Спосіб оцінки рівня психотравматизації хворих на вегетативну дистонію

Спосіб оцінки рівня психотравматизації хворих на веге тативну дистонію відноситься до галузі медицини, зокрема неврології, санології та медичної психологіїї. Він може використовуватися для визначення потреби у наданні профілактичної допомоги, а також для оцінки пріоритетності профілактичних програм та у системі моніторингу за хворими на вегетативну дистонію. Психотравматизація хворих на вегетативну дистонію - інтегральний показник, який формується унаслідок індивідуальної психотравматизації по базовим сферам конфліктності з урахуванням особистістного реагування хворого на вегетативн у дистонію та який спроможний відображати індивідуально-психологічні особливості хворих, зокрема ризик формування непсихотичних розладів і базується на експериментально-психологічних вимірах, застосовуваних у медичній психології та соціальній психіатрії. Методами визначення психотравмуючої дії веге тативної дистонії є вимір значимості особистістної конфліктності по базовим сферам конфліктності або взаємовідносин хворого з оточуючими [Сердюк О.І. Методика об'єктивізації ефективності психотерапії загальносоматичних хворих // Метод. рекоменд. -К., 1997. 26с.] з використанням спеціальних опитувальників [Гельдер М., Гет Д., Мейо Р. Оксвордское руководство по психиатрии: пер. с англ.: в 2-х т. -Киев.: С фера, 1999. -С.163-198]. Відомий, також спосіб оцінки рівня психотраматизації [Карвасарский Б.Д. (общ. ред) Психотерапевтическая энциклопедия. -СПб.: Μ., 1998. -С.49-127], який передбачає виконання хворим спеціальних тестових завдань з подальшою диференційованою оцінкою узагальненого показника психотравматизації. Відомий спосіб оцінки рівня психотравматизації [Михайлов Б.В., Сердюк О.І., Федосеев В.А. Психотерапія в загальносоматичній медицині // Клінічний посібник під заг.ред.Б.В.Михайлова. -Х., 2002. -С.43-47], який передбачає вимір показників особистістної конфліктності із застосуванням спеціального опитувальника диференційованої самооцінки конфліктності, який містить п'ятнадцять тестових завдань - стосовно 15 сфер особистісної конфліктності: "Відношення до матері", "Відношення до батька", "Відношення до сім'ї", "Відношення до осіб протилежної статі", "Відношення до статевого життя", "Відношення до друзів та знайомих", "Відношення до начальників", "Відношення до підлеглих", "Відношення до співробітників", "Страхи та спасіння", "Відчуття провини", "Відношення до себе", "Відношення до минулого", "Відношеня до майбутнього", "Цілі". Оцінка рівня конфліктності проводиться за трибальною шкалою (0, 1, 2); оцінюють рівень особистістної конфліктності по кожній із базових сфер без проведення аналізу узагальненого рівня психотравматизації. Цей спосіб дозволяє врахувати необхідну для хворих на вегетативн у дистонію кількість базових сфер конфліктності та проводити їх стандартизований аналіз на індивідуальному рівні, однак вищевказаний спосіб орієнтовано на здорових пацієнтів та не враховуюється пряма психотравмуюча дія вегетативної дистонії, окрім того існуючий спосіб досить громіздкий, ресурсоємний та не дозволяє одержувати інтегральну оцінку. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті та результату, який може бути досягнуто, тому його обрано за прототип. В основу винаходу покладено задачу підвищення точності оцінки рівня психотравматизації хворих на вегетативн у дистонію шляхом виміру та врахування, поряд з базовими сферами конфліктності і факторами формування непсихотичних розладів, характерних для вказаної категорії хворих прямої психотравмуючої дії вегетативної дистонії. Задача, яку покладено в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі оцінки рівня психотравматизації хворих на вегетативну дистонію, який передбачає вимір показників по базовим сферам особистістної конфліктності, згідно з винаходом додатково вимірюють показники особистістної конфліктності відносно вегетативної дистонії, після чого виконують кількісну оцінку рівня психотравматизації з використанням формули: RPTВСД=(RP1/2F)x100, де: RPTВСД - інтегральний показник психотравматизації конкретного хворого на вегетативн у дистонію (у %); F - кількість аналізованих сфер особистісної конфліктності; 2 - постійний кваліметричний коефіцієнт; RP1 - кваліметричний показник конкретного пацієнта; і якщо RPTВСД69,0% - про її високий рівень, а при значеннях 30 £ RPTВСД ³ 69% рівень психотравматизації хворого на вегетативну дистонію визначають як середній. Підвищення точності оцінки рівня психотравматизації хворих на вегетативн у дистонію досягають тим, що комплексно враховують відповідні для цієї категорії хворих показники особистістної конфліктності, пов'язаної з наявністю вегетативної дистонії. Розширення переліку складових комплексної оцінки рівня психотравматизації за рахунок показника конфліктності щодо відношення пацієнта до хвороби відіграє важливу роль в оптимізацІЇ технологій профілактики серед хворих на веге тативну дистонію. Запровадження кількісної оцінки психотравматизації хворих на веге тативн у дистонію з розподілом на три рівні (низький, середній, високий) дозволяє забезпечувати диференційний підхід до надання лікувальнопрофілактичної допомоги хворим на вегетативну дистонію. Тобто, винахід спроможний надавати допомогу лікарям загальної практики, невропатологам у діагностиці рівня психотравматизації та визначення сфер особистістної конфліктності хворих на вегетативн у дистонію. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо у натуральних умовах, наприклад при первинному або диспансерному обстеженні хворого на вегетативну дистонію, застосовуючи спеціальний опитувальник диференційованої самооцінки конфліктності, доповнений оцінкою хворого відношенням до вегетативної дистонії, який містить шістнадцять тестових завдань - стосовно п'ятнадцяти базових сфер особистісної конфліктності: "Відношення до матері", "Відношення до батька", "Відношення до сім'ї", "Відношення до осіб протилежної статі", "Відношення до статевого життя", "Відношення до друзів та знайомих", "Відношення до начальників", "Відношення до підлеглих", "Відношення до співробітників", "Страхи та опасіння", "Відчуття провини", "Відношення до себе", "Відношення до минулого", "Відношеня до майбутнього", "Цілі", які доповнені сферою - "Відношення до хвороби", оцінюваних за трьохбальною шкалою (0, 1, 2), вимірюють особистістну конфліктність по кожній із сфер, після чого розраховують інтегральний показник рівня психотравматизації конкретного хворого на вегетативну дистонію з використанням формули: RPTВСД=(RP1/2F)х100, де: RРТВСД - інтегральний показник психотравматизації конкретного хворого на вегетативн у дистонію (у %); F - кількість аналізованих сфер особистісної конфліктності; 2 постійний кваліметричний коефіцієнт; RP1 - кваліметричний показник конкретного пацієнта; і якщо RРТВСД69,0% - про її високий рівень, а при значеннях 30 £ RРТВСД ³ 69% рівень психотравматизації хворого на вегетативну дистонію визначають як середній. Приклад, який ілюструє спосіб. Назар В., 21 рік. Клінічний діагноз: вегетосудинна дистонія, змішана форма. Під час планового диспансерного огляду хворого застосовано метод диференційованої самооцінки по базовим сферам особистісної конфліктності, доповнений сферою особистісної конфліктності стосовно вегетативної дистонії та з'ясовано, що по всім сферам кваліметричний показник становить "1". Виходячи із визначених у Назара критеріїв та використовуючи формулу, одержуємо інтегральній показник психотравматизації RРТВСД=(16/32)x100=50,0%, що свідчить про наявність середнього рівня психотравматизації у хворого на вегетативн у дистонію.