Спосіб хірургічного лікування поперечно розпластаної стопи

1. Спосіб хірургічного лікування поперечно розпластаної стопи шляхом транспозиції загального сухожилка привідного м'яза великого пальця стопи в канал основи голівки першої плеснової кістки, який відрізняється тим, що загальний сухожилок привідного м'яза великого пальця стопи розтинають вздовж в пропорції 1:2, більшу його частину відсікають від місця прикріплення і фіксують в каналі в основі голівки першої плеснової кістки, а меншу після відтинання від м'яза - до капсуло-сухожильного апарата другого плеснофалангового суглоба. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що при формуванні канала в основі голівки першої плеснової кістки відхилення його поздовжньої осі від горизонтальної площини під кутом в 15°-30° здійснюють лише у випадках пронаційної установки першої плеснової кістки під кутом, більшим ніж 15°. Корисна модель відноситься до медицини, зокрема ортопедії, і може ввикористовуватись для хірургічного лікування поперечно розпластаної стопи, при якій маніфестуючим симптомом є вальгусна деформація великого пальця. При хірургічному лікуванні поперечно розпластаної стопи як за кордоном, так і вітчизняними ортопедами широко використовуються операції міотенопластичної корекції типа операції McBride. Ці оперативні втручання відрізняються патогенетичною направленістю, сучасним біомеханічним обгрунтуванням та безперечними клінічними перевагам. Разом з тим, застосування цих методик нерідко супроводжується ускладненням - так званою гіперкорекцією, яка проявляється перш за все стійким варусним відхиленням великого пальця стопи. При цьому має місце порушення функції переднього відділу стопи у вигляді спотворення плесневого перекату, що в сукупності зі згаданою деформацією здатне певною мірою дискредитувати міотенопластичну корекцію як методологію. Гіперкорекція, за даними різних авторів, ускладнює від 3,6% до 19,0% випадків застосування міотенопластики поперечно розпластаної стопи. Відомий спосіб хірургічного лікування поперечно розпластаної стопи, який включає резекцію медіальної кіркової пластинки голівки першої плеснової кістки і формування в її основі каналу зі змінним перерізом в горизонтальній площині під кутом до неї в 15-30° в напрямку латеральне і до тилу; в подальшому попередньо відсічений від місць прикріплення загальний сухожилок привідного м'яза великого пальця проводять через канал і фіксують до підошвового капсуло-сухожильного клаптя, викроєного з медіальної частини капсули першого плесно-фалангового суглоба [1]. Вказаний спосіб вибрано в якості прототипу, оскільки за своїм основним призначенням та технікою виконання він найбільш близький до заявляемого. Основним недоліком способа-прототипа є те, що в результаті його реалізації превалювання сил приведення великого пальця, притаманне поперечно розпластаній стопі, замінюється превалюванням сил відведення, яким жодна структура не протистоїть, - тобто одна дисбалансна система замінюється іншою, що при певних умовах може привести до варусної деформації великого пальця. Функціональна деротація першої плеснової кістки за рахунок ексцентричного прикріплення до неї загального сухожилка привідного м'яза великого пальця показана не у всіх випадках, як це передбачається способом-прототипом, а лише у випадках значної пронаціонної установки першої плеснової кістки у фронтальній площині, що має місце тільки при 2-3 стадіях процесу. Це пояснюється тією обставиною, що виконання деротації CM 00 00 CD 8872 при нормальній установці вказаної кістки є умовою, сприяючою виникненню варусної деформації великого пальця В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу хірургічного лікування поперечно розпластаної стопи шляхом введення нових технологічних прийомів та їх оптимізаци з урахуванням забезпечення фізіологічності функціонування переднього відділу стопи за рахунок створення балансу сил у системі регулювання положення великого пальця стопи, а також уникнення небажаної деротацп першої плеснової кістки, як однієї із умов реалізації пперкорекцм Завдяки цьому досягається оптимальна корекція поперечно розпластаної стопи, при якій виключається ймовірність виникнення ускладнення у вигляді значно спотворюючої плесновий перекат стопи варусної установки великого пальця Поставлена задача вирішується тим, що у способі хірургічного лікування поперечно розпластаної стопи шляхом транспозиції загального сухожилка привідного м'яза великого пальця стопи в канал основи голівки першої плеснової кістки, згідно з пропонованим рішенням загальний сухожилок привідного м'яза великого пальця стопи розтинають вздовж в пропорції 1 2, більшу його частину відсікають від місця прикріплення і фіксують в каналі в основі голівки першої плеснової кістки, а меншу після відтинання від м'яза - до капсулосухожильного апарата другого плеснофалангового суглоба, а при формуванні каналу в основі голівки першої плеснової кістки відхилення його поздовжньої осі від горизонтальної площини під кутом в 15-30° здійснюють лише у випадках пронаційної установки першої плеснової кістки під кутом, більшим ніж 15° Після операції здійснюють туге бинтування переднього відділу стопи та проводять курс реабілітації, який включає лікувальну фізкультуру, масаж, фізпроцедури і рекомендації відносно раціонального взуття Новим у способі є те, що, на відміну від відомого способу, виконують транспозицію в канал основи голівки першої плеснової кістки не всього загального сухожилка привідного м'яза великого пальця стопи, а лише 2/3 його, 1/3 сухожилка, що залишається прикріпленою до основи проксимальної фаланги великого пальця, відсікають від м'яза і фіксують до капсульно-сухожильного апарата другого плесно-фалангового суглоба, чим створюється зв'язка, яка протистоїть надмірному відведенню великого пальця стопи При цьому функціональну деротацію першої плеснової кістки виконують лише у випадках, коли її пронаційна установка у фронтальній площині перевищує 15° Спосіб ілюструється схематичними кресленнями, на яких 1 - голівка 1 плеснової кістки, 2 основа проксимальної фаланги великого пальця , З - загальний сухожилок привідного м'яза великого пальця, 4 - поперечна і 5 - коса порції привідного м'яза, 6 - латеральна і 7 - медіальна сесамоподібні кістки першого плесно-фалангового суглоба, 8 більша частина загального сухожилка привідного м'яза, яка фіксована в каналі в основі голівки першої плеснової кістки і 9 - його менша частина, яка фіксована до капсуло-сухожильного апарата другого плесно-фалангового суглоба На фіг 1 схематично зображено поперечно розпластану стопу у горизонтальній площині до, а на фіг 2 - після описаного оперативного втручання Запропонований спосіб здійснюють за допомогою двох доступів наступним чином По тильній поверхні стопи в області першого МІЖКІСТКОВОГО проміжка плесна від міжпальцевох складки до рівня дистальної третини першої плеснової кістки розтинають шкіру та підшкірну клітковину Гілочку глибокого малогомілкового нерва зміщують разом з навколишніми тканинами медіальне, а підшкірні вени лігують Рухами великого пальця ідентифікують загальний сухожилок привідного м'яза великого пальця Сухожилок розтинають вздовж в пропорції 1 2 в такий спосіб, що більша частина розташована проксимальне, а менша - дистальне Більшу частину сухожилка відсікають від капсули першого плеснофалангового суглоба і латеральної сесамовидної кістки, а меншу - від м'яза Латеральну сесамоподібну кістку мобілізують, не перетинаючи сухожилок латерального черевця короткого згинача великого пальця і не порушуючи її зв'язок з фіброзним каналом довгого зганача ВІЛЬНІ КІНЦІ обох частин загального сухожилка привідного м'яза великого пальця прошивають лавсановою ниткою У випадках, коли вальгусне відхилення великого пальця складає більше 40°, вертикально розтинають латеральну частину капсули першого плеснофалангового суглоба ЛІНІЯ другого розрізу проходить по медіальній поверхні стопи від основи великого пальця до середньої третини першої плеснової кістки, вигинаючись дугою в бік тилу стопи на рівні першого плесно-фалангового суглоба Висікають слизову сумку, якщо вона ппертрофована, та лігують підшкірні вени Медіальну частину капсули першого плеснофалангового суглоба розтинають здовж поздовжньої ВІСІ першої плеснової кістки на протязі 3040мм з утворенням тильного і підошвового капсуло-сухожильних клаптів При цьому сухожилок ВІДВІДНОГО м'яза великого пальця стопи та медіального черевця короткого його згинача залишаються в складі підошвового клаптя Обидва клаптя відсікаються від кістки, а підошвовий - від шкіри на протязі 10мм Після ЦЬОГО проводять економну резекцію дегенеративно зміненої медіальної кіркової пластинки голівки першої плеснової кістки в сагітальній площині, що дозволяє надати ГОЛІВЦІ властиву їй форму За допомогою свердла діаметром 3,6-3,8мм в основі голівки перпендикулярно її поздовжньої осі формують канал, вісь якого в разі установки першої плеснової кістки під кутом, що не перевищує 15° пронацп, розташовують горизонтально, в зворотному випадку її відхиляють від горизонтальної площини на кут 15°-30° в напрямку тилу стопи Вхідний отвір каналу знаходиться на латеральній, а вихідний - на медіальній поверхні основи голівки першої плеснової кістки Вхідний отвір розширяють за рахунок того, що поряд з існуючим просвердлюють ще один, а потім з'єднують їх в суцільний, що дозволяє створити витягнутий вздовж ВІСІ першої плеснової кістки вхідний отвір каналу Краї вхідного і вихідного отворів за 8872 округлюють. Більшу частину загального сухожилка привідного м'яза великого пальця вводять у вхідний отвір і за ласанові нитки підтягують до вихідного отвору каналу. При цьому весь канал заповнюється сухожилковою тканиною, оскільки форма сухожилка і каналу співпадають. Після цього кожним із кінців лавсанової нитки прошивають підошвовий капсуло-сухожилковий клапоть нижче і дистальніше проекції вихідного отвору канала на вказаний клапоть таким чином, щоб відстане між нитками складала 6-7мм. Передній відділ стопи стискають в поперечному напрямку, підошвовий клапоть підтягують до тилу стопи і проксимальне, після чого кінці лавсанової нитки на клапті міцно зв'язують між собою. Надлишок тильного капсулосухожилкового клаптя відсікають і обидва клаптя зшивають між собою. Після цього із існуючого тильного доступу проксимальний кінець меньшої частини загального сухожилка привідного м'яза великого пальця підтягують латеральне і за допомогою лавсанової нитки, якою він прошитий, фік сують до капсуло-сухожилкового апарата другого плесно-фалангового суглоба, надаючи великому пальцю положення нормальної вальгусної' девіації, яка не перевищує 10°-12°. Операційні рани пошарове ушиваються вузлуватими швами і передній відділ стопи бинтують в положенні легкого стискання. Загальний термін тимчасової' непрацездатності після такого оперативного втручання на обох стопах пацієнта одночасно складає 2-2,5 місяця. Презентований спосіб хірургічного лікування хворих з поперечно розпластаними стопами забезпечує повноцінне відновлення форми і функції' переднього відділу стопи, ліквідацію больового синдрому та унеможливлює ускладнення у вигляді гіперкорекції. Використане джерело інформації: 1. А.с. СССР №1123664, МПК 5 А61В17/00, Способ лечения поперечно распластанной стопы с вальгусной деформацией большого пальца. Фіг. 1 Комп'ютерна верстка А. Рябко Фіг. 2 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. К и ї в - 4 2 , 01601