Тримач пальників шахтної печі

Винахід відноситься до шахтних печей випалу матеріалів у чорній металургії та будівельній промисловості. Відома система пальників у вапняковипалювальної печі, розташованих у сполучені циліндрічної основи с верхньою основою конусу, конусність 1:4. [А.С. СССР №754180, Кл. F27B1/16,1980р., Б.В. №29]. До недоліку такої печі слід віднести низький ККД, який пояснюється великими витратами енергії на нарів повітря для паління. За прототип принят центральний пальник вапняковипалювальної печі (по А.С. СССР №414472, Кл. F27B1/16 1974р., Б.В.№5) та периферійні пальники у стінках печі. До недоліків такої системи пальників можна віднести те, що основа центрального пальника розташована у зоні великих температур, що знижує його рабочий ресурс та виробництво. В основу винаходу поставлене завдання збільшення робочого ресурсу системи пальників шляхом зменшення температури основи при віддаленні її від зони обжигу СаСО3. Поставлене завдання вирішується тим, що тримач з пальниками шахтної печі розташован на відстані 2,0...2,5 діаметра горизонтальної труби-основи тримача "ДВН” від зони паліня, до стінок отворів труби-основи відведення газу та повітря для його паління приварені металеві сорочки з буртами підтримки периклазових трубок-стінок навколо порожнин для виходу повітря. Периклазові труби, виготовлені на спеціалізованому підприємстві, мають більшу міцність та дозволяють вивести тр убу-основу в зону менших температур. Довжин Н периклазової трубки та металевої сорочки навколо неї у 2,0...2,5 ДВН обумовлена тим, що при її довжині менше за 2,0 ДВН труба-основа ще буде знаходиться у зоні підвищенних температур, а при її довжині більш за 2,5 ДВН збільшується ймовірність виходу її з ладу та ускладнюється монтаж . Конструкція тримача з пальниками шахтної печі пояснюється кресленням, де на Фіг.1 наведено вертикальний розріз тримача, а на Фіг.2 його поперечний розріз. Тримач з пальниками шахтної печі, який включає товстостінну трубу-основу (1), з отворами (2) для пальників, які складені з патрубка газового (3), з'єднуючої тр уби (4), сопла (5), причому тр уба-основа розмежована по середині поперечною перебіркою (6) на ліву (7) та праву (8) секції, по боковим торцям розташовані газопровідні (9), повітропровідні (10), водопровідні (11) пристрої. Секції розмежовані також подовжніми перебірками (12) на верхню та нижню порожнини. На цих перебірках (12) лежать жорстко між собою з’єднані газопровідна (9) та водопровідні (11) магістралі. Відгалужені у отвори (2) патрубки (3) газових пальників, розташовані на відстані 0,30...0,32 В внутрішньої ширини печі від її стінок. На зовнішній стороні труби-основи (1) впродовж отворів (2) коаксіально газовим патрубкам (3) розташовані периклазові трубки (13) з буртами підтримки та захисні металеві сорочки (14), які приварені до стінок отворів (2) труби-основи (1). Між газовими патрубками (3) та соплами (5), знаходиться з'єднуюча труба (4). Крім того, поз.(15) відзначено кожух печі, поз.(16) - футерівка печі, поз.(17) - матеріал, який випалюють, поз.(18) - термопара. Робота тримача з пальниками шахтної печі Через звантажувальний пристрій у піч вводиться матеріал (17), який випалюється. Його зустрічає тримач (1) з пальниками (3,4,5). Крізь отвори (2) подають у піч газ та повітря для паління. Труба-основа (1) розігрівається до значно менших температур через те, що периклазові труби дозволяють розміщувати її значно вище від високих температур випалу матеріалу, у зв’язку з цим менше тепла губиться з охолоджувальною водою та збільшується робочий ресурс тримача (1) з пальниками (3). Таким чином, досягається мета винаходу: зменшуються витрати тепла на печі та збільшується робочий ресурс тримача з пальниками.