Спосіб верифікації усунення ріентрі тахікардії ав вузла при її лікуванні методом радіочастотної катетерної деструкції

Спосіб верифікації усунення ріентрі тахікардії АВ вузла при її лікуванні методом радіочастотної катетерноГ деструкції, при якому тахікардія запускається та припиняється електричною стимуляцією передсердя або коронарного синуса, за допомогою рентгенологічних орієнтирів шукається місце біля устя коронарного синуса (зона "повіль ного шляху"), де реєструється специфічна електрограма, та наноситься аплікація радіочастотним струмом з максимальною температурою до 60°С протягом 40 секунд, який відрізняється тим, що критерієм усунення тахікардії вважається поява змін параметрів АВ провідності при електричній стимуляції (стимуляція до і після здійснення впливу проводиться з однієї і тієї ж самої точки), а саме: зміна максимального інтервалу А-Пс та/або збільшення ефективного рефракторного періоду антероградної АВ провідності не менше ніж на ЗОмс, після чого знову електричною стимуляцією робиться спроба викликати тахікардію, при неможливості чого тахікардія вважається усунутою. Корисна модель належить до медицини, більш конкретно - до кардіохірурш. Основним критерієм усунення ріентрі тахікардії АВ вузла є неможливість її запуску після нанесення аплікації [Див., наприклад, Moulton K., Miller В., Scott J. et al. Radiofrequency Catheter Ablation for AV Nodal Reentry1 A Technique of Rapid Transection of the Slow AV Nodal Pathway // PACE. -1993. Vol.16. -P.760-768] Однак, у 10% пацієнтів, які мають задокументовані напади цієї" тахікардії', на початку проведення катетерної деструкції тахікардію викликати не вдається [Див , наприклад, Fenelon G., Malacky Т., Manios E. et al Radiofrequency Ablation of Atrioventricular Node Reentrant Tachycardia: Fast or Slow Pathway Ablation // From Farre J, Мого С (eds)1 Ten Years of Radiofrequency Catheter Ablation. Future Publishing Co, Inc, Armork, NY -1998. -P.103-113]. Непевність критеріїв усунення обумовлює відносно велику частоту випадків рецидивів аритмії (3-7%) [Див., наприклад, Blomstrom-Lundvist С , Scheinman M.M., Allot M.E. et al. ACC/AHA/ESC Practice Guideline // Circulation -2003.-Vol.108 -P.1871-1909]. ного шляху"), де реєструється характерна електрограма, нанесенні радіочастотного впливу та перевірці можливості запуску тахікардії' (якщо тахікардія не запускається, то процедура закінчується) [Див. наприклад, Basta M.N., Krahn A.D., Klein G.J. et al. Safety of Slow Pathway Ablation in Patients With Atrioventricular Node Reentrant Tachycardia and a Long Fast Pathway Effective Refractory Period // Am J Cardiol. -1997. -Vol.80. -P155159]. Недоліком відомого способу є: 1) неможливість його застосування у пацієнтів, у яких є задокументовані напади аритмії даного виду, але під час процедури аритмію не вдається викликати з самого початку, 2) недостовірність перевірки усунення аритмії способом запуску тахікардії у пацієнтів, у яких запуск тахікардії дуже залежить від вегетативного статусу. Задачею даної корисної' моделі є виявлення змін параметрів АВ провідності, які достовірно свідчать про усунення аритмії в усіх пацієнтів Вказана задача вирішується тим, що в усіх пацієнтів до нанесення аплікацій визначаються параметри АВ провідності, які перевіряються після кожного нанесення аплікації. Зміна цих параметрів свідчить про усунення аритмії. Відомий спосіб радіочастотного катетерного лікування цієї аритмії ґрунтується на запуску і припиненні її, пошуку за допомогою рентгеноскопії місця біля устя коронарного синуса (зона "повіль (О 7662 Спосіб відтворюється наступним чином. 1. До нанесення радіочастотного впливу при електричній стимуляції правого передсердя або коронарного синуса, визначається максимальний інтервал А-Гіс та ефективний рефракторний період антєроградної АВ провідності. Після цього під рентгенологічним контролем біля устя коронарного синуса (зона "повільного шляху"), де реєструється специфічна спектрограма, наноситься радіочастотний вплив з максимальною температурою до 60°С протягом 40 секунд. Після цього при електричній стимуляції знову перевіряються параметри антєроградної АВ провідності (стимуляція до і після 4йяеееннЯЛпливу проводиться з однієї і тієї ж самої точки). Зміна максимального інтервалу А-Гіс та/або збільшення ефективного рефракторного періоду антєроградної АВ провідності свідчать про усунення ріентрі тахікардії АВ вузла. Параметр вважається таким, що змінився, якщо його значення змінилося не менше, ніж на ЗОмс. Після появи цих змін електричною стимуляцією робиться спроба викликати тахікардію, при неможливості чого тахікардія вважається усунутою Кількість аплікацій склала від 1 до 16. Середня кількість аплікацій 5,5±3,8. Рентгенекспозиція була в межах від 7 до 24 хвилин. Середній час рентгенекспозиції -10,2±3,8 хвилини. Приводимо конкретні випадки відтворення способу 1. Пацієнт Ч., чол., 23 років, історія хвороби №4127, діагноз: ріентрі тахікардія АВ вузла. Хворіє 4 роки. Останній рік напади прискореного серцебиття спостерігалися 1 раз на місяць і супроводжувалися різким погіршенням самопочуття. Частота серцевих скорочень під час нападу була біля 230 ударів за хвилину. Напади припинялися на фоні медикаментозної терапії, яка, проте, не могла попередити їх виникнення. Під час проведення катетерної деструкції електростимуляцією була Індукована і зупинена тахікардія, визначено параметри АВ провідності при Комп'ютерна верстка Л.Литвиненко стимуляції правого передсердя та коронарного синуса. Після нанесення третьої аплікації у зоні "повільного шляху" максимальний інтервал А-Гіс зменшився на 120мс, ефективний рефракторний період антєроградної АВ провідності збільшився на 80мс. Тахікардія не індукувалася. Через добу проведена черезстравохідна електрокардіостимуляція. Тахікардію викликати не вдалося І пацієнт виписаний у задовільному стані. При спостережені протягом 2,5 років нападів прискореного серцебиття не спостерігалося 2. Пацієнтка О., жін., 12 років, історія хвороби №284, діагноз: ріентрі тахікардія АВ вузла Хворіє 1 рік. Напади прискореного серцебиття спостерігалися 2 рази на місяць і супроводжувалися різким погіршенням самопочуття. Частота серцевих скорочень під час нападу біля 200 ударів за хвилину. Напади купувалися додатковим введенням антиаритмічних препаратів Антиаритмічна терапія нападів прискореного серцебиття не попереджала. Під час проведення катетерної деструкції електростимуляцією на фоні внутрішньовенного введення ізопротеренолу була індукована і зупинена тахікардія, яку повторно індукувати не вдалося. Були визначені параметри АВ провідності при стимуляції правого передсердя та коронарного синуса. Після нанесення другої аплікації у зоні "повільного шляху" максимальний інтервал А-Гіс збільшився на 90мс, ефективний рефракторний період антєроградної АВ провідності збільшився на 13Омс Тахікардія не індукувалася. Через добу проведена черезстравохідна електрокардіостимуляція. Тахікардію викликати не вдалося і пацієнтка виписана у задовільному стані. При спостережені протягом 2 років нападів прискореного серцебиття не спостерігалося. Винайдений спосіб був успішно застосований у 150 послідовних пацієнтів. Спостерігалося 2 випадки рецидивів аритмії, що становило 1,3%. Період спостереження склав від 2-х місяців до 7 років (у середньому 4,2±2,9 року) Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601