Спосіб одержання змішаної пряжі

Корисна модель відноситься до текстильної промисловості, зокрема, до способів одержання змішаної пряжі з лляних та інших волокон. Відомий спосіб одержання змішаної пряжі [Механическая технология текстильных материалов: Учеб. для вузов. Севастьянов А.Г., Осьмин Н.А. и др. - М.: Легпромбытиздат, 1989, с.205-233], що включає розпушування, очищення, емульсування, вилежування, змішування коротких лляних волокон, отриманих в процесі первинної обробки льону, пачосів з льоночесальних машин та інших волокон, чесання одержаної волоконної суміші, потоншення стрічки, розпрямлення та орієнтація волокон в стрічці з наступним формуванням з неї рівниці, і перетворенням рівниці в пряжу мокрим або сухим способом прядіння. За цим способом розпушування, очищення та змішування волокон здійснюється на агрегатах типу А-150-Л1 або потокових лініях ПЛ-КЛ та ПЛ-1-КЛ, чесання здійснюється на кардочесальних машинах, потоншення, вирівнювання та змішування стрічок на 3-4 переходах стрічкових машинах, рівницю перетворюють в пряжу на кільцевих прядильних машинах сухого та мокрого способів. Цей спосіб не дає можливості для одержання пряжі низької лінійної густини, а також є необхідність застосовувати гребінне поле в витяжних пристроях стрічкових, рівничних машинах для подрібнення та розчеплення технічних волокон в подовжньому напрямку та зміщенні їх одне відносно одного. Відомий спосіб одержання змішаної пряжі [патент України №60726А, МПК D02G3/26; D04B1/04, бюл. №10, 2003р], який включає змішування котонізованих лляних та хімічних волокон, розпушування, чесання даної волокнистої суміші, формування з неї волокнистої стрічки, витягування та повздовжнє її складання, формування з цієї стрічки рівниці, а з рівниці - пряжі. Крім того, виготовляється обкруточна пряжа, що включає рівницю і прядену одинарну нитку з вмістом котонізованих пенькових або лляних волокон 10-80% від кількості суміші волокон, зі встановленим крученням останньої. Котонізовані пенькові або лляні волокна мають щільність 125-700мтекс та закостриченість 0,8-1,8% в суровому волокні або 0,1-0,3% в відбіленому волокні. Прядена одинарна нитка додатково містить синтетичні текстуровані волокна. Використання у відомому способі котонізованого пенькового або лляного волокна більше 50% веде до значного погіршення якості пряжі, що використовується для виготовлення трикотажних виробів та призводить до погіршення технологічного процесу та зносу деталей машин. Використання пенькових або лляних волокон з засміченістю 0,1-0,3% для виготовлення трикотажної пряжі потребує додаткової операції відбілення та часу для її здійснення. В основу корисної моделі поставлена задача створити такий спосіб одержання змішаної пряжі, в якому шляхом введення нових операцій забезпечилось би підвищення якості пряжі, завдяки чому розширився асортимент трикотажних виробів. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб одержання змішаної пряжі, який включає змішування котонізованих лляних та хімічних волокон, розпушування, чесання даної волокнистої суміші, формування з неї волокнистої стрічки, витягування та повздовжнє її складання, формування з цієї стрічки рівниці, а з рівниці - пряжі, згідно з корисною моделлю, попередньо здійснюється пошарова обробка розчином антистатику волокон, після цього їх вилежують протягом 12-15 годин при відносній вологості повітря 75-85% та проводять додаткове зволоження суміші перед та в процесі чесання, а отриману пряжу піддають процесу кручення. Змішана пряжа може застосовуватися для виробництва широкого асортименту трикотажних виробів та трикотажних панчішних виробів. Запропоновані операції обробки антистатиком та вилежування при відносній вологості 75-85% дозволяють усува ти вільні електричні заряди, які активно набуваються волокнами, під час здійснення технологічних процесів розпушування, чесання при їх обробці на тіпальних та чесальних машинах, вилежування застосовується для кращого проникнення антистатика в середину волокон суміші та її ефективного та раціонального використання. Обробленні волокна менше налипають на робочі органи машин, що покращує протікання технологічного процесу переробки волокон в пряжу та в підсумку сприяє зменшенню рівня обривності в прядінні та покращення якості пряжі. Проведення процесів додаткового зволоження суміші перед та в процесі чесання призводить до підвищення якості напівфабрикатів та подальшої переробки в пряжу. Пряжа піддається процесу кручення, що дозволяє збільшити міцність та розширити асортимент застосування трикотажної пряжі. Таким чином, сукупність вищеподаних особливостей запропонованого способу, дозволяє одержати пряжу при стабільному рівні обривності в прядінні з гарними споживчими властивостями, у більш широкому асортименті. Спосіб одержання змішаної пряжі здійснюється таким чином. Котонізовані лляні волокна довжиною 15-40мм в кількості 15-45% та хімічні волокна оброблюють 5% розчином антистатичного засобу "Стеарокс-6" пошарово, спочатку на шар лляного котонізованого волокна, розпилюється антистатичний засіб, потім додається хімічне волокно та знову розпилюється антистатичний засіб, та вилежують протягом 12-15 годин при відносній вологості 75-85%, змішують, використовуючи бавовняні розпушувально-тіпальні агрегати. Далі волокнисту суміш, одержану на бавовнотіпальних машинах агрегату піддають процесу кардочесання на шляпочних бавовночесальних машинах /наприклад, марки ЧММ-14/. Додаткове зволожування суміші здійснюється в процесі виробництва за рахунок високої вологості повітря в цехах на рівні 75-85% та встановлення додаткових зволожувачів в чесальному відділі. Одержані на чесальних машинах волокнисті стрічки піддають процесу витягування і повздовжнього складення на двох переходах стрічкових машин кардної системи прядіння. Потім, стрічку з стрічкової машини другого переходу /наприклад, марки ЛНС2-51-2М/ перетворюють в рівницю /наприклад, на машині марки Р-192-6/, а рівницю перетворюють в пряжу /наприклад, на кільцевій прядильній машині марки П-83-5М/. Отриману рівницю, що витягують та скручують, та пряжу піддають процесу кручення на прядильно-крутильних машинах типу ПК-100. На бавовночесальних машинах відношення окружної швидкості головного барабану до окружної швидкості прийомного барабану встановлюють в межах 1,1-1,4, а окружну швидкість прийомного барабану бавовночесальних машин встановлюють в межах 992-1250м/хв. Запропонована сукупність налагоджувальних параметрів шляпочних бавовночесальних машин забезпечує збільшення ударно-силового впливу, який відчувають волокна з боку кардної гарнітури прийомного та головного барабанів. Це дозволяє збільшити чистоту стрічки та в подальшому знизити рівень обривності в прядінні. Використання котонізованих лляних волокон в кількості більше ніж 45% веде до погіршення споживчих властивостей пряжі та виробів з неї, протікання технологічного процесу та підвищення рівня обривності в прядінні. В той же час, зменшення місткості котоніну в суміші нижче 15%, за рахунок збільшення вмісту хімічних волокон веде до зменшення гігроскопічності пряжі та органолептичного відчуття натурального волокна. Приклади отримання заявленої змішаної пряжі. Приклад 1. На котонізовані лляні волокна в кількості 20% розпилюється 5% антистатичний засіб "Стеарокс-6", потім додаються віскозні волокна в кількості 30%, застосування антистатичного засобу не рекомендується, бо веде до ускладнення процесів розпушування та змішування, внаслідок утворення скупчень вологого віскозного волокна, потім додаються поліакрілонітрільні волокна та знову розпилюється антистатичний засіб. Волокно вилежують протягом 12-15 годин при відносній вологості 75-85% та переробляють в пряжу на бавовнянопрядильному устатк уванні. Здійснюється дозволожування суміші в процесі виробництва за рахунок високої вологості повітря в цехах на рівні 75-85% та встановленні дозволожувачів в чесальному відділі. Отриману пряжу лінійної густини 31 текс піддають процесу кручення на прядильно-крутильній машині ПК-100. Отримана пряжа лінійної густини 31 текс х 2 використовується для виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів та має розривне навантаження 9,5сН/текс. Приклад 2. На котонізовані лляні волокна в кількості 45% розпилюється 5% антистатичний засіб "Стеарокс-6", потім додаються віскозні волокна. Застосування антистатичного засобу не рекомендується, бо веде до ускладнення процесів розпушування та змішування, внаслідок утворення скупчень вологого віскозного волокна. Волокно вилежують протягом 12-15 годин при відносній вологості 75-85% та переробляють в пряжу на бавовняно-прядильному уста ткуванні. Отриману рівницю лінійної густини 345текс витягують та скручують з поліакрілонітрільною пряжею 31 текс на прядильно-крутильній машині ПК-100. Отримана пряжа лінійної густини 31 текс х2 використовується для виготовлення панчішно-шкарпеткових виробів та має розривне навантаження 9,5сН/текс. Запропонований спосіб дозволяє при стабільному рівні обривності в прядінні одержувати пряжу в діапазоні лінійних густин від 28 до 64 текс та кручену лінійних густин 32х2 та 54х2 текс з розривним навантаженням 9,512,1сН/текс та величиною кручення 360м -1. Трикотажні вироби та трикотажні панчішні вироби, вироблені з даної пряжі, сполучають в собі позитивні властивості лляного котонізованого, віскозного та нітронового волокон і, зокрема, мають хороший зовнішній вигляд, приємне туше, високу гігроскопічність, гарні теплозахисні властивості, м'якість, еластичність, міцність, стійкість до стирання. Запропонований спосіб може бути використаний без розширення асортиментних можливостей бавовнопереробних підприємств, з одночасним підвищенням стабільності та прибутковості їх роботи, так як дозволяє доступним чином підвищити уніфікованість бавовнопрядильних підприємств, у відношенні видів текстильної сировини, яка переробляється на них, та не потребує спеціального обладнання.