Спосіб створення інфекційного фону для вивчення кореневих гнилей хрестоцвітих

Спосіб створення інфекційного фону для вивчення кореневих гнилей хрестоцвітих, що вклю чає внесення культури специфічного патогену, який відрізняється тим, що гїяти-восьми добову культуру Pythium ultimum var ultimum, вирощену на вівсяному агарі, після подрібнення і розведення у стерильній воді до гомогенного стану вносять у грунт після чого висівають попередньо продезінфіковане насіння. Корисна модель відноситься до області сільського господарства і може бути використаний у фітопатології та селекції. Найбільш поширене захворювання кореневої системи хрестоцвітих, зокрема ріпаку - чорна ніжка. Одним із важливих заходів обмеження розвитку хвороби с створення та вирощування стійких сортів. У селекційному процесі на хворобостійкість сортів важливе значення має створення інфекційною фону із використанням патогенів. З цією метою в наукових установах використовують види родів Fusarium та Verticillium ["Инфекционные фоны в фитопатологии" Ред Ю.Н.Фадеева - М.: Колос, 1979. - 298с] Однак ці гриби не є специфічними збудниками чорної' ніжки ріпаку, тому застосування їх не може в повній мірі відображати сприйнятливість сортів до захворювання. дику зараження ґрунту за допомогою покритих міцелієм зерен [Попкова К В., Шмыгля В.А. Методы определения болезней и вредителей сельскохозяйственных растений. - М.: Агропромиздат, 1987. - с.270]. Ємності заповнені зволоженим зерном автоклавують, після охолодження засівають міцелієм або суспензією спор 7-10 денної культури. Витримують при +25°С протягом 14-21 доби до повного обростання, періодично струшуючи Зерно, що обросло міцелієм вносять в грунт з розрахунку 200г на 1м2. Прояв симптомів спостерігається через 21-45 діб після висіву насіння Тривалість методу становить 42-76 діб. Збудником чорної ніжки хрестоцвітих є гриби роду Pythium [Хохрякова Т.М., Полозова Н.Л., Вахрушева Т.Е. "Определитель болезней кормовых культур Нечерноземной зоны" П.: Колос, 1984 200с ] Вони відносяться до класу Ооміцетів, в циклі розвитку яких відсутнє утворення конідіального спороношення на повітряному міцелії, натомість основну роль в патологічному процесі відіграють ооспори, при проростанні яких у краплині води утворюється чисельна кількість зооспор, що і викликають ураження рослин. Оскільки гриби роду Pythium не утворюють конідіального спороношення, то використовувати суспензію спор методом змиву для створення інфекційного фону неможливо. За прототип взято наведену в літературі мето Дана методика має ряд недоліків: необхідність в наявності зерна та додаткової посуди для його обростання, велика тривалість методу, велика кількість операцій, що підвищує трудомісткість методу. Виходячи з недоліків даної методики зараження ґрунту за допомогою покритих міцелієм зерен винаходом ставиться завдання створити альтернативну методику, яка була б позбавлена недоліків прототипу. Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що у способі створення інфекційного фону для вивчення кореневих гнилей хрестоцвітих, що включає внесення культури специфічного патогену, згідно винаходу п'ятивосьми добову культуру Pythium ultimum var. ultimum вирощену на вівсяному агарі, після подрібнення і розведення у стерильній воді до гомогенного стану вносять у грунт після чого висівають попередньо продезинфіковане насіння CM со о> 9762 Вирощування культури Pythium ultimum var. ultimum проводиться на вівсяному агарі попередньо розлитому по 10мл у стерильні чашки Нетрі, які витримуються при температурі +25°С протягом 5-8 діб Подрібнення міцелію гриба разом із поживним середовищем відбувається безпосередньо в чашці Нетрі за допомогою стерильного скальпеля або за допомогою гомогенізатора. Подрібнена маса переноситься у ємність із стерильною водою (у розрахунку 500мл розчину на 1м2), розмішується до гомогенного стану, і вноситься в грунт шля Комп'ютерна верстка М. Мацело хом поливу. Насіння висівається і засипається ґрунтом. Симптоми з'являються на 14-28 добу після посіву. Тривалість методу 19-37 діб. Дана методика скорочує тривалість проведення дослідження (в середньому на 23-40 діб), зменшує трудомісткість, виключає додаткові витрати на зерно, та необхідність придбання додаткового посуду, економить площу і обладнання, виключає необхідність тривалого використання термостатів, підвищує ефективність створеного інфекційного фону. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуально! власності, вул. Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42. 01601