Спосіб калібрування потенціометричного газочутливого pсо2-давача

Спосіб калібрування потенціометричного газочутливого рСОг-давача, який включає одночас не вимірювання рН калібрувального розчину й електрорушійної сили давача, що знаходиться там же, та побудову калібрувального графіка, який відрізняється тим, що використовують рСО2давач, калібрувальний розчин NaHCO2 має змінну концентрацію СОг і калібрувальний графік будують за показаннями рСОг-давача та значеннями концентрації СОг, що розрахована за даними рНелектрода. Корисна модель відноситься до електрохімічних методів аналізу рідких середовищ в галузях науки, медицини, промислових підприємств та ін. Відомий спосіб за яким калібрування роблять так [1]. Через герметичну комірку, у якій знаходиться рСОг давач, за допомогою двох насосів прокачують розчини гідрокарбонату натрію (NaHCOs) і соляної кислоти (НСГ). У комірці ці розчини змішуються і відбувається хімічна реакція з утворенням розчиненої вільної вуглекислоти (СОг) нується є спосіб калібрування карбонатного (рСОз) електрода [3]. В цьому способі калібрувальними є розчини NaHCO3 з концентраціями 10"4, 10"3, 10~2, 10"1М. Активність СО 3 2 ' іонів у калібрувальних розчинах розраховується за формулою, яку отримують на підставі рівнянь балансу мас, констант дисоціації вугільної кислоти у першого і другого ступеня і у рівняння дисоціації води: ВІДПОВІДНО до рівняння: + Н -»СО 2 +Н 2 О Недоліком такого калібрування є складність обладнання. Для точної подачі розчинів необхідно використовувати прецезійні дозуючі насоси і спеціальну герметичну комірку. До того ж, при змішуванні розчинів, не виключена можливість переходу СОг У газову фазу у вигляді бульбашок, що приведе до невідповідності СОг, яке розраховується за хімічною реакцією і тією концентрацією СОг, на яку реагує рСОг- давач. Відомий також спосіб калібрування, який полягає у тому, що давач поміщають у середовище водяної пари, насиченої С0а[2]. Недоліком цього калібрування є те, що у такий спосіб отримують лише одну калібрувальну точку, тобто коректують значення вільного члена у ЛІНІЙНІЙ залежності між значенням електрорушійно! сили (Е) і показником розчиненої вуглекислоти, а значення крутизни (кутового коефіцієнта) вважають відомим. Найбільш близький до способу, що пропо ТооГ | К і К а ТнсОз Кі, К2 - константи дисоціації вугільної кислоти; C N a H C o 3 - концентрація NaHCO3, а н + - активність ІОНІВ ВОДНЮ; схС02- - активність карбонатних іонів; ЇСО^'^нсоЗ" " коефіцієнти активності СОз2 і НСОз" іонів ВІДПОВІДНО, що розраховані за рівнянням Дебая - Хюкеля у другому наближенні. Таким чином, для визначення активностей карбонат-іонів необхідно знати концентрацію NaНСОз і активність іонів водню, яка додатково вимірюється в кожному калібрувальному розчині. Калібрувальний графік будують в координатах Е(мВ) - -І_од(асоз "), де Е - електрорушійна сила електродної пари: електрод СОз2" - електрод порівняння. Необхідно нагадати, що такий спосіб калібрування розроблений лише для карбонатного (СОз") електрода, його недоліком є використання 00 о о 7098 4 + чині повністю дисоційований і концентрація Na рівняння балансу мас, і калібрувальне рівняння справедливе для замкненої системи. відома Завданням винаходу є збільшення точності і + спрощення процедури калібрування.