Спосіб формування ілео-анального анастомозу

Спосіб формування ілео-анального анастомозу, що включає з'єднання відрізка тонкої кишки з куксою анального каналу, який відрізняється тим, що край зрізу тонкої кишки зводять в порожнину верхньої третини анального каналу і формують вставний дворівневий ілео-анальний анастомоз вище або на рівні зубчастої лінії Корисна модель відноситься до медицини, зокрема до хірурги, і може бути використаний для формування ілео-анального анастомозу після черевно-анальної резекції прямої кишки. Відомий спосіб формування ілео-анального анастомозу шляхом низведения надлишку відрізку тонкої кишки на промежину через порожнину кукси анального каналу [1]. Способу властиві недоліки. 1 Часте виникнення некрозу низведеного тонкокишкового трансплантату внаслідок травматичності способу та певних труднощів визначення адекватності його кровопостачання. 2. Незадовільні функціональні результати, перш за все порушення функції утримування, які обумовлені атонією і атрофією внутрішнього та зовнішнього сфінктерів прямої кишки, внаслідок постійного тиску на іх м'язові структури стінок та брижі низведеної тонкої' кишки Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, по технічній суті і досягаемому результату є спосіб формування ілео-анального анастомоза по типу кінець в кінець [1]. Після колектомії та низької резекції прямої кишки ілеоанальний анастомоз формують шляхом з'єднання відрізку тонкої кишки з куксою анального каналу за допомогою однорядного або двохрядного кишкового шва. Способу властиві недоліки. 1. Технічна складність формування анастомозу, яка обумовлена невідповідністю діаметру відрізку тонкої кишки і кукси анального каналу. 2. Значна кількість випадків фізичної неспроможності швів анастомозу, яка обумовлена незна чною площею з єднання відрізків кишок, і як наслідок виникнення перитоніту або тазового целюліту Задача корисної' моделі, що заявляється, полягає у формуванні більш досконалого ілеоанального анастомозу. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі формування ілео-анального анастомозу шляхом з'єднання відрізку тонкої кишки з куксою анального каналу, згідно з винаходом край зрізу тонкої кишки зводять у порожнину верхньої третини анального каналу і формують вставний двохрівневий ілео-анальний анастомоз вище або на рівні зубчатої лінії. Суть корисної' моделі пояснена графічно. Фіг 1 ілюструє етап формування ілео-анального анастомозу, де 1 - відрізок тонкої кишки, 2 - кукса анального каналу, 3 - серозо-м'язово-підслизові "П"подібні шви, 4 - провізорні шви. На Фіг.2 зображений зформований ілео-анальний анастомоз на рівні зубчатої лінії', де 5 - ілео-анальний анастомоз, 6 - зубчата лінія. Спосіб формування ілео-анального анастомозу виконують наступним чином. На край відрізку тонкої кишки 1 і дистальніше на 2см від краю кукси анального каналу накладають серозо-м'язовопідслизові "П" подібні шви 3, на стінку відрізку тонкої кишки 1 і на край кукси анального каналу 2 накладають провізорні шви 4, шляхом затягування та зав'язування серозо-м'язово-під слизових "П"подібних і провізорних швів завершують формування вставного ілео-анального анастомозу 5, вище або на рівні зубчатої лінії 6. Приклади конкретного виконання. Пацієнт С 19 років, № історії хвороби 97 госпіталізований в клініку 18.01 2004 року. Встановлено 00 6877 діагноз дифузний поліпоз товстої кишки. Тотальне враження. Виконана операція - колектомія, низька резекція прямої кишки. Зформовано вставний двохрівневий Ілео-анальний анастомоз шляхом зведення відрізку тонкої кишки в порожнину верхньої третини анального каналу за розробленим способом Ускладнень в ранньому післяопераційному періоді з боку анастомозу і черевної порожнини не було. Через 2 місяці хворий був обстежений. Порушення функції утримування не спостерігається. Результати проведеної' комп'ютерної ректопневмометрії вказують на задовільну функцію внутрішнього і зовнішнього сфінктерів прямої кишки. З використанням розробленого способу формування ілео-анального анастомозу в клініці оперовано 3 хворих Результати оперативних втручань аналогічні наведеному. Особливість корисної моделі у порівнянні з прототипом та аналогом полягає у формуванні двохрівневого вставного ілео-анального анастомозу, якому властива достатня фізична спроможність за рахунок збільшення площі з'єднання країв відрізку тонкої кишки і анального каналу. Особливістю розробленого ілео-анального анастомозу є відсутність стінок тонкої кишки та її брижі в середній і нижній третинах порожнини анального каналу - дистальніше рівня зформованого анастомозу. Це попереджує травмування внутрішнього і зовнішнього сфінктерів прямої кишки, сприяє збереженню їх тонусу, забезпечує в достатній мірі функцію утримування кишкового вмісту і високий рівень якості життя оперованих хворих. Список літератури 1 .Федоров В.Д., Воробьев Г И , Ривкин В.Л. //Клиническая оперативная колопроктология М., 1994,432с. Фіг. 1 Комп'ютерна верстка В. Мацело Фіг. 2 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м Київ-42, 01601