Спосіб комплексного лікування спайкової хвороби

Спосіб комплексного лікування спайковоі хвороби, що включає оперативне втручання та переді післяопераційну терапію, який відрізняється тим, що перед оперативним втручанням проводять антиоксидантну та метаболічну терапію препаратом "Берлітіон" дозою 300 ОД на добу кожного дня протягом 5-7 діб, після чого виконують лапароскопічний адгезіолізис і у післяопераційному періоді продовжують терапію "Берлітіоном" дозою 300 ОД на добу кожного дня протягом 7-9 діб, з призначенням із 5-ї - 7-ї доби після операції препарату "Карсил" по 1 драже тричі на добу протягом місяця. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірурги, і може бути використана для лікування та профілактики спайкової хвороби. Відомий метод профілактики спайкової хвороби спрямований на зниження запальної реакції в зоні операції шляхом внутрішньочеревного введення стероїдних гормонів [1]. Відомий також спосіб профілактики спайкової хвороби відмежуванням пошкоджених серозних поверхонь шляхом застосування протиспайкового бар'єру Інтерсид [2]. Однак, недоліками зазначених вище методів є те, що кожен з них впливає на окремі ланки патогенетичних механізмів розвитку надмірного спайкоутворення у черевній порожнині, жоден з них не спрямований на корекцію стану неспецифічної' резистентності організму, антиоксидантного статусу організму перед та після оперативного втручання. Найбільш близьким до заявленого є спосіб лікування спайкової хвороби очеревини з застосуванням лапароскопічної техніки оперативних втручань, а саме лапароскопічного адгезіолізісу [3]. Проте недоліками зазначеного способу, не зважаючи на його переваги, є те, що він не спрямований на корекцію у тканинах очеревини, кишечника, організму в цілому метаболічних зрушень, які є фактором, сприяючим рецидиву утворення спайок, завдяки чому не завжди виключає рецидив утворення спайок. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способів лікування та профілактики спайкової" хвороби шляхом корекції антиоксидант ного і метаболічного статусу організму, попередження дегенеративних змін нервового апарату кишечника, що дозволить більш ефективно впливати на патогенетичні механізми надмірного спайкоутворення у черевній порожнині, І запобігати виникненню зрощень Поставлена задача вирішується тим, що, згідно корисній моделі, перед оперативним втручанням проводять антиоксидантну та метаболічну терапію препаратом "Берлітіон" у дозі 300 ОД на добу кожного дня упродовж 5-7 діб, після чого виконують лапараскопічний адгезіолізіс і у післяопераційному періоді продовжують терапію "Берлітіоном" у дозі 300 ОД на добу кожного дня упродовж 7-9 діб, з призначенням з 5-ї - 7-І доби після операції препарату "Карсил" по 1 драже тричі на добу впродовж місяця. Спосіб здійснюється наступним чином. Під спостереженням знаходилося 40 пацієнтів (чоловіків і жінок) віком від 40 до 55 років зі змішаною формою спайкової' хвороби Всі пацієнти мали в анамнезі оперативні втручання з приводу гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини. У відповідності до мети та задач дослідження хворі були розподілені на дві групи. Хворим першої групи (23 особи) призначене консервативне лікування, що включає інфузійну терапію, спазмолітики, аналгєтики, дренування шлунка, сифонну клізму, у результаті чого їх стан значно покращився. Через 5-6 діб, на тлі стабілізації стану хворого, виконана лапароскопія і після візуальної ревізії органів черевної порожнини виконано лапароскопічний адгезіолізис з викорис СО со 6764 танням мікроножиців і монополярної коагуляції. У задовільному стані хворі були виписані Із клініки через 6-7 діб після операції. Впродовж року у десяти хворих даної групи діагностовано рецидив спайкової хвороби Хворим другої групи (17 осіб) додатково консервативне лікування включало терапію препаратом "Берлітіон" у дозі 300 ОД на добу внутрішньовенне кожного дня впродовж 5 діб. Через 5-6 діб, на тлі стабілізації стану хворого, виконувалась лапароскопія І після візуальної ревізії органів черевної порожнини - лапароскопічний адгезіолізис з використанням мікроножиців і монополярної коагуляції. У післяопераційному періоді продовжували терапію "Берлітіоном" з розрахунку 300 ОД на добу кожного дня внутрішньовенно впродовж 7 діб, після чого призначали препарат "Карсил" по 1 драже тричі на добу впродовж місяця. Впродовж року у двох хворих даної групи діагностовано рецидив спайкової хвороби. Достовірність відмінностей порівнюваних груп проводили за допомогою критерію відповідності (хи-квадрат). Встановлено, що х 2 = 4,38, тобто у групі хворих, яких лікували запропонованим нами способом статистичне достовірно менше рецидивів спайкової хвороби. Приклад 1 Хворий К., 57 років госпіталізовано до клініки в ургентному порядку зі скаргами на нападоподібний біль у животі без визначеної локалізації', нудоту, почуття здуття І бурління в животі. В анамнезі - аппендектомія з приводу деструктивного апендициту (за 1рік і 5місяців до госпіталізації у клініку), а також лапаротомія з приводу гострої спайкової кишкової непрохідності (1 рік і 2 місяці тому). За час, що минув з моменту останнього оперативного втручання, неодноразово виникали скарги, подібні описаним вище. Тричі знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічних відділеннях з діагнозом "спайкова хвороба" При огляді пацієнта1 шкірні покриви звичайного кольору, язик вологий; пульс 88уд. на хв., артеріальний тиск - 130/80мм рт.ст. На передній черевній стінці - міцні післяопераційні рубці, що відповідають доступу по Мак-Барні і середньосерединної лапаротомії. Живіт приймає участь в акті дихання, помірно роздутий, при пальпації м'який. Позитивний симптом Кноха; шум "плескоту", ознак роздратування очеревини немає. Перистальтика посилена, вислухується хвилями. Притуплення перкуторного звуку в пологих місцях живота немає При рентгенологічному дослідженні рівнів рідини і поперечної' посмугованості тонкої кишки (симптом Кейси) не виявлено. При УЗД вільної рідини в черевній порожнині немає. Виявлено декілька помірно делятованих кишкових петель. Спайковий процес максимально виражений у правій мезогастральній і клубовій областях. Комп'ютерна верстка А. Крижанівський Клінічна картина розцінена, як прояв змішаної форми (больової і кишкової) спайкової хвороби, з явищами часткової кишкової' непрохідності. Пацієнтові призначене консервативне лікування, що включає інфузійну терапію, спазмолітики, аналгетики, дренування шлунка, сифонну клізму, у результаті чого стан хворого значно покращився Крім рутинної терапії, призначене введення "Берлітюну" з розрахунку 300 ОД на добу внутрішньовенне. Через 6 діб, на тлі стабілізації стану хворого, виконана лапароскопія. При візуальній ревізії органів черевної порожнини виявлено, що до післяопераційних рубців фіксовані кілька петель тонкої кишки і пасмо великого сальника У правій клубовій області виявлені також вісцеровісцеральні зрощення, що фіксують петлі тонкої кишки між собою. Виконано лапароскопічний адгезіолізис з використанням мікроножиців і монополярної коагуляції. У післяопераційному періоді, що протікав гладко, проводилася стандартна терапія і призначався "Берлітіон" з розрахунку 300 ОД на добу впродовж 7 діб; після чого призначали препарат "Карсил" по 1 драже тричі на добу впродовж місяця. У задовільному стані виписаний із клініки на сьому добу після операції. Оглянутий через 1 рік - скарг немає Таким чином, запропонований спосіб лікування спайкової хвороби має переваги порівняно з прототипом у плані збільшення можливостей впливу на різні ланки патогенетичних механізмів розвитку надмірного спайкоутворення у черевній порожнині. Використання препаратів, які мають антиоксидантні, властивості, здатні впливати на метаболічні процеси в організмі, корегує у передопераційному та післяопераційному періоді функціональні можливості систем, які забезпечують неспецифічну резистентність організму. У свою чергу останнє, поруч з мініінвазивним оперативним втручанням, значно ефективніше попереджає розвиток надмірного спайкоутворення у черевній порожнині. Література 1. Воробьев А.А., Бебуришвили АГ. Хирургическая анатомия оперированного живота и лапараскопическая хирургия спаек. -Волгоград: Государственное учреждение "Издатель", 2001. - 240 с 2. Применение противоспаечного барьера Интерсид (ТС7) при гинекологических ре конструктивно-пластических операциях /О.А. Мынбаев, Л.В. Адамян, Н.А. Радченко, А В Решетько // Акушерство и гинекология - 1999.- № 3 - С. 47-51. 3. Малоинвазивные технологии в диагностике и лечении болевой формы спаечной болезни / Бебуришвили А.Г, Михин И.В., Воробьев А.А. и др.// Вестник хирургии,- 2004 - Т. 163, № 2.- С. 3840. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м Київ - 42, 01601