Спосіб прогнозування та лікування лицьового паралічу

1. Спосіб прогнозування лицьового паралічу шляхом термометрії, який відрізняється тим, що вимірюють різницю шкірної температури у симетричних точках мімічних м’язів і при відсутності термоасиметрії або коли різниця температур дорі C2 1 3 78490 лицьового нерва, а також тим що при термонегативному відновленні рухового дефекту вводять діпроспан в осередки вихода нерва з стіломастоідального отвору або гусячої лапки, причому при термоасіметрії 0,6-0,8°С ін'єкцію проводять 1 раз в 10 днів, а третє та четверте введення препарату 1 раз у 2 неділі, крім того при термоасіметрії понад 0,8°С вводять 2 мл препарата 1 раз в 10 днів. Приклади конкретного виконання способу. Хворий С., 38 років. Діагностовано гострий неврит лицьового нерва з правого боку. На термограмі обличчя, де клінічно спостерігався парез мімічних м'язів інфрачервоне випромінювання (ІВ) було знижено на 0,6°С, на другий день лікування (дегідротуючими, десенсібілізуючими, вегетотропними препаратами, антиоксідантами, засобами, які полегшують мікроциркуляцію та інш.) відмічено появу осередка посилення температури в зоні правої носо-губної складки (термоасіметрія склала 0,4°С). Хворий продовжував лікування без застосування глюкокортикоїдів. На п‘яту добу ІВ шкіри на боці ураження було вище на 0,2°С в порівнянні з лівим боком, у подальшому температура підвищилася до 0,6°С. Повне відновлення функції мімічних м’язів відмічено на 12 добу лікування. Хвора А., 53 роки. Діагноз: Невропатія лицьового нерва з лівого боку. Клінічно - гостро розвинутий грубий парез лицьової мускулатури з боку ураження. При надходженні до стаціонару була зареєстровано тотальна гіпотермія зліва на 0,8°С. Поряд з традиційною терапією в осередок стіломастоїдального отвору глибоко було введено 1 мл діпроспана, потім ще 1 мл - на 10 день, наступні п‘ять ін‘єкцій 1 раз у 10 днів. На протязі першої декади зберігалася стійка термоасіметрія, після Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун 4 третьої ін‘єкції різниця температур склала 0,4°С, на 15 добу в м‘язах лобу та орбіти з‘явилася рухова активність. Повне відновлювання функції лицьової мускулатури відбулося на 45 день лікування, термоасіметрія була відсутня. В 32 спостереженнях з суттєвим відновлюванням рухового дефекта тепловізійна картина починала змінюватися за 3-6 днів до появи рухів мімічних м‘язів, гіпотермію на боці паралічу змінювали зони підвищеної температури, які співпадали з топографією м‘язів, в котрих потім з‘являлась моторна функція. Чим вище ІВ, тим скоріше відбувалося відновлення. Після виписки у 41,7% хворих температура на боці ураження повністю нормалізувалася, у 33,3% - залишалась навіть підвищеною на 0,4-0,9°С (в середньому 0,85±0,06°С). У випадках, коли не відбувалося клінічного відновлювання рухови х функцій залишалось стійке зниження температури шкіри на боці ураження. Таким чином, у порівнянні з прототипом заявлений спосіб дозволяє визначити термонегативний і термопозитивний прогноз подальшого перебігу гострого періоду лицьового паралічу, провести адекватне лікування, при якому значно знижено, або відсутнє дозування глюкокортикоїдів, відсутні загальні і побічні їх ефекти за рахунок місцевого введення діпроспана, зберігається анальгетична і антинабрякова дії, знімається рефлекторний ангіоспазм, а легке всмоктування препарату прискорює ці ефекти, при цьому пролонгована дія препарату знижує травматизацію тканин при ін‘єкції. Джерела інформації: 1. Карлов Β.Α. Неврология лица. - Μ.: Медицина., 1991. - С. 74-76. 2. Яковлев Η.Α., Слюсарь Τ.Α. Невропатия лицевого нерва. - М., 1995. - С. 54. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601