Спосіб підвищення продуктивності і якості продукції ставкових риб

Спосіб підвищення рибопродуктивносп і якості продукції1 ставкових риб, що включає використання відходів харчової промисловості, який відрізняється тим, що як відходи харчової' промисловості використовують зернову барду, яку в свіжому або консервованому вигляді додають до складу кормових сумішей І згодовують замість зерна злаків в кількості 15-20% для цьоголіток і 25-30% для дволггок коропа з розрахунку на суху масу, згодовують рибі протягом вегетаційного сезону. Корисна модель належить до галузі рибництва, зокрема годівлі ставкових риб, а саме до способів підвищення продуктивності і якості продукції вирощуваної риби. Спосіб може бути використаний в рибницьких господарствах з різними формами власності для підвищення продуктивності і якості продукції1 ставкових риб та підвищення рентабельності господарств. Відомі способи підвищення продуктивності і якості продукції ставкових риб шляхом згодовування "їм відходів харчової промисловості: соняшникову макуху вводять до 55% [Гринжевський М.В., Пекарський А.В. Оптимізація виробництва продукції аквакультури. - К.: ПоліграфКонсалтинг, 2004 -328с.], пивну дробину до 20% [Желтов Ю.О., Гринжевський М.В, Демчинко І.Т., Гудима Б І., Василець С.В. Рекомендації з використання місцевих та нетрадиційних кормів для годівлі коропа у ставах -Київ 1999р -43с), зерновідходи і висівки - до 70% (Скляров В.Я., Гамытн ЕА, Рыжков Я П Кормление рыб - М.. Легкая и пищевая промышленность, 1984. -118с]. при зниження собівартості продукції. Економічна ефективність при використанні ріпакової макухи в годівлі коропа з розрахунку на 1га нагульних ставів складає 50-228,7грн , а зернової барди відповідно 20^611грн. В основу корисної моделі поставлено завдання створити ефективний спосіб підвищення продуктивності І якості продукції ставкових риб, економічно вигідний для рибницьких господарств І зручний у застосуванні Технічний результат досягають шляхом використання зернової барди - відходів спиртового виробництва, яку вводять до складу кормових сумішей замість зерна злаків в кіпькості 15-20% для цьоголіток та 25-30% для товарної риби з розрахунку на суху масу і згодовують рибі протягом вегетаційного періоду. При виробництві спирту із зернової сировини тільки третина наявної в ній сухої речовини перетворюється в спирт, а залишок незброджених сухих речовин переходить у барду. Кількість білка у барді збільшується за рахунок азотистих речовин дріжджів, тому загальний вміст білків у сухій речовині барди у два рази більший, ніж у вихщній сировині. Кількість сухої речовини у сухій барді коливається в межах 8-10% Склад І поживність зернової барди із розрахунку на 1кг сухої речовини складає 1,11 кормових одиниць, 201г сирого протеїну, 76г жиру, 105г сирої клітковини, 471 г БЕР, 8,3г лізину і 4,3г метіоніну. В барді міститься молочна і оцтова кислоти, завдяки чому рН барди становить біля 4,0. Для дослідження продуктивної' дії свіжої і консервованої зернової барди її згодовували цьоголіткам і дволггкам коропа у вигляді суміші з комбікормом. Свіжу барди згодовували в день завезення, проводячи ЇЇ розкислення меленим негашеним вапном із розрахунку 5кг/тонну Для тривалого зберігання розкислену барду консервували хлористим натрієм із розрахунку 15кг/тонну. Свіжу або консервовану барду змішували із іншими компонентами комбікорму в кількості 10-30% від маси корму (у перерахунку на суху речовину) і згодовували Найбільш близьким по суті до способу, що заявляється є спосіб підвищення продуктивності коропа шляхом використання ріпакової макухи [Грициняк 1.1., Янович В.Г. Продуктивна і метаболічна дія ріпакової макухи при використанні її в годівлі коропа. // Наук. Техн. Інституту біології тварин УААН, 2004 В 6, №1 -С 17-21]. Відомий спосіб забезпечує корекцію обміну речовин в організмі коропа і сприяє підвищенню живої' маси риби за рахунок вмісту протеїну, незамінних амінокислот лізину і метіоніну, а також високим вмістом поліненасичених жирних кислот. Недоліком способу є те, що підвищені дози згодовування ріпакової макухи проявляють гальмівну дію на ріст, а також висока ціна підвищує собівартість рибної' продукції1 і тим самим знижує рентабельність виробництва. Заявлений спосіб усуває недоліки найближчого аналогу і забезпечує підвищення рибопродуктивності ставів на 6,3-10,7% у порівнянні з найближчим аналогом СО 00 со 6831 коропу 1 раз на добу. При згодовуванні пшеничної барди цьоголіткам коропа в кількості 20% рибопродуктивність ставів підвищується на 3,&-13,2% за рахунок більш високої1 середньої маси цьоголіток. Економія кормів на одиницю приросту цьоголггок складала 14-20%. Введення барди у склад комбікорму в кількості 30% стимулювало ріст дволіток коропа, підвищило вихід рибопродукції із дослідних ставів та забезпечило економію кормів. Так, середня маса дволіток коропів у дослідних ставах була на 3,6-6,3% більша, ніж середня маса коропів у контрольних ставах, за рахунок чого вихід рибопродукцмзріс на 2,8-7,6%. Додавання 30% пшеничної барди забезпечило його менші на 35-36% затрати на 1 кг приросту риб Стимулююча дія пшеничної барди пояснюється вищим в 1,5 рази вмістом протеїну і, імовірно, більш високим ступенем його засвоєння в кишечнику риб внаслідок гідролізу білків зерна пшениці в процесі ферментації вуглеводів при одержанні спирту Разом з тим, вміст лізину і метіоніну - незамінних амінокислот, які найбільшою мірою лімітують синтез білків у тканинах тварин, у тому числі в риб, у сухій зерновій барді в два рази більший порівняно до їх вмісту в зерні злакових - пшениці, житі, ячмені, кукурудзі. З літератури відомо, що підвищення рівня лізину і метіоніну в раціоні коропа позитивно впливало на його ріст. Годівля дволгток коропа пшеничною бардою не вплинула на фізіолого-біохімічні показники риб. Вміст еритроцитів і кількість гемоглобіну в їх крові, а також загальний вміст білків і співвідношення окремих білкових фракцій у сироватці крові істотно не відрізнялися від аналогічних показників у коротав, яких годували кормом без барди, тобто не відмічено негативного впливу свіжої і консервованої зернової' барди на кровотворну і білоксинтезуючу функцію печінки коропа Біохімічними дослідженнями м'язів дволгток коропа, яким згодовували пшеничну барду, не встановлено вірогідної різниці у вмісті білків і ліпідів та їх жирнокислотному складі, а також у вмісті вітамінів А і Е у порівнянні із м'язами коропів, яких годували кормом без барди Отже, заявлений спосіб не впливає на фізіологобіохімічні показники вирощуваних риб, одночасно забезпечує зростання рибопродуктивності ставів на 5-10% при зменшенні затрат комбікорму на одиницю приросту на 30%, що забезпечує зниження на 15% витрат коштів на корми і підтверджує економічну доцільність більш широкого використання свіжої і консервованої пшеничної барди в ставових господарствах. При проведенні патентно-інформаційного пошуку заявником виявлено технічне рішення, що містить найбільшу кількість суттєвих ознак спільних із заявленим способом: підвищення продуктивності і якості продукції ставкових риб досягають використанням відходів харчової промисловості, [Грициняк 1.1, Янович В.Г. Продуктивна і метаболічна дія ріпакової макухи при використанні її в годівлі коропа. // Наук. Техн. Інституту біології тварин УААН, 2004 В 6, №1 - С17-21]. Однак, наявність зазначених спільних з прототипом ознак недостатньо для одержання технічного результату, який забезпечує заявлений спосіб Заявлений спосіб здійснюють наступним чином: Комп'ютерна верспаН ГУтсено 1) завезену із спиртозаводу барду поміщають в металеву чи пластмасову посудину для відстоювання і консервування; 2) барду необхідно збезводнілти шляхом фільтрації або відстоювання до кашоподібної консистенції, 3) проводять розкислення барди негашеним вапном (пушонкою) із розрахунку 5 кг на тону, 4) для тривалого зберігання проводять консервування барди хлоридом натрію із розрахунку 15кг на 1 тону; 5) свіжу або консервовану барду вводять до складу кормових сумішей замість зернових відходів, пшеничних висівок в кількості 15-20% для цьоголіток і 25-30% для товарної риби - з розрахунку на суху масу безпосередньо перед згодовуванням; 6) тривалість годування - протягом вегетаційного сезону. Спосіб застосування барди в свіжому та консервованому виді випробували в ДПДГ Львівського відділення інституту рибного господарства. Львівська область, Городоцький район, с м т . Великий Любінь, вул. Львівська 11. Вирощування цьоголггок і дволгток коропа, яким згодовували кормосуміш із введенням свіжої і консервованої' барди, проводили протягом 2001-2003 років в ставах Із двократною повторністю по кожній концентрації барди на фоні контролю. Згодовування коропу консервованої барди у вигляді суміші з комбікормом позитивно впливає на його ріст і затрати корму та рибопродуктивність ставів. Так, у кінці вирощування середня маса коропа у дослідних ставах була на 6,3-10,7% більша, ніж середня маса коропа у контрольних ставах. Ці дані свідчать про стимулюючий вплив свіжої і консервованої барди на ріст коропа, що зумовлено значно більшим вмістом у ній протеїну, ніж у зернових компонентах комбікорму та, імовірно, більш високим ступенем його засвоєння. Витрати комбікорму на 1 кг приросту риб дослідних груп були на 6,2-29,9% менші в порівнянні до витрат комбікорму на 1 кг приросту риб контрольних груп. Ці дані свідчать про обґрунтованість використання свіжої і консервованої зернової барди в годівлі коропа, виходячи з й впливу на його ріст і затрати корму. При цьому в дослідних ставах отримана вища на 3,3-17,5% рибопродуктивність, ніж у контрольних ставах. Враховуючи нижчу вартість кормів є зерновою бардою, отримані дані свідчать про обґрунтованість її використання в годівлі коропа з економічної точки зору. Тривале згодовування дослідним коропам свіжої і консервованої барди не впливає на фізіолого-біохімічні показники вирощуваних риб Так, кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну в крові коропа дослідної' і контрольної' груп у кінці вирощування були приблизно однакові, відсутня істотна різниця у загальному вмісті білків та а-глобулінів і -у-глобулінів у сироватці крові коропів. Харчова цінність м'яса товарних коропів, яких годували кормами з додаванням барди, за вмістом у ньому білків і ліпідів, жирнокислотним складом ліпщів та вмістом вггамінів А і Е була високою і не відрізнялась від риб із контрольних ставів, яких годували спеціальними рибними кормами. Пдпсне Мнегерсгеоосвпи і науаі Уфаі м Київ, МСП 03680 Уцніна ДП'УфаЛсь^нлитутгрсмсповсивлЕсностГ вул Глаэумсеа,! м Кив-42,01601