Спосіб подачі радіочастотного струму при катетерному лікуванні ріентрі тахікардії ав вузла

Спосіб подачі радіочастотного струму при катетерному лікуванні ріентрі тахікардії АВ вузла, при якому за допомогою рентгенологічних орієнтирів шукається місце біля устя коронарного синуса (зона "повільного шляху"), де реєструється спе цифічна спектрограма, при якому радіочастотний вплив здійснюється безперервно з поступовим підвищенням сили впливу до досягнення температури 60°С, який відрізняється тим, що при поступовому підвищенні сили радіочастотного струму після виникнення "ритму подразнення АВ вузла" і, в подальшому, після кожного наступного підвищення інтенсивності впливу (досягнення більш високої температури на деструкційному електроді або збільшення часу радіочастотного впливу) аплікація припиняється і оцінюється стан антероградної АВ провідності на синусовому ритмі. Корисна модель належить до медицини, більш конкретно - до кардіохірургії. Для усунення ріентрі тахікардії АВ вузла необхідно наносити аплікації радіочастотного струму безпосередньо біля АВ вузла Щив., наприклад, Yamabe Н , Okumura К , Tsuchiya T. et al. Slow potential-guided radiofrequency catheter ablation in atrioventricular nodal reentrant tachycardia: characteristics of the potential associated with successful ablation // PACE. - 1998. - Vol.21. P 2631-2640]. Це обумовлює відносно велику частоту виникнення постійних повних АВ блокад, яка сягає 0,5-2,0% [Див., наприклад, Taylor G.W., Kay G.N. Selective Slow Pathway Ablation of AV Nodal Reentrant Tachycardia // From Huang SKS, Wilber DJ (eds.): Radiofrequency Catheter Ablation of Cardiac Arrhythmias: Basic Concepts and Clinical Applications, 2nd ed. Armonk, NY:Future Publishing Company, Inc.©. - 2000. - P.423-461] Відомий спосіб радіочастотного катетерного лікування цієї аритмії ґрунтується на нанесенні аплікацій у зоні "повільного шляху" (біля гирла коронарного синуса) шляхом безперервної подачі радіочастотного струму на деструкційний електрод з поступовим підвищенням температури (на 5°С за 5 сек.) до 60°С і контролем стану АВ провідності [Див., наприклад, Fenelon G , MalackyT., Manios E. et al. Radiofrequency Ablation of Atrioventricular Node Reentrant Tachycardia: Fast or Slow Pathway Ablation? // From Farre J, Мого С (eds)1 Ten Years of Radiofrequency Catheter Ablation Future Publishing Co, Inc, Armork, NY -1998 - P.103-113]. Недоліком відомого способу є: 1) складність оцінки стану АВ провідності у випадку, коли під час нанесення аплікації виникає "ритм подразнення АВ вузла", 2) відносно велика швидкість підйому температури під час нанесення аплікації. Задачею даної корисної моделі є запобігання виникнення стійких порушень АВ провідності при катетерному лікуванні ріентрі тахікардії АВ вузла. Вказана задача вирішується тим, що під час нанесення радіочастотного впливу після виникнення "ритму подразнення АВ вузла" і, в подальшому, після кожного досягнення більш високої температури на деструкційному електроді або збільшення часу радіочастотного впливу аплікація припиняється і оцінюється стан антероградної АВ провідності на синусовому ритмі Спосіб відтворюється наступнім чином. Під час нанесення радіочастотного впливу температура на деструкційному електроді підвищується зі швидкістю 5°С за 5 сек. до моменту виникнення "ритму подразнення АВ вузла". Після цього аплікація негайно припиняється і оцінюється стан АВ провідності на синусовому ритмі. Далі знову наноситься аплікація, при якій досягнута темпера (О со 7661 тура утримується 5 сек. і вплив знову припиняється. При наступній аплікації температура піднімається на 5°С у порівнянні з уже досягнутою Таке почергово підвищення температури і часу впливу проводиться до досягнення температури 60"С, при якій проводиться аплікація протягом 5, а потім - 40 сек. При відсутності "ритму подразнення АВ вузла" при досягненні 60°С аплікація в даній точці припиняється і шукається наступна точка. Кількість аплікацій від 1 до 16. Середня кількість аплікацій 5,5±3,8. Рентгенекспозиція складала від 7 до 24 хвилин. Середній час рентгенекспозиціїбув 10,2±3,8 хвилини. Приводимо конкретні випадки відтворення способу. 1. Пацієнт Ш., чол., 57 років, історія хвороби №843, діагноз: ріентрі тахікардія АВ вузла. Хворіє 44 роки. Останні 2 місяці напади прискореного серцебиття спостерігалися 2 рази на добу і супроводжувалися різким погіршенням самопочуття. Частота серцевих скорочень під час нападу біля 180 ударів за хвилину Напади припинялися на фоні медикаментозної терапії, яка, проте, не могла попередити їх виникнення. Під час проведення катетерної деструкції при нанесенні другої аплікації на рівні верхнього краю гирла КС за розробленим нами способом (досягнута температура становила 55°С) виникла АВ блокада III ступеня. Аплікація була негайно припинена. Проведена тимчасова електростимуляція шлуночків. АВ блокада зберігалася 2 хвилини Потім провідність поступово відновилася (при цьому параметри антероградної АВ провідності відновилася до вихідного значення, була індукована тахікардія). Додатково було нанесено 2 аплікації. Проведення по "повільному шляху" усунуте. Комп'ютерна верстка А Крулевський Тахікардію викликати не вдалося. Через добу проведена черезстравохідна електрокардіостимуляція. Тахікардію викликати не вдалося. Через 2 доби пацієнт виписаний у задовільному стані. При спостережені протягом 19 місяців нападів прискореного серцебиття не спостерігалося. 2. Пацієнтка П., жін., 18 років, історія хвороби №283, діагноз: ріентрі тахікардія АВ вузла. Хворіє 6 років. Останній рік напади прискореного серцебиття спостерігалися 2 рази на місяць і супроводжувалися різким погіршенням самопочуття. Частота серцевих скорочень під час нападу біля 200 ударів за хвилину. Напади купувалися додатковим введенням антиаритмічних препаратів. Антиаритмічна терапія нападів серцебиття не попереджала. Під час проведення катетерної деструкції у зоні "повільного шляху" нанесено 4 аплікації за розробленим нами способом. Проведення по "повільному шляху" відсутнє. Тахікардію викликати не вдалося. Через добу проведена черезстравохідна електрокардіостимуляція, тахікардію викликати не вдалося і пацієнтка виписана у задовільному стані. При спостережені протягом 16 місяців нападів прискореного серцебиття не спостерігалося Винайдений спосіб був успішно застосований у 150 послідовних пацієнтів. Спостерігалося 2 випадки рецидивів аритмії, що становило 1,3% 2 пацієнти мали тимчасову повну АВ блокаду, яка тривала 10 сек. і 2 хвилини. Випадків стійкого порушення антероградної АВ провідності не спостерігалося. Період спостереження склав від 2-х місяців до 7 років (у середньому 4,2±2,9 року). Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601