Спосіб лікування хворих остеохондрозом хребта та спондилоартрозом

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до фізіотерапії, і може бути використана для лікування хворих з хронічним больовим синдромом, зумовленим остеохондрозом хребта та спондилоартрозом, а також може знайти застосування при комплексній терапії та профілактиці різноманітних захворювань опорно-рухо вої системи, а саме: при дистрофічних захворюваннях суглобів та хронічному больовому синдромі у пацієнтів з наслідками травм. Наявність хронічного больового синдрому, особливо зумовленого остеохондрозом хребта та спондилоартрозом, призводить до порушень функції опорно-рухової системи і, як наслідок, до інвалідності. Відомий спосіб лікування больового синдрому за допомогою короткоімпульсної транскутанної електроаналгезії шляхом безперервного впливу на больову ділянку тіла або на ділянку шкіри над проходженням нервів короткими (0,05-0,3мс) прямокутними або асиметричними біполярними імпульсами електричного струму при частоті їх слідування від 30Гц до 120Гц. Вплив виконують протягом 10-15 хвилин за сеанс щоденно впродовж 10 днів [Ю.И.Головченко, А.В.Кулаков. Применение электроаналгезии и чрескостной электростимуляции при лечении болевых синдромов // Врачебное дело. -1996. -№7. -С.92-95]. Недоліком відомого способу з використанням короткоімпульсної транскутанної електроаналгезії є те, що при тривалому використанні безперервних послідовних стимулювальних імпульсів постійної амплітуди, тривалості та частоти слідування організм адаптується до встановлених значень параметрів стимулювального струму, що знижує ефективність лікування. При цьому больовий синдром зменшується, але на короткий час. Для отримання позитивного стійкого ефекту доводиться збільшувати величину струму до досить великих значень, що може стати шкідливим для хворих і навіть викликати у них електричний опік ділянок шкіри, які знаходяться в контакті з електродами. Відомий спосіб транскутанної електроаналгезії під назвою "масаж" з використанням стимулювальних прямокутних імпульсів тривалістю 0,5мс і частотою, що змінюється в межах 10¸200Гц, які слідують окремими посилками пилкоподібної форми тривалістю 4с з періодом слідування 6с. Курс лікування 10-15 процедур [Нейростимулятор одноканальный импульсный «Нейрон-01». Техническое описание и инструкция по применению, 1991]. Недоліком цього способу є те, що при його здійсненні використовують стимулювальні імпульси, тривалість та період слідування посилок яких є фіксованими і вони не можуть регулюватись з метою виявлення оптимальних параметрів терапевтичного впливу на організм. Найбільш близьким за суттю та можливістю досягнення результату до те хнічного вирішення, що пропонується, є відомий спосіб лікування больового синдрому при патології опорно-рухової системи, при якому здійснюють вплив на ділянки локалізації болю або по ходу нервових стовбурів, які іннервують ці ділянки, змінним за частотою сигналом, в якому частота стимулювальних імпульсів змінюється за лінійним законом, а силу струм у підбирають індивідуально до виникнення приємних вібраційних відчуттів в зоні дії активного електрода, лікувальні сеанси проводять щоденно впродовж 8-10 днів по 10-15 хвилин за сеанс [Деклараційний патент 46462 А Україна. А61N1/36. 20.07.2001]. Недоліком цього способу є те, що при його використанні не передбачається виконання впливу на зони, що є причиною виникнення болю, а нездійснення впливу на ці зони не дає змоги використати в повній мірі оптимальні параметри дії лікувального сигналу і тим самим не дає змоги отримати позитивні результати і скоротити термін лікування хворих. Крім того, у хворих з хронічним больовим синдромом поріг больової чутливості, як правило, знижений в усі х зонах, що призводить до необхідності зменшення величини діючого струму під електродами, бо його збільшення може призвести до посилення болю або виникнення й інших ускладнень при лікуванні, наприклад, підвищення артеріального тиску та погіршення загального стану хворого. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу лікування хворих остеохондрозом хребта та спондилоартрозом, який дозволить покращити результати лікування хворих з хронічним больовим синдромом, обумовленим цими захворюваннями, зменшити термін лікування та уникнути ускладнень при лікуванні. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування хворих остео хондрозом хребта та спондилоартрозом, при якому на ділянки локалізації болю або по ходу нервових стовбурів, які іннервують ці ділянки, здійснюють вплив змінним за частотою сигналом, в якому частота стимулювальних імпульсів змінюється за лінійним законом, а силу стр уму підбирають індивідуально до виникнення приємних вібраційних відчуттів в зоні дії активного електрода, лікувальні сеанси проводять щоденно впродовж 8-10 днів, згідно корисної моделі, під час кожного лікувального сеансу пасивний електрод накладають на рівні патологічно зміненого хребтово-рухового сегмента з протилежного боку від розповсюдження болю, а активний електрод накладають спочатку на тому ж рівні хребта, але на боці больового синдрому, потім активний електрод переміщують і накладають на найближчу ділянку іррадіації болю, а наприкінці сеансу активний електрод накладають на найвіддаленішу ділянку іррадіації болю і здійснюють вплив на кожну ділянку до зникнення болю, але не більше 10 хвилин на кожну ділянку. Проведене порівняння технічного вирішення, що пропонується, з відомим найближчим аналогом свідчить про те, що новими ознаками у вирішенні, що пропонується, є: 1. Накладання пасивного електрода під час кожного лікувального сеансу на рівні патологічне зміненого хребтово-рухового сегмента з протилежного боку від розповсюдження болю, а активного електрода спочатку на тому ж рівні хребта, але на боці больового синдрому, переміщення і накладання активного електрода на найближчу ділянку іррадіації болю, а потім на найвіддаленішу ділянку іррадіації болю. 2. Здійснення впливу на кожну ділянку до зникнення болю, але не більше 10 хвилин на кожну ділянку. Наведені вище нові ознаки технічного вирішення, що пропонується, по-перше, дають змогу виконувати лікування хворих з хронічним больовим синдромом, зумовленим остеохондрозом хребта та спондилоартрозом, по-друге, скоротити термін лікування хворих і, по-третє, уникнути ускладнень при лікуванні. Спосіб використовують таким чином. Хворого розміщують у зручному для нього положенні (лежачи або сидячи). Спиртом обробляють місця на тілі, обрані для накладання електродів. Пасивний електрод розміщують на рівні патологічно зміненого хребтово-рухового сегмента з протилежного боку від розповсюдження болю. Активний електрод накладають на тому ж рівні хребта, але на боці больового синдрому. Вмикають пристрій і подають на електроди лікувальний сигнал, силу стр уму якого підбирають індивідуально для кожного пацієнта до виникнення приємних вібраційних відчуттів на ділянці дії активного електрода. На цю ділянку діють до зникнення болю. Якщо біль не зникає, діють не більше 10 хвилин. Пристрій вимикають. Активний електрод переміщують і накладають на найближчу ділянку іррадіації болю. Пристрій вмикають. Вплив на цю ділянку здійснюють за методикою, описаною вище. Пристрій вимикають. Активний електрод переміщують і накладають на найвіддаленішу ділянку іррадіації болю. Пристрій вмикають. Вплив на цю ділянку здійснюють за методикою, наведеною вище. Пристрій вимикають. Як правило, полегшення настає уже після першої процедури. Курс лікування складає 8-10 сеансів. Використання способу, що пропонується, у клініці показало, що ефективність та термін лікування залежать від тривалості хвороби, загального стану хворого, особливостей його зворотних реакцій на подразнення електричним сигналом. До теперішнього часу в інституті пропонований спосіб був використаний у 35 хворих. У всі х хворих отримано стійкий позитивний ефект. Спосіб технологічно простий і може бути використаний у будь-якому фізіотерапевтичному відділенні.