Спосіб хірургічного лікування післяопераційних гриж живота правої здухвинної ділянки з використанням поліпропіленової сітки

Спосіб хірургічного лікування післяопераційних гриж правої здухвинної ділянки живота з використанням поліпропіленової сітки, що включає висічення післяопераційного рубця на правій здухвинній ділянці, виділення і розрізання грижового мішка, роз'єднання зрощень між органами черевної порожнини, часткове або повне Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, зокрема до хірургії, а саме до способів хірургічного лікування післяопераційних гриж живота правої здухвинної ділянки з використанням поліпропіленової сітки. Післяопераційні грижі правої здухвинної ділянки становлять 15-35% від загальної кількості післяопераційних гриж. Найчастіше такі грижі виникають після оперативних втручань з приводу гострого деструктивного апендициту. Результати хірургічного лікування таких післяопераційних гриж живота є незадовільними, оскільки частота післяопераційних рецидивів сягає 30-45% [1]. З одного боку, це обумовлено наявністю вираженої атрофії м'язово-апоневротичних країв дефекту черевної стінки, а з іншого - неефективністю існуючих способів герніопластики, навіть з використанням допоміжних пластичних матеріалів. Так, відомий спосіб хірургічного лікування післяопераційних гриж правої здухвинної ділянки з використанням поліпропіленової сітки (методика "onlay") [2], який полягає в тому, що після доступу до грижових воріт з висіченням післяопераційного рубця, надлишку прилеглої шкіри та підшкірної основи, виділення і розрізу грижового мішка, відокремлення органів черевної порожнини від стінок останнього, часткового або повного висічення гри видалення грижового мішка, зшивання клаптів грижового мішка, мобілізацію парієтальної очеревини від м'язово-апоневротичних тканин по верхньому і нижньому краях грижового дефекту, преперитонеальне розміщення поліпропіленової сітки, фіксацію її окремими швами до м'язовоапоневротичних країв грижового дефекту та пошарове зшивання підшкірної основи та шкіри на завершення операції, який відрізняється тим, що мобілізацію парієтальної очеревини від м'язовоапоневротичних тканин по нижньому краю грижового дефекту продовжують до іліопубічного тракту і зв'язки Купера, а поліпропіленову сітку додатково фіксують до іліопубічного тракту і зв'язки Купера. жового мішка, зшивання клаптів грижового мішка, мобілізації і економного висічення країв грижових воріт, апоневротичні краї дефекту зшивають контактно та фіксують до них поліпропіленову сітку. Операцію закінчують пошаровим зшиванням підшкірної основи та шкіри. Недоліком цього способу є високий відсоток рецидивів. Це можна пояснити тим, що допоміжний пластичний матеріал фіксується до поверхневих атрофованих апоневротичних структур передньої черевної стінки, що не забезпечує механічну міцність герніопластики, а згодом призводить до міграції самого допоміжного пластичного матеріалу. Найближчим аналогом (прототипом) способу, що заявляється, є спосіб хірургічного лікування післяопераційних гриж правої здухвинної ділянки з використанням поліпропіленової сітки, який виконується за методикою "inlay" наступним чином [3]. Сутність операції полягає в тому, що після висічення післяопераційного рубця на правій здухвинній ділянці, виділяють і розрізають грижовий мішок, роз'єднують зрощення між органами черевної порожнини, частково або повністю видаляють грижовий мішок. Зшивають клапті грижового мішка.. Мобілізують парієтальну очеревину від м'язовоапоневротичних тканин по верхньому і нижньому CO о>