Спосіб безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів

Реферат: Спосіб безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів, при якому додатково після добування гільзи з закріпленим у ній снарядом із патрона токарногвинторізного верстата виконують послідовно операції, згідно з якими добувають капсульну втулку й остаточно розпатроновують артилерійський постріл. UA 74042 U (12) UA 74042 U UA 74042 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі озброєння, зокрема до утилізації великокаліберних патронів і артилерійських пострілів калібру до 76-мм (включно) Із застосуванням металорізних верстатів і пристроїв для керування процесами обробки на металорізних верстатах, а саме до способів безпечного розбирання великокаліберних патронів (калібром до 20 мм) і артилерійських пострілів (калібром 20/23/45/57/76-мм) за допомогою верстатів (інструментів) і пристосувань для цієї цілі. Проблема комплексної утилізації звичайних видів боєприпасів у цей час є досить актуальною. Ще не дуже давно від боєприпасів та їх комплектуючих з терміном зберігання, що закінчився, позбувалися досить просто - спалюванням або підривом, а тротил, у найкращому разі, виплавляли паром, що подається в камору снаряда. Нерідко застарілі боєприпаси затоплювали в морях і океанах, залишаючи рішення проблеми знешкодження смертоносних предметів і їхнього токсичного вмісту нащадкам. З підвищенням вимог до захисту навколишнього середовища, різким зниженням обсягів бюджетного фінансування на рубежі 90-х років XX століття багато організацій і підприємства промисловості почали проводити утилізацію застарілих боєприпасів розробленими ними високоефективними екологічно чистими та безпечними технологіями, а також застосовувати при цьому паралельно переробку і використання продуктів, що вивільняються при цьому. Таким чином необхідно перейти від повного або часткового знищення боєприпасів до їхньої утилізації, тобто частковому або повному повторному використанню отриманих після розбирання боєприпасів продуктів, що дозволить застосовувати раніше безповоротно втрачені чорні (сплави заліза з вуглецем) і кольорові (сплави міді, титану, нікелю, алюмінію тощо), дорогоцінні та рідкоземельні метали, а також переробляти порох і вибухову речовину в промислові вибухові речовини, використовуючи у різних галузях національної економіки [1]. Відомий спосіб розпорядження боєприпасів 1-го класу, що включає зовнішнє нагрівання корпусів снарядів у герметичних камерах до температури плавлення мастики, що закріплює розривний заряд у корпусі боєприпасів, добування шашки вибухової речовини з наступним роздрібнюванням зазначеної шашки на спеціальних установках дроблення, оснащених дистанційними системами керування [2] Недоліками відомого способу є те, що його неможливо застосувати для розбирання великокаліберних патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7 і/чи 14 міліметрів (в бойових вражаючих елементах яких не міститься вибухова речовина) та дуже складно застосувати для артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45, 57 та 76 міліметрів. Відомий спосіб вилучення тротилу з корпуса снаряда, що включає розміщення снаряда на спеціальному стапелі очком до низу, фіксацію в зазначеному положенні елементами оснащення, вплив на вибухову речовину, розміщену усередині корпуса снаряда, нагрітим парафіном, відвід отриманої суспензії - рідкої суміші тротилу з парафіном, у роздільник, відділення тротилу від парафіну з наступним виведенням тротилу з апарата, при цьому температуру парафіну в протягом процесу вимивання тротилу знижують на 7-10 °C із наступним підігрівом парафіну на 7-10 °C і направленням його на повторне вимивання по замкнутій циркуляційній схемі, що виключає вилучення парафіну в зовнішнє середовище [3]. Недоліками відомого способу є те, що його неможливо застосувати для розбирання великокаліберних патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7 і/чи 14 міліметрів (в бойових вражаючих елементах яких не міститься вибухова речовина) та дуже складно застосувати для артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45, 57 та 76 міліметрів. Відомий спосіб вилучення тротилу з корпуса снаряда підвищеної потужності, який містить неплавкий склад, що складається в основному з гексогену та алюмінію, що включає розміщення снаряда на спеціальному стапелі очком до низу подачу снаряда на позицію, фіксацію в зазначеному положенні елементами оснащення, приведення в обертання снаряду із заданим числом обертів, підйом і введення форсунок у порожнину снаряда через очко снаряда, вплив на вибухову речовину, розміщену усередині корпуса снаряда, водою під тиском 75 МПа та з витратою води не менше 60 л/хв, вимивання та відвід отриманої суспензії - роздрібнених елементів розривного заряду з водою, у роздільник, додаткове дроблення елементів розривного заряду до часток розміром не більше 5 мм, відділення гексоген-алюмінію від води в гравітаційному роздільнику, віджимання суміші до вологості не більше 25 % з наступним виведенням гексоген-алюмінію з апарата, при цьому воду направляють на повторне вимивання гексоген-алюмінію по замкнутій циркуляційній схемі через резервуар-відстійник, що виключає вилучення води у зовнішнє середовище [4] Недоліками відомого способу є те, що його неможливо застосувати для розбирання великокаліберних патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7 і/чи 14 міліметрів (в 1 UA 74042 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 бойових вражаючих елементах яких не міститься вибухова речовина) та дуже складно застосувати для артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45, 57 та 76 міліметрів. Відомий спосіб безпечного розбирання великокаліберних патронів та артилерійських пострілів/снарядів, який включає від'єднання снаряда від гільзи на спеціальних верстатах, розбирання снаряда на складові частини, розрізування корпуса снаряда на частини за допомогою гідроабразивного різання, висипання пороху з гільзи та від'єднання капсульної втулки на спеціальних верстатах [5]. Недоліками відомого способу безпечного розбирання великокаліберних патронів та артилерійських пострілів/снарядів є те, що його неможливо застосувати для розбирання великокаліберних патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7 і/чи 14 міліметрів (в бойових вражаючих елементах яких не міститься вибухова речовина). До недоліків належить й те, що не забезпечується заданий керівними документами рівень захисту навколишнього середовища. Найбільш близьким технічним рішенням як за суттю, так і за задачею, що вирішується, яке вибрано за найближчий аналог (прототип), є спосіб безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів, при якому споряджений артилерійський постріл закріплюють донною частиною гільзи в патроні токарно-гвинторізного верстата, головний підривник снаряда жорстко закріплюють у пристосуванні, розміщеному на станині згаданого верстата з можливістю подовжнього переміщення уздовж останнього і з жорсткою фіксацією щодо головного підривника, закривають робочу зону бронекоробкою, приводять в обертання патрон токарногвинторізного верстата у бік, протилежний закручуванню головного підривника, викручують згаданий підривник зі снаряда, переміщують пристосування з жорстко закріпленим у ньому підривником убік від снаряда, відкривають бронекоробку і вилучають гільзу з закріпленим у ній снарядом зі згаданого патрона токарно-гвинторізного верстата [6]. Недоліками відомого способу безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів, вибраного за найближчий аналог (прототип), є те, що від'єднання головного підривника від снаряда не гарантує вибухобезпеки артилерійського пострілу при виконанні наступних технологічних операцій щодо утилізації без розбирання (демонтажу) на окремі елементи. До недоліків відомого способу можна також віднести й те, що подальша переробка (нейтралізація) з'єднаних між собою снаряда і гільзи неможлива. До недоліків відомого способу можна також віднести також й те, що не забезпечується заданий керівними документами рівень захисту навколишнього середовища. В основу корисної моделі покладена задача шляхом усунення недоліків прототипу і введення до технологічного процесу нових технологічних операцій забезпечити підвищення технологічності та безпеки технологічного процесу розбирання великокаліберних патронів і артилерійських пострілів та зменшення часу і витрат на їх утилізацію при великому рівні захисту навколишнього середовища. Суть технічного рішення в способі безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів, при якому споряджений артилерійський постріл закріплюють донною частиною гільзи в патроні токарно-гвинторізного верстата, головний підривник снаряда жорстко закріплюють у пристосуванні, розміщеному на станині згаданого верстата з можливістю подовжнього переміщення уздовж останнього і з жорсткою фіксацією щодо головного підривника, закривають робочу зону бронекоробкою, приводять в обертання патрон токарно-гвинторізного верстата у бік, протилежний закручуванню головного підривника, викручують згаданий підривник зі снаряда, переміщують пристосування з жорстко закріпленим у ньому підривником убік від снаряда, відкривають бронекоробку і вилучають гільзу з закріпленим у ній снарядом зі згаданого патрона токарно-гвинторізного верстата, полягає в тому, що додатково після вилучення гільзи з закріпленим у ній снарядом із патрона токарно-гвинторізного верстата виконують послідовно операції, згідно з якими вилучають капсульну втулку й остаточно розпатроновують артилерійський постріл, при цьому на першому етапі, де добувають капсульну втулку з гільзи, артилерійський постріл розміщують у пристосуванні, закріпленому на робочому столі вертикально-свердлильного верстата, жорстко фіксують гільзу згаданого артилерійського пострілу щодо шпинделя вертикально-свердлильного верстата, закривають бронекоробку, роблять контактування інструмента, закріпленого в згаданому шпинделі, із капсульною втулкою боєприпасу, приводять в обертання шпиндель із закріпленим у ньому інструментом, викручують капсульну втулку з отвору в донній частині гільзи, переміщують шпиндель з вивернутою капсульною втулкою убік від донної частини гільзи, відкривають бронекоробку, закривають отвір 2 UA 74042 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 в донній частині гільзи, вилучають згадану гільзу з закріпленим у ній снарядом із пристосування, після чого артилерійський постріл подають до наступного верстата і встановлюють згадану гільзу з закріпленим у ній снарядом у ложемент верстата, оснащеного бронекоробкою, виконаного з двох частин, розміщених із можливістю подовжнього переміщення один щодо одного, жорстко закріплюють кожний з елементів артилерійського пострілу в згаданих частинах ложемента, закривають бронекоробку, переміщують частини ложемента убік один від одного, відділяють снаряда від гільзи, відкривають бронекоробку, вилучають гільзу і снаряд з ложемента і висипають порох зі згаданої гільзи. Суть корисної моделі полягає також і в тому, що верстати включають і виключають дистанційно. Рішення технічної задачі в способі безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів (що заявляється) дійсно можливо тому, що конструктивно і технологічно можливо зробити поетапне розбирання великокаліберного патрона або артилерійського пострілу (калібру не більше 76-мм), здійснюючи технологічний процес розбирання в декілька етапів (у залежності від кількості складових елементів патрона або артилерійського пострілу). При розпатронуванні, наприклад, артилерійського пострілу/снаряду калібру 20, 23, 45, 57 та 76 міліметрів, спочатку виконують технологічні операції по викручуванню головного підривника зі снаряда. Потім відокремлюють капсульну втулку від гільзи артилерійського пострілу і на завершальному етапі роз'єднують гільзу і снаряд із наступним висипанням пороху з гільзи. Виконання вищевказаних технологічних операцій можливо на існуючих верстатах, наприклад на токарно-гвинторізному і на вертикальносвердлильному верстатах, і на спеціальному верстаті, оснащеному гідромеханічними пристроями (як один із можливих варіантів конструктивного виготовлення верстата для випресовування снаряду з дульця гільзи), що може бути виконаний у різних варіантах. Безпеку технологічного процесу забезпечують виконанням технологічних операцій, коли робочу зону токарно-гвинторізного верстата закривають бронекоробкою (що забезпечує захист обслуговуючого персоналу при можливому вибуху артилерійського пострілу), а верстати включають і виключають дистанційно. Таким чином, спосіб безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів, що заявляється, відповідає критерію корисної моделі "новизна". Суть способу безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів, який заявляється, пояснюється за допомогою креслень, де на Фіг. 1 подано конструктивнокомпонувальну схему токарно-гвинторізного верстата, на Фіг. 2 подано конструктивнокомпонувальну схему вертикально-свердлильного верстата, на Фіг. 3 подано конструктивнокомпонувальну схему верстата, призначеного для роз'єднання гільзи і снаряда артилерійського пострілу, на Фіг. 4-12 показано етапи виконання технологічних операцій по викручуванню головного підривника зі снаряда, на Фіг. 13-20 показано етапи виконання технологічних операцій по добуванню капсульної втулки з гільзи, на Фiг. 21-26 показано етапи виконання технологічних операцій по роз'єднанню гільзи і снаряда, на Фіг. 27 подано схему етапу остаточного розбирання артилерійського пострілу, на Фіг. 28 показано схему технологічної лінії по безпечному розбиранню артилерійських пострілів. Суть способу безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів пояснюється за допомогою використовуваного устаткування, що складає в комплексі технологічну лінію, показану на Фіг. 28 (як варіант конструктивного виконання технологічної лінії для розбирання визначеного типу боєприпасів, наприклад артилерійських пострілів/снарядів калібру 20…76 мм або великокаліберних патронів калібру 12,7/14-мм, що застосовуються в автоматичній стрілецькій зброї), на Фіг. 29 показано схему поетапного виконання технологічних операцій (три етапи), що покладені в основу способу безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів, який заявляється. Як устаткування для практичного здійснення способу безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів, що заявляється, використовують токарно-гвинторізний верстат (див. Фіг. 1), вертикально-свердлильний верстат (див. Фiг. 2) і спеціальний верстат для випресовування снаряду з дульця гільзи, оснащений, як варіант конструктивного виконання, гідромеханічними пристроями (див. Фіг. 3). 3 UA 74042 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Суть способу безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів (який заявляється) пояснюється на прикладі розбирання артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів. У відповідності із зазначеним вище здійснення способу безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів, роблять (як варіант технологічного процесу) у три етапи. На першому етапі роблять викручування головного підривника з артилерійського пострілу/снаряда. При цьому використовують токарно-гвинторізний верстат (див. Фіг. 1), що конструктивно містить станину 1 із розміщеним усередині двигуном 2 для приводу в обертання патрона 3. Двигун 2 з'єднаний із пультом керування 4, виконаним дистанційним. На станині 1 розміщене пристосування для жорсткої фіксації головного підривника 5 снаряда 6. Пристосування для жорсткої фіксації головного підривника 5 снаряда 6 перебуває, як варіант конструкції, із рухливої силової підстави 7 і вузла 8 кріплення головного підривника 5 снаряда 6. Пристосування для жорсткої фіксації головного підривника 5 снаряда 6 виконано з можливостями подовжнього переміщення по станині 1 токарно-гвинторізного верстата і фіксацією щодо патрона 3. Патрон 3 виконаний із можливістю жорсткої фіксації гільзи 9 згаданого артилерійського пострілу/снаряда, наприклад артилерійського унітарного пострілу/снаряда калібру 20…76-мм. Робоча зона токарно-гвинторізного верстата закривається бронекоробкою 10, що забезпечує захист обслуговуючого персоналу при можливому вибуху артилерійського пострілу. Для виконання технологічних операцій по викручуванню головного підривника 5 із головної частини снаряда 6 попередньо підготовляють до роботи токарно-гвинторізний верстат. Для цього на станину 1 установлюють пристосування для жорсткої фіксації головного підривника 5 снаряда 6, наприклад, шляхом розміщення рухливої силової підстави 7 (із вузлом 8 кріплення головного підривника 5 снаряда 6) на направляючих 11 станини 1 (для переміщення по напрямних 11 згаданої рухливої силової підстави 7) (див. Фіг. 4). Потім артилерійський постріл поміщають у робочу зону токарно-гвинторізного верстата (див. Фіг. 5) і закріплюють (затискають) гільзу 9 згаданого артилерійського пострілу її донною частиною в патроні 3 (див. Фіг. 6). Після виконання технологічних операцій по закріпленню артилерійського пострілу донною частиною гільзи 9 у патроні 3 токарно-гвинторізного верстату, переміщають рухому силову підставу 7 по напрямних 11 уздовж станини 1 убік патрона 3 (до входу головного підривника 5 снаряда 6 у вузол кріплення 8 згаданого пристосування) (див. Фіг. 7). Зафіксований у патроні 3 токарно-гвинторізного верстату та у вузлі кріплення 8 артилерійський постріл закривається бронекоробкою 10 (див. Фіг. 8). За допомогою пульта дистанційного керування 4 включається двигун 2 токарно-гвинторізного верстату і доводиться в обертання патрон 3 із закріпленої в ньому гільзою 9 артилерійського пострілу. Обертання патрона 3 із закріпленою в ньому гільзою 9 артилерійського пострілу здійснюють убік, протилежний закручуванню головного підривника 5 при складанні артилерійського пострілу (див. Фіг. 9). У зв'язку з тим, що головний підривник 5 за технологією є жорстко закріпленим у вузлі кріплення 8, а гільза 9 із запресованим у ній снарядом 6 має можливість обертання щодо своєї подовжньої осі, то відбувається викручування головного підривника 5 із передньої частини корпуса снаряда 6. Після вищезгаданого обертання патрона 3 із гільзою 9 і снарядом 6 припиняють (шляхом подачі відповідного сигналу на двигун 2 із пульта дистанційного керування 4), а рухому силову підставу 7 (із зафіксованим у вузлі кріплення 8 головним підривником 5) переміщають по напрямних 11 уздовж станини 1 убік від патрона 3 (див. Фіг. 10). Роблять операції (дії) по відкриттю бронекоробки 10 і вилученню головного підривника 5 із вузла кріплення 8 (див. Фіг. 11). Рухому силову підставу 7 знімають зі станини 1 токарно-гвинторізного верстата, а артилерійський постріл (без головного підривника 5) виймають із патрона 3 (див. Фіг. 12). Артилерійський постріл/снаряд без головного підривника 5 переносять на інше робоче місце для виконання наступних технологічних операцій, передбачених технологією розпатронування патронів або артилерійських пострілів, наприклад, до вертикально-свердлильного верстата для проведення операцій по добуванню капсульної втулки 12 із гільзи 9 згаданого артилерійського пострілу/снаряду (відповідно до технологічної лінії, показаної на Фіг. 28). На другому етапі розбирання роблять добування капсульної втулки 12 з гільзи 9. При цьому використовують вертикально-свердлильний верстат (див. Фіг. 2), що конструктивно містить станину 1 (нерухому силову підставу), робочий стіл 13, пульт дистанційного керування 4, з'єднаний із двигуном 2 верстати. На шпинделі 14, що приводиться в обертання двигуном 2, закріплений інструмент 15, наприклад спеціальний ключ для 4 UA 74042 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 викручування капсульних втулок 12. На робочому столі 13 закріплене пристосування 16, що забезпечує жорстку фіксацію артилерійського пострілу (гільзи 9 із снарядом 6) щодо інструмента 15. Робоча зона вертикально-свердлильного верстата закривається бронекоробкою 10. Вертикальне переміщення шпинделя 14 із закріпленим інструментом 15 (у період, коли верстат не управляється за допомогою пульта дистанційного керування 4) здійснюється за допомогою рукоятки 17. Для виконання технологічних операцій по викручуванню капсульної втулки 12, розміщеної в донній частині гільзи 9, попередньо підготовляють вертикально-свердлильний верстат до роботи. Для цього шпиндель 14 із закріпленим інструментом 15 піднімають за допомогою рукоятки 17 у крайнє верхнє положення, забезпечуючи вільну зону для робіт із закріплення артилерійського пострілу в пристосуванні 16 (див. Фіг. 13). Потім артилерійський постріл вводять усередину пристосування 16 (див. Фіг. 14) і роблять технологічні операції по фіксації гільзи 9 щодо інструмента 15 (див. Фіг. 15). Здійснюючи вищевказані технологічні операції, робочу зону закривають бронекоробкою 10 і опускають шпиндель 14 вертикальносвердлильного верстата (із закріпленим на шпинделі 14 інструментом 15) до зіткнення з донною частиною гільзи 9 (див. Фіг. 16). За допомогою пульта дистанційного керування 4, з'єднаного з двигуном 2 верстата, приводять за допомогою двигуна 2 обертання шпинделя 14 (із закріпленим на шпинделі 14 інструментом 15) (див. Фіг. 17). При цьому відбувається викручування за допомогою спеціального ключа (поз. 15) капсульної втулки 12, розміщеної в донній частині гільзи 9. Після виконання операцій по викручуванню за допомогою згаданого ключа (поз. 15) капсульної втулки 12, розміщеної в донній частині гільзи 9, двигун 2 виключають за допомогою пульта дистанційного керування 4, а інструмент 15 із вивернутою капсульною втулкою 12 піднімають щодо донної частини гільзи 9. Відчиняють бронекоробку 10, забирають із робочої зони капсульну втулку 12 і закривають заглушкою 18 отвір у донній частині гільзи 9 (див. Фіг. 19). По закінченню вищевказаних технологічних операцій роблять розфіксацію гільзи 9 артилерійського пострілу/снаряду в пристосуванні 16 і добування згаданого артилерійського пострілу/снаряду (із заглушеним отвором у донній частині гільзи 9) із робочої зони вертикальносвердлильного верстата (див. схему на Фіг. 20). Після цього артилерійський постріл/снаряд (із заглушеним отвором у донній частині гільзи 9) переміщують на нове робоче місце для виконання наступних технологічних операцій по роз'єднанню снаряда 6, що запресований у гільзу 9, та висипанню порохового заряду 29 (пороху) зі згаданої гільзи 9 (див. послідовно схеми на Фіг. 21-27). На третьому (заключному) етапі розбирання артилерійського пострілу/снаряду роблять роз'єднання снаряда, що запресований у гільзу, із наступним висипанням пороху зі згаданої гільзи. При цьому використовують спеціальний верстат, оснащений, як варіант конструкції, гідромеханічними пристроями (див. Фіг. 3). Верстат для роз'єднання гільзи і снаряда конструктивно містить станину 1 із закріпленими на ній ложементами (вузлами кріплення) 19 і 20. При цьому ложемент 19 виконаний жорстко закріпленим на станині 1, а ложемент 20 - із можливістю подовжнього переміщення по станині 1 по напрямних 11. Ложемент 19 містить вузли фіксації снаряда 6, а ложемент 20 - вузли фіксації гільзи 9. На торцевій стінці ложемента 20 виконаний вузол кріплення 21 штока 22 гідроциліндра 23 (як варіант конструкції верстата з гідромеханічним приводом виконавчих елементів). Корпус гідроциліндра 23 закріплений у силовому вузлі 24, розміщеному на нерухомій підставі 25. Робітники порожнини гідроциліндра 23 з'єднані за допомогою трубопроводів 26 із гідроагрегатом 27, що містить убудований командний орган керування 28. Гідроагрегат 27 додатково з'єднано із пультом дистанційного керування 4. Робоча зона верстата закривається бронекоробкою 10. Для виконання завершального комплексу технологічних операцій по розпатронуванню артилерійського пострілу/снаряду, верстат, на якому роблять випресовування снаряда 6 із гільзи 9, підготовляють до роботи таким чином. За допомогою вбудованого в гідроагрегат 27 командного органа керування 28 включають у роботу згаданий гідроагрегат 27 і подають по трубопроводах 26 під тиском робочу рідину у відповідні порожнини гідроциліндра 23, забезпечуючи прибирання штока 22. При прибиранні штока 22 у корпус гідроциліндра 23, останній переміщує за собою ложемент 20 (убік від ложемента 19), забезпечуючи тим самим вільну зону для виконання робіт, зв'язаних із закріпленням артилерійського пострілу в згаданих ложементах 19 і 20 (див. Фіг. 21). Після установки ложемента 20 у необхідне положення у робочу зону верстата поміщають артилерійський постріл (див. Фіг. 22), закріплюють його у вузлі кріплення ложемента 20 і закривають робочу зону верстата бронекоробкою 10 (див. Фіг. 23). За допомогою пульта дистанційного керування 4 змінюють робоче положення командного органа керування 28 5 UA 74042 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 гідроагрегата 27 у зворотний бік, забезпечуючи подачу гідравлічної рідини з гідроагрегата 27 в інші порожнини гідроциліндра 23 (для забезпечення випуску штока 22 гідроциліндра 23). При виході штока 22 з корпуса гідроциліндра 23, зазначений шток 22 буде переміщати зв'язаний із ним ложемент 20 (із закріпленим у ньому артилерійським пострілом) у бік ложемента 19 до моменту фіксації снаряда у вузлі кріплення згаданого ложемента 19 (див. Фіг. 24). Після цього знову за допомогою пульта дистанційного керування 4 змінюють положення командного органа керування 28, включають у роботу згаданий гідроагрегат 27 і подають по трубопроводах 26 під тиском робочу рідину у відповідні порожнини гідроциліндра 23, забезпечуючи прибирання штока 22 гідроциліндра 23 (див. Фіг. 25). При цьому рухомий ложемент 20 буде переміщатися убік від нерухомо закріпленого ложемента 19, а снаряд 6 буде, відповідно, витягатися з дульця гільзи 9 (див. Фіг. 25). Після роз'єднання (випресовування) гільзи 9 і снаряда 6 відчиняють бронекоробку 10 і витягають згадані гільзу 9 із вузла кріплення ложемента 20, а снаряд 6 - із вузлів кріплення ложемента 19 (див. Фіг. 26). Складові частини артилерійського пострілу/снаряду, а саме: головний підривник 5, снаряд 6, гільза 9 із пороховим зарядом 29, який міститься усередині останньої, і капсульна втулка 12, переносяться на нове робоче місце, наприклад на сортувальний стіл 30, де з гільзи 9 висипається пороховий заряд 29 (порох) (див. Фіг.28). Далі головний підривник 5, гільзу 9, снаряд 6, капсульну втулку 12 та порох 29 відправляють для подальшої утилізації [7]. На цьому технологічний процес розбирання великокаліберних патронів (калібру 12,7…14 мм) або артилерійських пострілів/снарядів калібру 20…76-мм закінчується. Підвищення ефективності способу безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів, що заявляється, у порівнянні з прототипом досягається за рахунок більш повного розбирання боєприпаси на складові елементи, що в більшому ступені гарантує вибухобезпечність робіт із подальшою утилізацією складових елементів Боєприпаси, зокрема, елементів артилерійського (унітарного) пострілу. Підвищення ефективності способу безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів, що заявляється, у порівнянні з прототипом досягається також за рахунок підвищення вибухобезпечності шляхом закриття снаряда, що розбирається, бронекоробкою та ввімкненням/вимкненням верстатів дистанційно. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ: 1. "Военный парад" журнал оборонно-промышленного комплекса Российской Федерации, М.: ООО "Военный парад", ноябрь-декабрь, № 6 (90). - 2008. - С. 24-25. 2. "Военный парад" журнал оборонно-промышленного комплекса Российской Федерации, М.: ООО "Военный парад", ноябрь-декабрь, № 6 (90).-2008. - С. 30 (средняя колонка текста) аналог. 3. "Военный парад" журнал оборонно-промышленного комплекса Российской Федерации, М.: ООО "Военный парад", ноябрь-декабрь, № 6 (90).-2008. - С. 30 (правая колонка текста) аналог. 4. "Военный парад" журнал оборонно-промышленного комплекса Российской Федерации, М.: ООО "Военный парад", ноябрь-декабрь, № 6 (90). - 2008. - С. 31 (левая колонка текста) аналог. 5. "Военный парад" журнал оборонно-промышленного комплекса Российской Федерации, М.: ООО "Военный парад", ноябрь-декабрь, № 6 (90) - 2008. - С. 25 (левая и средняя колонки текста) - аналог. 6. Ліцензія Російської Федерації № 5605П-01/00030 від 09.07.98 -прототип. 7. Орлов В. О технологиях утилизации устаревших боеприпасов. // "Военный парад" журнал оборонно-промышленного комплекса Российской Федерации. - М.: ООО "Военный парад", ноябрь-декабрь. - 2008. - № 6 (90). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 1. Спосіб безпечного розбирання патронів автоматичної стрілецької зброї калібру 12,7/14 міліметрів та артилерійських пострілів/снарядів калібру 20/23/45/57/76 міліметрів, при якому споряджений артилерійський постріл закріплюють донною частиною гільзи в патроні токарногвинторізного верстата, головний підривник снаряда жорстко закріплюють у пристосуванні, розміщеному на станині згаданого верстата з можливістю подовжнього переміщення уздовж 6 UA 74042 U 5 10 15 20 25 останнього і з жорсткою фіксацією щодо головного підривника, закривають робочу зону бронекоробкою, включають верстат і приводять в обертання патрон токарно-гвинторізного верстата у бік, протилежний закручуванню головного підривника, викручують згаданий підривник зі снаряда, переміщують пристосування з жорстко закріпленим у ньому підривником убік від снаряда, відкривають бронекоробку і добувають гільзу з закріпленим у ній снарядом зі згаданого патрона токарно-гвинторізного верстата, який відрізняється тим, що додатково після добування гільзи з закріпленим у ній снарядом із патрона токарно-гвинторізного верстата виконують послідовно операції, згідно з якими добувають капсульну втулку й остаточно розпатроновують артилерійський постріл, при цьому на першому етапі, де добувають капсульну втулку з гільзи, артилерійський постріл розміщують у пристосуванні, закріпленому на робочому столі вертикально-свердлильного верстата, жорстко фіксують гільзу згаданого артилерійського пострілу щодо шпинделя вертикально-свердлильного верстата, закривають бронекоробку, роблять контактування інструмента, закріпленого в згаданому шпинделі, із капсульною втулкою боєприпасу, включають верстат і приводять в обертання шпиндель із закріпленим у ньому інструментом, викручують капсульну втулку з отвору в донній частині гільзи, переміщують шпиндель з вивернутою капсульною втулкою убік від донної частини гільзи, виключають верстат і відкривають бронекоробку, закривають отвір в донній частині гільзи, добувають згадану гільзу з закріпленим у ній снарядом із пристосування, після чого артилерійський постріл подають до наступного верстата і встановлюють згадану гільзу з закріпленим у ній снарядом у ложемент верстата, оснащеного бронекоробкою, виконаного з двох частин, розміщених із можливістю подовжнього переміщення один щодо одного, жорстко закріплюють кожний з елементів артилерійського пострілу в згаданих частинах ложемента, закривають бронекоробку, переміщують частини ложемента убік один від одного, відділяють снаряд від гільзи, відкривають бронекоробку, добувають гільзу і снаряд з ложемента і висипають порох зі згаданої гільзи. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що верстати включають і виключають дистанційно. 7 UA 74042 U 8 UA 74042 U 9 UA 74042 U 10 UA 74042 U 11 UA 74042 U 12 UA 74042 U 13 UA 74042 U 14 UA 74042 U 15 UA 74042 U 16 UA 74042 U 17 UA 74042 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 18