Спосіб корекції поперечної плоскостопості

Спосіб корекції поперечної плоскостопості, що включає остеотомію першої плеснової кістки у фронтальній площині, відведення і згинання дистального фрагмента по лінії остеотомії і заповнення дефекту аутотрансплантантом, який відрізняється тим, що кістковий аутотрансплантант випилюють з надкісточкової ділянки великогомілкової кістки, а стабілізацію аутотрансплантанту виконують пластиною та двома гвинтами. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до ортопедії і травматології, і може бути використаний для корекції поперечної плоскостопості. Відомий спосіб корекції поперечної плоскостопості [1], що полягає в тому, що видаляють екзостоз на внутрішній поверхні голівки першої плесневої кістки і піднадкіснично резецують проксимальну третину основної фаланги першого пальця. Далі піднадкіснично оголяють проксимальний відділ (внутрішню, підошовну і тильну поверхні) першої плеснової кістки. Потім, відступив на 10-12 мм дистальніше плесно-клиноподібного суглобу, роблять поперечну остеотомію основания першої плесневої кістки. Відхиляючи дистальний фрагмент назовні, усувають медіальне {внутрішнє) відхилення першої плесневої' кістки. У клиноподібний дефект, що утворився, вводять трансплантант, сформований або з резектованої ділянки фаланги першого пальця, або з резектованого екзостозу. Рану ушивають пошарово. Накладають гіпсову циркулярну пов'язку на 1,5-2 місяці. Недоліками даного способу є: по-перше, втрата корекції поперечного склепіння, оскільки дистальний фрагмент не має міцної фіксації може зміщуватися догори (дорсально) чи всередину (медіально) у його первісну позицію. По-друге, унаслідок дорсального зміщення дистального фрагмента першої плеснової кістки, голівка другої плеснової кістки може виявитися нижче рівня голівки першої плеснової, що призводить до її аномального навантаження і хронічного больового синдрому. По-третє, після операції потребує додаткову Іммобілізацію кінцівки гіпсовою пов'язкою. Це при водить до гіпотрофії м'язів кінцівки, локального остеопорозу, розвитку контрактур у суглобах стопи. Задачею корисної моделі являється підвищення ефективності способу корекції поперечної плоскостопості, у якому забезпечується зниження кількості післяопераційних ускладнень шляхом оптимальної стабілізації коригованого поперечного склепіння стопи. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що в способі корекції поперечної плоскостопості, що включає остеотомію першої' плеснової кістки у фронтальній площині, відведення і згинання дистального фрагменту по лінії остеотомії для створення поперечного склепіння і заповнення дефекту аутотрансплантатом, відповідно до винаходу, кістковий аутотрансплантант формують з над кісточкової ділянки великогомілкової кістки, а стабілізацію аутотрансплантанта та поперечного склепіння стопи випилюють шляхом фіксації пластиною з гвинтами на час консолідації остеотомії. Спосіб ілюстрований малюнками: Фіг.1. Вид поперечного склепіння стопи до операції. Фіг.2. Остеотомія проксимального відділу першої плеснової кістки. Фіг.З. Формування поперечного склепіння стопи шляхом відведення і згинання дистального фрагменту першої плеснової кістки. Фіг.4. Введення аутотрансплантату у ділянку остеотомії і стабілізація досягнутої корекції поперечного склепіння стопи пластинкою з 2-ма гвинтами. СО 00 00 О) 8873 Запропонований нами спосіб здійснюють таким чином. Виконують дещо дугоподібний розріз по медіальній поверхні першого плеснофалангового суглобу. Оголюють і резецують {при необхідності) екзостоз на медіальній поверхні голівки першої плесневої кістки (фіг.1). Далі піднадкістнично оголюють проксимальний відділ, внутрішню, підошовну і тильну поверхні першої плеснової' кістки. Відступив на 8-1 Омм дистальніше плесноклиноподібного суглобу, роблять поперечну остеотомію (фіг.2). Шляхом відведення І згинання дистального фрагменту першої плеснової кістки, усувають внутрішнє і дорсальне відхилення (фІг.З). У дефект, що утворився, вводять аутотрансплантат, який фіксують пластиною з 2-ма гвинтами (фіг.4). Рану ушивають пошарово. Наводимо конкретний приклад застосування способу. Хвора Б., ЗО років, (історія хвороби №30688) поступила в ортопедичне відділення МЛ№8 з приводу поперечної плоскостопості і вальгусної де ФІГ. 1 4 формації першого пальця правої стопи. 20.03.04 під наркозом виконана коригуюча остеотомія основи першої плеснової кістки і корекція поперечного склепіння стопи шляхом відведення і згинання дистального фрагменту. З надкісточкової ділянки великогомілкової кістки випилювали аутотрансплантант. У місце остеотомії вводили кістковий аутотрансплантант, який фіксували пластиною з гвинтами. Післяопераційний період пройшов без ускладнень. Хвора почала пересування з дозованим навантаженням на кінцівку на 3-тю добу. Повне навантаження на кінцівку почала через 4 тижня. Остеотомія зрослася, поперечне склепіння і нормальна форма стопи відновлені. Після проведення курсу фізіотерапії пацієнтка повернулася до трудової діяльності і занять спортом. Література: 1. Мовшович И.А., Оперативная ортопедия (руководство для врачей). Второе издание. М., "Медицина". - 1994. - С.343-344. Фіг.З Фіг. 2 Комп'ютерна верстка А. Рябко Підписне Фіг. 4 Тираж 26 прим. Міністерство освіти І науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м Київ - 42, 01601