Застосування антагоніста рецепторів інтерлейкіну-1 як засобу антиалкогольної дії

Застосування антагоніста рецепторів інтерлейкіна-1 як засобу антиалкогольної дії. Винахід належить до фармації і медицини, а саме до засобів з антиалкогольною дією, і може бути використаний для лікування алкогольних отруєнь. Алкогольне сп'яніння - це гостре отруєння, а вживання будь-яких доз алкоголю є тяжким стресом для організму людини [1]. Зловживання алкоголем спричиняє серйозні ушкодження фізичному та психічному здоров'ю людини, зокрема призводить до порушення пам'яті, прийняття рішень, спричиняє імпульсивну поведінку, судомну активність тощо [2]. Відомий ноотропний препарат пірацетам підвищує стійкість мозку до стресових факторів, в тому числі, до токсичної дії етанолу. Пірацетам покращує пластичний та енергетичний обмін, оптимізує кровообіг в головному мозку [3]. Але вживання пірацетаму може призвести до збудження центральної нервової системи, підвищеної дратівливості, порушень сну, диспепсичних явищ, порушень функцій печінки, алергічних реакції; він здатний також загострювати перебіг коронарної недостатності та збільшувати масу тіла. Він протипоказаний до застосовування у хворих на гостру ниркову недостатність [4]. Задачею винаходу є розширення арсеналу антиалкогольних засобів для оптимізації можливостей лікування алкогольних інтоксикацій. Поставлена задача вирішується шляхом застосування антагоністу рецепторів інтерлейкіну-1 (АРІЛ-1) як антиалкогольного засобу. Антиалкогольна дія АРІЛ-1 не відома з джерел інформації. Новий вид фармакологічної властивості АРІЛ-1 виявлено авторами вперше експериментальним шляхом. Винахід ілюструється прикладом. Приклад 1 Як об'єкт дослідження використано антагоніст рецепторів (АРІЛ-1), отриманий у СанктПетербурзькому НДІ ОЧБП. Вивчення антиалкогольної дії АРІЛ-1 проводили у співставленні з препаратом порівняння пірацетамом на білих мишах самцях масою 17-22 г на моделі наркотичного сну, яку викликали шляхом внутрішньоочеревинного введенням етанолу в дозі 12,5 мг/кг [5]. Лабораторних тварин розподілили на групи відповідно до препарату, що вони одержували: 1. Контрольна патологія (модель наркотичного сну) – 96 % розчин етанолу, 12,5 мг/кг, n=7. (19) UA (11) 96037 (13) C2 (21) a200912496 (22) 03.12.2009 (24) 26.09.2011 (46) 26.09.2011, Бюл.№ 18, 2011 р. (72) ЩОКІНА КАТЕРИНА ГЕННАДІЇВНА, ШТРИГОЛЬ СЕРГІЙ ЮРІЙОВИЧ, ІЩЄНКО АЛЄКСАНДР МІТРОФАНОВІЧ, RU (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (56) Perrien DS et al.: Interleukin-1 and tumor necrosis factor antagonists attenuate ethanol-induced inhibition of bone formation in a rat model of distraction osteogenesis // J Pharmacol Exp Ther. 2002 Dec;303(3):904-8 Wahl EC et al.: Ethanol-induced inhibition of bone formation in a rat model of distraction osteogenesis: a 3 96037 2. АРІЛ-1,15 мг/кг (підшкірно) + етанол, n=9. 3. Пірацетам, 200 мг/кг (внутрішньом'язово) + етанол, n=9. 4 Як показник антиалкогольної дії вибрано зменшення тривалості наркотичного сну в хвилинах. Результати дослідження наведені в таблиці 1. Таблиця 1 Вплив АРІЛ-1 та пірацетаму на тривалість наркотичного сну при введенні розчину етанолу у мишей Група Етанол, 12,5 мг/кг (контрольна патологія), n=7 АРІЛ-1, 15 мг/кг + етанол, n=9 Пірацетам, 200 мг/кг + етанол, n=9 Тривалість наркотичного сну, хв. Антиалкогольна активність, % 69,4±17,5 23,2±4,0*/** 66,4 52,4±6,7 24,5 Примітка: * - достовірно по відношенню до групи контрольної патології (р0,05); ** - достовірно по відношенню до пірацетаму (р0,05). Аналіз результатів досліду наведених в таблиці 1 свідчить, що на моделі наркотичного сну лише у групі тварин, що одержували АРІЛ-1, спостерігалося достовірне зменшення тривалості наркотичного сну в середньому в 3 рази у порівнянні з тваринами групи контрольної патології, тобто антиалкогольна дія АРІЛ-1 дорівнює 66,4 %. Препарат порівняння пірацетам чинив слабку антиалкогольну дію, яка становить 24,5 %, що 2,7 рази поступається дії АРІЛ-1. Також слід зазначити, що доза АРІЛ-1 була майже в 14 разів нижче за дозу пірацетаму, тобто активність АРІЛ-1 значно переважає дію пірацетаму. Таким чином, антагоніст рецептора інтерлейкіну-1 чинить виражений антиалкогольний ефект, а саме, значно послаблює токсичний вплив етанолу на головний мозок піддослідних тварин і може бути рекомендований для застосування як ефективний засіб протиалкогольної дії. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Джерела інформації: 1. Морозов Г. В. Алкоголизм. - "Медицина", 1983. - С. 89-97. 2. Иванец Н. Н. Лекции по клинической наркологии. - М., 2001. - С. 47-49. 3. Компендіум 2007 - лікарські препарати / За ред. В. М. Коваленка, О. П. Вікторова. - К.: МОРІОН, 2007. - Т. 1. - С.Л - 1002-1003. 4. Воронина Т. А., Середенин С. Б. Ноотропные препараты, достижения и новые проблемы // Экспериментальная и клиническая фармакология. - № 4. - 1998. - С. 3-9. 5. Методические указания по изучению ноотропной активности фармакологических веществ / Т. А. Воронина, Р. У. Островская // Руководство по экспериментальному (доклиническому) изучению новых фармакологических веществ. - Москва: Ремедиум, 2005. - С. 153-158. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601