Спосіб прогнозування розвитку післяпологових гнійно-септичних ускладнень

Винахід відноситься до медицини, зокрема, акушерства, і може бути використаний в клінічній і акушерській практиці для прогнозування гнійно-септичних ускладнень в післяпологовому періоді у жінок з гестаційними анеміями. Післяпологові гнійно-септичні ускладнення продовжують залишатися однією з важливих проблем акушерства, і частота їх коливається від 5 до 26%. В структурі материнської смертності після акушерських кровотеч гнійно-запальні післяпологові ускладнення займають друге місце (Кулаков В.И., 1998; Серов В.Н. и соавт., 1997). Аналогами винаходу для прогнозування розвитку післяпологових гнійно-запальних ускладнень є загальний аналіз крові, зокрема кількість лейкоцитів, паличкоядерних нейтрофілів, кількість лімфоцитів, стан коагулограми (Абрамченко В.В. и соавт. 1994;) та інші дослідження. Прототипом є визначення цитокінів І1-1b, І1-6, І1-8 та ФНПa, зокрема збільшення їх вмісту в сироватці крові (Белокриницкая Т.Е. и соавт., 1999; Чайка В.К. і співавт., 2002). Недоліком прототипу є те, що останній є найбільш інформативним тільки в післяпологовому періоді, а при певних акушерських ускладненнях, які супроводжуються гіперпродукцією цитокінів (імунологічний конфлікт, вн утріутробне інфікування, фетоплацентарна недостатність) не може бути достовірним. Для усунення недоліків визначаємо кількісний вміст природних інгібіторів протеаз - перед-a 2 та a 2макроглобулінів в динаміці гестаційного періоду, і при зниженні в 1,7±0,04 рази в третьому триместрі вагітності можливий розвиток гнійно-септичних ускладнень в 96,6%. Суть методу: визначення кількосного вмісту перед-a 2 та a 2-макроглобулінів в фракціях 25-24 дискелектрофореграми в поліакриламідному гелі. Спосіб проведення методу. Диск-електрофорез сироваткового білка вагітних в 7,5% поліакриламідному гелі на апараті венгерської фірми "Reanal-69" по методу B.J. Davis (1964). Для кращої інтерпретації отриманих диск-електрофореграм використовували дрібнопористий гель довжиною 76мм і крупнопористий - 8мм. Для дослідження брали 200мкг сироватки крові, взятої з ліктьової вени матері, змішували з таким же об'ємом 40% сахарози. Електрофорез проводили на протязі 30хв при режимі апарату 2мА на одну пробу при напрузі 600Вт. Пізніше протягом однієї години силу стр уму збільшували до 5мА. Після закінчення електрофорезу гелеві колонки фіксували в 10% трихлороцтовій кислоті на протязі 10 хвилин і фарбують в 0,1% розчині амідочорного 10В 20хв, після чого промивали в 7% розчині оцтової кислоти. Диск-електрофореграму з отриманими 20-25 фракціями піддавали якісному і кількісному розшифуванню за допомогою запропонованого апаратно-комп'ютерного комплексу опто-електронного аналізу. В диск-електрофорегамі визначали рівень перед-a 2 та a 2-макроглобулінів (фракція 25-24). Отримані результати. Нами встановлено, що у жінок з гестаційною анемією, у яких виникли гнійносептичні ускладнення в післяпологовому періоді, в терміни 36-38 тижнів вагітності спостерігається зниження вмісту перед-a 2 та a 2-макроглобулінів (електрофоретична активність відповідно 0,14-0,15 та 0,09-0,1 по відношенню до трансферину). При зниженні вмісту пере-a 2-макроглобулінів до 0,90±0,06 та a 2макроглобулінів до 1,85±0,10 виникають гнійно-септичних ускладнень в післяпологовому періоді, (див. таблиця). Отримані дані були достовірними в 38-40 тижнів вагітності у 96,6% жінок. З метою ілюстрації наводимо клінічне спостереження. Вагітна П.Б., 28 років. Стаціонарна карта №368/02, поступила на пологорозрішення з діагнозом: Вагітність друга, 36 тижнів. Анемія вагітних середнього ступеня. ФПН. Поступила зі скаргами на слабкість, втомлюваність, сонливість. З анамнезу: при даній вагітності в першій половині вагітності були прояви раннього гестозу, з 20 тижнів вагітності спостерігався низький рівень гемоглобіну до 80г/л, який відносно коригувався прийомом феропрепаратів та вітамінів. Даних за приховані джерела інфекційного процесу не надає. При об'єктивному огляді: матка в нормотонусі, положення плоду поздовжнє, передлягає голівка, притиснута до входу в малий таз, серцебиття плоду ритмічне, чітке, до 140уд/хв. Очікуєма маса плоду 3200±200. Отримала антианемічну терапію, гепатопротектори, лікування фетоплацентарної недостатності препаратами, які покращують метаболічні процеси та мікроциркуляцію, а також антиоксиданти та вітаміни. Показники системи еритрону у вагітної при поступленні: гемоглобін 80г/л, еритроцити - 2,9x1012/л, гематокрит 34%, ретикулоцити 1%, кольоровий показник 0,9, сироваткове залізо 12,8мкмоль /л. Біохімічний аналіз крові: загальний білок 66г/л, альбуміни 32г/л. Аналіз сечі: ПВ-1017, білоксечі - 0,033%, цукор відсутній, ер. 0-1-2 п/з, л. - 2-6 в п/з, еп. - 6-8 в п/з. Мазок на чистоту піхви: еп. - 6-8-10 в п/з, л. - 4-6-8 в п/з, палички, специфічної флори не виявлено. В терміні 39-40 тижнів жінка народила дитину чоловічої статі, вагою 3200, ріст 52см без асфіксії. В пологах спостерігалася слабкість пологової діяльності, родопідсилення довенним крапельним введенням утеротоніків, тривалість пологів 7 годин 25 хвилин. Послідовий та ранній післяпологовий період перебігав без особливостей. Родові шляхи цілі. Загальна крововтрата 300мл. На четверту добу післяпологового періоду породілля відмітила клінічні прояви, характерні для післяпологового ендометриту, які характеризувалися дещо нетиповим перебігом: температура тіла до 37,5°С, головний біль, однократний озноб і лихоманка, серозно-гнійні лохії. Дані лабораторного обстеження: ер. 3,1х1012/л, гемоглобін 90г/л, л. 11x109%, є - 0%, п - 11%, с - 69%, л. - 13%, м - 7%, ШОЕ - 28мм/год. По даних ультразвукового дослідження - субінволюція матки, ознаки ендометриту. Визначення вмісту перед-a 2-макроглобулінів в 32 тижнів вагітності становив 1,75г/л та a 2макроглобулінів - 3,15г/л, в 36 тижнів вагітності відповідно 0,90г/л та 1,85г/л з подальшою динамікою до зниження в післяпологовому періоді на другу-третю добу до 0,80г/л і 1,76г/л відповідно. Дослідження проведено у 56 вагітних з гестаційною анемією, у яких в післяпологовому періоді виникли гнійно-запальні ускладнення. Таблиця Динаміка рівня макроглобулінів в третьому триместрі гестації у вагі тних досліджуваних гр уп Досліджувані групи Показники Рівень макроглобулінів в динаміці вагітності 32-34 тижні вагітності Контрольна група Жінки з ускладненим післяпологовим періодом перед-a 2макроглобуліни a 2-макроглобуліни перед-a 2макроглобуліни a 2-макроглобуліни 36-38 тижнів вагітності 2-3 доба після пологів 14-16 доба після пологів 1,75±90,12 1,70+0,13 1,20±0,10 0,86+0,08 4,80±0,25 4,75±0,20 3,15±0,25 2,90±0,14 1,75±0,08 0,90±0,06* 0,80±0,08* 0,75±0,06 3,15±0,08 1,85±0,10* 1,76±0,12* 2,25±0,10* * дані достовірні по відношенню до здорових вагітних. Література. 1. Абрамченко В.В., Костючек Д.Ф., Перфильева Г.Н. Гнойно-септическая инфекция в акушерскогинекологической практике. - СПб., 1994. - С. 25-27. 2. Белокриницкая Т.Е., Витковский Ю.А. Провоспалительные цитокины в ранней диагностике эндометритов после кесарева сечения // Клиническая лабораторная диагностика. - 1999. - №4. - С. 24-35. 3. Кулаков В.И. Руководство по безопасному материнству. - М.: Триада X, 1998. - 531с. 4. Серов В.Н., Жаров В.Е., Макацария А.Д. Ак ушерский перитонит. - М.:Кронопресс, 1997. - 256с. 5. Чайка В.К., Дьоміна Т.М., Рого ва О.М., Овсяник М.А., Кнуров І.Ю. Прозапальні цитокіни як маркери ранньої діагностики післяпологових ендометрітів // Вісник наукових досліджень, видавництво "Укрмедкника", Тернопіль, №2 (додаток), 2002, с. 253-255.). 6. Davis B.I. Dick-elektrophoresis. II. Mehtod and application to hymen serumproteins // Ann. NJ. Acad. Sci. - 1964 - V. 121. - №2. - H. 404-407.