Спосіб діагностики інертної прямої кишки

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до хірургії, та може бути використаний для діагностики інертної прямої кишки методом комп'ютерної пневмокінезометрії. Відомим способом діагностики інертної прямої кишки є балонометрія, яка дозволяє визначити пластичні властивості прямої кишки (ємність первинного позиву, функціональна ємність, пластичний тонус), та рівень чутливості прямої кишки (показники тиску первинного та максимального позивів, градієнт наповнення) за допомогою гумового зонду з кінцевим балоном розташованого в ампулі прямої кишки, приєднаного до манометру [1, 2, 3, 4, 5]. Способу властиві недоліки: обмеженість та неточність отриманих показників, неможливість оцінити кінетичні властивості прямої кишки, її хвильову характеристику в спокої, та під час виникнення позиву до де фекації. Найближчим аналогом способу, обраним як найближчий аналог є ендоректальна балонометрія [1]. Відповідно до способу, в ампулі прямої кишки розташовується гумовий зонд з кінцевим балоном, приєднаний до манометру. В балон вводять повітря або рідина до відчуття первинного та максимального позивів до дефекації, при яких на манометрі реєструються показники тиску. Даний спосіб дозволяє визначити пластичні властивості прямої кишки (ємність первинного позиву, функціональна ємність, пластичний тонус), та рівень чутливості прямої кишки (показники тиску первинного та максимального позивів). Способу властиві недоліки: обмеженість та неточність отриманих показників, неможливість оцінити кінетичні властивості прямої кишки, її хвильову характеристику в спокою, та під час виникнення позиву до дефекації, відсутність чітких діагностичних критеріїв що до інертної прямої кишки та її типів. Задача корисної моделі, що заявляється полягає у створенні безпечного, малоінвазивного та інформативного способу діагностики інертної прямої кишки, який за рахунок визначення більш точних показників пластичних властивостей прямої кишки, рівня її чутливості в поєднанні з визначенням кінетичних змін у спокої та під час виникнення позиву до де фекації, надасть можливість створення чітких діагностичних критеріїв різних типів інертної прямої кишки. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, який включає визначення пластичних властивостей та рівня чутливості прямої кишки за допомогою гумового зонду з кінцевим балоном розташованого в ампулі прямої кишки, приєднаного до манометру, згідно корисної моделі, визначення пластичних властивостей та рівня чутливості прямої кишки проводять разом із записом її кінетичних властивостей у спокої та під час виникнення позиву дефекації за допомогою комплексу комп'ютерної пневмокінезометрії і визначають критерії різних типів інертної прямої кишки. Комплекс комп'ютерної пневмокінезометрії складається з гумового зонду з кінцевим балоном ємністю 100 мл., виконаного з еластичної тонкої латексної гуми, шприца для введення повітря в балон, аналізатора моторної активності внутрішньопорожнинних органів "Ягуар-2" та персонального комп'ютера з відповідним програмним забезпеченням. Спосіб виконується наступним чином. Без будь-якої попередньої підготовки хворому в положенні на боці в ампулу прямої кишки вводять гумовий зонд з балоном ємністю 100 мл., приєднаний до аналізатора моторної активності внутрішньопорожнинних органів "Ягуар-2", який, в свою чергу, приєднують до персонального комп'ютера з відповідним програмним забезпеченням. В балон ємністю 100 мл., обладнаний додатковим каналом, за допомогою шприца вводять повітря доки тиск в балоні не буде дорівнювати 10 мм рт. ст. Цього тиску достатньо для урівноваження тонічного тиску кишкової стінки, без подразнюючої дії на неї. Тиск в балоні реєструється на моніторі комп'ютера у вигляді графіка пневмокінезограми з осями ΟΥ - тиск в прямій кишці (мм рт. ст.), ΟΧ - термін дослідження (хв.). Дослідження починаємо через 10 хв. - період адаптації кишки до наявності балона. Спочатку визначають пластичний тонус прямої кишки - здатність органу збільшувати свій розмір без підвищення тиску до певного рівня. В балон ємністю 100 мл. кожні 2-3 хв. послідовно вводять по 10 мл. повітря. До певного рівня тиск залишається постійним. Цей рівень і характеризує пластичний тонус прямої кишки. Далі продовжують введення повітря до рівня відчуття первинного позиву до де фекації. На цьому рівні визначають тиск в прямій кишці, який відображається на пневмокінезограмі і характеризує поріг чутливості прямої кишки (в нормі 33±7 мм рт. ст.), та сумарний об'єм введеного повітря (в нормі - 130-150 см 3). Потім визначають коефіцієнт пластичності, який дорівнює відношенню об'єму введеного повітря (V1) до тиску первинного позиву (в нормі - 412). Цей показник характеризує пластичні властивості прямої кишки у сукупності з її чутливістю. Далі продовжують введення повітря до рівня відчуття максимального позиву до дефекації. На цьому рівні визначають тиск в прямій кишці, який відображається на пневмокінезограмі і характеризує максимальний поріг чутливості прямої кишки (в нормі - 55±5 мм рт. ст.), та сумарний об'єм введеного повітря (V2) (в нормі - 180-220 см 3), який відображає функціональну ємність прямої кишки. Для оцінки кінетичних властивостей прямої кишки проводять запис пневмокінезограми на рівні стійкого позиву протягом 15 хв. Визначають характер зареєстрованих тонічних, сегментарних та пропульсивних хвиль у відсотковому співвідношенні. В нормі, після виникнення максимального позиву, протягом 2-3 хв. спостерігається підвищення кінетичної активності прямої кишки, а відсоток пропульсивних хвиль становить не менше 38%. Цьому показнику відповідає підвищення фазного індексу, який відображає сумарну перистальтичну активність прямої кишки (в нормі ³ 250). За допомогою запропонованого способу створені критерії діагностики чотирьох типів інертної прямої кишки: 1. Інертна пряма кишка без порушення пластичних та кінетичних власти востей - характеризується підвищенням тиску первинного позиву > 43 мм рт. ст., максимальний поріг чутливості > 60 мм рт. ст., коефіцієнт пластичності, відсоток пропульсивних хвиль та фазний коефіцієнт не порушені; 2. Інертна пряма кишка з порушенням пластичних властивостей - характеризується підвищенням тиску первинного позиву > 43 мм рт. ст., максимальний поріг чутливості > 60 мм рт. ст., коефіцієнт пластичності > 12, відсоток пропульсивних хвиль та фазний коефіцієнт не порушені; 3. Інертна пряма кишка з порушенням кінетичних властивостей - характеризується підвищенням тиску первинного позиву > 43 мм рт. ст., максимальний поріг чутливості > 60 мм рт. ст., коефіцієнт пластичності не порушений, відсоток пропульсивних хвиль < 38%, та фазний коефіцієнт 43 мм рт. ст., максимальний поріг чутливості > 60 мм рт. ст., коефіцієнт пластичності > 12, відсоток пропульсивних хвиль < 38%, та фазний коефіцієнт < 250. Запропонований спосіб застосований у 65 хворих дозволяє безпечно, малоінвазивно та інформативно проводити діагностику інертної прямої кишки, який за рахунок визначення більш точних показників пластичних властивостей прямої кишки, рівня її чутливості в поєднанні з визначенням кінетичних змін у спокою та під час виникнення позиву до дефекації, надає можливість створення чітких діагностичних критеріїв різних типів інертної прямої кишки. Принциповою відмінною ознакою корисної моделі у порівнянні з найближчим аналогом є те, що діагностика інертної прямої кишки проводиться шляхом визначенням показників пластичних властивостей прямої кишки та рівня її чутливості в поєднанні з визначенням кінетичних змін у спокою та під час виникнення позиву до де фекації, що надає можливість створення чітких діагностичних критеріїв різних типів інертної прямої кишки. Список літератури: 1. Радолицкий С.Е. Диагностика и хирургическое лечение терминальных колостазов. - Дисс. канд. мед. наук. Киев., 1989. - 147 с. 2. Гандур Х.М., Удовиченко Т. Г., Павленко А.Ф., Пасечников Б. Д. Аноректальная манометрия в дифференциальной диагностике функциональных расстройств ануса и прямой кишки // Материалы 2-й региональной науч.-практ. конф., посвященной памяти заслуженного деятеля науки РФ профессора Л.И. Геллера. - ДВГМУ, 2001. - С. 105-118. 3. Lembo A., Camilleri M. Chronic constipation // N. Engl. J. Med. - 2003. - №14. - С. 1360-1368. 4. Sanmiguel С.Ρ, Soffer E.E. Constipation caused by functional outlet obstruction // Curr. Gastroenterol. Rep. 2003. - №5. - С. 414-418. 5. Cheung О., Wald A. Review article: the management of pelvic floor disorders // Aliment. Pharmacol. Ther. - 2004. - №5. - С. 481-495.