Спосіб хірургічного лікування пупкових гриж

Спосіб хірургічного лікування пупкових гриж, який включає проведення лапароскопії під загальним знеболюванням через розріз шкіри в епігастральній області під мечоподібним відростком, додаткові троакари 5 та 12мм для інструментів проводять у правому та лівому підребер'ї, грижовий мішок виділяють шляхом інвагінації його в черевну порожнину, при цьому розсікаючи очеревину вище грижових воріт з наступним відшаруванням її від шкіри і апоневроза, який відрізняється тим, що закриття грижового дефекту проводять сітчастим поліпропіленовим імплантатом, який фіксується герніостеплером до апоневрозу навколопупкової області, надалі листки відшарованої очеревини зводять над сіткою і кліпують за допомогою герніостеплера і, якщо вільної очеревини недостатньо для закриття сітки, то її закривають за допомогою клаптя великого сальника, який фіксують герніостеплером по периметру імплантата. Винахід відноситься до медицини, а більш конкретно - до хірургії і може бути використаний при лікуванні пупкових гриж. Найбільш близьким по технічній сутності до способу що заявляється, є спосіб хірургічного лікування пупкової грижи, що включає загальне знеболення з релаксацією м'язів, ревізію черевної порожнини крізь троакар і лапароскоп, виділення грижового мішку шля хом інвагінації його до черевної порожнини, розсічення циркулярно по дефекту черевної стінки парієтального листку очеревини з наступним відшаруванням від грижових воріт, закриття дефекту сітчастим нікелід-титановим імплантатом, що фіксується грижовим степлером, листки очеревини ушивають ендохірургічними швами, а листки проколів з боку шкіри - вузловими швами [патент RU 2002120335, 7 А61В17/00, 20.02.2004]. Недоліками відомого способу є наступні: - необхідність формування ендохірургічного шву для зшивання очеревини, що призводить до значного подовшання часу оперативного втручання, що в свою чергу веде до збільшення ризику небажаних загальнохірургічних ускладнень; до того ж необхідним для виконання цього етапу є наявність доволі дорогостоячого обладнання та спеціальних навиків персоналу, що обмежує можливості використання метода; - потреба у доволі дорогостоячому нікелідтитановому імплантаті; - наявний опис способу не дає відповіді на питання, як закривати імплантат у випадку дуже великих дефектів, при яких зшивання очеревини встик неможливо через недостатню кількість її вільної поверхні. При розробці способу, що заявляється, метою була встановлена необхідність удосконалення відомого способу хірургічного лікування пупкових гриж з метою здешевшення, спрощення та скорочення часу його виконання, та вирішення проблемі недостатку очеревини для закриття імплатнату при великих грижах. У результаті вирішення поставлених завдань був розроблений метод, сутністю якого є наступне: лапароскопію проводять під загальним знеболюванням через розріз шкіри в епігастральній області під мечоподібним відростком, додаткові троакари 5 та 12мм для інструментів проводять у правому та лівому підребер'ї, гри (19) UA (11) 85024 (13) C2 (21) a200802528 (22) 27.02.2008 (24) 10.12.2008 (46) 10.12.2008, Бюл.№ 23, 2008 р. (72) ШЕПТУН ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ, UA, МУЩИНІН ВОЛОДИМИР АН АТОЛІЙОВИЧ, UA, ТЕРЕЩЕНКО СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, КУДРЯВЦЕВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA (73) ШЕПТУН ЮРІЙ ЮРІЙОВИЧ, UA, МУЩИНІН ВОЛОДИМИР АН АТОЛІЙОВИЧ, UA, ТЕРЕЩЕНКО СЕРГІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, КУДРЯВЦЕВ АНДРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA (56) UA 63519 A, 15.01.2004 UA 74398 C2, 15.12.2005 UA 49856 C2, 15.10.2002 Kamer E, Unalp HR, Derici H, Tansug T, Onal MA: “Laparoscopic cholecystectomy accompanied by simultaneous umbilical hernia repair: a retrospective study”, J Postgrad Med. 2007 Jul-Sep;53(3):176-80 3 85024 жовий мішок виділяють шляхом інвагінації його в черевну порожнину, при цьому розсікаючи очеревину вище грижових воріт з наступним відшаруванням її від шкіри і апоневроза і закриттям грижового дефекту сітчастим поліпропіленовим імплантатом, який фіксується герніостеплером до апоневрозу навколопупкової області, надалі листки відшарованої очеревини зводять над сіткою і кліпують за допомогою герніостеплера; якщо вільної очеревини недостатньо для закриття сітки, її закривають за допомогою клаптя великого сальника, що його фіксують герніостеплером по периметру імплантата. Загальними ознаками способу, що заявляється, і прототипу є проведення лапароскопії під загальним знеболенням, виділення грижового мішку шляхом інвагінації його до черевної порожнини, розсічення парієтального листку очеревини з наступним відшаруванням її від грижових воріт Ознаки, що відрізняються зазначені вище в розділі рішення завдань. Доцільність вищевказаних ознак, що відрізняються, обумовлена нижченаведеним: значне спрощення і здешевшення методики операції, скорочення часу її виконання, вирішення проблеми закриття імплантату очеревиною, коли її недостатньо при великих грижах. За даними, що є у заявника запропонована сукупність ознак, що характеризують винахід, що заявляється, є невідомою за рівнем техніки. Таким чином спосіб, що заявляється, відповідає критерію «новизна». Сутність винаходу, що заявляється, не походить явно з відомого рівня медичної техніки. Сукупність ознак, що характеризують відоме рішення, не забезпечує досягнення нових властивостей і тільки наявність вищевказаних нових ознак дає можливість одержати більш високий технічний результат. Таким чином винахід, що заявляється, відповідає критерію «винахідницький рівень». Спосіб виконується таким чином: під загальним знеболюванням виконують розріз шкіри в епігастральній області під мечоподібним відростком, проводять лапароліфтинг за допомогою затискача Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 4 типа «цапки», надалі крізь розріз обертовими рухами вводять троакар 10мм в черевну порожнину до появи відчуття провалу, після витягування стилету проводять інсуфляцію вуглекислим газом (СО2) до тиску 12мм водного стовпа. Крізь троакар вводять лапароскоп, проводять ревізію черевної порожнини, надалі під контролем зору через розрізи шкіри в правому і лівому підребер'ї вводять додаткові троакари відповідно 5 та 12мм для інструментів, таким чином, щоб відстань між ними була якнайбільшою. Хірург стає лі воруч від хворого, асистент - праворуч. Крізь додаткові троакари вводять м'які лапароскопічні затискачі, за допомогою яких грижовий мішок виділяють шляхом інвагінації його в черевну порожнину, при цьому розсікають очеревину вище грижових воріт за допомогою коагуляційного гачка, що його вводять крізь троакар в правому підребер'ї. Надалі очеревину відшаровують від шкіри і апоневроза, грижовий дефект закривають сітчастим поліпропіленовим імплантатом, який вирізається індивідуально таким чином, щоб його радіус був на 2-3см більше радіусу грижового дефекту. Далі крізь троакар в правому підребер'ї вводять герніостеплер, за допомогою якого імплантат фіксується 4-6 кліпсами до апоневрозу навколопупкової області, надалі листки відшарованої очеревини зводять над сіткою і також кліпують за допомогою герніостеплера; якщо вільної очеревини недостатньо для закриття сітки, її закривають за допомогою клаптя великого сальника, що його підводить асистент за допомогою м'якого затискача, і фіксують герніостеплером по периметру імплантата. Після цього з черевної порожнини витягують інструменти, троакари, проводять десуфляцію, на розрізи шкіри накладають косметичні шви та асептичні пов'язки. Спосіб, що заявляється, був застосований у практиці клінічних лікарень м.Дніпропетровська (СМСЧ-6, МКБЛ №4), у яких, використовуючи даний спосіб, починаючи з 2005 року, прооперовано 57 хворих. Таким чином спосіб може бути використаний у практичній охороні здоров'я, чим відповідає критерію «промислове (медичне) застосування». Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601