з помірним (недостатнім) об'ємом паренхіми лівого латерального сегменту в післяопераційному періоді спостерігалась клінічно маніфестуюча печінкова недостатність, що потребувало проведення інтенсивної інфузіонної та гепатотропної терапії. Таким чином, порівняння з найближчим аналогом показує, що застосування запропонованого способу дозволяє зменшити кількість післяопераційних ускладнень. Джерела інформації: 1. Готье С.В., Филин А.В. и др. Обширные анатомические резекции в лечении очаговых поражений печени. // Вестник РАМН. - М., Медицина, 2001. -№9. -С.12-18. 2. Журавлев В.А. Большие и предельно большие резекции печени. -Саратов. Изд. Саратовского университета, 1986. -214с. 3. Harada Т., Kodama S., Matsno К. et al. Surgical management of large hepatocellular carcinomas: criteria for curative hepatictomy // Int. Surg. - 1993. - V.78. - P. 284-287. 4. Ryan W.H., Hammel B.W., Mc Clelland R.N. Reduction in the morbidity and mortality of major hepatic resection. Experience with 52 patients// Am. J. Surg. 1990. - V.27. - № 144. - Р. 740-743. - найближчий аналог.