Застосування радіоактивного цисплатину як речовини з посиленою протипухлинною дією

Застосування радіоактивного цисплатину як речовини з посиленою протипухлинною дією. (19) (21) u201107074 (22) 06.06.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) ДИКИЙ МИКОЛА ПЕТРОВИЧ, ДОВБНЯ АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ, КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ 3 65243 0,017 і 0.17 пкг/мл [Дикий М.П. Методи одержання ізотопів на лінійних прискорювачах електронів для радіотерапії з використанням Оже-електронів // Укр. рад. журнал.–2007. - T.XV, вип.2.- С.242– 245.]. У кожну пробу вводили 0,03 мл пеніциліну, що відповідало 180 од. і 0,03 мл стрептоциду, що відповідало 300 мкг. Проби були залишені в термостаті при температурі 37 °C для інкубації. Розмір пухлинних клітин вимірювали на поляризаційному мікроскопі (х 200) до введення цитостатиків та після цього. Розмір клітин склав 0,015 мм. Після 12 годин інкубації з вихідним цисплатином розмір клітин склав 0,010–0,015 мм, з радіоактивним цисплатином - 0,005–0,007 мм. Після дії радіоактивного цисплатину в дозі 0.017 пікограм після 60 хвилин інкубації у полі зору були видні живі (незабарвлені клітини) і загиблі клітини (пофарбовані в синій колір). Слід зазначити, що після однієї години впливу радіоактивного цисплатину в дозі 0.017 пікограм кількість життєздатних клітин незначно переважала над кількістю загиблих. 4 Життєздатність клітин Ерліха після дії вихідного цисплатину зменшувалася з 78 % після однієї години до 25 % після 6 годин інкубації. При дії радіоактивного цисплатину в дозі 0.017 пікограм відзначалася подібна залежність. Життєздатність пухлинних клітин після однієї години впливу радіоактивного цисплатину становила 54 %, а через 6 годин - 3 %. Слід зазначити, що за короткий термін після введення радіоактивного цисплатину в дозі 0,17 пікограм реєструвалося вірогідно необоротне придушення життєздатності пухлинних клітин. У динаміці досліджень проявлялася втрата здатності клітин до необмеженого розмноження навіть при тимчасовому збереженні морфологічної цілісності. В початковий період інкубації (2–6 години) кількість життєздатних клітин з радіоактивним цисплатином менша, ніж з вихідним цисплатином. Надалі виявлялася достовірна різниця в зменшенні числа життєздатних клітин при дії на них радіоактивного цисплатину щодо вихідного. В обох видах досліджуваних клітин апоптозний індекс превалював над мітотичним (табл. 1). Таблиця 1. Апоптозний і мітотичний індекси клітин аденокарциноми Ерліха з вихідним і радіоактивним цисплатином після інкубації протягом 8 годин Мазок пухлинних клітин Середнє число пухлинних Апоптозний індекс, клітин у полі зору мікроскопа % Пухлинні клітини, інкубовані з вихідним цисплатином Пухлинні клітки, інкубованими з радіоактивним цисплатином Таким чином, при дії вихідного й радіоактивного цисплатину в різних дозах в динаміці експерименту відзначені різні морфологічні зміни. Розмір клітин Ерліха після дії вихідного цисплатину був більше, ніж розмір клітин після дії радіоактивного цисплатину. Кількість загиблих клітин при дії радіоактивного цисплатину, незалежно від дози, що вводилася (0.017 і 0.17 пікограм), була більшою, ніж при дії вихідного цисплатину. Поява апоптозних клітин після дії радіоактивного цисплатину спостерігалася через 6–8 годин інкубації, у той час як при дії вихідного цисплатину - через 12–16 годин. При дії вихідного цисплатину появу клітин у стані некрозу було відзначено через 6 годин, у той час як при дії радіоактивного цисплатину клітини в подібному стані виявлені не були. Показники апоптозного й мітотичного індексів у пухлинних клітинах, інкубованих з вихідним і радіоактивним цисплатином, імовірно, відбивають різні механізми загибелі клітин. Найбільш підбадьорюючим результатом є те, що кількість загиблих клітин, а також кількість апоптозних клітин виявляється більш високою при дії радіоактивного цисплатину. Посилення антибластичної дії радіоактивного цисплатину доказано також на дрібних тваринах (мишах). Мітотичний індекс, % 120 8 0 80 12 0 Проведено серію експериментів по вивченню впливу вихідного й радіоактивного цисплатину на ріст солідної форми пухлини мишей. Дослідження проведені на мишах (самцях), вагою 18 г. Як пухлинна модель використана суспензія 8 добових асцитних клітин аденокарциноми Ерліха. Життєздатність пухлинних клітин визначали методом суправітельного фарбування трипановим синім шляхом підрахунку клітин у камері Горяєва. Життєздатність склала 98 %. 8 Концентрація клітин склала 1,710 клітин/мл. Дослідження росту солідної форми аденокарциноми Ерліха в мишей проведено на фоні цитостатичної терапії вихідним і радіоактивним цисплатином. Для цього тварини були розподілені на 3 групи: 1 група -тварини пухлиноносії (10 шт.); 2 група - тварини пухлиноносії, яким вводився вихідний цисплатин (15 шт.); 3 група - тварини пухлиноносії, яким вводився радіоактивний цисплатин (15 шт.). 6 Суспензію клітин у кількості 1 10 кл/мл інокулювали в область правого стегна. Після введення радіоактивного синтезованого цисплатину всі тварини були живі. Починаючи з 11 дня після перевивки пухлини, тваринам 2-ї групи через день усередину очеревини вводили вихідний цисплатин у дозі 1,8 мкг/г ваги тварин. Усього було проведено 5 ін'єкцій. Тваринам 1-ї групи по цій же схемі вводили 0,5 мл 5 води для ін'єкцій. Тваринам 3-ї групи був уведений радіоактивний цисплатин 1 раз у дозі 0,017 пікограм на 18 г. На 21 добу пухлини вилущували й зважували. В 3-х особин 1 групи були відзначені ознаки метастазування. У тварин 2 і 3 груп метастазування не виявлено. Для оцінки впливу препаратів, що вводилися, на ріст пухлини, обчислювали відсоток гальмуван Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 65243 6 ня її росту (D%), що обчислювався за формулою D=100(V0-V1)/V0, де V0 - об'єм пухлини контрольних тварин, V1 -об'єм пухлини тварин, що одержували вихідний і радіоактивний цисплатин. Відсоток гальмування росту пухлини при цьому в групі 2 склав 35 %, а в групі 3–65 % тварин, що приймали участь в експерименті. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601