Спосіб діагностики невротичних розладів у хворих на вегетативну дистонію

Спосіб діагностики невротичних розладів у хворих на вегетативн у дистонію відноситься до галузі медицини, зокрема до психоневрології, санології та клінічної патоінформатики. Він може використовуватися у системі клінічного та санологічного моніторингу хворих на веге тативну дистонію. Невротичні розлади у хворих на вегетативну дистонію - порушення психіки, які реєструється серед хворих на вегетативн у дистонію різного походження та розглядаються як результат неадекватного психогігієнічного реагування на зовнішні та внутрішні подразники. Основними засобами діагностики невротичних розладів у хворих на вегетативн у дистонію є спеціальні опитувальники, які здатні відображати ступінь невротизації, спичиненої впливом зовнішніх та внутрішніх чинників, зокрема наявністю вегетативної дистоні, та реакцією хворих на її наявність [Ушаков Г.К. Пограничные нервнопсихические расстройства. - М. Медицина, 1987.-304с.]. Однак ці засоби дослідження надають лише можливість одержувати попередню ймовірнісну оцінку наявності невротичного розладу, а не діагностувати його, оскільки не враховуються можливі запальні та травмогенні порушення порушення діяльності мозку. В той же час, у комплексному дослідженні застосовуються нейрофізіологічні клінічні методи [Михайлов Б.В., Сердюк А.И., Федосеев В.А. Психотерапия в общесоматаческой медицине.- Харьков. - ХМАПО, 2002. - 98с.] та клінічні показники, що дозволяє комплексно оцінювати наявну діагностичну інформаціюї. Саме тому, найбільш доступними та традиційно застосовуваними методами залишається метод клінічного психопатологічного дослідження, який дозволяє врахувати значну кількість психологічних порушень [Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.-М.:Медпресс, 1999.-592с.] та рівень невротизації у хворих на вегетативн у дистонію. Способи, які використовуються для діагностики невротичних розладів у хворих на вегета тивну, розроблені з урахуванням психологічних, нейрофізіологічних та клінічних показників. Відомий спосіб діагностики невротичних розладів [Пезешкиан Н. Психосоматика и позитивная психотерапия. М.:Медицина, 1996.- 464с.], який включає застосування опитувальників з наступним визначенням типу реагування (ЛОБІ - стандартизований опитувальник Ленінградського інституту неврології та психіатрії), рівня реактивної тривожності (стандартизований опитувальник С. Спілбергера у модифікації Ю. Ханіна) за умов відсутності патологічних та вогнищевих уражень мозку. Цей спосіб включає врахування вказаних показників та передбачає проведення якісної оцінки одержаних даних. Вищезгаданий спосіб є найбільш близьким по технічній суті і результату, що може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. Недоліками вказаного способу є відсутність кількісної оцінки вищезгаданих показників та необхідність проведення аналізу не менш, як трьох опитувальників та, як мінімум, стандартного загальноклінічного обстеження хворих нат вегетативн у дистонію, що обумовлює значну тривалість та ресурсозатратність способу прототиту В основу винаходу покладено задачу скорочення терміну та зменшення ресурсозатратності діагностики невротичних розладів у хворих на вегета тивну дистонію Задача, яку покладено в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі діагностики невротичних розладів у хворих на вегетативну дистонію, який включає застосування опитувальників з наступним визначенням типу реагування, рівня реактивної тривожності, згідно з винаходом, відсутність уражень мозку визначають за допомогою виміру альфа-ритму над різними ділянками головного мозку та у випадках, коли ці значення знаходяться у межах фізіологічної норми, додатково вимірюють рівень нейротизму, після чого у визначеній послідовності виконують кількісну оцінку цих вимірів з використанням узагальненого діагностичного показника, ВСДНР = (ДЗ 1 + ДЗ 2 + ДЗ 3 )/ Q a - b який розраховують за формулою , де ВСДНР - узагальнений діагностичний Q показник, ДЗ N - діагностичне значення окремих критеріїв, a -b - показник рівня безпомилковості діагностики; і коли ВСДНР ³ +1 констатують наявність у хворого на вегетативн у дистонію невротичних розладів. Скорочення терміну та зменшення ресурсозатратності діагностики невротичних розладіву хворих на вегетативн у дистонію досягають тим, що діагностику можливих уражень мозку виконують, використовуючи значимий критерій - показник частоти альфа - ритму. Спосіб виконують наступним чином: безпосередньо у натуральних умовах, наприклад при плановому обстежені хворого на вегетативну дистонію, застосовуючи опитувальник ЛОБІ вимірюють тип реагування, опитувальник С.Спілбергера у модифікації Ю.Ханіна - для виміру рівня тривожності, за за допомогою електроенцефалографії проводять вимір альфа-ритму над різними ділянками головного мозку; у випадках, коли ці значення знаходяться у межах фізіологічної норми, застосовуючи опитувальник Н. Айзенка вимірюють рівень ВСД = (ДЗ + ДЗ + ДЗ )/ Q НР 1 2 3 a-b нейротизму, після чого за формулою розраховують діагностичний показник; де ВСДНР - узагальнений діагностичний показник, ДЗ N -діагностичне значення окремих критеріїв, Q a - b - показник рівня безпомилковості діагностики; і коли ВСДНР ³ +1 констатують наявність у хворого на вегетативн у дистонію невротичних розладів. Приклад, який ілюструє спосіб. Микола Ю., 20 років. Заключний клінічний діагноз Вегетосудинна дистонія, змішаний тип. По результатам обстеження з'ясовано, що має місце інтрапсихічний тип дезадаптації (+12,2), високий рівень реактивної тривожності (+11,2); альфа-ритм над різними ділянками головного мозку знаходиться у межах фізіологічної норми та має місце високий рівень нейротизму (+4,7). При рівні безпомилковості діагностики (Q = 27. 0 ) ВСД= (ДЗ + ДЗ + ДЗ )/ Q a -b НР 1 2 3 a-b 0,5% , застосовуючи формулу розраховуємо: ВСДНР 12. 2 + 11 .2 + 4 .7 / = +1 .04 = 27 , що згідно до винаходу дозволяє зробити висновок про наявність у Миколи Ю. невротичного розладу на фоні вегетативної дистонії.