Термоконтейнер

Корисна модель відноситься до упаковки, а саме до термоконтейнерів і може бути використана в побутових умовах для збереження та транспортування харчових рідин, також як засіб термоізоляції охолоджених чи підігрітих напоїв. У похідних та інших побутових умовах існує проблема збереження наданих температурних властивостей харчовим рідинам. Зокрема, у жаркий період року, відомо, що харчові рідини, воду, соки і таке інше, охолоджують за допомогою холодильних камер, у холодний період - навпаки підігрівають. Але підчас нетривалих подорожей, зберегти необхідну температуру рідини можливо за допомогою, наприклад, термоконтейнерів. Оскільки в похідних умовах велике значення має вага та міцність супроводжувальних речей, велике значення приділяється виконанню термоконтейнерів та матеріалу з якого вони виконані. Найбільш близьким до пропонованого є термоконтейнер, що складається з корпусу, який має дно, стінку та горловину, кришки, та термоакумулюючого елементу [RU, заявка на винахід №99106765 МПК 7 B65D81/38, A47J47/02, A47J39/02, дата публікації 20.01.2001]. Термоакумулюючий елемент розташований на зовнішній поверхні корпусу та щільно його облягає. Корпус термоконтейнера виконаний з термостійкого, матеріалу, що добре проводить тепло, наприклад з міді, бронзи, алюмінію та інше, або з матеріалу, що важко проводить чи взагалі не проводить тепло, наприклад з фарфору, органічного скла, дерева, стеклопластика, пенопласту, поліетилену. Термоакумулюючий елемент виконаний з матеріалу що не проводить або мало проводить тепло, наприклад полівінілхлориду, дерева, пробки, шкіри та інше. Корпус виконаний принаймні з двома ручками, що розташовані з боків та/або з торців корпусу, які в непрацюючому стані не виступають за межі поверхні корпусу. Кришка термоконтейнера виконана з теплоізоляцією з того самого матеріалу, що й корпус, герметично зачиняється та знімається або відкидається. При виконанні корпусу з поліетилену, а термоакумулюючого елементу з полівінілхлориду, відомий термоконтейнер не довгий час утримує температуру рідини. А при використанні корпусу, наприклад з міді а термоакумулюючого елемента з дерева постає питання незручності використання в умовах подорожей по причині великої ймовірності виведення термоконтейнера з робочого стану шляхом прямого ушкодження, через характеристики матеріалів, крім того, недоліком є достатньо велика вага корпусу. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення відомого термоконтейнера, в якому шляхом конструктивного виконання та підбору матеріалу підвищується термін збереження наданих температурних властивостей харчовим рідинам при задовільненні потреб зручності користування в похідних та інших побутових умовах. Поставлена задача вирішується виконанням термоконтейнера з корпусу, що має дно, стінку та горловину, кришки та термоакумуклюючого елементу, розташованого всередині корпусу, який виконаний у вигляді резервуара, що має форму, подібну до форми корпусу, і установлений з зазором, утворюючи герметичну порожнину між резервуаром та корпусом. При цьому корпус та термоакумулюючий елемент виконані з одного матеріалу, наприклад з пластику, або з матеріалу, що має низьку теплопровідність. При виконанні корпусу циліндричної форми зазор між корпусом та термоакумулюючим елементом становить 5-15% від діаметра корпусу. Додатково між корпусом та термоакумулюючим елементом розташовані перегородки, що виконані суцільними та/або перфорованими з того самого матеріалу що корпус та термоакумулюючий елемент. Перегородки виконують функцію ребер жорсткості. Корпус та термоакумулюючий елемент з'єднані герметично у верхній частині корпусу. Кришка виконана з можливістю герметично закриватися чи закручуватися та з того самого матеріалу, що корпус і термоакумулюючий елемент. Нами шляхом досліджень були підібрані форма та матеріал і взаємне розташування конструктивних елементів термоконтейнера, що у сукупності знижують теплообмінні процеси з навколишнім середовищем і тому запропонований термоконтейнер дозволяє підвищити термін збереження наданих температурних властивостей харчовим рідинам. Корисна модель пояснюється кресленнями, де зображено: Фіг.1. - Загальний вигляд термоконтейнера. Фіг.2. - Загальний вигляд термоконтейнера з перегородками орієнтованими паралельно відносно вісі термоконтейнера. Фіг.3. - Загальний вигляд термоконтейнера з перегородками орієнтованими перпендикулярно відносно вісі термоконтейнера. Термоконтейнер виконаний з корпусу 1, який має дно 2, стінку 3, та горловину 4, кришки 5 та термоакумулюючого елементу 6, який виконаний у вигляді резервуара. Між стінкою корпуса 3 та термоакумулюючим елементом 6 розташовані перегородки 7, як показано на Фіг.2 орієнтовані паралельно відносно вісі термоконтейнера та на Фіг.3 перпендикулярно орієнтовані. Корпус 1, дно 2, стінка 3, горловина 4, кришка 5, термоакумулюючий елемент 6, перегородки 7 виконані з матеріалу що має низьку теплопровідність, наприклад, з пластику. В термоакумулюючий елемент 6 заливають попередньо підігріту або охолоджену рідину, закривають герметично кришкою 5. Термоконтейнер виконаний відомими в виробництві пластикових бутилок засобами. Один зі способів виготовлення термоконтейнера такий: Відомим шляхом, отримують корпус (з вже нанесеними на внутрішню сторону стінки перегородками) та термоакумулюючий елемент з зазначеного матеріалу. У корпуса відрізають верхню частину таким чином, щоб термоакумулюючий елемент ввійшов в середину корпусу та щільно був притулений до корпусу. Потім герметично з'єднують частини корпусу, що утримує резервуар всередині. Був отриманий термоконтейнер ємністю термоакумулюючого елементу 0,5 літра. Виконаний з пластику. При температурі навколишньої середи 20°С в термоакумулюючий елемент була залита рідина температурою 10°С, лише через годину температура рідини зросла до 13°С , через дві - 16°С і тільки через 4 години температура рідини наближається до температури навколишнього середовища.