Похідні імінопіридину, проміжна сполука, спосіб боротьби із зараженням корисних рослин грибами або його попередження та композиція на основі похідної імінопіридину

Реферат: Похідні імінопіридину формули І, у якій замісники є такими, як визначено в п. 1, які придатні для застосування як фунгіциди. UA 102514 C2 (12) UA 102514 C2 R4 N R5 O N R1 N R3 R7 R6 R2 , (I) UA 102514 C2 5 10 Даний винахід стосується нових мікробіоцидно активних, зокрема, фунгіцидно активних піридиламідинів. Даний винахід також стосується проміжних продуктів, які використовуються при одержанні цих сполук, композицій, які містять ці сполуки, і їх застосування в сільському господарстві або садівництві для боротьби із зараженням рослин фітопатогенними мікроорганізмами, переважно - грибами, або його попередження. Деякі похідні феніламідину запропоновані в літературі як мікробіоцидно активні інгредієнти у пестицидах. Наприклад, у WO 00/46184 і WO 03/093224 розкриті феніламідини, які застосовні як фунгіциди. Однак біологічні характеристики цих відомих сполук є не цілком задовільними для боротьби із зараженням рослин фітопатогенними мікроорганізмами або його попередження, тому необхідні нові сполуки, які мають мікробіоцидну здатність. Відповідно до винаходу, ми виявили нові піридиламідини, які мають мікробіоцидну активність. Тому даний винахід стосується сполук формули I R4 N R5 O R1 N N R3 15 20 25 30 35 40 45 50 R7 R6 R2 (I), у якій aa) R1 і R2 незалежно один від одного означають водень, ціаногрупу, форміл, нітрогрупу, C 1C7алкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6алкініл, C2-C7алкілкарбоніл, C3-C7алкенілкарбоніл, C4C9циклоалкілкарбоніл, C1-C6алкоксі-C1-C6алкіл, C1-C6алкілтіо-C1-C6алкіл, C2-C7алкілкарбоніл-C1C6алкіл, C3-C6алкенілоксі-C1-C6алкіл, C3-C6алкінілоксі-C1-C6алкіл, бензилоксі-C1-C6алкіл, C3C8циклоалкіл-C1-C6алкіл, C2-C7алкілоксикарбоніл, C4-C7алкенілоксикарбоніл, C4C7алкінілоксикарбоніл, C4-C9циклоалкілоксикарбоніл, C1-C6алкілсульфоніл, C1C6галогеналкілсульфоніл, C1-C6алкілсульфініл або C1-C6галогеналкілсульфініл; або ab) R1 і R2 незалежно один від одного означають -Si(R51)(R52)(R53), де R51, R52, R53 незалежно один від одного означають галоген, ціаногрупу, C 1-C6алкіл, C2-C6алкеніл, C3-C8циклоалкіл, C5C8циклоалкеніл, C2-C6алкініл, C1-C6алкоксигрупу, бензил або феніл; або ac) R1 і R2 незалежно один від одного означають -Si(OR54)(OR55)(OR56), де R54, R55, R56 незалежно один від одного означають C1-C6алкіл, C3-C6алкеніл, C3-C8циклоалкіл, C3-C6алкініл, бензил або феніл; або ad) R1 і R2 незалежно один від одного означають фенілсульфоніл, фенілсульфініл, фенілкарбоніл, феноксикарбоніл, бензил, бензилкарбоніл або бензилоксикарбоніл; або ae) R1 і R2 незалежно один від одного означають фенілсульфоніл, фенілсульфініл, фенілкарбоніл, феноксикарбоніл, бензил, бензилкарбоніл, бензилоксикарбоніл, моно- або полізаміщений ae1) замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає гідроксигрупу, меркаптогрупу, галоген, ціаногрупу, азидну групу, нітрогрупу, -SF5, аміногрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C3-C8циклоалкіл, C3-C8галогенциклоалкіл, C2-C6алкеніл, C2C6галогеналкеніл, C2-C6алкініл, C2-C6галогеналкініл, C1-C6алкоксигрупу, C1C6галогеналкоксигрупу, C1-C6алкоксіC1-C6алкіл, C1-C6алкілтіоС1-C6алкіл, C3-C6алкенілоксигрупу, C3-C6галогеналкенілоксигрупу, C3-C6алкінілоксигрупу, C1-C6алкілтіогрупу, C1C6галогеналкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1-C6галогеналкілсульфініл, C1-C6алкілсульфоніл, C1-C6галогеналкілсульфоніл, бензилоксигрупу, феноксигрупу, бензил і феніл, де бензилоксигрупа, феноксигрупа, бензил і феніл, у свою чергу, можуть бути моно- або полізаміщеними за фенільним кільцем замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1-C6алкоксигрупу; або ae2) замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає карбоксигрупу, -C(=O)-Cl, -C(=O)-F, C2-C7алкоксикарбоніл, C2-C7алкілтіокарбоніл, C2C7галогеналкоксикарбоніл, C3-C7алкенілоксикарбоніл, C3-C7галогеналкенілоксикарбоніл, C 3C7алкінілоксикарбоніл, бензилоксикарбоніл і феноксикарбоніл, де бензилоксикарбоніл і феноксикарбоніл, у свою чергу, можуть бути моно- або полізаміщеними за фенільним кільцем замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C1C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1-C6алкоксигрупу; або ae3) замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає 1 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 форміл, C2-C7алкілкарбоніл, C2-C7галогеналкілкарбоніл, C3-C7алкенілкарбоніл, фенілкарбоніл і бензилкарбоніл, де фенілкарбоніл і бензилкарбоніл, у свою чергу, можуть бути моно- або полізаміщеними за фенільним кільцем замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1C6алкоксигрупу; або ae4) замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає аміносульфоніл, C1C6алкіламіносульфоніл, N,N-ді(C1-C6алкіл)аміносульфоніл, -C(=O)NR57R58, -C(=S)NR57R58 і -NR57R58, де R57 і R58 незалежно один від одного означають водень, C1-C6алкіл, C1C6галогеналкіл, C3-C6алкеніл, C3-C6галогеналкеніл, C3-C6алкініл, C3-C8циклоалкіл, C3C8галогенциклоалкіл, феніл або бензил, де феніл, бензил, у свою чергу, можуть бути моно- або полізаміщеними за фенільним кільцем замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1-C6алкоксигрупу, або R57 і R58 разом із атомом азоту, який їх з’єднує, утворюють азиридинову групу, азетидинову групу, піразолінову групу, піразолідинову групу, піролінову групу, піролідинову групу, імідазолінову групу, імідазолідинову групу, триазолінову групу, тетразолінову групу, піперазинову групу, піперидинову групу, морфолінову групу, тіоморфолінову групу, кожна з яких, у свою чергу, може бути моно- або полізаміщеною замісниками, вибраними із групи, яка включає метил, галоген, ціаногрупу й нітрогрупу; і замісники біля атома азоту в кільцевих системах не являють собою галоген; або af) R1 або R2 означає af1) гідроксигрупу, аміногрупу, C1-C6алкоксигрупу, C3-C6алкенілоксигрупу, C3C8циклоалкілоксигрупу, C3-C6алкінілоксигрупу або бензилоксигрупу; або af2) C1-C6алкоксигрупу, C3-C6алкенілоксигрупу, C3-C8циклоалкілоксигрупу, C3C6алкінілоксигрупу, бензилоксигрупу, моно- або полізаміщену замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C 1-C6алкіл, C1C6галогеналкіл, C1-C6алкоксигрупу й C1-C6галогеналкоксигрупу; або ag) R1 і R2 незалежно один від одного означають C1-C7алкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6алкініл, C2C7алкілкарбоніл, C3-C7алкенілкарбоніл, C4-C9циклоалкілкарбоніл, C1-C6алкоксі-C1-C6алкіл, C1C6алкілтіо-C1-C6алкіл, C3-C6алкенілоксі-C1-C6алкіл, C2-C6алкілкарбоніл-C1-C6алкіл, C3C6алкінілоксі-C1-C6алкіл, бензилоксі-C1-C6алкіл, C3-C8циклоалкіл-C1-C6алкіл, C2C7алкілоксикарбоніл, C4-C7алкенілоксикарбоніл, C4-C7алкінілоксикарбоніл або C4C9циклоалкілоксикарбоніл, моно- або полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, гідроксигрупу, меркаптогрупу, азидну групу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1-C6алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1-C6алкілсульфоніл, C2-C7алкоксикарбоніл, форміл, C2-C7алкілкарбоніл, Si(R51)(R52)(R53) і -Si(OR54)(OR55)(OR56); або ah) R1 і R2 незалежно один від одного означають групу A-; де A означає 3- - 10-членну моноциклічну або конденсовану біциклічну кільцеву систему, яка може бути ароматичною, частково ненасиченою або повністю насиченою й може містити від 1 до 4 гетероатомів, вибраних із групи, яка включає азот, кисень і сірку, кожна кільцева система не може містити більше 2 атомів кисню й більше 2 атомів сірки й сама 3- - 10-членна кільцева система може бути моно- або полізаміщеною A1) замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, гідроксигрупу, меркаптогрупу, нітрогрупу, азидну групу, форміл, карбоксигрупу, -C(=O)-Cl, =O, =S, -C(=O)-F, C1-C6алкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6алкініл, C3C8циклоалкіл, C5-C8циклоалкеніл, C5-C8циклоалкініл, C1-C6галогеналкіл, C2-C6галогеналкеніл, C2-C6галогеналкініл, C3-C8галогенциклоалкіл, C5-C8галогенциклоалкеніл, C5C8галогенциклоалкініл, C1-C6алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C3-C6алкенілоксигрупу, C3-C6галогеналкенілоксигрупу, C3-C6алкінілоксигрупу, C3-C8циклоалкілоксигрупу, C3C8галогенциклоалкілоксигрупу, C3-C8циклоалкенілоксигрупу, C3C8галогенциклоалкенілоксигрупу, бензилоксигрупу й феноксигрупу, де бензилоксигрупа й феноксигрупа, у свою чергу, можуть бути моно- або полізаміщеними замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, гідроксигрупу, меркаптогрупу, азидну групу, аміногрупу, -SF5, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1-C6алкоксигрупу, C1C6галогеналкоксигрупу, C1-C6алкоксіС1-C6алкіл, C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл і C1C6алкілсульфоніл; або A2) замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає 2 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 HC(=NOR59)-, (C1-C6алкіл)C(=NOR59)-, (C1-C6галогеналкіл)C(=NOR59)-, (C1C6алкіл)C(=NOR59)C1-C6алкіл- і (C1-C6галогеналкіл)C(=NOR59)C1-C6алкіл-, де R59 означає водень, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C3-C6алкеніл, C3-C6галогеналкеніл, C3-C6алкініл, C3-C8циклоалкіл, C3-C8галогенциклоалкіл, бензил і феніл, і бензил і феніл, моно- або полізаміщений галогеном, ціаногрупою, гідроксигрупою, C1-C6алкілом, C1-C6галогеналкілом або C1-C6алкоксигрупою; або A3) замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6галогеналкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1-C6алкілсульфоніл, (R14)S(=O)(=NR13)- і (R14)(R15)S(=O)=N-, де R13 означає водень, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C3-C6алкеніл, C3-C6галогеналкеніл, C3-C6алкініл, C3-C8циклоалкіл, C3-C8галогенциклоалкіл, феніл або бензил, або означає феніл або бензил, моно- або полізаміщений галогеном, ціаногрупою, гідроксигрупою, C1-C6алкілом, C1-C6галогеналкілом або C1-C6алкоксигрупою, і R14 і R15 незалежно один від одного означають C1-C6алкіл, C3-C8циклоалкіл, C1-C6галогеналкіл, C3C8галогенциклоалкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6галогеналкеніл, C2-C6алкініл, бензил або феніл, або бензил або феніл, які незалежно один від одного містять замісники, вибрані із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C 1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1-C6алкоксигрупу; або A4) замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає –NR57R58, -C(=O)NR57R58 і -C(=S)NR57R58; або A5) замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає форміл, C2-C7алкілкарбоніл, C2-C7галогеналкілкарбоніл, C3-C7алкенілкарбоніл, C3C7галогеналкенілкарбоніл, C4-C9циклоалкілкарбоніл, C4-C9галогенциклоалкілкарбоніл, C2C7алкоксикарбоніл, C2-C7галогеналкоксикарбоніл, C3-C7алкенілоксикарбоніл, C3C7алкінілоксикарбоніл, C4-C9циклоалкоксикарбоніл, C2-C7алкілтіокарбоніл і бензилоксикарбоніл, і бензилоксикарбоніл, моно- або полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1-C6алкоксигрупу; або A6) замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає -Si(R51)(R52)(R53) і -Si(OR54)(OR55)(OR56); або A7) замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає аміносульфініл, (C1-C6алкіл)аміносульфоніл, N,N-ді(C1-C6алкіл)аміносульфоніл, ді(C1C6алкіл)аміногрупу, (C1-C6алкіл)аміногрупу, феніл, феноксигрупу, бензил і бензилоксигрупу, де феніл, феноксигрупа, бензил і бензилоксигрупа, у свою чергу, можуть бути моно- або полізаміщеними за фенільним кільцем замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, аміногрупу, нітрогрупу, азидну групу, меркаптогрупу, форміл, -SF5, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6галогеналкеніл, C2-C6алкініл, C1C6алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6галогеналкілтіогрупу, C3C6алкенілтіогрупу, C3-C6галогеналкенілтіогрупу, C3-C6алкінілтіогрупу, C1-C3алкоксі-C1C3алкілтіогрупу, C2-C6алкілкарбоніл-C1-C3алкілтіогрупу, C2-C6алкоксикарбоніл-C1C6алкілтіогрупу, ціано-C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1-C6галогеналкілсульфініл, C1C6алкілсульфоніл, C1-C6галогеналкілсульфоніл, аміносульфоніл, (C1-C6алкіл)аміносульфоніл, N,N-ді(C1-C6алкіл)аміносульфоніл, ді(C1-C6алкіл)аміногрупу й (C1-C6алкіл)аміногрупу; або ai) R1 і R2 незалежно один від одного означають -C(=O)NR57R58; або aj) R1 і R2 разом утворюють C2-C6алкіленовий місток, який може бути моно- або полізаміщеним галогеном, ціаногрупою, C1-C6алкільною або C1-C6галогеналкільною групами; або ak) R1 і R2 разом із атомом азоту, який їх з’єднує, утворюють піразолінову групу, піразолідинову групу, піролінову групу, імідазолінову групу, імідазолідинову групу, триазолінову групу, тетразолінову групу, піперазинову групу, морфолінову групу, тіоморфолінову групу, кожна з яких незалежно одна від одної може бути моно- або полізаміщеною метильними групами, галогеном, ціаногрупою і нітрогрупою; або al) фрагмент R1 N R2 може являти собою 3 UA 102514 C2 CH3 H3C H3C H3C Si N Si CH3 Si N O Si N CH3 H3C , CH3 O , N N O , , O , O N O , H3C H3C CH3 H3C CH3 Si N Si CH3 Si N , H3C CH3 Si N O , N , O або O N O 5 10 15 20 25 30 ; де кожний із зазначених фрагментів може бути моно- або полізаміщеним замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, C 1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1-C6алкоксигрупу; ba) R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають ba1) водень, галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, меркаптогрупу, гідроксигрупу, азидну групу, SF5, -NR64R65, де R64 і R65 незалежно один від одного означають водень, C1-C6алкіл, C1C6галогеналкіл, C3-C6алкеніл, C3-C6галогеналкеніл, C3-C6алкініл, C3-C8циклоалкіл, C3C8галогенциклоалкіл, феніл або бензил, де феніл, бензил, у свою чергу, можуть бути моно- або полізаміщеними за фенільним кільцем замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1-C6алкоксигрупу, або R64 і R65 разом із атомом азоту, який їх з’єднує, утворюють азиридинову групу, азетидинову групу, піразолінову групу, піразолідинову групу, піролінову групу, піролідинову групу, імідазолінову групу, імідазолідинову групу, триазолінову групу, тетразолінову групу, піперазинову групу, піперидинову групу, морфолінову групу, тіоморфолінову групу, кожна з яких, у свою чергу, може бути моно- або полізаміщеною замісниками, вибраними із групи, яка включає метил, галоген, ціаногрупу й нітрогрупу; і замісники біля атомів азоту в кільцевих системах не являють собою галоген; або R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають -C(=S)NH2, -N=C=O, -N=C=S, аміногрупу, (R51)(R52)(R53)Si-, (R51)(R52)(R53)Si-(C1-C6алкіл)-, (R51)(R52)(R53)Si-(C2-C6алкініл)-, (OR54)(OR55)(OR56)Si- або (OR214)(OR215)(OR216)Si-(C1-C6алкіл)-; де R214, R215 і R216 незалежно один від одного означають галоген, ціаногрупу, C 1-C6алкіл, C2-C6алкеніл, C3-C8циклоалкіл, C5C8циклоалкеніл, C2-C6алкініл, бензил або феніл; або R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають ba2) C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1-C6алкілсульфоніл, C1C6галогеналкілтіогрупу, C1-C6галогеналкілсульфініл,C1-C6галогеналкілсульфоніл, аміносульфініл, аміносульфоніл, C1-C6алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C3C6алкенілоксигрупу, C3-C6галогеналкенілоксигрупу, C3-C6алкінілоксигрупу, (C1C6алкіл)аміносульфоніл, ді(C1-C6алкіл)аміносульфоніл, C1-C6алкоксигрупу, C2C6алкенілоксигрупу, C2-C6алкінілоксигрупу, C1-C6алкіл-S(=O)(R14)=N-, (R14)S(=O)(=N-R13)-, 4 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (R14)(R15)S(=O)=N-, -S-C3-C6-алкеніл, -S-C3-C6-алкініл, -S-C3-C8-циклоалкіл, S-бензил або -S-C3C6-алкеніл, -S-C3-C6-алкініл, -S-C3-C8-циклоалкіл або S-бензил; кожний з яких може бути моноабо полізаміщеним замісниками, вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, C 1-C6алкіл, C1-C6-галогеналкіл, C1-C6-алкоксигрупу; або R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають ba3) C1-C6алкіл, C2-C6алкеніл або C2-C6алкініл, або C1-C6алкіл, C2-C6алкеніл або C2C6алкініл, моно- або полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, гідроксигрупу, меркаптогрупу, ціаногрупу, нітрогрупу, C 1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1C6алкоксигрупу, C1-C6гідроксіалкіл, три(алкіл)силіл, C1-C6галогеналкоксигрупу, C1C6алкілтіогрупу, C1-C6галогеналкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1-C6галогеналкілсульфініл, C1-C6алкілсульфоніл і C1-C6галогеналкілсульфоніл; або R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають ba4) форміл, C2-C7алкоксикарбоніл, C2-C7галогеналкоксикарбоніл, C3C7алкенілоксикарбоніл, C3-C7галогеналкенілоксикарбоніл, C2-C7алкілкарбоніл, карбоксигрупу, C(=O)-Cl, -C(=O)-F, C2-C7галогеналкілкарбоніл, C3-C7алкенілкарбоніл або C3C7галогеналкенілкарбоніл; або R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають ba5) феніл, феноксигрупу, бензил або бензилоксигрупу, або феноксигрупу, бензил або бензилоксигрупу, моно- або полізаміщену замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, гідроксигрупу, меркаптогрупу, азидну групу, аміногрупу, -SF5, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1-C6алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C1C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл і C1-C6алкілсульфоніл; або bb) R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають групи A-, A-O- або A-(C1-C6алкіл)-, де група A є такою, як визначено вище в розділі ah); ca) R5 означає водень, C1-C12алкіл, C2-C12алкеніл, C2-C12алкініл, C1-C12алкілсульфоніл, C2C12алкенілсульфоніл, фенілсульфоніл або бензилсульфоніл, або означає C1-C12алкіл, C2C12алкеніл, C2-C12алкініл, C1-C12алкілсульфоніл, C2-C12алкенілсульфоніл, фенілсульфоніл або бензилсульфоніл, моно- або полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, гідроксигрупу, меркаптогрупу, азидну групу, форміл, C2C7алкілкарбоніл, C2-C7галогеналкілкарбоніл, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1-C6алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл і C1-C6алкілсульфоніл; або cb1) R5 означає форміл, C2-C12алкілкарбоніл, C3-C12алкенілкарбоніл, C3-C12алкінілкарбоніл, C4-C12циклоалкілкарбоніл, бензилкарбоніл, фенілкарбоніл, C 2-C12алкоксикарбоніл, C4C12алкенілоксикарбоніл, C4-C12алкінілоксикарбоніл, C4-C12циклоалкоксикарбоніл, бензилоксикарбоніл або феноксикарбоніл, або означає cb2) C2-C12алкілкарбоніл, C3-C12алкенілкарбоніл, C3-C12алкінілкарбоніл, C4C12циклоалкілкарбоніл, бензилкарбоніл, фенілкарбоніл, C 2-C12алкоксикарбоніл, C4C12алкенілоксикарбоніл, C4-C12алкінілоксикарбоніл, C4-C12циклоалкоксикарбоніл, бензилоксикарбоніл або феноксикарбоніл, моно- або полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, C 1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1C6алкоксигрупу; або cc) R5 означає (R51)(R52)(R53)Si-, (R51)(R52)(R53)Si-(C1-C12алкіл)-, (R51)(R52)(R53)Si-(C3C8циклоалкіл)-, (R54O)(R55O)(R56O)Si-, (R54O)(R55O)(R56O)Si-(C1-C12алкіл)або (R54O)(R55O)(R56O)Si-(C3-C8циклоалкіл)-; або cd) R5 означає C1-C6алкіл-B-C1-C12алкіл-, C2-C6алкеніл-B-C1-C12алкіл-, C2-C6алкініл-B-C1C12алкіл-, C3-C8циклоалкіл-B-C1-C12алкіл-, бензил-B-C1-C12алкіл-, феніл-B-C1-C12алкіл-, C1C6алкіл-B-C2-C12алкеніл-, C2-C6алкеніл-B-C2-C12алкеніл-, C2-C6алкініл-B-C2-C12алкеніл-, C3C8циклоалкіл-B-C2-C12алкеніл-, бензил-B-C2-C12алкеніл-, феніл-B-C2-C12алкеніл-, C1-C6алкіл-BC2-C12алкініл-, C2-C6алкеніл-B-C2-C12алкініл-, C2-C6алкініл-B-C2-C12алкініл-, C3-C8циклоалкіл-BC2-C12алкініл-, бензил-B-C2-C12алкініл-, феніл-B-C2-C12алкініл-, C1-C6алкіл-B-C3-C8циклоалкіл-, C2-C6алкеніл-B-C3-C8циклоалкіл-, C2-C6алкініл-B-C3-C8циклоалкіл-, C3-C8циклоалкіл-B-C3C8циклоалкіл-, бензил-B-C3-C12циклоалкіл- або феніл-B-C3-C12циклоалкіл-, де група B означає – C(=O)-, -C(=S)-, -C(=NOR59)-, -C(R60)=NO-, -ON=C(R60)-, -O-C(=O)-, -C(=O)-O-, -O-, -S-, -S(=O)-, S(=O)2-, -S(=O)(=NR13)-, -S(=O)(R14)=N-, -N=S(=O)(R14)-, -N(R62)-C=O)-, -C=O)-N(R62)-, -N(R62)-SO2або -SO2-N(R62)-; cd1) де R60 означає водень, C1-C6алкіл, C3-C8циклоалкіл, C1-C6галогеналкіл, C3C8галогенциклоалкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6галогеналкеніл, C2-C6алкініл, бензил або феніл, або бензил або феніл, моно- або полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1-C6алкоксигрупу, і cd2) R62 означає водень, C1-C6алкіл, C3-C8циклоалкіл, C1-C6галогеналкіл, C3C8галогенциклоалкіл, C3-C6алкеніл, C3-C6алкініл, бензил або феніл, або бензил або феніл, 5 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 моно- або полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1-C6алкоксигрупу; або ce) R5 означає C1-C6алкіл-B-C1-C12алкіл-, C2-C6алкеніл-B-C1-C12алкіл-, C2-C6алкініл-B-C1C12алкіл-, C3-C8циклоалкіл-B-C1-C12алкіл-, бензил-B-C1-C12алкіл-, феніл-B-C1-C12алкіл-, C1C6алкіл-B-C2-C12алкеніл-, C2-C6алкеніл-B-C2-C12алкеніл-, C2-C6алкініл-B-C2-C12алкеніл-, C3C8циклоалкіл-B-C2-C12алкеніл-, бензил-B-C2-C12алкеніл-, феніл-B-C2-C12алкеніл-, C1-C6алкіл-BC2-C12алкініл-, C2-C6алкеніл-B-C2-C12алкініл-, C2-C6алкініл-B-C2-C12алкініл-, C3-C8циклоалкіл-BC2-C12алкініл-, бензил-B-C2-C12алкініл-, феніл-B-C2-C12алкініл-, C1-C6алкіл-B-C3-C8циклоалкіл-, C2-C6алкеніл-B-C3-C8циклоалкіл-, C2-C6алкініл-B-C3-C8циклоалкіл-, C3-C8циклоалкіл-B-C3C8циклоалкіл-, бензил-B-C3-C12циклоалкіл-, феніл-B-C3-C12циклоалкіл-, кожний з яких, у свою чергу, містить замісники, незалежно вибрані із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, меркаптогрупу, C1-C6галогеналкіл, C1-C6алкоксигрупу, форміл, C2C6алкілкарбоніл, C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл і C1-C6алкілсульфоніл; або cf) R5 означає A-, A-(C1-C6алкіл)-, A-O-(C1-C6алкіл)-, A-(C2-C6алкеніл)-, A-O-(C2-C6алкеніл)-, A(C2-C6-алкініл)-, A-O-(C2-C6алкініл)-, A-(C3-C8циклоалкіл)- або A-O-(C3-C8циклоалкіл)-; де група A є такою, як визначено вище в розділі ah); або cg) R5 означає групу –N=C(R8)R9; cg1) де R8 і R9 незалежно один від одного означають водень, галоген, ціаногрупу, C1C12алкіл, C2-C12алкеніл, C2-C12алкініл, C1-C12алкоксигрупу, форміл, C2-C12алкілкарбоніл, C3C12алкенілкарбоніл, карбоксигрупу, C2-C12алкоксикарбоніл або C4-C12алкенілоксикарбоніл, або C1-C12алкіл, C2-C12алкеніл, C2-C12алкініл, C1-C12алкоксигрупу, C2-C12алкілкарбоніл, C3C12алкенілкарбоніл, C2-C12алкоксикарбоніл або C4-C12алкенілоксикарбоніл, моно- або полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, гідроксигрупу, меркаптогрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1-C6алкоксигрупу, C1C6галогеналкоксигрупу, C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл і C1-C6алкілсульфоніл; або cg2) R8 і R9 разом утворюють C2-C8алкіленовий місток, який необов'язково може бути моноабо полізаміщеним замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, C1-C6алкіл і C1-C6галогеналкіл; або cg3) R8 і R9 незалежно один від одного означають групи A-, A-O- або A-(C1-C6алкіл)-; де група A є такою, як визначено вище в розділі ah); d) R6 означає водень, галоген, ціаногрупу, форміл, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, -SH, -S-C1C6алкіл, -S-C1-C6галогеналкіл, -S-C1-C6галогеналкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6галогеналкеніл або C2C6алкініл; і агрономічно прийнятних солей/комплексів з металами/комплексів з металоїдами/ізомерів/структурних ізомерів/ стереоізомерів/діастереоізомерів/енантіомерів/таутомерів/N-оксидів цих сполук. Замісниками біля атома азоту ніколи не є галогени. Гідрокси-, меркапто- або амінні замісники не знаходяться біля атома вуглецю, який знаходиться в α-положенні до гетероатома основного фрагмента. Алкільні групи, які містяться у визначеннях замісників, можуть мати лінійний або розгалужений ланцюг і являють собою, наприклад, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, втор-бутил, ізобутил, тет-бутил, пентил, гексил, гептил і октил і їх розгалужені ізомери. Алкоксильні, алкенільні й алкінільні радикали утворені із зазначених алкільних радикалів. Алкенільні й алкінільні групи можуть бути моно- або поліненасиченими. Циклоалкільні групи, які містяться у визначеннях замісників, являють собою, наприклад, циклопропіл, циклобутил, циклопентил або циклогексил. Галоген звичайно означає фтор, хлор, бром або йод, переважно - фтор, бром або хлор. Це також стосується комбінацій галогену з іншими значеннями, таким як галогеналкіл або галогеналкоксигрупа. Галогеналкільні групи переважно містять у ланцюзі від 1 до 4 атомів вуглецю. Галогеналкіл являє собою, наприклад, фторметил, дифторметил, трифторметил, хлорметил, дихлорметил, трихлорметил, 2,2,2-трифторетил, 2-фторетил, 2-хлоретил, пентафторетил, 1,1-дифтор-2,2,2трихлоретил, 2,2,3,3-тетрафторетил або 2,2,2-трихлоретил; переважно - трихлорметил, дифторхлорметил, дифторметил, трифторметил або дихлорфторметил. Придатними галогеналкенільними групами є алкенільні групи, які моно- або полізаміщені галогеном, галогеном є фтор, хлор, бром і йод і переважно - фтор і хлор, наприклад, 2,2дифтор-1-метилвініл, 3-фторпропеніл, 3-хлорпропеніл, 3-бромпропеніл, 2,3,3-трифторпропеніл, 2,3,3-трихлорпропеніл і 4,4,4-трифторбут-2-ен-1-іл. Придатними галогеналкінільними групами є, наприклад, алкінільні групи, які моно- або полізаміщені галогеном, галогеном є бром, йод і переважно - фтор і хлор, наприклад, 3 6 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 фторпропініл, 3-хлорпропініл, 3-бромпропініл, 3,3,3-трифторпропініл і 4,4,4-трифторбут-2-ин-1іл. Алкоксигрупа являє собою, наприклад, метоксигрупу, етоксигрупу, пропоксигрупу, ізопропоксигрупу, н-бутоксигрупу, ізобутоксигрупу, втор-бутоксигрупу й трет-бутоксигрупу; переважно - метоксигрупу й етоксигрупу. Галогеналкоксигрупа являє собою, наприклад, фторметоксигрупу, дифторметоксигрупу, трифторметоксигрупу, 2,2,2-трифторетоксигрупу, 1,1,2,2-тетрафторетоксигрупу, 2-фторетоксигрупу, 2-хлоретоксигрупу, 2,2-дифторетоксигрупу й 2,2,2-трихлоретоксигрупу; переважно дифторметоксигрупу, 2-хлоретоксигрупу й трифторметоксигрупу. Алкоксикарбоніл являє собою, наприклад, метоксикарбоніл, етоксикарбоніл, пропоксикарбоніл, ізопропоксикарбоніл, н-бутоксикарбоніл, ізобутоксикарбоніл, вторбутоксикарбоніл або трет-бутоксикарбоніл; переважно - метоксикарбоніл або етоксикарбоніл. Галогеналкоксигрупи переважно містять у ланцюзі від 1 до 6 атомів вуглецю. Галогеналкоксигрупа являє собою, наприклад, фторметоксигрупу, дифторметоксигрупу, трифторметоксигрупу, 2,2,2-трифторетоксигрупу, 1,1,2,2-тетрафторетоксигрупу, 2фторетоксигрупу, 2-хлоретоксигрупу, 2,2-дифторетоксигрупу й 2,2,2-трихлоретоксигрупу; переважно - дифторметоксигрупу, 2-хлоретоксигрупу й трифторметоксигрупу. Алкілтіогрупи переважно містять у ланцюзі від 1 до 6 атомів вуглецю. Алкоксіалкіл являє собою, наприклад, метоксиметил, метоксіетил, етоксиметил, етоксіетил, н-пропоксиметил, н-пропоксіетил, ізопропоксиметил або ізопропоксіетил. Алкілтіогрупа являє собою, наприклад, метилтіогрупу, етилтіогрупу, пропілтіогрупу, ізопропілтіогрупу, н-бутилтіогрупу, ізобутилтіогрупу, втор-бутилтіогрупу або трет-бутилтіогрупу, переважно - метилтіогрупу й етилтіогрупу. Алкілсульфініл являє собою, наприклад, метилсульфініл, етилсульфініл, пропілсульфініл, ізопропілсульфініл, н-бутилсульфініл, ізобутилсульфініл, втор-бутилсульфініл, трет-бутилсульфініл; переважно - метилсульфініл і етилсульфініл. Алкілсульфоніл являє собою, наприклад, метилсульфоніл, етилсульфоніл, пропілсульфоніл, ізопропілсульфоніл, н-бутилсульфоніл, ізобутилсульфоніл, вторбутилсульфоніл або трет-бутилсульфоніл; переважно - метилсульфоніл або етилсульфоніл. C2-C6Алкілкарбоніл являє собою, наприклад, метилкарбоніл, етилкарбоніл, пропілкарбоніл, ізопропілкарбоніл, н-бутилкарбоніл, ізобутилкарбоніл, втор-бутилкарбоніл, трет-бутилкарбоніл або н-пентилкарбоніл і їх розгалужені ізомери, переважно - метилкарбоніл і етилкарбоніл. Галогеналкілкарбонільні радикали утворені із зазначених алкільних радикалів. У контексті даного винаходу вирази "моно- або полізаміщений", які містяться у визначеннях замісників, залежно від хімічної структури замісників звичайно означають від моно- до семикратнозаміщеного, переважно - від моно- до п’ятикратнозаміщеного, більш краще - моно-, ди- або тризаміщений. У контексті даного винаходу 3- - 10-членна моноциклічна або конденсована біциклічна кільцева система, яка може бути частково насиченою або повністю насиченою, залежно від числа кільцевих елементів, наприклад, вибрана із групи, яка включає , , , 45 , , , 40 , , , , , , , , циклопропіл, циклобутил, циклопентил, циклогексил, де зазначені циклоалкільні групи, у свою чергу, можуть переважно бути незаміщеними або заміщеними C 1-C6алкілом або галогеном, або означає феніл, бензил, нафтил або наступні гетероциклічні групи: піроліл; піридил; піразоліл; піримідил; піразиніл; імідазоліл; тіадіазоліл; хіназолініл; фурил; оксадіазоліл; індолізиніл; піраніл; ізобензофураніл; тієніл; нафтиридиніл; (1-метил-1H-піразол-3-іл)-; (1-етил1H-піразол-3-іл)-; (1-пропіл-1H-піразол-3-іл)-; (1H-піразол-3-іл)-; (1,5-диметил-1H-піразол-3-іл)-; (4-хлор-1-метил-1H-піразол-3-іл)-; (1H-піразол-1-іл)-; (3-метил-1H-піразол-1-іл)-; (3,5-диметил 7 UA 102514 C2 5 10 15 20 1H-піразол-1-іл)-; (3-ізоксазоліл)-; (5-метил-3-ізоксазоліл)-; (3-метил-5-ізоксазоліл)-; (5ізоксазоліл)-; (1H-пірол-2-іл)-; (1-метил-1H-пірол-2-іл)-; (1H-пірол-1-іл)-; (1-метил-1H-пірол-3-іл)-; (2-фураніл)-; (5-метил-2-фураніл)-; (3-фураніл)-; (5-метил-2-тієніл)-; (2-тієніл)-; (3-тієніл)-; (1метил-1H-імідазол-2-іл)-; (1H-імідазол-2-іл)-; (1-метил-1H-імідазол-4-іл)-; (1-метил-1H-імідазол-5іл)-; (4-метил-2-оксазоліл)-; (5-метил-2-оксазоліл)-; (2-оксазоліл)-; (2-метил-5-оксазоліл)-; (2метил-4-оксазоліл)-; (4-метил-2-тіазоліл)-; (5-метил-2-тіазоліл)-; (2-тіазоліл)-; (2-метил-5тіазоліл)-; (2-метил-4-тіазоліл)-; (3-метил-4-ізотіазоліл)-; (3-метил-5-ізотіазоліл)-; (5-метил-3ізотіазоліл)-; (1-метил-1H-1,2,3-триазол-4-іл)-; (2-метил-2H-1,2,3-триазол-4-іл)-; (4-метил-2H1,2,3-триазол-2-іл)-; (1-метил-1H-1,2,4-триазол-3-іл)-; (1,5-диметил-1H-1,2,4-триазол-3-іл)-; (3метил-1H-1,2,4-триазол-1-іл)-; (5-метил-1H-1,2,4-триазол-1-іл)-; (4,5-диметил-4H-1,2,4-триазол3-іл)-; (4-метил-4H-1,2,4-триазол-3-іл)-; (4H-1,2,4-триазол-4-іл)-; (5-метил-1,2,3-оксадіазол-4-іл)-; (1,2,3-оксадіазол-4-іл)-; (3-метил-1,2,4-оксадіазол-5-іл)-; (5-метил-1,2,4-оксадіазол-3-іл)-; (4метил-3-фуразаніл)-; (3-фуразаніл)-; (5-метил-1,2,4-оксадіазол-2-іл)-; (5-метил-1,2,3-тіадіазол-4іл)-; (1,2,3-тіадіазол-4-іл)-; (3-метил-1,2,4-тіадіазол-5-іл)-; (5-метил-1,2,4-тіадіазол-3-іл)-; (4метил-1,2,5-тіадіазол-3-іл)-; (5-метил-1,3,4-тіадіазол-2-іл)-; (1-метил-1H-тетразол-5-іл)-; (1Hтетразол-5-іл)-; (5-метил-1H-тетразол-1-іл)-; (2-метил-2H-тетразол-5-іл)-; (2-етил-2H-тетразол-5іл)-; (5-метил-2H-тетразол-2-іл)-; (2H-тетразол-2-іл)-; (2-піридил)-; (6-метил-2-піридил)-; (4піридил)-; (3-піридил)-; (6-метил-3-піридазиніл)-; (5-метил-3-піридазиніл)-; (3-піридазиніл)-; (4,6диметил-2-піримідиніл)-; (4-метил-2-піримідиніл)-; (2-піримідиніл)-; (2-метил-4-піримідиніл)-; (2хлор-4-піримідиніл)-; (2,6-диметил-4-піримідиніл)-; (4-піримідиніл)-; (2-метил-5-піримідиніл)-; (6метил-2-піразиніл)-; (2-піразиніл)-; (4,6-диметил-1,3,5-триазин-2-іл)-; (4,6-дихлор-1,3,5-триазин2-іл)-; (1,3,5-триазин-2-іл)-; (4-метил-1,3,5-триазин-2-іл)-; (3-метил-1,2,4-триазин-5-іл)-; (3-метил1,2,4-триазин-6-іл)-; Cl Cl O O O O O Cl O O Cl O F Cl O O F O Cl O O O O F S O F O O Cl Cl O O O O O Cl O O F O O F Cl O O Cl O O O S F 25 O F O O , , O O CH , O , O O CH CH O S O , O O O CH O , O , CH O CH , CH3 O O O CH O , O CH , O O CH , N CH , S O , CH , N S , N , 8 CH3 , OCH3 , UA 102514 C2 CH3 N N OCH3 S OCH3 , O , N O , R27 N R26 O N R26 N O N R 27 , , R 26 O N O N , O , R27 N O CH 3 N N R 27 R 26 CH 3 O N R27 N N , , R26 O R26 S N N R27 , X4 N N R27 N N X4 O N , R27 N S N , R27 N , R27 R26 R26 R26 O X4 N N O N , O O N N N N N , R27 N (R28)r (R28)r N , , O 5 N і (R28)r , де кожний R26 означає метил, кожний R27 і кожний R28 незалежно означають водень, C1C3алкіл, C1-C3алкоксигрупу, C1-C3алкілтіогрупу або трифторметил, X4 означає кисень або сірку і r = 1, 2, 3 або 4. CH 10 Якщо в цих визначеннях не зазначена вільна валентність, наприклад, як в O , то місцем приєднання є атом вуглецю, відзначений, як "CH", або в такому випадку, як, наприклад, O N 15 20 25 30 положення приєднання, зазначене внизу ліворуч. Кращими сполуками є такі, у яких ba) R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають ba1) водень, галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, меркаптогрупу, гідроксигрупу, азидну групу, SF5, -N=C=O, -N=C=S, аміногрупу, (R51)(R52)(R53)Si-, (R51)(R52)(R53)Si-(C1-C6алкіл)-, (R51)(R52)(R53)Si-(C2-C6алкініл)-, (OR54)(OR55)(OR56)Si- або (OR214)(OR215)(OR216)Si-(C1-C6алкіл)-, де R214, R215 і R216 незалежно один від одного означають галоген, ціаногрупу, C1-C6алкіл, C2C6алкеніл, C3-C8циклоалкіл, C5-C8циклоалкеніл, C2-C6алкініл, бензил або феніл; або R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають ba2) C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1-C6алкілсульфоніл, C1C6галогеналкілтіогрупу, C1-C6галогеналкілсульфініл, C1-C6галогеналкілсульфоніл, аміносульфініл, (C1-C6алкіл)аміносульфоніл, ді(C1-C6алкіл)аміносульфоніл, C1-C6алкілS(=O)(R14)=N-, (R14)S(=O)(=N-R13)- або (R14)(R15)S(=O)=N-; або R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають ba3) C1-C6алкіл, C2-C6алкеніл або C2-C6алкініл, або C1-C6алкіл, C2-C6алкеніл або C2C6алкініл, моно- або полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, гідроксигрупу, меркаптогрупу, ціаногрупу, нітрогрупу, C 1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1C6алкоксигрупу, C1-C6гідроксіалкіл, три(алкіл)силіл, C1-C6галогеналкоксигрупу, C1C6алкілтіогрупу, C1-C6галогеналкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1-C6галогеналкілсульфініл, C1-C6алкілсульфоніл і C1-C6галогеналкілсульфоніл; або R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають ba4) форміл, C2-C7алкоксикарбоніл, C2-C7галогеналкоксикарбоніл, C3C7алкенілоксикарбоніл, C3-C7галогеналкенілоксикарбоніл, C2-C7алкілкарбоніл, карбоксигрупу, 9 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 C(=O)-Cl, -C(=O)-F, C2-C7галогеналкілкарбоніл, C3-C7алкенілкарбоніл або C3C7галогеналкенілкарбоніл; або R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають ba5) феніл, феноксигрупу, бензил або бензилоксигрупу, або феноксигрупу, бензил або бензилоксигрупу, моно- або полізаміщену замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, гідроксигрупу, меркаптогрупу, азидну групу, аміногрупу, -SF5, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1-C6алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C1C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл і C1-C6алкілсульфоніл; або bb) R3, R4 і R7 незалежно один від одного означають групи A-, A-O- або A-(C1-C6алкіл)-, де група A є такою, як визначено вище в розділі ah); d) R6 означає водень, галоген, ціаногрупу, форміл, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C2C6алкеніл, C2-C6галогеналкеніл або C2-C6алкініл; і агрономічно прийнятні солі/комплекси з металами/комплекси з металоїдами/ізомери/структурні ізомери/стереоізомери/діастереоізомери/енантіомери/таутомери/N-оксиди цих сполук. У кращій групі сполук R1 і R2 незалежно один від одного означають водень, ціаногрупу, C1C6алкіл, C3-C6циклоалкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6алкініл, бензил або C2-C7алкілкарбоніл, кожний з яких може бути моно- або полізаміщеним замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1-C6алкілтіогрупу й C1-C6алкоксигрупу; або R1 і R2 разом утворюють C2-C6алкіленовий місток, який може бути моно- або полізаміщеним метильними групами; або R1 і R2 разом із атомом азоту, який їх з’єднує, утворюють піразолінову групу, піразолідинову групу, піролінову групу, імідазолінову групу, імідазолідинову групу, триазолінову групу, тетразолінову групу, піперазинову групу, морфолінову групу, тіоморфолінову групу, кожна з яких незалежно одна від одної може бути моно- або полізаміщеною метильними групами; або R1 означає водень, ціаногрупу, C1-C6алкіл, C3-C6циклоалкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6алкініл, бензил або C2-C7алкілкарбоніл, кожний з яких може бути моно- або полізаміщеним замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, C 1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1C6алкілтіогрупу й C1-C6алкокси й R2 означає гідроксигрупу, аміногрупу, C1-C6алкоксигрупу, C3C6алкенілоксигрупу, C3-C8циклоалкілоксигрупу або C3-C6алкінілоксигрупу; або R2 означає водень, ціаногрупу, C1-C6алкіл, C3-C6циклоалкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6алкініл, бензил або C2-C7алкілкарбоніл, кожний з яких може бути моно- або полізаміщеним замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, C 1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1C6алкілтіогрупу й C1-C6алкокси й R1 означає гідроксигрупу, аміногрупу, C1-C6алкоксигрупу, C3C6алкенілоксигрупу, C3-C8циклоалкілоксигрупу або C3-C6алкінілоксигрупу. Іншими кращими сполуками формули I є такі, у яких R6 означає водень, фтор, хлор, бром, ціаногрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл або CHO; R7 означає водень, C1-C6-алкіл, C1-C6-галогеналкіл, галоген або ціаногрупу; R4 означає водень, C1-C6-алкіл, C1-C6-галогеналкіл, C3-C7циклоалкіл, галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C1-C6алкоксигрупу, аміногрупу, азидну групу, меркаптогрупу, C 1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1-C6алкілсульфоніл, CHO, C2-C7алкілкарбоніл, азиридинову групу, азетидинову групу, піразолінову групу, піразолідинову групу, піролінову групу, піролідинову групу, імідазолінову групу, імідазолідинову групу, триазолінову групу, тетразолінову групу, піперазинову групу, піперидинову групу, морфолінову групу, тіоморфолінову групу; або азиридинову групу, азетидинову групу, піразолінову групу, піразолідинову групу, піролінову групу, піролідинову групу, імідазолінову групу, імідазолідинову групу, триазолінову групу, тетразолінову групу, піперазинову групу, піперидинову групу, морфолінову групу, тіоморфолінову групу, кожна з яких, у свою чергу, є моно- або полізаміщеною замісниками, вибраними з групи, яка включає метил, галоген; або R 4 означає феніл або феніл, який є моноабо полізаміщеним замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1-C6алкоксигрупу; R3 означає водень, C1-C6-алкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6алкініл, C3-C7циклоалкіл, галоген, ціаногрупу, азидну групу, нітрогрупу, -N=C=O, -N=C=S, -C(=O)NH2, -C(=S)NH2, -C(=O)NH(CH3), -C(=S)NH(CH3), -C(=O)N(CH3)2, -SO2NH2, -SO2NH(CH3), -SO2N(CH3)2, -C(=S)N(CH3)2, -COOH, три(C1-C4алкіл)силіл, три-(C1C4алкокси)силіл, гідроксигрупу, C1-C6алкоксигрупу, аміногрупу, азидну групу, меркаптогрупу, C 1C6алкіламіногрупу, C2-C12діалкіламіногрупу, C3-C6алкеніламіногрупу, C6-C12діалкеніламіногрупу, C1-C6алкілС3-C6алкеніламіногрупу, C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1C6алкілсульфоніл, C1-C6галогеналкілтіогрупу, C1-C6галогеналкілсульфініл, C1C6галогеналкілсульфоніл, CHO, C2-C7алкілкарбоніл, C2-C6алкоксикарбоніл, C3C6алкенілоксикарбоніл, C3-C6алкінілоксикарбоніл, феніл, азиридинову групу, азетидинову групу, піразолінову групу, піразолідинову групу, піролінову групу, піролідинову групу, імідазолінову 10 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 групу, імідазолідинову групу, триазолінову групу, тетразолінову групу, піперазинову групу, піперидинову групу, морфолінову групу або тіоморфолінову групу; або R 3 означає азиридинову групу, азетидинову групу, піразолінову групу, піразолідинову групу, піролінову групу, піролідинову групу, імідазолінову групу, імідазолідинову групу, триазолінову групу, тетразолінову групу, піперазинову групу, піперидинову групу, морфолінову групу, тіоморфолінову групу, моно- або полізаміщену замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає метил, галоген і феніл, і феніл, моно- або полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C 1-C6алкіл, C1C6галогеналкіл і C1-C6алкоксигрупу; або R3 означає C1-C6-алкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6алкініл, C3C7циклоалкіл, C1-C6алкоксигрупу, C2-C7алкілкарбоніл, C2-C6алкоксикарбоніл, C3C6алкенілоксикарбоніл, C3-C6алкінілоксикарбоніл або феніл, або означає феніл, моно- або полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, гідроксигрупу, C1-C6алкоксигрупу, C1C6галогеналкоксигрупу й феніл, де феніл, у свою чергу, може бути моно- або полізаміщеним замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, гідроксигрупу, C 1C6алкіл, C1-C6галогеналкіл і C1-C6алкоксигрупу; R5 означає феніл, феніл-C1-C12алкіл, феніл-C3-C12циклоалкіл, феніл-C3-C12алкеніл, або феніл, феніл-C1-C12алкіл, феніл-C3-C12циклоалкіл, феніл-C3-C12алкеніл, моноабо полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, аміногрупу, азидну групу, гідроксигрупу, меркаптогрупу, триалкілсиліл, триалкоксисиліл, CHO, COOH, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1-C6гідроксіалкіл, C3C8циклоалкіл, C3-C8галогенциклоалкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6галогеналкеніл, C2-C6алкініл, C2C6галогеналкініл, C1-C6алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C3-C6алкенілоксигрупу, C3C6галогеналкенілоксигрупу, C3-C6алкінілоксигрупу, C3-C6циклоалкоксигрупу, C3C6галогенциклоалкоксигрупу, C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1-C6алкілсульфоніл, C1C6галогеналкілтіогрупу, C1-C6галогеналкілсульфініл, C1-C6галогеналкілсульфоніл, -C(=O)NH2, C(=S)NH2, -C(=O)NH(CH3), -C(=S)NH(CH3), -C(=O)N(CH3)2, -SO2NH2, -SO2NH(CH3), -SO2N(CH3)2 і -C(=S)N(CH3)2. Також слід особливо відзначити сполуки формули I, у яких R5 означає водень, (R51)(R52)(R53)Si-(C1-C12алкіл)-, триС1-C6алкілсиліл, феніл-діС1C6алкілсиліл, C1-C12алкіл, C3-C12алкеніл, C3-C12алкініл, C3-C12циклоалкіл, C3-C12циклоалкіл-C1C12алкіл, C5-C12циклоалкеніл, C1-C12алкоксі-C1-C12алкіл, C1-C12алкенілоксі-C1-C12алкіл, C1C12алкінілоксі-C1-C12алкіл, C1-C12алкілтіо-C1-C12алкіл, C1-C12алкілсульфеніл-C1-C12алкіл, C1C12алкілсульфоніл-C0-C12алкіл, C2-C12алкілкарбоніл-C0-C12алкіл, C3-C12алкенілкарбоніл-C0C12алкіл, C2-C12алкоксилкарбоніл-C0-C12алкіл, C3-C12алкенілоксикарбоніл-C0-C12алкіл або C3C12алкінілоксикарбоніл-C0-C12алкіл, або R5 означає C1-C12алкіл, C3-C12алкеніл, C3-C12алкініл, C3C12циклоалкіл, C3-C12циклоалкіл-C1-C12алкіл, C5-C12циклоалкеніл, C1-C12алкоксі-C1-C12алкіл, C1C12алкенілоксі-C1-C12алкіл, C1-C12алкінілоксі-C1-C12алкіл, C1-C12алкілтіо-C1-C12алкіл, C1C12алкілсульфеніл-C1-C12алкіл, C1-C12алкілсульфоніл-C0-C12алкіл, C2-C12алкілкарбоніл-C0C12алкіл, C3-C12алкенілкарбоніл-C0-C12алкіл, C2-C12алкоксилкарбоніл-C0-C12алкіл, C3C12алкенілоксикарбоніл-C0-C12алкіл, C3-C12алкінілоксикарбоніл-C0-C12алкіл, моноабо полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, аміногрупу, гідроксигрупу, меркаптогрупу, CHO, COOH, C 1-C6триалкілсиліл, триС1C6алкоксисиліл, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C3-C8циклоалкіл, C3-C8галогенциклоалкіл, C1C6алкеніл, C1-C6галогеналкеніл, C1-C6алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C2C7алкілкарбоніл, C2-C7алкоксикарбоніл, C2-C7алкенілоксикарбоніл, C2-C7алкінілоксикарбоніл, C1C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1-C6алкілсульфоніл, -C(=O)NH2, -C(=S)NH2, C(=O)NH(CH3), -C(=S)NH(CH3), -C(=O)N(CH3)2 і -C(=S)N(CH3)2, і R51, R52, і R53 є такими, як визначено вище. Інша краща підгрупа представлена сполуками формули I, у якій R1 і R2 незалежно один від одного означають C1-C6алкіл, C2-C6алкініл, водень або піридин; або R1 і R2 разом із атомом азоту, який їх з’єднує, утворюють піролінову групу; R3 означає водень, C1-C6галогеналкіл, C1-C6алкіл, галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, C1C4алкоксигрупу, феніл, феніл, який містить як замісники галоген, (R 51)(R52)(R53)Si-(C2-C6алкініл)-, де R51, R52 і R53 є такими, як визначено вище; переважно - водень, C1-C6алкіл, галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, C 1-C4алкоксигрупу, феніл, феніл, який містить як замісники галоген, (R51)(R52)(R53)Si-(C2-C6алкініл)-, де R51, R52 і R53 є такими, як визначено вище; R4 означає водень, галоген, феніл, імідазоліл, аміногрупу, C1-C6алкоксигрупу або C1-C6алкіл; R5 означає C1-C12алкіл або групу A, у якій 11 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 A означає 3- - 10-членну моноциклічну або конденсовану біциклічну кільцеву систему, яка може бути ароматичною, частково ненасиченою або повністю насиченою й може містити від 1 до 4 гетероатомів, вибраних із групи, яка включає азот, кисень і сірку, кожна кільцева система не може містити більше 2 атомів кисню й більше 2 атомів сірки й сама 3- - 10-членна кільцева система може бути моно- або полізаміщеною замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, C1-C6алкіл, C1C6галогеналкіл, C1-C6алкоксигрупу й C1-C6алкілтіогрупу; R6 означає водень; і R7 означає водень або C1-C6алкіл. В інших кращих сполуках формули I R6 означає -SH, -S-C1-C6алкіл або -S-C1-C6галогеналкіл. В особливо кращій групі сполук формули I R1 і R2 незалежно один від одного означають C3-C7циклоалкіл, C1-C6алкіл, C2-C6алкініл, водень або піридин; або R1 і R2 разом із атомом азоту, який їх з’єднує, утворюють піролінову групу; переважно R1 і R2 незалежно один від одного означають C1-C6алкіл, C2-C6алкініл, водень або піридин; або R1 і R2 разом із атомом азоту, який їх з’єднує, утворюють піролінову групу; R3 означає водень, C1-C6алкіл, C1-C6алкоксигрупу, C1-C6галогеналкіл, галоген, ціаногрупу, феніл, феніл, який містить як замісники галоген, (R 51)(R52)(R53)Si-(C2-C6алкініл)-, де R51, R52 і R53 є такими, як визначено вище; переважно водень, C1-C6алкіл, галоген, ціаногрупу, феніл, феніл, який містить як замісники галоген, (R51)(R52)(R53)Si-(C2-C6алкініл)-, де R51, R52 і R53 є такими, як визначено вище; R4 означає водень, галоген, C1-C6алкоксигрупу або C1-C6алкіл; переважно водень або C1-C6алкіл; R5 означає C1-C6алкіл, феніл або піридил або C1-C6алкіл, феніл або піридил, моно- або дизаміщений галогеном, C1-C6алкілом, C1-C6галогеналкілом, C1-C6алкоксигрупою, C1C6алкілтіогрупою, переважно C1-C6алкіл, феніл або піридил або феніл або піридил, моно- або дизаміщений галогеном, C1C6алкілом, C1-C6галогеналкілом, C1-C6алкоксигрупою, C1-C6алкілтіогрупою, R6 означає водень; і R7 означає водень або C1-C6алкіл. Іншими кращими варіантами здійснення даного винаходу є варіанти здійснення E1 - E151, які визначаються, як сполуки формули I, які описуються однією формулою, вибраною із групи, яка включає формули T1 - T151, описані нижче, де у формулах T1 - T151 значеннями замісників R1, R2, R5 і R6 є кращі значення, зазначені вище. Наприклад, варіант здійснення E1 характеризується сполуками формули T1 40 CH3 R5 N O R1 N N H3C 45 50 R6 R2 (T1), у якій R1 і R2 незалежно один від одного означають водень, ціаногрупу, C 1-C6алкіл, C3C6циклоалкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6алкініл, бензил або C2-C7алкілкарбоніл, кожний з яких може бути моно- або полізаміщеним замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1-C6алкілтіогрупу й C1-C6алкоксигрупу; або R1 і R2 разом утворюють C2-C6алкіленовий місток, який може бути моно- або полізаміщеним метильними групами; або R1 і R2 разом із атомом азоту, який їх з’єднує, утворюють піразолінову групу, піразолідинову групу, піролінову групу, імідазолінову групу, імідазолідинову групу, триазолінову групу, тетразолінову групу, піперазинову групу, морфолінову групу, тіоморфолінову групу, кожна з яких незалежно одна від одної може бути моно- або полізаміщеною метильними групами; або 12 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 R1 означає водень, ціаногрупу, C1-C6алкіл, C3-C6циклоалкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6алкініл, бензил або C2-C7алкілкарбоніл, кожний з яких може бути моно- або полізаміщеним замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1C6алкілтіогрупу й C1-C6алкокси й R2 означає гідроксигрупу, аміногрупу, C1-C6алкоксигрупу, C3C6алкенілоксигрупу, C3-C8циклоалкілоксигрупу або C3-C6алкінілоксигрупу; або R2 означає водень, ціаногрупу, C1-C6алкіл, C3-C6циклоалкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6алкініл, бензил або C2C7алкілкарбоніл, кожний з яких може бути моно- або полізаміщеним замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1-C6алкілтіогрупу й C1C6алкокси й R1 означає гідроксигрупу, аміногрупу, C1-C6алкоксигрупу, C3-C6алкенілоксигрупу, C3C8циклоалкілоксигрупу або C3-C6алкінілоксигрупу; R6 означає водень, фтор, хлор, бром, ціаногрупу, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл або CHO; і R5 означає феніл, феніл-C1-C12алкіл, феніл-C3-C12циклоалкіл, феніл-C3-C12алкеніл, або феніл, феніл-C1-C12алкіл, феніл-C3-C12циклоалкіл, феніл-C3-C12алкеніл, моноабо полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, аміногрупу, азидну групу, гідроксигрупу, меркаптогрупу, триалкілсиліл, триалкоксисиліл, CHO, COOH, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1-C6гідроксіалкіл, C3C8циклоалкіл, C3-C8галогенциклоалкіл, C2-C6алкеніл, C2-C6галогеналкеніл, C2-C6алкініл, C2C6галогеналкініл, C1-C6алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C3-C6алкенілоксигрупу, C3C6галогеналкенілоксигрупу, C3-C6алкінілоксигрупу, C3-C6циклоалкоксигрупу, C3C6галогенциклоалкоксигрупу, C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1-C6алкілсульфоніл, C1C6галогеналкілтіогрупу, C1-C6галогеналкілсульфініл, C1-C6галогеналкілсульфоніл, -C(=O)NH2, C(=S)NH2, -C(=O)NH(CH3), -C(=S)NH(CH3), -C(=O)N(CH3)2, -SO2NH2, -SO2NH(CH3), -SO2N(CH3)2 і C(=S)N(CH3)2. Також слід особливо зазначити сполуки варіанта здійснення E1, у яких R5 означає водень, триС1-C6алкілсиліл, феніл-діС1-C6алкілсиліл, C1-C12алкіл, C3-C12алкеніл, C3-C12алкініл, C3-C12циклоалкіл, C3-C12циклоалкіл-C1-C12алкіл, C5-C12циклоалкеніл, C1C12алкоксі-C1-C12алкіл, C1-C12алкенілоксі-C1-C12алкіл, C1-C12алкінілоксі-C1-C12алкіл, C1C12алкілтіо-C1-C12алкіл, C1-C12алкілсульфеніл-C1-C12алкіл, C1-C12алкілсульфоніл-C0-C12алкіл, C2C12алкілкарбоніл-C0-C12алкіл, C3-C12алкенілкарбоніл-C0-C12алкіл, C2-C12алкоксилкарбоніл-C0C12алкіл, C3-C12алкенілоксикарбоніл-C0-C12алкіл або C3-C12алкінілоксикарбоніл-C0-C12алкіл, або R5 означає C1-C12алкіл, C3-C12алкеніл, C3-C12алкініл, C3-C12циклоалкіл, C3-C12циклоалкіл-C1C12алкіл, C5-C12циклоалкеніл, C1-C12алкоксі-C1-C12алкіл, C1-C12алкенілоксі-C1-C12алкіл, C1C12алкінілоксі-C1-C12алкіл, C1-C12алкілтіо-C1-C12алкіл, C1-C12алкілсульфеніл-C1-C12алкіл, C1C12алкілсульфоніл-C0-C12алкіл, C2-C12алкілкарбоніл-C0-C12алкіл, C3-C12алкенілкарбоніл-C0C12алкіл, C2-C12алкоксилкарбоніл-C0-C12алкіл, C3-C12алкенілоксикарбоніл-C0-C12алкіл, C3C12алкінілоксикарбоніл-C0-C12алкіл, моно- або полізаміщений замісниками, незалежно вибраними із групи, яка включає галоген, ціаногрупу, нітрогрупу, аміногрупу, гідроксигрупу, меркаптогрупу, CHO, COOH, C1-C6триалкілсиліл, триС1-C6алкоксисиліл, C1-C6алкіл, C1C6галогеналкіл, C3-C8циклоалкіл, C3-C8галогенциклоалкіл, C1-C6алкеніл, C1-C6галогеналкеніл, C1-C6алкоксигрупу, C1-C6галогеналкоксигрупу, C2-C7алкілкарбоніл, C2-C7алкоксикарбоніл, C2C7алкенілоксикарбоніл, C2-C7алкінілоксикарбоніл, C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфініл, C1C6алкілсульфоніл, -C(=O)NH2, -C(=S)NH2, -C(=O)NH(CH3), -C(=S)NH(CH3), -C(=O)N(CH3)2 і C(=S)N(CH3)2. В іншій кращій групі сполук варіанта здійснення E1 R 6 означає -SH, -S-C1-C6алкіл або -S-C1C6галогеналкіл. В особливо кращій групі сполук варіанта здійснення E1 R1 і R2 незалежно один від одного означають C1-C6алкіл, C2-C6алкініл, водень або піридин; або R1 і R2 разом із атомом азоту, який їх з’єднує, утворюють піролінову групу; R5 означає C1-C6алкіл, феніл або піридил або феніл або піридил, моно- або дизаміщений замісниками, вибраними із групи, яка включає галоген, C1-C6алкіл, C1-C6галогеналкіл, C1C6алкоксигрупу й C1-C6алкілтіогрупу; і R6 означає водень. Замісники R1, R2, R5 і R6 варіантів здійснення E2 - E151 визначаються відповідним чином. Сполуки формули I, а також проміжні продукти і реагенти, які використовуються, можна одержати за методиками, відомими досвідченому хіміку, різними шляхами, або вони є у продажу. Сполуки формули I можна одержати за допомогою цілого ряду добре відомих методик з амінів формули II. У число таких методик входять наступні: a) Наведена нижче схема 1: Амід формули (R6)C(=O)-N(R1)(R2) або формамід формули HC(=O)-N(R1)(R2) обробляють такими реагентами, як POCl3, PCl3, SOCl2, COCl2, Ph-SO2Cl, Me2NSO2Cl, (CF3CO)2O, і потім аміном формули II. 13 UA 102514 C2 5 b) Наведена нижче схема 1: Взаємодія амінопохідної формули II, у якій R 3, R4, R5 і R7 є такими, як визначено вище для формули I, із сполукою формули R 6-C(OR)2-N(R1)(R2), де R1, R2 і R6 є такими, як визначено вище для формули I, або із сполукою формули R 6-C(OR)(NR1R2)2, де R переважно означає алкільну або фенільну групу й R 1, R2 і R6 є такими, як визначено вище для формули I, або, для першого реагенту, ці два R разом утворюють алкіліденовий фрагмент. Такі перетворення описані в літературі, наприклад, в: Bashkirskii Khimicheskii Zhurnal (2000), 7(2), 5-9; Indian Journal of Chemistry, Section B: Organic Chemistry Including Medicinal Chemistry (1981), 20B(12), 1075-7; ARKIVOC (Gainesville, FL, United States) (2004), (10), 20-38. 10 Схема 1 R4 R4 N R5 N NH2 O R5 R1 N O N R3 R7 R3 (II) 15 R7 R6 R2 (I) c) Наведена нижче схема 2: Амінопохідну формули II можна перетворити на амід і його, у свою чергу, у кінцеву сполуку формули I за допомогою двостадійної послідовності: 1) активації (за допомогою, наприклад, PCl5 або Ph3PO разом з (CF3SO2)2O, і потім 2) за реакцією з аміном формули HN(R1)(R2), у якій R1 і R2 є такими, як визначено вище для формули I. Такі методики описані в літературі, наприклад, в Journal of Organic Chemistry (1989), 54(5), 1144-9; Zhurnal Organicheskoi Khimii (1989), 25(2), 357-67. Схема 2 O R4 R4 Cl N R5 R3 N H O R3 R7 O N R5 NH2 O R6 1) активація 2) HN(R1)(R2) R6 R7 (II) R4 N R5 R1 N O N R3 20 25 R7 R6 R2 (I) d) Наведена нижче схема 3: Амінопохідну формули II спочатку можна перетворити на відповідний ізоціанат. Його, у свою чергу, потім вводять у реакцію з формамідом загальної формули HC(=O)-N(R1)(R2), у якій R1 і R2 є такими, як визначено вище для формули I, і одержують формамідин формули I. Такі методики можна знайти в літературі, наприклад, в Journal of Pharmaceutical Sciences (1964), 53(12), 1539-40; Journal fur Praktische Chemie (Leipzig) (1961), 13, 265-71. 14 UA 102514 C2 Схема 3 R5 NH2 O R3 R3 R7 H O N O R1 N N N R5 O R4 R4 R2 R7 (II) R4 N R5 R1 N O N R3 R7 R2 (I) 5 e) Наведена нижче схема 4: Сполуки загальних формул (Ie2) і (Ie1) є підгрупами сполук, які описуються загальною формулою (I). Сполуки загальної формули (I e2) можна одержати за реакцією сполуки загальної формули (Ie1) з аміном формули HN(R1e)(R2e) при придатних умовах. Фрагменти формули -N(R1e1)(R2e1) є підгрупою фрагментів формули -N(R1)(R2), і сполуки формули HN(R1e2)(R2e2) утворюють підгрупу сполук формули HNR1R2. Такі методики можна знайти в літературі, наприклад, в Tetrahedron Letters (1989), 30(1), 47-50; Khimicheskii Zhurnal (2000), 7(2), 5-9. 10 Схема 4 R4 R4 N R5 R1e1 N O N HN(R1e2)(R2e2) R5 R1e2 N O N R3 R7 N R2e1 R3 R7 (Ie1) 15 R2e2 (Ie2) f) Наведена нижче схема 5: Сполуки загальної формули I f, які є підгрупою сполук формули I, можна одержати шляхом ацилювання або алкілування сполук формули I f1. Такі методики можна знайти в літературі, наприклад, в Chemical & Pharmaceutical Bulletin (1983), 31(10), 3534-43; Zhurnal Organicheskoi Khimii (1989), 25(2), 357-67; Tetrahedron (2000), 56(39), 7811-7816; Journal of the Chemical Society, Transactions (1923), 123, 3359-75. Схема 5 R4 R4 N R5 N N O R3 R7 R5 H N Rf N O N R R3 (If1) R7 R (If2) Замісники R и Rf в формулах - це підмножина замісників R1 (або R2). 20 25 Сполуки формули II можна одержати з відповідних нітропохідних формули III за різними методиками відновлення. g) Наведена нижче схема 6: Методики відновлення включають перетворення нітросполуки формули III, у якій R3, R4, R5 і R7 є такими, як визначено вище для формули I, у присутності каталізатора, наприклад, каталізаторів на основі Pd, Ni або Pt, і молекулярного водню, у придатному розчиннику при температурі навколишнього середовища або при підвищених температурах, при нормальному або більш високому тиску, або відновлення можна провести за допомогою однієї з декількох методик відновлення металом, наприклад, з використанням таких металів, як Fe, Sn, Zn, або таких реагентів, як SnCl2 у кислому і/або протонному середовищі. 15 UA 102514 C2 Схема 6 R4 R4 N R5 N O + N O R5 NH2 O O R3 R3 R7 (III) 5 10 R7 (II) Нітросполуки формули III можна одержати різними шляхами. Вони включають наступні: h) Наведена нижче схема 7: Сполуки формули III можна одержати із сполук формули IV, у якій R3, R4 і R7 є такими, як визначено вище для формули I, які містять групу R 100, яка відщеплюється, де R100 означає SH-, нітрогрупу, галоген, імідазоліл, триазоліл, C1C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфеніл або C1-C6алкілсульфоніл, переважно - галоген, C1C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфеніл, C1-C6алкілсульфоніл, більш краще - F, Cl, Br, I, Me-, MeSO- або MeSO2-; або R100 означає імідазоліл, триазоліл, PhSO2-, CF3SO2-O-, p-MeС6H4SO2O-, O2N-) за реакцією з R5-OH, де R5 є таким, як визначено вище для формули I, у присутності основи. Це перетворення можна провести з використанням попередньо одержаної солі R 5OH. Схема 7: R4 N O + R 100 N R4 N R5OH або сіль R5OH O + R 5-O N O R3 R3 (IV) 15 20 O R7 R7 (V) i) Наведена нижче схема 8: Сполуки формули IIIi можна одержати за реакцією попередника формули IVi з електрофільним попередником R5i-X, де R5i означає придатну підгрупу R5 і X означає групу, яка відщеплюється, таку як галоген або MeSO2O або p-MeС6H4SO2O, реакцію переважно проводять у присутності основи. Або, альтернативно, сполуку IVi можна ввести в реакцію зі спиртом формули R5i-OH при умовах проведення реакції Міцунобу, з використанням наприклад, Ph3P, EtO-C-N=N-CO-OEt у розчинниках, таких як діоксан, ТГФ або толуол. Такі методики описані в літературі, наприклад, в Journal of Medicinal Chemistry (2006), 49(15), 44554458; Tetrahedron Letters (2006), 47(28), 4897-4901. 25 Схема 8 H N R4 O + N O O R3 R7 R5i-X основа або R5i-OH реакція Міцунобу R4 N R5 O R3 (IVi) 30 O + N O R7 (IIIi) j) Наведена нижче схема 9: Нітросполуки формули IIIj, які є підгрупою сполук формули III, також можна одержати шляхом використання придатного попередника V j із групою Y, наприклад, галогеном або групою CF3SO2O, яку можна використовувати для введення R3j, R3j, які є підгрупою R3. Для таких перетворень розроблені й описані в літературі велика кількість надійних методик (наприклад, реакції сполучення Судзукі, Судзукі-Міяура, Негіші, Стілле, або реакції Хека й Соногашіра). 16 UA 102514 C2 Схема 9 R3ja-метал наприклад R3ja-B(OH)2 або (R3jb) R4 N R5 O + N O O Y R7 або (Vj) R4 N R5 O + N O O R3j (R3jd) R7 (IIIj) (R3jc) R3ja, R3jb, R3jc и R3jd такі, що одержаний фрагмент R3j входить до визначення фрагментів замістника R3. 5 10 15 k) Наведена нижче схема 10: Сполуки формули IIIk, які є підгрупою сполук, що описуються формулою III, можна одержати, як показано на схемі 10, за допомогою добре відомих методик. До них належать, наприклад, реакції сполучення Судзукі-Міяура й Стілле, у яких використовуються електрофільні реагенти (R3k1)-X, X означає групу, яка відщеплюється, переважно - Cl, Br або I. У рамках визначення, наведеного на схемі 10, R 3k1 є частиною багатьох молекулярних каркасів, які звичайно використовують для проведення реакцій, можливих у цьому випадку. (R3k1)-X включає галогеніди арил-, гетероарил- або вінілвмісних систем. Методика, описана в даному винаході, також включає реакції з попередником (R 5k2)-H, з утворенням нуклеофільних систем, які при придатних умовах приєднуються до основного піридинового фрагменту (Vk). До останніх класів належать, наприклад, реакції амінування або реакції з попередником карбонільної сполуки (яка містить кислу групу CH в α-положенні до карбонілу). В обох випадках є багато каталітичних систем, описаних у літературі для проведення перетворення. Схема 10 R4 R4 N R5 O + N O O U R7 (R3k1)-X або (R3k2)-H N R5 O + N O O R3k (Vk) R7 (IIIk) U - це фрагмент, який містить метал (наприклад, B(OH)2 або SnBu3) R3ka, R3k обидва такі, що фрагменти формули R3k входять до визначення фрагментів формули R3. я 20 l) Наведена нижче схема 11: Сполуки формули IIIL, які є підгрупою сполук формули III, можна одержати за реакцією електрофільних сполук формули (R 3La)-X (X означає групу, яка відщеплюється, таку як галоген або MeSO2O) з аніоном, утвореним із сполук формули VL, з основою при придатних умовах, які описані в літературі. Схема 11 R4 R4 N R5 O + N O O H V N (R3L)-X основа R5 O + N O O R7 R3L (VL) V R7 (IIIL) H-V - це фрагмент, який може утворювати аніонний фрагмент V - за реакцією з основою та H-V та (R3L) такі, що фрагменти формули R3L-Vутворюють підгрупу фрагментів загальної формули R3-. 25 17 UA 102514 C2 5 10 m) Наведена нижче схема 12: Сполуки формули IIIm, які є підгрупою сполук формули III, також можна одержати шляхом перетворення функціональної групи R 3m1 попередника на групу R3m. Фрагменти формули R3m, які є підгрупою фрагментів, визначених формулою R 3, і попередник фрагмента формули R3ma є такими, що визначення формули R 3m зберігаються після проведення перетворення. Наприклад: (R3m1)- може являти собою HCO-, який можна перетворити на F2CH- з використанням таких реагентів, як (діетиламіно)сератрифторид або SF4, або (R3m1)- може являти собою H3C-H2C-S-, який можна перетворити на H3C-H2C-S(=O)- і H3C-H2C-S(=O)2- шляхом окиснення за стандартними методиками, які докладно описані в літературі; або (R3m1-) може являти собою –(C=S)NH2, який можна перетворити на необов'язково заміщений тіазолільний фрагмент за стандартними методиками, описаними у літературі. Схема 12 R4 R4 N R5 O N + N O R5 O + N O O R3m1 O R7 R3m (Vm) 15 20 R7 (IIIm) n) Методики, описані вище в розділах j) - m), для введення й перетворення замісника R3, також можна використовувати у випадку замісників R4 і R7. o) Наведена нижче схема 13: Методики, зазначені вище в розділах j) - m), у відповідному вигляді також можна використовувати для обробки сполук формули IIIo, які представляють собою сполуки підгрупи сполук формули III. У цьому випадку придатний замісник R 5o1 перетворюють на замісник R5o, замісники R5o є підгрупою замісників R5. Схема 13 R4 R4 N (R5o1) O N + N O (R5o) O + N O O R3 O R7 R3 (Vo) 25 30 35 R7 (IIIo) p) Наведена нижче схема 14: Методики, описані вище в розділах g) - o), також застосовні у випадках, коли нітрогрупу заміняють воднем або аміногрупою, або відповідним чином захищеною аміногрупою (такою як, наприклад, –NH-C(=O)-CH3, -NH-C(=O)-трет-бутил, -NHбензоїл, -N(C(=O)-CH3)2, -фталоїл, -N(бензил)2, -NH-C(=O)-O-трет-бутил), або будь-якою амідиновою групою –N=C(R6)-N(R1)(R2). Однак спеціаліст у даній галузі техніки знає, що це не є загальним підходом і прийнятно у випадках наявності сумісних функціональних груп. Наприклад, такий підхід представлений на схемі 14 для перетворень, описаних у розділі m) вище у випадку, коли замість нітрогрупи міститься амідинова група (формула X). Див. визначення R3m1 і R3m у розділі m) вище й визначення R100 у розділі h) вище. Сполуки формули X, у якій R1, R2, R3, R4, R6 і R7 є такими, як визначено для формули I у розділі I, і R100 означає SH, нітрогрупу, галоген, імідазоліл, триазоліл, C1-C6алкілтіогрупу, C1-C6алкілсульфеніл або C1C6алкілсульфоніл є новими й тому утворюють ще один об'єкт даного винаходу. 18 UA 102514 C2 Схема 14 R4 R4 N R5 N N O R1 R5 R1 N O N N R3m1 R7 R2 R6 R3m (Vp) R7 R4 R4 N N R 100 R1 R5 N R3 R7 R6 R2 R1 N O N R3 (X) 10 R2 (IIIp) N 5 R6 R7 R6 R2 (IIIp) q) Наведена нижче схема 15: Сполуки формули III можна одержати шляхом прямого нітрування придатного попередника за умови, що методика нітрування, яка використовується, застосовна для вихідної речовини. Це нітрування можна виконати різними добре відомими шляхами. Наприклад, з використанням суміші кислот HNO 3 і H2SO4. При такій методиці попередник можна спочатку розчинити в H2SO4 і ввести в реакцію із сумішшю кислот або його можна прямо обробити сумішшю кислот при різних умовах. Крім того, нітрування можна провести в системі інертних розчинників з використанням таких нітруючих реагентів, як BF 4NO4. Нітрування також можна провести з використанням HNO 3 у придатному розчиннику, такому як H2O, AcOH, ангідрид оцтової кислоти. Ці ж методики також можна використовувати для придатного попередника формули VII і одержати сполуки формули IV. X означає групу, яка відщеплюється, визначену вище в розділі h). Схема 15 R4 N R5 R4 N нітрування я O R5 O + N O O R3 R7 R3 R7 (III) (VI) R4 N X 20 25 N O + N X R3 15 R4 нітрування я O R7 R3 (VII) R7 (IV) r) Наведена нижче схема 16: Сполуки формули VII можна синтезувати за допомогою цілого ряду добре відомих методик. Переважно - шляхом перетворення попередників формул VIII або IX. X означає групу, яка відщеплюється, визначену вище в розділі h). r1) Якщо сполука формули VIII є попередником, то методика включає перетворення на сполуку, у якій X означає Cl, з використанням таких реагентів, як PCl5, POCl3, SOCl2 або ClCOCOCl, звичайно при нагріванні в інертному розчиннику, без присутності або за присутності придатної основи. Якщо X означає Br, то кращі реагенти включають POBr 3, PBr3 і NBS разом з Ph3P. Якщо X означає CF3SO2O, у кращих методиках синтезу використовують такі реагенти, як (CF3SO2)2O у присутності основи, наприклад, Et3N або 2,6-лутидину. 19 UA 102514 C2 5 r2) Якщо сполука формули (IX) є попередником, то кращі методики включають наступні. Якщо X означає Cl або Br, то можна використовувати методику типу Зандмейера, тобто діазотування з наступною реакцією із хлоридом або бромідом міді(I). Або, якщо X означає F, то після діазотування одержують діазонійфторборат, який потім перетворюють на фторпохідну. Фторборат також можна одержати з використанням органічного нітриту й ефірату BF 3. Схема 16 R4 H N R4 N O X R3 R7 R3 (VII) (VIII) R4 R4 N N X H2N R3 R7 R3 R7 R7 (VII) (IX) 10 s) Наведена нижче схема 17: Велика кількість сполук формул VIII і IX або сполук, які є їх можливими попередниками, є у продажу. Крім того, існує багато шляхів синтезу піридинових структурних елементів загальних формул VIII і IX, у великій кількості описаних у літературі. Наприклад, відзначимо наступні 3 синтези сполук, які відповідають загальному визначенню сполук формули IX, які представлені нижче на схемах 18 - 20. Схема 17 R4 H N R4 N O H2N R3 15 R7 R3 (VIII) Схема 18 R7 (IX) N CH3 O CH3 N N NH3, MeOH O CH3 NH2 H3C N Journal of Organic Chemistry (2005), 70(4), 1364-1368 Схема 19 O O O CH3 N NH4Cl, NH3 P(NMe2)3 NH2 OH 20 Journal of Heterocyclic Chemistry (1977), 14(2), 203-5 20 UA 102514 C2 Схема 20 O OH N H O Ac2O + O O O H N O F F F O NH3 H2O H N O H N F F F F F F O H3C 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Synthesis (2005), (8), 1269-1278 Реакції, які приводять до сполук формули I переважно проводять в апротонних інертних органічних розчинниках. Такими розчинниками є вуглеводні, такі як бензол, толуол, ксилол або циклогексан, хлоровані вуглеводні, такі як дихлорметан, трихлорметан, тетрахлорметан або хлорбензол, прості ефіри, такі як діетиловий ефір, диметиловий ефір етиленгліколю, диметиловий ефір діетиленгліколю, тетрагідрофуран або діоксан, нітрили, такі як ацетонітрил або пропіонітрил, аміди, такі як N,N-диметилформамід, діетилформамід або Nметилпіролідинон. Температура проведення реакції переважно становить від -20 до +120°C. Звичайно реакції є трохи екзотермічними і як правило їх можна проводити при кімнатній температурі. Для скорочення тривалості проведення реакції або для ініціювання реакції суміш можна короткочасно нагріти до температури кипіння реакційної суміші. Тривалості проведення реакції також можна скоротити шляхом додавання декількох крапель основи, як каталізатора реакції. Придатними основами є, зокрема, третинні аміни, такі як триметиламін, триетиламін, хінуклідин, 1,4-діазабіцикло[2.2.2]октан, 1,5-діазабіцикло[4.3.0]нон-5-ен або 1,5діазабіцикло[5.4.0]ундец-7-ен. Однак як основи можна використовувати неорганічні основи, такі як гідриди, наприклад, гідрид натрію або гідрид кальцію, гідроксиди, наприклад, гідроксид натрію або гідроксид калію, такі як карбонат натрію й карбонат калію, або гідрокарбонати, такі як гідрокарбонат калію й гідрокарбонат натрію. Основи можна використовувати самі по собі або з додаванням каталітичних кількостей міжфазового каталізатора, наприклад, краун-ефіру, зокрема 18-краун-6, або солі тетраалкіламонію. Сполуки формули I можна виділити звичайним чином шляхом концентрування і/або шляхом випарювання розчинника й очистити за допомогою перекристалізації розтирання твердого залишку з розчинниками, у яких вони погано розчинні, такими як прості ефіри, ароматичні вуглеводні або хлоровані вуглеводні. Сполуки формули I і, якщо це доцільно, їх таутомери можуть міститися у формі одного з ізомерів, який є можливим, або у вигляді їх суміші, наприклад, у вигляді чистих ізомерів, таких як антиподи і/або діастереоізомери, або у вигляді сумішей ізомерів, таких як суміші структурних ізомерів, стереоізомерів, діастереоізомерів і енантіомерів, наприклад, рацемати, суміші діастереоізомерів або суміші рацематів залежно від кількості, абсолютної або відносної конфігурації асиметричних атомів вуглецю, які містяться в молекулі, і/або залежно від конфігурації неароматичних подвійних зв'язків, які містяться в молекулі; даний винахід стосується чистих ізомерів, а також всіх сумішей ізомерів, які є можливими й у кожному випадку вище й нижче в даному винаході їх слід розуміти в такому смислі навіть якщо в кожному випадку не зазначені подробиці стереохімії. Суміші діастереоізомерів або суміші рацематів сполук I, які можна одержати залежно від того, які вихідні речовини й методики вибрані, за відомими методиками можна розділити на чисті діастереоізомери або рацемати на основі розходжень фізико-хімічних характеристик компонентів, наприклад, шляхом фракційної кристалізації, перегонки і/або хроматографії. Суміші енантіомерів, такі як рацемати, які можна одержати аналогічним чином, можна розділити на оптичні антиподи за відомими методиками, наприклад, шляхом перекристалізації з оптично активного розчинника, за допомогою хроматографії на хіральних сорбентах, наприклад, за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) на ацетилцелюлозі, за допомогою придатних мікроорганізмів, шляхом розщеплення за допомогою специфічних іммобілізованих ферментів, шляхом утворення сполук включення, наприклад, з використанням хіральних краун-ефірів, з якими утворює комплекс тільки один енантіомер, або шляхом перетворення на солі діастереоізомерів, наприклад, за реакцією рацемата основного кінцевого продукту з оптично активною кислотою, такою як карбонова кислота, наприклад, камфорна, 21 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 винна або яблучна кислота, або сульфонова кислота, наприклад, камфорсульфонова кислота, і розділення суміші діастереоізомерів, які можна одержати таким чином, наприклад, за допомогою фракційної кристалізації, заснованої на розходженні їх розчинностей, з одержанням діастереоізомерів, з яких можна виділити цільовий енантіомер шляхом обробки придатними реагентами, наприклад, основними реагентами. Чисті діастереоізомери або енантіомери в контексті даного винаходу можна одержати не тільки шляхом розділення придатних сумішей ізомерів, але й за загальновідомими методиками діастереоселективного або енантіоселективного синтезу, наприклад, шляхом здійснення способу. пропонованого в даному винаході, з вихідними матеріалами, які мають придатну стереохімічну конфігурацію. У кожному випадку переважно виділяти або синтезувати біологічний більш ефективний ізомер, наприклад, енантіомер або діастереоізомер, або суміш ізомерів, наприклад, суміш енантіомерів або суміш діастереоізомерів, якщо окремі компоненти мають різну біологічну активність. Сполуки I і, якщо це доцільно, їх таутомери, також можна, якщо це доцільно одержати у формі гідратів і/або у формі, яка включає інші розчинники, наприклад, ті, які могли використовуватися для кристалізації сполук, які знаходяться у твердій формі. Відповідно до винаходу було встановлено, що сполуки формули I, пропоновані в даному винаході, із практичної точки зору мають дуже привабливий спектр активності для захисту корисних рослин від хвороб, які викликаються фітопатогенними мікроорганізмами, такими як гриби, бактерії й віруси. Даний винахід стосується способу боротьби із зараженням корисних рослин фітопатогенними мікроорганізмами або його попередження, у якому сполуки формули I наносять як активний інгредієнт на рослини, на їх частини або місце їх виростання. Сполуки формули I, пропоновані в даному винаході, відрізняються гарною ефективністю при низьких нормах витрати, добре переносяться рослинами й вони є екологічно безпечними. Вони мають дуже корисні лікувальні, попереджувальні й системні характеристики й застосовуються для захисту численних культурних рослин. Сполуки формули I можна використовувати для пригнічення або знищення шкідників, які знаходяться на рослинах або частинах рослин (плодах, квітках, листках, стеблах, бульбах, корінні) різних культур корисних рослин і одночасно для захисту також і тих частин рослин, які виростають пізніше, наприклад, від фітопатогенних мікроорганізмів. Сполуки формули I також можна використовувати як агенти для протруєння, призначені для матеріалу для розмноження рослин, наприклад, насіння (плоди, бульби, зерно) і саджанців рослин (наприклад, рису), для захисту від грибкових інфекцій, а також фітопатогенних грибів, які зустрічаються в ґрунті. Крім того, сполуки, пропоновані в даному винаході, можна використовувати для боротьби із грибами в суміжних галузях, наприклад, для захисту технічних матеріалів, включаючи деревину й виготовлені з використанням деревини технічні продукти, при зберіганні харчових продуктів, при гігієнічних заходах. Сполуки формули I наприклад, ефективні проти фітопатогенних грибів наступних класів: Fungi imperfecti (наприклад, Botrytis, Pyricularia, Helminthosporium, Fusarium, Septoria, Cercospora і Alternaria) і базідіоміцети (наприклад, Rhizoctonia, Hemileia, Puccinia). Крім того, вони також ефективні проти класів аскоміцетів (наприклад, Venturia і Erysiphe, Podosphaera, Monilinia, Uncinula) і класів ооміцетів (наприклад, Phytophthora, Pythium, Plasmopara). Виявлена надзвичайно висока активність відносно дійсної борошнистої роси (Erysiphe spp.). Крім того, нові сполуки формули I ефективні проти фітопатогенних бактерій і вірусів (наприклад, проти Xanthomonas spp, Pseudomonas spp, Erwinia amylovora, а також проти вірусу тютюнової мозаїки). Виявлено гарну активність відносно азіатської соєвої іржі (Phakopsora pachyrhizi). В обсязі даного винаходу корисні рослини, які підлягають захисту, звичайно включають наступні види рослин: злаки (пшениця, ячмінь, жито, овес, рис, кукурудза, сорго й подібні види); буряк (цукровий буряк і кормовий буряк); яблука, кісточкові і ягоди (яблука, груші, сливи, персики, мигдаль, вишні, суниця, малина й чорна смородина); бобові рослини (боби, сочевиця, горох, соя); олійні рослини (рапс, гірчиця, мак, оливи, соняшник, кокос, рицина, какао-боби, земляний горіх); огіркові рослини (гарбузи, огірки, дині); волокнисті рослини (бавовна, льон, коноплі, джут); цитрусові фрукти (апельсини, лимони, грейпфрути, мандарини); овочі (шпинат, латук, спаржа, капуста, морква, цибуля, томати, картопля, червоний перець); лаврові (авокадо, кориця, камфора) і такі рослини, як тютюн, горіхи, кава, баклажани, цукрова тростина, чай, перець, виноград, хміль, банани й натуральні каучуконосні рослини, а також декоративні рослини. 22 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Термін "корисні рослини" слід розуміти, як такий, що включає і корисні рослини, яким надана стійкість до гербіцидів, таких як бромоксиніл, або до класів гербіцидів (таких як, наприклад, інгібітори HPPD, інгібітори ALS, наприклад, примісульфурон, просульфурон і трифлоксисульфурон, інгібітори EPSPS (5-єнолпіровілшикімат-3-фосфатсинтази), інгібітори ГС (глутамінсинтетази)) за допомогою звичайних методик селекції або генної інженерії. Прикладом культури, якій за допомогою звичайних методик селекції (мутагенезу) надана стійкість, наприклад, до імідазолінонів, наприклад, імазамоксу, є суріпиця Clearfield® (канола). Прикладами культур, яким за допомогою методик генної інженерії надана стійкість до гербіцидів або класів гербіцидів, є сорти кукурудзи, стійкі, наприклад, до гліфозату або глюфозинату, які є у продажу під торговельними назвами RoundupReady® і LibertyLink®. Термін "корисні рослини" слід розуміти, як такий, який включає і корисні рослини, які шляхом використання методики на основі рекомбінантної ДНК змінені таким чином, що вони здатні синтезувати одну або більшу кількість токсинів, які здійснюють селективний вплив, таких як, для яких відомо, наприклад, що вони виробляються бактеріями, які продукують токсини, особливо родини Bacillus. Трансгенні рослини, які містять одну або більшу кількість генів, які кодують стійкість до комах і експресують одну або більшу кількість токсинів, відомі й деякі з них є у продажу. Прикладами таких рослин є: YieldGard (сорт кукурудзи, що експресує токсин CryIA(b)); YieldGard Rootworm (сорт кукурудзи, що експресує токсин CryIIIB(b1)); YieldGard Plus (сорт кукурудзи, що експресує токсини CryIA(b) і CryIIIB(b1)); Starlink (сорт кукурудзи, що експресує токсин Cry9(c)); Herculex I (сорт кукурудзи, що експресує токсин CryIF(a2) і фермент фосфінотрицин-N-ацетилтрансферазу (PAT) для надання стійкості до гербіциду глуфосинатамонію); NuCOTN 33B (сорт бавовни, що експресує токсин CryIA(c)); Bollgard I (сорт бавовни, що експресує токсин CryIA(c)); Bollgard II® (сорт бавовни, що експресує токсини CryIA(c) і CryIIA(b)); VIPCOT (сорт бавовни, що експресує токсин VIP); NewLeaf (сорт картоплі, що експресує токсин CryIIIA); NatureGard, Agrisure® GT Advantage (GA21 стійкий до гліфосату), Agrisure® CB Advantage (Bt11 стійкий до метелика кукурудзяного (CB)) і Protecta. Термін "корисні рослини" слід розуміти як такий, що включає й корисні рослини, які шляхом використання методики на основі рекомбінантної ДНК змінені таким чином, що вони здатні синтезувати протипатогенні речовини, що здійснюють селективний вплив, такі як, наприклад, так називані "пов'язані з патогенезом білки" (PRP, див., наприклад, EP-A-0392225). Приклади таких протипатогенних речовин і трансгенних рослин, здатних синтезувати такі протипатогенні речовини, наведені, наприклад, в EP-A-0392225, WO 95/33818 та EP-A-0353191. Методики одержання таких трансгенних рослин звичайно відомі спеціалісту в даній галузі техніки й описані, наприклад, у зазначених вище публікаціях. Термін "місце виростання" корисної рослини при використанні в даному винаході означає місце, на якому виростають корисні рослини, на якому висіяні матеріали для розмноження корисних рослин або на якому будуть поміщені в ґрунт матеріали для розмноження корисних рослин. Прикладом такого місця виростання є поле, на якому виростають культурні рослини. Термін "матеріал для розмноження рослин" слід розуміти, як такий, що означає всі генеративні частини рослини, такі як насіння, яке можна застосовувати для розмноження останніх, і вегетативний матеріал, такий як черешки й бульби, наприклад, картоплю. Наприклад, можна відзначити насіння (у точному значенні слова), коріння, плоди, бульби, цибулини, кореневища, частини рослин. Також можна відзначити пророслі рослини або розсаду, які необхідно пересадити після проростання або появи сходів із ґрунту. Цю розсаду можна захистити до пересадження шляхом повної або часткової обробки, проведеної шляхом занурення. Слід розуміти, що кращий "матеріал для розмноження рослин" означає насіння. Сполуки формули I застосовуються в незміненому вигляді або, переважно, разом з носіями й допоміжними речовинами, що звичайно застосовуються для приготування препаратів. Тому даний винахід також стосується композицій для боротьби з фітопатогенними мікроорганізмами й захисту від них, які включають сполуку формули I і інертний носій, і способу боротьби із зараженням корисних рослин фітопатогенними мікроорганізмами і його попередження, у якому композицію, що включає сполуку формули I як активний інгредієнт і інертний носій, наносять на рослини, на їх частини або на місце їх виростання. Для цього сполуки формули I і інертні носії звичайно приготовляють відомим чином у вигляді здатних до емульгування концентратів, паст для нанесення, безпосередньо розприскуваних або призначених для розбавлення розчинів, розведених емульсій, змочуваних порошків, розчинних порошків, дустів, гранулятів, а також форм, капсульованих, наприклад, у полімерних речовинах. Як і тип композиції, методики внесення, такі як обприскування, атомізація, обпилення, розкидання, нанесення шару або полів, вибираються відповідно до призначення й 23 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 переважаючих обставин. Композиції також можуть містити інші допоміжні речовини, такі як стабілізатори, протипінні речовини, регулятори в'язкості, сполучні або речовини, що надають липкості, а також добрива, джерела поживних мікроелементів або інші композиції, призначені для забезпечення спеціальних ефектів. Придатні носії й допоміжні речовини можуть бути твердими або рідкими і є речовинами, що застосовуються в технології приготування препаратів, наприклад, являють собою натуральні або регенеровані мінеральні речовини, розчинники, диспергуючі речовини, змочувальні агенти, речовини, що надають липкості, загусники, сполучні або добрива. Такі носії, наприклад, описані в WO 97/33890. Сполуки формули I або композиції, що містять сполуки формули I як активний інгредієнт, і інертний носій, можна наносити на місце вирощування або на оброблювану рослину одночасно або послідовно з додатковими сполуками. Цими додатковими сполуками можуть бути, наприклад, добрива або джерела мікроелементів або інші препарати, які впливають на ріст рослин. Ними також можуть бути селективні гербіциди, а також інсектициди, фунгіциди, бактерициди, нематоциди, молюскоциди або суміші декількох із цих препаратів, при необхідності разом з додатковими носіями, поверхнево-активними речовинами або допоміжними речовинами, що поліпшують нанесення, що звичайно застосовуються в галузі приготування препаратів. Кращим способом внесення сполуки формули I або композиції, що включає сполуку формули I як активний інгредієнт і інертний носій, є некореневе внесення. Частота внесення й норма витрати залежать від небезпеки зараження відповідної патогеном. Однак сполуки формули I також можуть проникати в рослину через коріння із ґрунту (системний вплив) при дощуванні місця виростання рослин рідким препаратом або при внесенні сполук у ґрунт у твердому виді, наприклад, у гранульованому вигляді (ґрунтове внесення). Під затоплювані культури, такі як рис, такі грануляти можна вносити на залите рисове поле. Сполуки формули I також можна наносити на насіння (у вигляді покриття) шляхом просочення насіння або бульб рідким препаратом фунгіциду або нанесення на них покриття із твердого препарату. Препарат, тобто композицію, що містить сполуку формули I і при необхідності тверду або рідку допоміжну речовину, приготовляють за відомими методиками, звичайно шляхом ретельного змішування і/або розмелу сполуки з наповнювачами, наприклад, розчинниками, твердими носіями й необов'язково поверхнево-активними речовинами. Агрохімічні препарати звичайно містять від 0,1 до 99 мас.%, переважно - від 0,1 до 95 мас.% сполуки формули I, від 99,9 до 1 мас.%, переважно - від 99,8 до 5 мас.% твердої або рідкої допоміжної речовини й від 0 до 25 мас.%, переважно - від 0,1 до 25 мас.% поверхнево-активної речовини. У той час як комерційні продукти краще приготовляти у вигляді концентратів, кінцевий користувач звичайно буде використовувати розведені препарати. Кращі норм витрати звичайно становлять від 5 г до 2 кг активного інгредієнта (АІ) на гектар (га), переважно - від 10 г до 1 кг АІ/га, найбільше переважно - від 20 г до 600 г АІ/га. При використанні як засобу для замочування насіння звичайні дози становлять від 10 мг до 1 г активної речовини на 1 кг насіння. Норму витрати для забезпечення необхідного впливу можна визначити експериментально. Вона залежить, наприклад, від типу впливу, стадії розвитку корисної рослини й від нанесення (ділянки, часового режиму, методики внесення) і залежно від цих параметрів змінюється в широких межах. Зазначені способи є особливо ефективними для боротьби з фітопатогенними мікроорганізмами царства гриби, типу базидіоміцети, класу Uredinomycetes, підкласу Urediniomycetidae і ряду Uredinales (звичайно називаються іржею). Види іржі, що особливо сильно впливають на сільськогосподарські культури, включають види родини Phakopsoraceae, особливо види родини Phakopsora, наприклад, Phakopsora pachyrhizi, що також називається азіатською соєвою іржею, і види родини Pucciniaceae, особливо види родини genus Puccinia, такі як Puccinia graminis, яка також відома, як стеблова іржа або чорна іржа, що є небезпечною хворобою злаків, і Puccinia recondita, також відома, як бура іржа. Варіантом здійснення зазначеного способу є спосіб захисту культур корисних рослин від нашестя фітопатогенних мікроорганізмів і/або лікування культур корисних рослин, заражених фітопатогенними мікроорганізмами, зазначений спосіб включає одночасне нанесення гліфосату, включаючи його солі або складні ефіри, і принаймні однієї сполуки формули I, яка має активність щодо фітопатогенних мікроорганізмів, принаймні на один об'єкт, вибраний із групи, яка включає рослину, частину рослини й місце її виростання. 24 UA 102514 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 Відповідно до винаходу несподівано було встановлено, що сполуки формули I або їх фармацевтичні солі, описані вище, також мають спектр активності, що придатний для усунення і/або попередження мікробної інфекції у тварини. "Твариною" може бути будь-яка тварина, наприклад, комаха, ссавець, рептилія, риба, амфібія, переважно - ссавець, найбільше переважно - людина. "Лікування" означає застосування до тварини, у якої є мікробна інфекція, для зменшення, або послаблення, або зупинки посилення або поширення інфекції, або для ослаблення інфекції, або для усунення інфекції. "Попередження" означає застосування до тварини, у якої відсутні видимі ознаки мікробної інфекції, для попередження якої-небудь майбутньої інфекції, або для зменшення, або послаблення посилення або поширення якої-небудь майбутньої інфекції. Тому даний винахід стосується застосування сполуки формули I для приготування лікарського засобу, призначеного для усунення і/або попередження мікробної інфекції у тварини. Даний винахід також стосується застосування сполуки формули I як лікарського засобу. Даний винахід також стосується застосування сполуки формули I як протимікробного засобу для лікування тварини. Даний винахід також стосується фармацевтичної композиції, яка включає як активний інгредієнт сполуку формули I або її фармацевтично прийнятну сіль і фармацевтично прийнятний носій або розріджувач. Цю композицію можна застосовувати для усунення і/або попередження мікробної інфекції у тварини. Ця фармацевтична композиція може знаходитися у формі, яка придатна для перорального введення, такій як таблетка, коржі, тверді капсули, водні суспензії, масляні суспензії, емульсії, здатні до диспергування порошки, здатні до диспергування гранули, сиропи й еліксири. Альтернативно, ця фармацевтична композиція може знаходитися у формі, яка придатна для місцевого нанесення, такій як спрей, крем або лосьйон. Альтернативно, ця фармацевтична композиція може знаходитися у формі, яка придатна для парентерального введення, наприклад, ін'єкції. Альтернативно, ця фармацевтична композиція може знаходитися в інгаляційній формі, такій аерозоль для розпилення. Сполуки формули I можуть бути ефективними для боротьби з мікроорганізмами різних видів, які можуть привести до мікробної інфекції у тварини. Прикладами таких видів мікроорганізмів є ті, що викликають аспергілез, такі як Aspergillus fumigatus, A. flavus, A. terrus, A. nidulans і A. niger; які викликають бластомікоз, такі як Blastomyces dermatitidis; які викликають кандидоз, такі як Candida albicans, C. glabrata, C. tropicalis, C. parapsilosis, C. krusei і C. lusitaniae; які викликають кокцидіоїдомікоз, такі як Coccidioides immitis; які викликають криптококкоз, такі як Cryptococcus neoformans; які викликають гістоплазмоз, такі як Histoplasma capsulatum і які викликають зиготомікоз, такі як Absidia corymbifera, Rhizomucor pusillus і Rhizopus arrhizus. Іншими прикладами є Fusarium Spp, такі як Fusarium oxysporum і Fusarium solani і Scedosporium Spp, такі як Scedosporium apiospermum і Scedosporium prolificans. Додатковими прикладами є Microsporum Spp, Trichophyton Spp, Epidermophyton Spp, Mucor Spp, Sporothorix Spp, Phialophora Spp, Cladosporium Spp, Petriellidium spp, Paracoccidioides Spp і Histoplasma Spp. Наведені нижче необмежуючі приклади більш докладно ілюструють даний винахід, описаний вище, не накладаючи на нього обмеження. Приклади одержання сполук: Приклад P1: Одержання N'-[6-(4-хлор-3-трифторметилфенокси)-5-(4-фторфеніл)-2метилпіридин-3-іл]-N-етил-N-метилформамідину: a) Одержання 3,5-дибром-6-метилпіридин-2-олу: Br Br 45 50 55 H3c N OH H3c N OH У п’ятигорлій реакційній колбі об’ємом 1,5 л, яка оснащена механічною мішалкою й захищена від сонячного світла алюмінієвою фольгою, 30,0 г 6-метилпіридин-2-олу суспендують в 300 мл сухого ацетонітрилу й перемішують при температурі навколишнього середовища. При охолодженні в охолодній бані із води з льодом протягом 25 хв порціями повільно додають 97,9 г N-бромсукциніміду (NBS). Спостерігається незначне виділення тепла (температура піднімається o до 29 С). Оскільки суспензію важко перемішувати, повторно додають 300 мл сухого ацетонітрилу й перемішування продовжують при температурі навколишнього середовища протягом 1,75 год. Потім суспензію фільтрують, відфільтрований осад ретельно промивають метанолом для видалення сукциніміду й сушать і одержують 64,1 г сполуки у вигляді білої o твердої речовини (Т. пл. (температура плавлення) > 225 С). b) Одержання 3-бром-6-метилпіридин-2-олу: 25 UA 102514 C2 H3c 5 10 15 20 Br Br Br N OH H3c N OH У п’ятигорлій реакційній колбі об’ємом 1,5 л (висушена полум'ям) 63,1 г 3,5-дибром-6метилпіридин-2-олу суспендують в 300 мл сухого ТГФ і перемішують в атмосфері аргону при температурі навколишнього середовища. Реакційну суміш охолоджують до температури, яка дорівнює від -78 до -80°C (охолодна баня із сумішшю Et2O/твердий діоксид вуглецю). Протягом 2,5 год додають 295 мл 1,6 M розчину н-бутиллітію в гексані, у результаті чого спостерігають підвищення температури до -74°C (жовтогаряча суспензія). Перемішування продовжують при температурі від -78 до -80°C протягом 1 год. Потім протягом 15 хв повільно додають 42,6 мл води. Після перемішування при -78°C протягом 20 хв реакційній суміші протягом ночі дають нагрітися до температури навколишнього середовища. Наступного дня суміш концентрують у вакуумі й одержують вологу жовту тверду речовину. Після додавання 200 мл водного розчину NaCl суміш екстрагують за допомогою AcOEt при значенні pН, що дорівнює 9, і після сушіння органічної фази над сульфатом натрію, фільтрування й концентрування у вакуумі одержують 37,2 г смолоподібної речовини. Концентрування водної фази у вакуумі дає 70,1 г твердої речовини. Об'єднані партії, одержані таким чином, очищають за допомогою флеш-хроматографії [силікагель (колонка: висота = 25 см, Ø = 12 см) і трет-бутилметиловий ефір з 1 об.% AcOH]. Фракції, які в основному містять цільову сполуку, поєднують (всього 29,7 г) і суспендують в Et 2O при температурі навколишнього середовища, суміш перемішують, потім фільтрують, відфільтрований осад промивають за допомогою Et2O і після висушування одержують 14,7 г сполуки у вигляді білої o твердої речовини (Т. пл. = 212-213 С). 1 H ЯМР (400 Мгц, CDCl3): δ 2,35 (s, 3H), 5,97 (d, 1H), 7,71 (d, 1H), 12,35 (широкий, 1H). c): Одержання 3-бром-6-метил-5-нітропіридин-2-олу: 25 O Br + O H3c 30 35 40 N OH Br N H3c N OH В одногорлу круглодонну колбу об’ємом 500 мл додають 230 мл 65% водного розчину HNO 3 і перемішують при охолодженні (охолодна баня із сумішшю лід/вода). При температурі навколишнього середовища порціями додають 7,00 г 3-бром-6-метилпіридин-2-олу. Перемішування продовжують при температурі навколишнього середовища протягом 3,5 год. Суміш виливають в 200 мл суміші лід/вода (pН 1), потім водну фазу екстрагують за допомогою AcOEt. Органічну фазу двічі промивають водою зі значенням pН, що дорівнює 4, шляхом додавання водного розчину NaOH (pН вимірюють pH-метром), потім сушать над сульфатом натрію, фільтрують і концентрують у вакуумі й одержують 7,52 г жовтої твердої речовини. Неочищену речовину суспендують у діетиловому ефірі й перемішують при температурі навколишнього середовища протягом 1 год, фільтрують, промивають тим же розчинником і сушать і одержують 3,89 г сполуки у вигляді жовтогарячої твердої речовини o (Т. пл. > 220 ). 1 H ЯМР (400 Мгц, CDCl3): δ 2,86 (s, 3H), 8,66 (s, 1H), 12,75 (широкий, 1H). d) Одержання 3-бром-2-хлор-6-метил-5-нітропіридину: O O + O H3c 45 50 + Br N O N OH Br N H3c N Cl В одногорлу круглодонну колбу об’ємом 100 мл, оснащену холодильником, 4,36 г піридону додають до 17 мл оксихлориду фосфору (коричнева суспензія). Потім цю суміш перемішують при кип'ятінні зі зворотним холодильником протягом 7 год. Після охолодження суміші до температури навколишнього середовища її концентрують у вакуумі при 50°C, потім 3 рази додають толуол і концентрують у вакуумі й одержують коричневу маслянисту смолоподібну речовину. Цю смолоподібну речовину обробляють льодом, потім надлишком насиченого водного розчину бікарбонату натрію. Суміш екстрагують за допомогою AcOEt. Органічну фазу 26 UA 102514 C2 5 сушать над сульфатом натрію, фільтрують і концентрують у вакуумі й одержують 3,79 г коричневої твердої речовини. Очищення твердої речовини за допомогою флеш-хроматографії з використанням картриджа із силікагелем (50 г, 150 мл) і суміші гептан/етилацетат 95:5 (об.:об.) o дає 3,32 г сполуки у вигляді світло-жовтої твердої речовини (Т. пл. = 76-78 С). 1 H ЯМР (400 Мгц, CDCl3): δ 2,82 (s, 3H), 8,55 (s, 1H). e) Одержання 3-бром-2-(4-хлор-3-трифторметилфенокси)-6-метил-5-нітропіридину: O O + O + OH O Br N + H3c Br N N F H3c F N O Cl Cl F F Cl F F 10 15 20 В одногорлій круглодонній колбі об’ємом 50 мл 1,21 г 4-хлор-3-трифторметилфенолу розчиняють в 0,13 мл гексаметилдисилазану й перемішують в атмосфері аргону при температурі навколишнього середовища в 3,0 мл сухого діоксану. До цієї суміші обережно додають 270 мг 55% суспензії гідриду натрію (виділення газу) і перемішування продовжують протягом 30 хв. Потім шприцом по краплях додають розчин 1,55 г 3-бром-2-хлор-6-метил-5нітропіридину в 4,0 мл сухого діоксану й перемішування продовжують при температурі навколишнього середовища протягом 22 год. Реакцію зупиняють шляхом додавання надлишку розведеного водного розчину NaOH (pН водної фази = 12) і суміш екстрагують циклогексаном. Органічну фазу сушать над сульфатом натрію, фільтрують і концентрують у вакуумі й одержують жовтогаряче масло. Очищення за допомогою флеш-хроматографії з використанням картриджа із силікагелем (50 г, 150 мл) і суміші гептан/етилацетат 95:5 (об.:об.) як елюент дає 480 мг сполуки у вигляді вологої твердої речовини. 1 H ЯМР (400 Мгц, CDCl3): δ 2,65 (s, 3H), 7,07 (dd, 1H), 7,55 (d, 1H), 7,58 (d, 1H), 8,65 (s, 1H). f) Одержання 2-(4-хлор-3-трифторметилфенокси)-3-(4-фторфеніл)-6-метил-5-нітропіридину: O O O + O F 30 35 40 + F Br N N 25 F O + N H3c HO B N O OH F Cl F F Cl F F В одногорлій круглодонній колбі об’ємом 50 мл, оснащеній холодильником, 260 мг 3-бром-2(4-хлор-3-трифторметилфенокси)-6-метил-5-нітропіридину й 97 мг п-фторфенілборонової кислоти розчиняють в 1,7 мл діоксану й перемішують в атмосфері аргону при температурі навколишнього середовища (жовтий розчин). Потім додають 228 мг K 3PO4, розчиненого в 0,85 мл H2O. Потім суміш дегазують шляхом перемішування в атмосфері аргону протягом 15 хв. Потім додають 4,3 мг трициклогексилфосфіну й 3,6 мг біс(бензиліденацетон)паладію. Потім o розчин енергійно перемішують при 100 С протягом 6,5 год. Потім темно-коричневу суспензію охолоджують до температури навколишнього середовища, потім додають 10 мл насиченого водного розчину NH4Cl. Цю суміш екстрагують за допомогою AcOEt. Органічну фазу сушать над Na2SO4, фільтрують і концентрують у вакуумі й одержують 340 мг темно-коричневого масла. Після очищення залишку за допомогою флеш-хроматографії [картридж із силікагелем (20 г, 60 мл) і суміш гептан/етилацетат 95:5 (об.:об.), потім 9:1 (об./об.)] одержують 120 мг сполуки у вигляді жовтого масла. ТШХ (тонкошарова хроматографія): Пластини: Merck DC-Plates, силікагель F254, насичена атмосфера в камері для прояву, УФ-детектування, елюент: гептан/етилацетат 2:1 (об.:об.); R f сполуки = 0,50. g) Одержання 6-(4-хлор-3-трифторметилфенокси)-5-(4-фторфеніл)-2-метилпіридин-3іламіну: 45 27 UA 102514 C2 F F O + O H2N N H3C N H3C O N O F F Cl F F Cl F F 5 10 15 В одногорлій круглодонній колбі об’ємом 50 мл, оснащеній холодильником, 120 мг вихідної речовини перемішують в 0,50 мл метанолу (світло-жовта суспензія). При охолодженні льодом шприцом по краплях додають 0,50 мл водного розчину концентрованої HCl (випадання додаткової кількості осаду). Баню з льодом видаляють і повільно додають 270 мг безводного SnCl2 (світло-жовта суспензія). Перемішування продовжують при кип'ятінні зі зворотним холодильником протягом 6,5 год (світло-жовтий розчин). Потім одержану суміш концентрують у вакуумі й одержують вологу бежеву тверду речовину. Після додавання AcOEt додають 5 мл 4 M водного розчину NaOH. Після екстракції органічну фазу сушать над Na 2SO4, фільтрують (фільтр із пористого скла) і розчинник видаляють у вакуумі й одержують 110 мг неочищеної сполуки (світло-жовте-коричневе масло). Очищення залишку проводять за допомогою флешхроматографії (картридж із силікагелем (20 г, 60 мл) і суміш гептан/етилацетат 2:1 (об.:об.)) і одержують 60 мг сполуки у вигляді жовтого масла. ОФ ВЕРХ (високоефективна рідинна хроматографія з оберненою фазою): Час утримання сполуки: 2,10 хв h) Одержання N'-[6-(4-хлор-3-трифторметилфенокси)-5-(4-фторфеніл)-2-метилпіридин-3-іл]N-етил-N-метилформамідину: CH3 F H3C H2N F N N H3C N O H3C N O F F Cl F F 20 25 30 35 Cl F F В одногорлій круглодонній колбі об’ємом 25 мл при температурі навколишнього середовища 30 мг етилметилформаміду розчиняють в 0,5 мл сухого дихлорметану (безбарвний розчин). Шприцом при перемішуванні по краплях додають 50 мг оксихлориду фосфору. Перемішування при температурі навколишнього середовища продовжують протягом 1,5 год, у результаті чого утворюється рожево-жовтогарячий розчин. Потім шприцом по краплях додають 60 мг вихідної речовини, розчиненої в 1 мл сухого дихлорметану, і одержують жовтий розчин. Перемішування продовжують при температурі навколишнього середовища протягом 2 год. Потім суміш виливають у суміш лід/вода (pН водної фази = 2). Потім для створення pН, що дорівнює приблизно 11, додають 2 M водний розчин NaOH і перемішування продовжують протягом 5 хв. Потім суміш екстрагують двома порціями діетилового ефіру по 10 мл. Потім об'єднані органічні фази сушать над сульфатом натрію, фільтрують і розчинник видаляють у вакуумі й одержують 80 мг неочищеної сполуки у вигляді жовтого масла. ОФ ВЕРХ: Час утримання сполуки: 1,55 хв. Приклад P2: Одержання N'-[5-бром-6-(4-хлор-3-трифторметилфенокси)-2-метилпіридин-3іл]-N-етил-N-метилформамідину: a) Одержання 5-бром-6-(4-хлор-3-трифторметилфенокси)-2-метилпіридин-3-іламіну: O + O Br N H3C N O H3C Br H2N N O F F Cl F F Cl F F 28