Проколююча блістер голівка для інгалятора сухого порошку та інгалятор сухого порошку

1. Проколююча блістер головка (85) для проколювання кришки блістера, який містить дозу медикаменту для інгаляції користувачем, містить пару окремих, рознесених ріжучих елементів (85а, 85b), кожний ріжучий елемент сконфігуровано, щоб різати в основному V-подібні розрізи в кришці блістера, коли вони введені у нього таким чином, що верхня точка одного V-подібного розрізу спрямована до верхньої точки іншого V-подібного розрізу, кожний ріжучий елемент (85а, 85b) має первинну ріжучу крайку (89) для різання V-подібного розрізу у кришці блістера, ріжуча крайка (89), що закінчується у верхній точці (88) сконфігурована для створення первинного розрізу на кришці блістера, яка відрізняється тим, що принаймні один ріжучий елемент (85а, 85b) містить вторинну ріжучу крайку (92), що тягнеться від верхньої точки (88) у напрямку до іншого ріжучого елемента (85а, 85b) для ініціювання розрізу на кришці блістера, що тягнеться між верхньою точкою кожного Vподібного розрізу таким чином, що кришка блістера розривається у напрямку вздовж ініційованого розрізу між ріжучими елементами (85а, 85b) під час того, як ріжучі елементи заходять у блістер. 2. Проколююча блістер головка за п. 1, в якій кожен ріжучий елемент (85а, 85b) має в основному U-подібні, первинні та вторинні ріжучі крайки (89, 92), сформовані на основі U, яка з'єднує отвір для потоку повітря у блістер чи з нього. 3. Проколююча блістер головка за п. 2, в якій ріжучі елементи (85а, 85b) розташовані під кутами у напрямку один до одного. 2 (19) 1 3 91704 4 ється у верхній точці (88), сконфігурована таким чином, щоб робити початковий надріз у кришці блістера, як мінімум один ріжучий елемент (85а, 85b), що містить вторинну ріжучу крайку (92), яка проходить від верхньої точки (88) до іншого ріжучого елемента (85а, 85b) для ініціювання розрізу на кришці блістера, який простягається між верхніми точками V-подібного розрізу таким чином, що кришка блістера розривається у напрямку вздовж ініційованого розрізу між ріжучими елементами (85а, 85b) під час введення ріжучих елементів у кришку блістера, при цьому кожен з ріжучих елементів (85а, 85b) має в основному U-подібну форму та первинні та вторинні ріжучі крайки (89, 92), сформовані біля основи U, яка з'єднує отвір для потоку повітря у блістер чи з нього, в якому первинна ріжуча крайка (89) сформована на кінці скошеної ділянки ріжучого елемента (85а, 85b), скошена ділянка містить нахилені фасети (90, 91), які сходяться у первинній ріжучій крайці (89), причому нахилені фасети (90) на одній стороні ріжучої крайки (89) одного ріжучого елемента (85b) є більш загостреними, ніж нахилені фасети (91) на іншій стороні ріжучої крайки (89), при цьому проколююча блістер головка містить дві пари ріжучих елементів (85а, 85b), розташованих паралельно, для проколювання суміжних отворів у кришці блістера, та ріжучий елемент (85b)кожної пари, що має більш чітко виражені нахилені фасети (90), розташований найближче до осі повороту виконавчого механізму. 12. Інгалятор за п. 11, в якому ріжучі елементи (85а, 85b) знаходяться під кутом один до одного. 13. Інгалятор за п. 11 або 12, в якому нахилені фасети (91) на іншій стороні ріжучої крайки (89) є викривленими для формування 3-вимірних вигнутих поверхонь, які перехрещуються для формування вторинної ріжучої крайки (92). 14. Інгалятор за будь-яким з пп. 11-13, в якому з'єднуючий елемент (99) простягається між ріжучими елементами (85а, 85b) для розривання ділянки блістера між верхніми точками кожного Vподібного розрізу. Опис винаходу Даний винахід відноситься до проколюючого елементу для інгаляційного пристрою для сухого порошку. Зокрема, він відноситься до проколюючого елементу для проколювання фольгової кришки блістера, який містить індивідуальну дозу медикаменту для інгаляції користувачем інгаляційного пристрою. Оральне чи назальне приймання медикаменту з використанням інгаляційного пристрою є дуже привабливим способом введення лікарських засобів так як пристосування для цього є легкими для пацієнта при використанні як приватно, так і публічно. Так же, як вони використовуються для введення лікарських засобів для лікування проблем дихальних шляхів чи інших респіраторних проблем, вони також знедавна використовуються для введення ліків до кровотоку через легені, запобігаючи таким чином необхідності підшкірних ін'єкцій. Для порошкових композицій звичайним є упаковування у блістерах, кожен з яких містить одиничну дозу порошку, яка точно та відповідно виміряна. Блістер з фольги захищає кожну дозу від попадання вологи та проникнення газів, таких як кисень, та на додачу захищає дозу від світла та УФ-випромінювання, а всі зі вказаних чинників можуть здійснювати негативний вплив на медикамент та на функціонування інгалятора, який використовується для доставляння медикаменту пацієнтові. Блістерна упаковка в основному містить основу, яка має численні розташовані на відстані одна від одної порожнини, які відокремлюють блістери для прийняття індивідуальних доз медикаменту, та кришку у формі в основному плоскої смуги, яка герметично припаяна до основи, за винятком ділянки порожнин. Матеріалом основи зазвичай є ламінат, який містить шар полімеру, який контактує з лікарським засобом, шар слабкозакаленого алю мінію та зовнішній полімерний шар. Алюміній забезпечує бар'єр відносно вологи та кисню, тоді як полімер допомагає приліпленню фольги до термоізоляційного лаку та забезпечує відносно інертний шар, який знаходиться у контакті з лікарським препаратом. Слабкозакалений алюміній є настільки в'язким, що він може бути «деформований вхолодну» у відповідності до форми блістера. Він звичайно має товщину у 45 м. Зовнішній полімерний шар забезпечує ламінат додатковою міцністю та жорсткістю. Матеріал кришки зазвичай є ламінатом, який містить теплоізоляційний лак, холоднокатаний алюмінієвий шар та зовнішній лакований шар. Теплоізоляційний лак з'єднується з полімерним шаром базового фольгового ламінату під час термоспаювання для забезпечення герметичного закупорювання навколо верхівки порожнини блістера. Гарячезакалена фольга є відносно ламкою, що дозволяє її легке проколювання проколюючим елементом, який утворює частину інгаляційного пристрою, зі створенням одного чи більше отворів у кришці. Ці отвори дозволяють повітрю чи газу проходити через блістер, таким чином захоплюючи сухий порошок, що спричиняє його видалення з блістера. Порошок може потім бути деагломерованим для формування придатної для вдихання хмари і бути доступним для інгаляції користувачем. Інгаляційні пристрої, які приймають блістерну упаковку чи смугу блістерів є відомими. Приведення пристрою в дію призводить до того, що механізм переміщується та простромлює блістер таким чином, що коли пацієнт здійснює інгаляцію, повітря проходить через блістер, захоплюючи дозу, яка потім подається з блістера через пристрій по дихальних шляхах пацієнта вниз до легенів. Один з таких пристроїв відомий з міжнародної заявки Заявників, яка знаходиться на розгляді, № 5 PCT/GB2004/004416, яку зараз опубліковано під № WO 2005/037353 Α1. Потік повітря може створюватися під час інгаляції користувачем. Такі інгаляційні пристрої в загальному відомі як пасивні пристрої. Альтернативно, інгалятор може включати джерело енергії, таке як механічна помпа чи ємність для газу під підвищеним тиском для генерування тиску чи всмоктування. Потік повітря чи газу, який заходить в такі активні пристрої, може потенційно бути більшим, ніж у пасивних пристроях, та більш відтворюваним. Це може забезпечити краще та більш повне випорожнення блістера. Було виявлено, що важко контролювати розмір та конфігурацію отвору, який проколюється у кришці блістеру через те, що фольга може не завжди рватися чи розриватися однаково. При цьому, засоби, якими блістер проколюється, мають виняткову важливість серед експлуатаційних показників інгаляційного пристрою для сухого порошку. Проблеми зазвичай створюються тому, що коли покриття проколене, утворюються відвороти фольги, які проштовхуються усередину блістера. Вони можуть як затримувати порошок у блістері, так і заважати відкриванню. Ясно зрозуміло, що корисним є формування великого отвору у кришці блістера для забезпечення достатнього потоку повітря через блістер і для забезпечення видалення агломератів, які можуть утворюватися у порошку під час зберігання. Однак, великий отвір у блістері означає, що відвороти фольги є великими і таким чином більш здатними затримувати порошок та утруднювати проходження повітря. Багато відомих пристроїв частіше використовують проколюючий елемент, який залишається у блістері під час інгаляції, ніж той, який видаляється. Патенти US5533502 та GB2340758 розкривають пристрої, які мають два проколюючі елементи, які входять у блістер чи контейнер для дози. Проколюючі елементи мають порожнисту трубчасту форму з конічним кінцем для полегшення проколювання. Повітря чи газ заходить у блістер через один проколюючий елемент та виходить через інший. Однак, недоліком проколюючих елементів в цих пристроях є те, що малий розмір газоходу може суттєво обмежувати потік газу через блістер, особливо у пасивному пристрої, і також перешкоджає видаленню агломератів. Далі, відгини фольги, які утворюються конічним кінцем, можуть затуляти отвір у проколюючому елементі. Це вимагає того, щоб проколюючий елемент заходив усередину блістера більш глибоко, ніж у іншому випадку було б необхідно. Процес, при якому відгини фольги формуються у кришці блістера проколюючим елементом, який має конічний кінець, показаний на Фіг.від 1А до 1D, з яких стане зрозумілим, що відгини фольги частково блокують потік повітря через трубку (див. Фіг.1(b) та 1(с)), якщо тільки вони не входять глибоко у блістер (див. Фіг.1(d)). Патенти US64011712 та US6637431 обидва розкривають пристрої, в яких всмоктуюча трубка введена усередину фольгового блістера. Однак, в обох випадках всмоктуюча трубка та розрізані відгини фольги здійснюють 91704 6 значне проникнення усередину фольгового блістера. Спроба пом'якшити проблеми, описані вище, надана у пристрої, описаному у патенті WO 01/87393, який має проколюючий елемент, який містить центральний вихід та периферійні впускні отвори. Проколюючий елемент обертається, так як він вставлений таким чином, що розрізані частини фольги кришки закручуються частіше наверх і назовні від блістеру, ніж усередину нього. Хоча це має переваги у зменшенні проникнення вирізаних відгинів фольги усередину блістера, покращенні проходження газу та зменшенні потенційної можливості затримання лікарського препарату, механізм, який призводить до обертання проколюючого елементу під час введення, робить пристрій значно більш складним. Заявники є власниками більш ранніх заявок PCT/GB2004/03940 та PCT/GB2004/004416, опублікованих як WO 2005/025656 A1 та WO 2005/037353 A1 відповідно, в яких також запропоновані покращення у проколюванні та спорожнюванні блістера. PCT/GB2004/03940 розкриває випускну трубку для лікарських препаратів, яка включає проколюючий елемент для розрізання центрального отвору у блістері, та другий проколюючий елемент, який створює численні впускні отвори навколо периферії випускної трубки для лікарських препаратів. Однак, хоча активний пристрій, розкритий у цьому документі, генерує достатньо енергії для утворення швидкостей газу, достатньо високих для того, щоб забезпечити ефективне очищення блістера, вихідна трубка для лікарських препаратів все ж буде частково перекрита відгинами фольги, як було раніше описано, перешкоджаючи таким чином завеликим агломератам проходити через проміжок, що залишився, щоб вийти з блістера. Також відомо з патенту PCT/GB2004/004416 забезпечення проколюючого елементу двома проколюючими голівками для формування впускного та випускного отворів у блістер. Кожна проколююча голівка містить первинне лезо та два бічних вторинних леза, які разом утворюють Η-подібну конфігурацію. Ці леза вирізають та формують декілька відгинів фольги під час того, як проколюючі голівки проштовхуються усередину фольгової кришки блістера. Ця конструкція утворює великі отвори у кришці, дозволяючи повітрю вільно проходити через блістер, що особливо є перевагою для пасивного інгаляційного пристрою, такого як пристрій, описаний у цій заявці, в якому об'єм всмоктування та об'єм потоку обмежуються до таких, які утворюються при здійсненні інгаляції користувачем. Хоча розмір відгинів фольги, які утворюються у кришці блістера, значно зменшуються при використанні проколюючих елементів, на які були зроблені посилання вище та які більш детально описані у патенті PCT/GB2004/004416, відгини фольги все ще можуть певним чином проникати усередину блістера. Хоча це є цілком прийнятним, якщо медикамент знаходиться у формі вільнотекучого порошку, агломерати когезійного порошку 7 все ще можуть затримуватися між відгинами фольги та основою блістера. Даний винахід спрямовано на подолання чи послаблення проблем із відомими пристроями, описаними вище, та інших проблем, пов'язаних з вивільненням порошкової композиції з блістера. У відповідності до винаходу запропонований проколюючий блістер елемент для проколювання кришки блістера, який містить дозу медикаменту для інгаляції користувачем, проколюючий елемент містить випускний отвір для проходу медикаменту, захопленого потоком повітря, назовні з блістера та проколююча голівка, що тягнеться за отвором і виступає над ним, яка вирізає відгин у кришці блістера, та виштовхує його з отвору при введенні. Проколююча голівка у кращому варіанті тягнеться від ділянки периферії випускного отвору. Буде зрозумілим, що проколююча голівка, яка подовжується за отвором у трубці, ріже фольгу для утворення відгину, який потім загинається у зворотній бік вказаною проколюючою голівкою таким чином, що він лежить перед проколюючою голівкою і не є перешкодою для отвору, утворюючи таким чином більший прохід через блістер, аніж можливо при використанні відомої проколюючої голівки, такої як та, яка має конічний кінець для полегшення проколювання. В кращому здійсненні проколююча голівка виступає над усім випускним отвором. В кращому варіанті проколююча голівка містить ріжучу крайку, яка може бути сформована на кінці ріжучої голівки. В одному здійсненні проколюючий кінчик формується близько до кінця проколюючої голівки. В цьому випадку кінець проколюючого елементу, який тягнеться за проколюючу крайку, може бути повернутий назад до отвору. Проколюючий елемент таким чином набуває форми в основному гакоподібного елементу. В кращому здійсненні проколююча голівка сконфігурована таким чином, що ріжуча крайка повернута відносно плану кришки блістера, щоб вона була проколена таким чином, щоб тільки верхівка ріжучої крайки на самому початку зустрічалася з кришкою блістера для ініціювання прорізу у кришці. Частина ріжучої крайки, віддалена від верхівки, може бути стесана або інакшим чином видалений. Ріжуча голівка може мати форму лезоподібного елементу, а ріжуча кромка може містити первинну ріжучу крайку, сформовану на вільному кінці лезового елементу, для різання первинного розрізу у кришці блістера, в той час як вторинна ріжуча крайка тягнеться вздовж кожної сторони лезового елементу між первинною ріжучою крайкою та випускним отвором і призначена для розрізання надрізів у кришці блістера в основному під прямими кутами до розрізу, зробленого первинною ріжучою крайкою, з формуванням відгину, який заштовхується усередину блістера проколюючою голівкою. В одному здійсненні лезоподібний елемент є цільним. Однак, він також може мати в собі щонайменше один отвір. 91704 8 В модифікованому здійсненні ділянка, яка тягнеться між вторинною ріжучою крайкою та випускним отвором, відгороджена стінкою. В особливо кращому здійсненні проколюючий блістер елемент містить впускний отвір на додаток до випускного отвору та пари проколюючих голівок, одна проколююча голівка тягнеться за випускним отвором та виступаючи над ним, а інша проколююча голівка тягнеться за впускним отвором та виступаючи над ним. В кращому варіанті дві проколюючі голівки знаходяться у положенні впритул одна до одної. Навіть якщо вони рознесені одна відносно одної у першому напрямку, вони також можуть бути рознесені одна відносно одної чи зміщені одна відносно одної в поперековому напрямку під прямими кутами до відстані між ними. В кращому варіанті ріжуча крайка кожної проколюючої голівки знаходиться під таким кутом, щоб ріжуча верхівка ініціювала надріз близько до центру кришки блістера, і ріжучі крайки різали розріз у кришці блістера у протилежних напрямках, звернених назовні до протилежних крайок кришки блістера. У відповідності до іншого аспекту винаходу пропонується голівка проколювання блістера для проколювання кришки блістера, який містить дозу медикаменту для інгаляції користувачем, голівка проколювання блістера містить первинний ріжучий елемент, сконфігурований, для того, щоб розрізати, як тільки проколюючий елемент заходить у блістер, перший лінійний надріз у кришці, та вторинні ріжучі елементи, які тягнуться через кожен кінець первинного ріжучого елементу і сконфігуровані, щоб різати, коли проколююча голівка заходить у блістер, другі розрізи, які тягнуться через кожен кінець першого лінійного надрізу, утвореного первинним ріжучим елементом, первинний та вторинні ріжучі елементи разом формують відгини у кришці, які загинаються вбік вказаними первинним та вторинними ріжучими елементами, в якій вторинні ріжучі елементи сконфігуровані таким чином, що кожен з них формує V-подібний проріз у кришці блістера, коли вони заходять у блістер. Вторинні ріжучі елементи в кращому випадку сконфігуровані таким чином, що V-подібні розрізи спрямовані усередині у напрямку один до одного, і верхня точка кожного знаходиться на точці контакту з першим лінійним надрізом, зробленим первинним ріжучим елементом. У відповідності до іншого аспекту винаходу пропонується проколююча блістер голівка для проколювання кришки блістера, який містить дозу медикаменту для інгаляції користувачем, проколююча блістер голівка містить пару окремих, рознесених ріжучих елементів, кожний ріжучий елемент сконфігуровано так, щоб він різав V-подібні розрізи, спрямовані до верхньої точки іншого Vподібного розрізу, ріжучі елементи сконфігуровані так, щоб призводити до того, що ділянка кришки блістера між верхніми точками першого та другого V-подібних розрізів розривалася під час входження ріжучих елементів у блістер. У кращому здійсненні кожен ріжучий елемент є в основному U-подібним з ріжучою крайкою, сфо 9 рмованою на дні U, яке перекриває отвір для потоку повітря у блістер чи з нього. Краще, коли ріжучі елементи розташовані під кутом один до одного і ріжучі крайки можуть бути сформовані та кінці скошеної ділянки ріжучого елементу. У модифікованому здійсненні скошена ділянка одного ріжучого елементу більша, ніж скошена ділянка іншого ріжучого елементу. З'єднуючий елемент може тягнутися між ріжучими елементами, щоб розривати ділянку блістера, яка тягнеться між верхніми точками кожного Vподібного прорізу. Кожен ріжучий елемент в кращому варіанті містить вторинну ріжучу крайку для ініціювання надрізу у кришці блістера у вказаній ділянці між верхніми точками вказаних першого та другого Vподібних прорізів. У відповідності до іншого аспекту винаходу пропонується проколююча блістер голівка для проколювання блістеру, який містить дозу медикаменту для інгаляції користувачем, проколююча блістер голівка містить численні ріжучі елементи, які тягнуться в радіальному напрямку від центральних осей, кожен ріжучий елемент має верхівку для ініціювання надрізу у кришці блістера, віддаленого від центральної осі, та ріжучу крайку, яка тягнеться у радіальному напрямку з верхівки кожного ріжучого елементу для того, щоб різати прорізи у кришці, які тягнуться у радіальному напрямку від центральної осі для формування відгинів, які загинаються усередину блістера під час введення ріжучих елементів в аксіальному напрямку усередину блістера через вказану кришку. В одному здійсненні ріжуча крайка кожного ріжучого елементу має першу ділянку, яка тягнеться радіально усередину від верхівки до центральної осі, та другу ділянку, яка тягнеться радіально назовні від центральної осі. Кожний ріжучий елемент в кращому випадку є лезом, яке лежить у площині, яка тягнеться у радіальному напрямку від центральної осі, а ріжуча крайка сформована вздовж крайки леза. Крайка леза може бути скошена для формування ріжучої крайки. Кожне лезо може мати підвищені ділянки, які тягнуться за площину леза для полегшення загинання відгинів усередину блістера. У кращому здійсненні ріжучі елементи відділяються з поверхні та тягнуться над отвором для потоку повітря, що дозволяє повітрю заходити у блістер чи виходити з нього. Виступи можуть виступати догори з поверхні між ріжучими елементами для полегшення загинання відгинів усередину блістера. В кращому здійсненні в наявності є чотири ріжучі елементи, які тягнуться від центральної осі, кожен ріжучий елемент знаходиться в основному під прямим кутом до прилягаючого до нього ріжучого елементу. Здійснення даного винаходу зараз будуть описані, виключно у якості прикладу, з посиланнями на Фіг. від 2 до 3, від 5 до 9, та від 14 до 25 прикладених малюнків, на яких: 91704 10 Фіг.1А - 1D є бічними перерізами відомого проколюючого елементу, знаного з попереднього рівня техніки, коли він проколює блістер та входить у нього; Фіг.2А - 2D ілюструють подібні види до тих, які показані на Фіг.1, з використанням проколюючого елементу за даним винаходом; Фіг.3 є збільшеним видом Фіг.2D, на якому показано траєкторію, за якою агломерати медикаменту слідують, коли вони захоплюються потоком повітря та виходять через отвір у проколюючому елементі назовні з блістера; Фіг.4 є збільшеним виглядом зображення з попереднього рівня техніки з Фіг.1D для того, щоб показати як агломератам медикаменту перешкоджають при проходженні через отвір у проколюючому елементі та назовні з блістера відгини покриття, які частково блокують вхід до отвору; Фіг.5 є видом, подібним до Фіг.3, який показує, як повітря протікає усередину блістера та з нього, коли він проколений проколюючим елементом за даним винаходом; Фіг.6А - 6D показують бічний перетин, вид збоку, вид спереду та вид у перспективі, відповідно, альтернативного проколюючого елементу відповідно до даного винаходу; Фіг.7А - 7D показує бічний перетин, вид збоку, вид спереду та вид у перспективі, відповідно, ще одного альтернативного проколюючого елементу відповідно до даного винаходу; Фіг.8 показує вид, подібний до виду на Фіг.5, але ілюструє, як додаткові впускні отвори для повітря можуть бути утворені у кришці, використовуючи проколюючу «зірку»; Фіг.9 ілюструє інше здійснення винаходу, в якому дві проколюючі голівки введені усередину блістера, одна трубка формує впускний отвір для повітря до блістера, а інша формує випускний отвір для повітря/медикаменту з блістера; Фіг.10А ілюструє відому форму проколюючого елементу, який має дві проколюючих голівки та Фіг.10В ілюструє маленьку ділянку смуги блістерів для того, щоб показати тип розрізання, який здійснює відомий вид проколюючого елементу, показаного на Фіг.10А; Фіг.11 ілюструє вид у перспективі відомого практичного застосування проколюючого елементу за Фіг.10А; Фіг.12 є боковим видом, який показує кінцеву сторону відомого вторинного ріжучого елементу та відгини, сформовані ним; Фіг.13А - 13D показують різні види відомої проколюючої голівки; Фіг.14А - 14D показують різні види модифікованої проколюючої голівки відповідно до винаходу; Фіг.14Е показує вид зверху кришки блістера для того, щоб проілюструвати форму відгинів, які вирізаються при використанні проколюючої голівки, яку показано на Фіг.14А -14D; Фіг.15А - 15D показують вид ззаду, вид згори, вид збоку та вид у перспективі, відповідно, практичного застосування проколюючого елементу відповідно до здійснення винаходу; Фіг.16А та 16В ілюструють проколюючий елемент відповідно до даного винаходу для того, щоб 11 показати як кут проколюючих голівок може бути зміщений, коли вони заходять за дугоподібною траєкторією у кришку блістера; Фіг.17 ілюструє вид у перспективі проколюючого елементу, показаного на Фіг.16А та 16В; Фіг.18А - 18С показують три альтернативи виду у незначній перспективі нижньої сторони кришки блістера, проколеного двома проколюючими блістер голівками у різних положеннях одна відносно одної; Фіг.19 показує вид у перспективі проколюючого елементу, який забезпечує практичне використання проколюючого пристрою, показаного на Фіг.18; Фіг.20 показує бічний переріз проколюючого елементу, показаного на Фіг.19; Фіг.21 показує вид ззаду проколюючого елементу, показаного на Фіг.19 та 20; Фіг.22 показує вид у перспективі іншого модифікованого здійснення проколюючого елементу, подібного до того, який було показано на Фіг.19; Фіг.23 показує вид у перспективі ще одного модифікованого здійснення проколюючого елементу, подібного до того, який було показано на Фіг.19 та 22; Фіг.24 показує вид у перспективі ще одного модифікованого здійснення проколюючого елементу, подібного до того, який було показано на Фіг.19, 22 та 23; Фіг.25 показує вид у перспективі ще одного модифікованого здійснення проколюючого елементу, подібного до того, який було показано на Фіг.19, 22, 23 та 24; Фіг.26 показує вид у перспективі ще одного здійснення проколюючого елементу за даним винаходом; Фіг.27 показує вид у плані кришки блістера для того, щоб показати візерунок проколювання, який утворюється при використанні проколюючого елементу, зображеного на Фіг.26; Фіг.28А показує вид у плані кришки блістера, який ілюструє бажаний візерунок проколювання при використанні проколюючого елементу, зображеного на Фіг.26; Фіг.28В показує вид у плані кришки блістера, який ілюструє дійсний візерунок проколювання при використанні проколюючого елементу, зображеного на Фіг.26, коли він встановлений на виконавчий механізм, що обертається; Фіг.29А - 29С показують три модифіковані версії проколюючого елементу, показаного на Фіг.26, для компенсування кутового підходу проколюючих голівок, коли вони встановлені на виконавчий механізм, що обертається, з метою утворення такого візерунку проколювання, який буде більш подібним до зображеного на Фіг.28А; Фіг.30 показує інше здійснення проколюючого елементу відповідно до даного винаходу; Фіг.31 показує ще одне здійснення проколюючого елементу відповідно до здійснення даного винаходу; Фіг.32 показує вид у плані кришки блістера, щоб проілюструвати візерунок проколювання, який формується проколюючим елементом, показаним на Фіг.31; 91704 12 Фіг.33 є модифікованою версією проколюючого елементу, показаного на Фіг.31; Фіг.34 є іншою модифікованою версією проколюючого елементу, показаного на Фіг.31; Фіг.35 є ще іншим здійсненням проколюючого елементу відповідно до здійснення даного винаходу; та Фіг.36 є видом у плані кришки блістера, щоб проілюструвати візерунок проколювання, який формується проколюючим елементом за Фіг.35. Звернемося зараз до малюнків, на яких послідовність Фіг.1А - 1D показує, як відгин фольги 2 формується у кришці 3 блістера 1 при використанні відомого проколюючого елементу 4, розташованого на кінці порожнистої трубки 5, і з них буде ясно зрозумілим, що відгин 2 буде практично блокувати отвір 6 на дальньому кінчику трубки (Див. Фіг.1(а) та 1(b)), хоча трубка 5 введена відносно глибоко усередину блістера 1 (Див. Фіг.1 (d)). Часткове блокування отвору 6 відгином фольги 2 більш чітко видно на малюнку попереднього рівня техніки на Фіг.4, на якому агломерату 7 відгин фольги 2 перешкоджає при його проходженні усередину трубки 5. Послідовність Фіг. від 2А до 2D є подібною до послідовності на Фіг.1, але відомий проколюючий елемент 4 був замінений на проколюючий елемент 8 відповідно до здійснення даного винаходу. Проколюючий елемент 7 також має форму порожнистої трубки 9 та має отвір 10 на своєму дальньому кінчику. Однак, дальній кінчик трубки 9 має проколюючу голівку чи зубець 11, який подовжується у поздовжньому чи аксіальному напрямку за отвором 10 та тягнеться у радіальному напрямку усередину через кінець трубки 9 чи отвір 10. Проколююча голівка 11 формує проколюючий елемент 8, який вирізає відгин 12 у кришці 3 блістера 1 та виштовхує його з отвору 10 на дальньому кінчику трубки 9 під час введення. Проколююча голівка 11, яка подовжується за кінцем трубки 9, в кращому варіанті тягнеться під кутом від неї, але тягнеться радіально через кінець трубки та отвір 10 на відстань, більшу за радіус трубки 9, та звужуючись до проколюючої верхівки чи крайки 13, розташованої трохи зміщено від поздовжньої осі А (Див.Фіг.2А) трубки 9. Однак, проколююча верхівка чи крайка 13 може бути сформована на самому кінці ділянки 11, на здійсненні, показаному на Фіг.2, 3 та 5, вона сформована близько до вказаного кінця вказаної ділянки 11. В цьому випадку частина 14 вказаної ділянки 11, яка тягнеться за проколюючою голівкою 13, повернута назад у напрямку отвору 10 у трубці 5 та звужується до точки 15. Крайка 16 ділянки 11 та крайка 17 ділянки 14 формують ріжучі поверхні. Крайка 16 ріже відгин 12, а крайка 17 ріже відгин 12а у кришці 3 блістера 1. Буде зрозумілим, що проколююча верхівка 13 зміщена від осі трубки 9, так що відгини 12, 12а мають неоднаковий розмір, більший відгин 12 формується на стороні від отвору 10 у трубці 9. З порівняння Фіг.3 та 4 буде зрозумілим, що лікарський препарат рухається в більш поперековому напрямку, в основному під прямими кутами до напрямку введення трубки 9 усередину блісте 13 ра 1 в отвір 10, як показано на Фіг.3, ніж у здійсненні за попереднім рівнем техніки, показаному на Фіг.4. Однак, буде зрозумілим, що ділянка 11 може не повністю тягнутися над кінцем трубки 9, коли дивитися в аксіальному напрямку вздовж довжини трубки 9, тобто ділянка 1 може бути конусоподібною чи в основному бути тоншою, ніж діаметр трубки 9, щоб лікарський препарат зміг проходити усередину трубки 9 в аксіальному напрямку над сторонами ділянки 11, так же як і упоперек, як показано на Фіг.3. Буде зрозумілим, що у більш практичному застосуванні, проколююча голівка 11 може виступати з верхньої поверхні 34 проколюючого елементу, так як проілюстровано на Фіг.11, таким чином, щоб тягнутися над отворами 37, 38, сформованими в ньому, як буде більш очевидно з описання різних здійснень винаходу, які більш детально надані нижче. Зубець 11 може бути в основному L-подібної форми збоку та має першу ніжку, яка виступає з периферії отвору у трубці чи проколюючій голівці та другу ніжку, яка тягнеться в більш бічному напрямку через та виступаючи за кінець трубки чи отвір у проколюю чому елементі. Дві ніжки зубця 11 не потребують того, щоб знаходитися під прямими кутами один до одного, і з'єднання між ними двома може мати форму вирівняної складеної кривої. Така конфігурація буде більш ясною з пояснення здійснення, описаного з посиланням на Фіг. від 19 до 25. Для того, щоб плин повітря чи газу через блістер 1 та з нього через вихідну трубку 9 був можливим, повинен бути в наявності впускний отвір для повітря. Це може досягатися шляхом плину повітря усередину через зазор 18, створений між зовнішнім діаметром трубки 9 та покриттям 3, як показано на Фіг.5. Фіг.5 також показує як турбулентність у блістері 1 сприяє процесу його спорожнення та використанню лікарського засобу. Альтернативне здійснення для забезпечення проходження потоку повітря усередину блістера 1 проілюстровано на Фіг.8, на якій один чи більше додаткових впускних отворів для повітря 19 можуть бути створені у кришці 3 при використанні вторинного проколюючого елементу 20 у формі додаткових голок, лез, трубок чи подібного, наприклад, це описано у більш ранній власній заявці заявників PCT/GB2004/003940, опублікованій як WO 2005/025656 Α1. Особливо кращою формою вторинного проколюючого елементу 20 є форма «зірки», яка підтримується на трубці 9 та проколює серії отворів 18 у кришці 3 блістера 1 навколо периферії трубки 9, як показано на перерізі Фіг.8. В альтернативному здійсненні, вторинний проколюючий елемент має форму іншого випускного трубчастого проколюючого елементу 21, як показано на Фіг.9, який є ідентичним до першого проколюючого елементу. Це є особливо корисним, якщо блістер 1 має скоріше овальну чи приблизно прямокутну форму, аніж круглу. Проколюючі елементи можуть бути розташовані таким чином, що їхні отвори так розташовані один перед одним, щоб забезпечити пряме протікання повітря через блістер між впускним та випускним отворами. 91704 14 Буде зрозумілим, що проколюючий елемент за даним винаходом може мати різні форми для утворення різних форм відрізаних відгинів фольги. Однак, загальна мета полягає в тому, щоб проколююча голівка виштовхувала відрізаний відгин фольги 12 з отвору 10, щоб не дозволити йому перекривати потік медикаменту та повітря з блістера 1 Два можливих альтернативних здійснення проколюючого елементу відповідно до винаходу проілюстровані на Фіг.6 та 7. Також можна побачити, що, з Фіг.6А та 7А, обидві ці конструкції відрізняються тим, що вони мають загострену до кінця вихідну трубку 22 для приєднання до аерозольного носика. Розміри А та D на Фіг.6А та 7А впливають на здатність проколюючого елементу захоплювати більші агломерати порошку. Краще, коли А більше, ніж 1мм. Ще краще, коли А є більшим за 2 мм і меншим за 5 мм. У здійсненнях, показаних на Фіг.6 та 7, А складає 2,5 мм. Краще, коли D є більшим за 1мм. Ще краще, коли D більше за 1,5 мм та менше за 5 мм. У здійсненнях, показаних на Фіг.6 та 7, D становить 2мм. Кути β та двох дотичних до верхівок ріжучих елементів відносно до поверхні фольги є важливими для контролювання природи проколювання. Якщо кут β є замалим, проколююча голівка буде мати схильність до проривання через фольгу потенційно неконтрольованим і тому непостійним чином. Кращим є, щоб β був достатньо великим, щоб забезпечити чисте прорізання скоріше за проривання через фольгу. Краще, коли кут є більшим за 5° та меншим за 60°. Ще краще, коли кут є більшим за 10° та меншим за 30°. У здійсненнях, показаних на Фіг.6 та 7 кут в основному складає 20°. Подібно до цього, потрібно, щоб кут був достатньо великим, щоб забезпечити гострий кінець на верхівці проколюючої голівки. Краще, коли кут є більшим за 30°, ще краще, коли кут є більшим за 60° та меншим за 90°. У здійсненнях, показаних на Фіг.6 та 7, кут складає 90°. Буде зрозумілим, що подальші переваги не одержуються у якості розрізання, якщо кут становитиме більше 90°. Однак, здійснення, показане на Фіг.6, має скошення на внутрішній стороні проколюючої крайки, що забезпечує краще введення для полегшення проходження порошку усередину проколюючого елементу. В іншому здійсненні (не ілюстровано) верхівка проколювача може мати особливості «яйцевого зубця» для полегшення початку розрізання. В цьому випадку кут між робочими поверхнями яйцевого зубця є критичним для полегшення чистого розрізання. Краще, коли кут між робочими поверхнями був меншим, ніж 100°, а ще краще меншим за 60°. Проколюючий елемент може бути зроблений з придатного жорсткого матеріалу, такого як метал чи пластик. Якщо його зроблено з металу, трубка та елементи різання можуть бути оброблені механічно або на електроерозійному станку. Пластикові матеріали можуть бути як механічно оброблені, так і інжекційно відлиті. Для спрощення конструкції 15 трубка може бути зробленою із більше, ніж однієї частини і послідовно зібрана. У здійсненні, показаному на Фіг.9, дві трубки 9, кожна з яких має проколюючий елемент 8, введені усередину блістера 1. Трубки 9 орієнтовані таким чином, що отвори 10 на крайніх кінчиках кожної трубки 9 обернені один до одного таким чином, що повітря протікає усередину блістера 1 через трубку 9 та виходить з блістера 1, разом із захопленим ним лікарським препаратом, через іншу трубку 9. Однак, буде зрозумілим, що трубки 9 можуть розміщуватися так, щоб отвори 10 були обернені у протилежних напрямках один до одного для створення більш турбулентного руху у потоці повітря, коли він проходить через блістер, з метою більш ретельного очищення блістера та запобігання затримання лікарського препарата за відгинами, вирізаними проколюючим елементом 8. Таке компонування буде більш детально пояснене з посиланням на Фіг. від 18 до 25. Даний винахід також пропонує модифіковане здійснення проколюючого елементу «Н»-подібної форми, показаного на Фіг.10А, описаного вище з посиланням на Фіг.8А та 8В заявки Заявників, яка знаходиться на розгляді, № PCT/GB2004/004416. Форма проколюючої голівки є важливою, так як отвори, які формуються у кришці блістера 1, мусять мати достатню площу поперекового перетину для забезпечення вільного проходження повітря через блістер 1 та для забезпечення того, щоб уся, чи в основному уся доза була захоплена та винесена з блістера 1 у потоці повітря. Звертаючись зараз до малюнка з попереднього рівня техніки, наведеного на Фіг.10А, кожна проколююча голівка 25 містить первинний ріжучий зубець 26 та пару вторинних ріжучих зубців 27, які тягнуться вбік через кожний кінець первинного ріжучого зубця 26 таким чином, що кожен зі вторинних ріжучих зубців 27 є перпендикулярним до первинного ріжучого зубця 26. Кожен з первинного та вторинних ріжучих зубців 26, 27 звужуються у напрямку до загострених кінців 26а, 27а, а висота середньої точки вторинного зубця 27 є такою, що кінчики вторинних зубців 27 знаходяться на такій же висоті, як крайки первинного зубця 26. Крайки усіх зубців можуть мати таку форму, яка б допомагала їм розрізати фольгу кришки 3 блістера 1. Так як загострений кінчик 26а первинного ріжучого зубця 29 знаходиться вище за загострений кінчик 27а кожного зі вторинних ріжучих зубців 27, первинний ріжучий зубець 26 ріже, або щонайменше ініціює, проріз у кришці блістера 3 перед тим, як обидва вторинних ріжучих зубці 27 почнуть різати другі лінійні прорізи у кришці блістера 1. Підтримуюча пластинка, з якої виступають первинний та вторинні ріжучі зубці 26, 27, має отвори 29, вирізані у ній під первинним та вторинними ріжучими зубцями 26, 27 для забезпечення вільного протікання повітря через неї. Фіг.10В показує коротку ділянку смуги 30 блістерів для того, щоб показати форму та розміри отворів 31, які кожна з проколюючих голівок 25, описаних з посиланням на Фіг.10А, вирізає у кришці 3 блістера 1. Первинний ріжучий зубець 26 заходить у кришку 3 (точка А) та, коли вони захо 91704 16 дять у блістер, кожен з них робить два лінійних надрізи чи розрізи, як показано стрілками "В". Так як проколююча голівка 25 далі заходить у блістер 1, вторинні ріжучі зубці заходять у блістер і подальші лінійні розрізи робляться на кожному кінці лінійних розрізів "В", перпендикулярно до першого лінійного розрізу "В", утвореного первинним проколюючим елементом 26, як показано стрілками "С". Ці розрізи призводять до вирізання відгинів 32, які загинаються назад усередину блістера, коли проколююча голівка 25 заходить у нього. Проколюючі голівки 25 здатні формувати отвори 31, які тягнуться на більше, ніж від 30 до 50% площі поверхні кришки 3 блістера 1. Практичне застосування загальновідомого проколюючого елементу, описаного вище, показане на Фіг.11 та включає ділянку основної частини 33, яка має верхню поверхню 34, яка лежить упритул до верхньої поверхні кришки 3 проколотого блістера 1, коли проколююча голівка вже повністю увійшла у блістер 1. Проколюючі голівки мають один проколюючий зубець 35, який виступає з верхньої поверхні 34 та інший проколюючий зубець 36, який виступає із зниженої чи заглибленої ділянки 34а верхньої поверхні 34. Отвори 37, 38 формуються на верхній поверхні 34 і заглибленій ділянці 34а під зубцями 35, 36 відповідно. Кожний проколюючий зубець 35, 36 містить первинний ріжучий елемент 40 та вторинні ріжучі елементи 41, які тягнуться через кінець первинного ріжучого елементу 40, як описувалося з посиланнями на Фіг.10А, 10В. Подальші деталі та точні розміри кутів ріжучих поверхонь описані більш детально в міжнародній РСТ патентній заявці Заявників, яка знаходиться на розгляді, № GB04/004416, зі специфічними посиланнями на Фіг.27А та 27В. Проблеми з відомими проколюючими голівками 35, 36, описаними вище, полягають в тому, що вторинні ріжучі елементи 41 вирізають відгини 37 в основному прямокутної форми (Див. вид ззаду Фіг.12, на якому показана торцева поверхня одного зі вторинних ріжучих елементів 41), чиї кути 38 торкаються або знаходяться дуже близько від стінки блістера 39, коли вони загортаються усередину вторинними ріжучими елементами 41. Це зменшує вільний потік повітря і, таким чином, рух порошку у блістері 1. Вид ззаду Фіг.12 також повторений на Фіг.13а, разом з видом зверху у плані, коли вони введені через кришку 3 (Фіг.13b), вид збоку, коли вони введені через кришку блістера (Фіг.13с) та вид зверху у плані перед введенням через блістер (Фіг.13d), який ясно показує Нподібну форму проколюючої голівки. Через це бажано, щоб відгини, які формуються вторинними ріжучими елементами 41, мали таку форму, щоб відстань між кутом 38 відгину 37 та внутрішньою стінкою 39 блістера 1 була більшою, а в найкращому варіанті такою, щоб крайка відгину 37 в основному відповідала кривизні блістерної стінки 39. Це в основному може бути досягнуто шляхом вирізання відгинів 37 таким чином, щоб вони мали трапецієвидну чи трикутну форму скоріше, ніж прямокутну, через що їхні крайки сходяться усередину і таким чином більш наближуються до форми блістерної стінки, як показано, 17 наприклад, на Фіг.14а, яка ілюструє той же перетин через блістер, який показує торцеву поверхню вторинного проколюючого інструменту, як показано на Фіг.12 та Фіг.13а, але на якому зубець має модифіковану форму для формування відгинів 45, які мають кутоподібні крайки або крайки, що звужуються 46. Фіг.14b та 14с показуються вид у плані та бічний розріз, відповідно, первинного та вторинних ріжучих зубців, коли вони введені через кришку 3 блістера 1 відповідно до модифікованого здійснення винаходу, а Фіг.14d показує вид у плані до введення загальновідомої проколюючої голівки усередину блістера 1. Як можна більш ясно бачити з Фіг.14d, для того, щоб зробити відгини трапецієвидної чи трикутної форми та забезпечити більшу відстань між відгином та стінкою блістера, вторинні зубці не є тільки плоскими пластинками, які тягнуться через кожен кінець первинного ріжучого елементу, як у загальновідомому проколювачі "Н"-подібної форми. Замість цього, кожен вторинний зубець має "V"-подібний чи шевроноподібний елемент 48, верхня точка 49 якого знаходиться у точці, у якій він прилягає до первинного ріжучого елементу 50. Кожний шевроноподібний елемент сконфігурований таким чином, щоб бути спрямованим до первинного ріжучого елементу 50. Така конструкція спочатку ріже в основному V-подібні прорізи у кришці блістера, а потім формує трапецієвидні чи трикутні відгини 51 у кришці 3 блістера, коли проколююча голівка введена усередину блістера 1, для того, щоб створити більший простір між відгином 51 та стінкою 39 блістера та забезпечити вільний потік повітря усередину блістера 1 для зменшення перешкод для протікання потоку повітря, які спричиняють відгини, які вирізаються відомими вторинними зубцями 27, 41. Буде зрозумілим, що кут вторинних ріжучих зубців 40 у відношенні до первинного ріжучого зубця 50 може варіюватися, і що довжина первинного ріжучого зубця 50 може варіюватися у тих випадках, коли вона настільки коротка, що верхні точки кожного зі вторинних ріжучих зубців 48 знаходяться практично у контакті одна з одною, і первинний та вторинний ріжучі зубці 48, 50 разом утворюють "Х"-подібну форму на виді у плані. В кращому варіанті кут α між вторинним ріжучим зубцем та первинним ріжучим зубцем, якщо дивитися у плані, знаходиться між 100° та 135°. У здійсненні, показаному на Фіг.5, кут α становить в основному 130°. Практичне застосування модифікованого проколюючого елементу, описане вище, показане на Фіг.15, та є в основному подібним до практичного застосування, описаного вище з посиланням на відомий проколюючий елемент, показаний на Фіг.10А. 10В та Фіг.11, за виключенням того, що вторинні ріжучі зубці 48 модифіковані, як описано вище, таким чином, що вони створюють в основному V-подібні розрізи у кришці 3 блістера та відгини трикутної форми, які не контактують з внутрішньою частиною стінки блістера. Буде зрозумілим, що вищеописане здійснення відкриває чотири в основному трапецієвидні чи трикутні відгини 37а, як показано на Фіг.14Е, на 91704 18 відміну від двох прямокутних відгинів. Трикутні відгини 37а на кожному кінці блістера 1 знаходяться не так близько до основи блістера, коли вони розкриваються, це дозволяє більшому потоку повітря проходити за ними, що допомагає в виведенні порошку з блістера 1. Проколюючий елемент, описаний з посиланням на Фіг.14 та 15, став відомий як проколювач типу «конверт», через розрізи на кришці блістера, які нагадують собою конверт, як буде ясно з Фіг.14Е. В іншому здійсненні відомого практичного застосування проколюючого елемента, описаного вище та показаного на Фіг.10А, 10В та 11, проколюючі голівки можуть бути модифіковані, зважаючи на те, яким чином елемент вводиться усередину кришки блістера. Наприклад, інгалятор, який містить одну чи більше проколюючих голівок для забезпечення доступу до блістера, буде зазвичай включати в себе механізм для контролювання позиції проколюючих голівок та спосіб, у який голівки вводяться. Механізм може, наприклад, контролювати проколюючу голівку таким чином, щоб вона входила у блістер, дотримуючись в основному лінійного напрямку, перпендикулярного до плану кришки блістера. Однак, більш привабливим є, щоб проколюючий механізм розташовувався на засобі, який приводить в рух та що обертається, так щоб елемент рухався аркоподібно, коли проколюючі голівки проколюють блістер. В цьому випадку бажано модифікування проколюючих голівок для забезпечення того, щоб відгини фольги формувалися потрібним чином і, таким чином, щоб ініціююче проколювання кришки з фольги проходило так, як визначено "кінчиком" первинного зубця. Це досягається шляхом формування первинного ріжучого зубця 60 під кутом відносно верхньої поверхні 34, 34а проколюючого елемента, з якої виступають проколюючі голівки, таким, щоб компенсувати кут між верхньою поверхнею проколюючого елементу та кришкою блістера 1 у точці контакту верхівки первинного ріжучого зубця з кришкою 3 блістера, як показано на Фіг.16 та 17. Це може бути досягнено, якщо зробити, щоб один із вторинних ріжучих елементів 61 виступав далі з верхньої поверхні 34 проколюючої голівки, ніж інший вторинний ріжучий елемент 62, і таким чином первинний ріжучий елемент 60, який тягнеться з верхівки одного зі вторинних ріжучих зубців 61 до верхівки іншого вторинного ріжучого зубця 62, знаходитиметься під кутом відносно верхньої поверхні 34 проколюючого елементу. Подальше здійснення, на яке посилаються Заявники, як на проколювач «подвійного зубця», буде зараз описане з посиланнями на Фіг. від 18 до 25. Буде зрозумілим, що це здійснення подібне до того, яке показане на Фіг.9, за винятком того, що проколюючі голівки чи зубці розташовані у позиції «впритул один до одного» таким чином, що отвори скоріше відвернуті один від одного, аніж звернуті один до одного, як показано на Фіг.9. З маленькими частками наповнювача (зазвичай у межах від 20 до 100 мм у діаметрі) порошок може бути легко видалений з блістера при застосуванні проколюючого елементу з відомими проколюючими голівками. Однак, деякі композиції 19 91704 містять як більші частки наповнювача з розміром часток від 100 до 500 м, так і агломерати менших часток, які мають подібні розміри. Відома проколююча голівка має меншу здатність до якісного виведення цих порошків, так як потік між впускним та випускним отворами не є достатньо відкритим, і в ньому утворюються «мертві» зони, де порошок може заблоковуватися. Дане здійснення дозволяє подолати ці обмеження шляхом утворення більшого отвору, вільного від відгину, так як відгин знаходиться за проколюючою голівкою, і шляхом спрямовування потоку повітря таким чином, що він очищує ділянку за відгинами та біля кінців блістера. Звернемося спершу до Фіг. від 18А до 18С, на якій показано нижню сторону кришки 3 блістера, усередину якої введено дві проколюючі голівки 70, які формують частину того ж самого проколюючого елементу. Кожна проколююча голівка 70 має форму лезоподібного елемента, який має першу ніжку 71, яка в основному тягнеться у напрямку введення, чи яка тільки знаходиться під кутом в деякому ступені від напрямку введення, як показано, та другу ніжку 72, яка тягнеться в напрямку більш вбік від кінця першої ніжки 71 та виходить за отвори 74, утворені у кришці 3 блістера кожною з проколюючих голівок 70. Тоді, як другі ніжки 72 кожної з проколюючих голівок 70 проколює кришку 3 для утворення отворів 74, вони утворюють відгини 73, які загинаються донизу усередину блістера і лежать навпроти першої ніжки 71 таким чином, що вони не блокують потік повітря через отвори 74 у кришці 3. 20 Хоча проколюючі голівки 70 знаходяться у положенні впритул, тобто задня частина кожної ніжки 71 кожної проколюючої голівки 70 обернена одна до одної, так як і внутрішні поверхні відгинів фольги 73, вони не потребують того, щоб знаходитися у бічному узгодженні, як показано на Фіг.18С. Напроти, проколюючі голівки 70 можуть відхилятися одна від одної, як показано на Фіг.18А чи 18В та в напрямку, позначеному "X", для створення вільної турбулентності потоку повітря, який проходить через блістер 1. На Фіг.18С проколюючі голівки 70 знаходяться у повному узгодженні, тоді як на Фіг.18В проколюючі голівки частково перекриваються у «Х»-напрямку. На Фіг.18А зовсім немає перекривання між проколюючими голівками, що створює більш "S"-подібний потік, що проходить між отворами 74. Наступна таблиця показує параметри виведення для декількох видів лактози, яка використовується для інгаляцій. Відома лактоза для інгаляцій (Respitose SV003, DMV International Pharma, The Netherlands) виводиться з високою повторюваністю, як зазначається залишковим стандартним відхиленням (RSD) як для відомого проколювача, так і для проколюючої голівки за даним винаходом. Інша капсульна марка не виводиться з високою повторюваністю відомими засобами. Однак, при використанні проколюючої голівки за даним винаходом, повторюваність виведення, зазначена у залишковому стандартному відхиленні (RSD), значно покращується. Таблиця Лактоза Інформація Raspitose SV003 Raspitose ML001 Capsulac 212355 м Capsulac 212355 м просіяна лактоза рівень інгаляції мелена лактоза рівень інгаляції грубомелена лактоза грубомелена лактоза Типовий розмір часток ( м) 60 Mean exblister (%) RSD % exblister Range exblister (%) 98,5 2,7 94-104 45 97,6 3,4 90-102 250 89,6 20,4 37-112 250 92,6 3,7 84-98 Порівняння поведінки різних сортів лактози з використанням відомого проколювання з двозубцевим проколювачем Фіг.19 показує практичне застосування проколюючих голівок, показаних на Фіг.18, яке включає проколюючий елемент 75, з якого виступають обидві проколюючі голівки 70. Проколюючий елемент 75 мають конструкцію, подібну до проколюючого елементу, показаного на Фіг.11, за винятком того, що проколюючі голівки мають іншу конфігурацію. Як було описано з посиланням на Фіг.11, проколюючий елемент може містити ділянку головного корпусу 33, яка має верхню частину 34, яка лежить врівень з верхньою поверхнею кришки 3 проколотого блістера 1, коли проколююча голівка 70 повністю увійшла у блістер 1. Проколюючі голівки 70 містять один проколюючий зубець 70а, який Проколююча голівка Попередній рівень Фіг.11 Здійснення за Фіг.18 Попередній рівень Фіг.11 Здійснення за Фіг.18 виступає з верхньої поверхні 34, та інший проколюючий зубець 70b, який виступає зі зниженої чи заглибленої ділянки 34а верхньої поверхні 34. Отвори 37, 38 створені у зовнішній поверхні 34 та заглибленій ділянці 34а за зубцями 70а, 70b відповідно. Отвір 38 формує випускний отвір для потоку повітря у блістері, в той час як отвір 37 формує випускний отвір для виходу повітря/медикаменту з блістера. Як описано з посиланням на Фіг.18, кожен проколюючий зубець 70 має першу ніжку 71, яка виступає з поверхні 34, 34а, та другу ніжку 72, яка виступає вбік з кінця першої ніжки 73 таким чином, щоб тягнутися, щонайменше частково, над отворами 37, 38. Можна побачити, що перша та друга ніжки 71, 72, плавно переходять одна в одну на ділянці кривої 76 між ними. Дальній кінчик другої 21 ніжки 72 має первинну ріжучу крайку 77, яка здійснює ініціюючий контакт з кришкою 3 блістера 1 при введенні і вирізає перший розріз у кришці 3 для формування відгину 73, який потім відгинається проколюючою голівкою 70, коли вона рухається далі через кришку 3 усередину блістера 1. Вторинні ріжучі крайки 77а тягнуться вздовж кожної сторони проколюючої голівки 70 з первинної ріжучої крайки 77 до поверхні 34, 34а, таким чином, щоб різати вторинні розрізи у кришці блістера в основному під прямими кутами до розрізу, утвореного первинним ріжучим елементом 77 і таким чином утворювати в основному прямокутні відгини фольги, прикріплені до залишку кришки 3 блістера вздовж тільки однієї крайки, які заштовхуються усередину блістера 1 проколюючою голівкою 70, коли вона продовжує входити у блістер 1. Підтримуюча ніжка 78 тягнеться з дальнього кінчика другої ніжки 72 у напрямку до поверхні 34, 34а, близько до отворів 37, 38, однак ця підтримуюча ніжка 78 не є суттєвою і можна обійтися без неї. З точки зору виду збоку та виду ззаду Фіг.20 та 21, буде зрозумілим, що друга ніжка 72 нахилена під кутом від горизонталі чи плану кришки 3 блістера у двох напрямках таким чином, що тільки верхівка 79 ріжучої крайки 77 здійснює ініціюючий контакт та проникнення усередину кришки 3 блістера. Частина другої ніжки 72, що залишилася, відходить від верхівки 79 у напрямку першої ніжки 71 та верхньої поверхні 34, 34а проколюючого елементу. Верхівка 79 є найвищою точкою проколюючої голівки 70 та найбільш віддаленою від поверхні 34, 34а. Проколюючі голівки 70 сконфігуровані таким чином, що верхівка 79 спрямована до центру блістера 1, так як блістер є глибшим у цій точці і таким чином здатний розмістити проколюючу голівку без того, щоб вона підходила заблизько до стінки блістера, як показано на Фіг.21. Винахідники відкрили, що потрібен достатній кут різання для фольги, щоб забезпечити точне та задовільне проколювання. Ці кути позначені як «альфа» та «бета» на Фіг.20 та 21, і вони зазвичай знаходяться у межах від 5 до 45 градусів. Більші кути менш бажані, так як вони призводять до звуження потоку повітря через проколюючий елемент. Ріжуча крайка 77 може бути скорочена шляхом вилучення секції 80 другої ніжки 72 на нижньому кінці ріжучої крайки, віддаленої від ріжучої верхівки 79, як показано на Фіг. від 19до21. Ріжучі голівки 70, описані з посиланням на Фіг.19, є голівками «закритого» типу, тобто перша та друга ніжки 72, 73 є цільними нерозділеними стінками. Однак, у модифікованому здійсненні проколюючі голівки можуть бути «відкритого» типу, в разі чого центральна ділянка 81 першої та другої ніжок 72, 73 відрізана для створення прорізу між ними, як показано на Фіг.21-23 та 25. Хоча закритий варіант дає змогу більше контролювати напрямок повітря, яке входить у блістер, відкритий варіант дозволяє підсилити потік повітря. Буде зрозумілим, що проріз 81 може бути будь-якого розміру і може бути таким, що ніжки будуть в основному у формі дротового каркасу на противагу 91704 22 лезоподібному елементу, як це передбачається у модифікації, показаній на Фіг.23, у якій проколюючі голівки утворюють значно більший проріз у кришці 3 блістера. Для забезпечення подальшого контролю за потоком повітря, можуть вводитися одна чи більше бічних стінок 82 для часткового огородження проколюючої голівки, як це показано на Фіг.24 та 25. Два подальші розвитки проколюючого елементу типу «конверт», описаних з посиланнями на Фіг.14 та 15, зараз будуть описані детальніше. Фіг.26 є видом у перспективі проколюючого елементу, подібного до проколюючого елементу, описаного з посиланням на Фіг.11, 15 та від 19 до 25, за винятком того, що проколюючі голівки мають відмінну або "подвійно-U"-подібну конфігурацію для повного переборення чи зменшення проблем, зазначених нижче. Коли проколюючий елемент виготовлений з інжекційно відлитого полімеру, гострота ріжучих крайок визначається найменшим радіусом, який може бути отриманий при процесі інжекційного лиття для даного матеріалу. Найменший радіус може бути отриманий з матеріалом, таким як ABS на ріжучих крайках і зазвичай він складає 50 мікрон мінімум, що є відносно тупим у порівнянні з, наприклад, крайкою, яку можна отримати на металічному лезі. Відомий полімер, такий як ABS також є значно м'якшим за метал, що також негативно впливає на якість різання. Це означає, що при певних умовах проколювання і особливо при більш слабкій фользі кришки, відлитий неглибокий проколювач типу «конверт» може не зробити бажаних надрізів у фользі. У найгіршому випадку кришка блістера може скоріше зруйнуватися, аніж сформуються два чіткі ясно виражені прорізи. Однією з причин цього є те, що коли робиться проріз з місця, близького до центру кришки блістера до крайок блістера, різання фольги підтримується гірше, ніж, наприклад, коли робити розріз ззовні у напрямку до центра кришки блістера. Дане здійснення розроблене для подолання вищенаведених проблем та забезпечення подібного візерунку різання, як у неглибокого проколюючого елементу типа «конверт», описаного з посиланнями на Фіг.14 та 15, але у більш прийнятний та контрольований спосіб. Як можна побачити на Фіг.26, кожна проколююча голівка 85 має пару в основному "U''-подібних елементів 85а, 85b. Кожний "U''-подібний елемент має пару виступів 86, які виступають з поверхні 34, 34а проколюючого елементу на кожній стороні отвору для потоку повітря 37, 38. Зв'язуюча ділянка 87 тягнеться від верхівки кожної пари виступів під кутом догори та у напрямку до виступів таким чином, що вони змикаються у верхній точці 88 на середині між виступами 86. На додаток до того, що вони знаходяться під кутом у напрямку догори від отворів 37, 38 та поверхні 34, 34а проколюючого елементу, зв'язуючі ділянки кожного "U"-подібного елементу 85а, 85b, асоційовані з тим же отвором 37, 38, знаходяться під кутом в напрямку усередину або схиляючись одна до одної таким же чином, як вторинні ріжучі 23 елементи 48 у здійсненні на Фіг.14 та 15 знаходяться під кутом у напрямку усередину та один до одного, формуючи при цьому V-подібне загострення у напрямку до первинного ріжучого елементу 50. Зв'язуючі ділянки 87 є мультифасетними, і ріжуча крайка 89 формується між двома фасетами 90, 91, які тягнуться догори від кожного виступу 86 до ріжучої верхівки на вершині 88 між зв'язуючими ділянками 87. Подальша ріжуча крайка 92 тягнеться від верхньої точки 88 кожного U-подібного проколюючого елементу 85а, 85b у напрямку до іншого U-подібного проколюючого елементу 85а, 85b, асоційованого з тим же отвором 27, 38. Візерунок різання, який створюється на кришці 3 блістера, проілюстровано на Фіг.27, з якої буде зрозуміло, що найвища точка 88 кожної проколюючої голівки робить ініціюючий надріз на кришці, як позначено як "А" на малюнку. Подальше введення проколюючих голівок усередину блістера призводить до того, що блістерні крайки 89 ріжуть розрізи 93, 94 у кришці блістера, які тягнуться від точки початкового розрізу "А" назовні до крайок кришки 3 блістера. Буде зрозумілим, що немає ріжучого елементу, який тягнеться між кожною парою Uподібних проколюючих голівок і що таким чином кришка 3 блістера розривається між первинними точками розрізу "А", як позначено пунктирною лінією "В" на малюнку. В результаті розрізання та розривання через кришку 3 блістера, утворюються дві пари трикутних чи трапецієвидних відгинів 95, 96, 97, 98, які загинаються вздовж ліній загинання 97 усередину блістера 1 проколюючими голівками під час просування всередину блістера 1. Хоча немає ріжучого елемента, який тягнеться між кожною парою проколюючих голівок, буде зрозумілим, що ріжуча крайка 92 виконує функцію ініціювання розрізу, який тягнеться між початковими точками розрізання "А" перед розриванням "В". Як було описано з посиланням на Фіг.16, проколюючий елемент може контролюватися таким чином, щоб він входив у блістер 1 у в основному лінійному напрямку, тягнучись під прямими кутами до плану кришки 3 блістера. Однак, також показано, що проколюючий елемент може бути встановлений на виконавчому елементі, що обертається, (наприклад, як розкрито у міжнародній заявці Заявників, що знаходиться на розгляді, яку було опубліковано як WO 2005/037353 A1) таким чином, щоб проколюючі голівки, слідуючи за аркоподібною траєкторією усередину блістера 1 і таким чином наближаючись до кришки 3 під декількома градусами до перпендикуляру і має складову компоненту руху у напрямку, паралельному до плану кришки 3. В цьому випадку, використання проколюючих голівок, описане у попередньому параграфі, призводить до того, що відгини 95, які знаходяться надалі від осі повороту збільшуються та відгини 96, які знаходяться найближче до осі повороту, зменшуються, як проілюстровано на Фіг.28В. Для компенсування більш ясно виражена загострена форма може бути надана грані, яка тягнеться від ріжучої крайки проколюючих елементів, найближчої до осі повороту. Однак, увагу слід приділити до того, щоб не підвищити загострення 91704 24 надміру, так як це може мати шкідливий ефект на візерунок проколювання, що призведе до незадовільного проколювання. Проколюючі елементи, які мають проколюючі голівки з більш ясно виявленими загостреннями, проілюстровані на Фіг.29А, 29В та 29С. На Фіг.29А загострення виражене до серединної ділянки, тоді як на Фіг.29В загострення виражене по усій довжині. В кращому здійсненні, проілюстрованому на Фіг.29С, дві грані 91 на проколюючих елементах, найближчих до осі обертання, закручуються з метою формування 3D викривлених поверхонь, які перетинаються щоб утворити лезо. Лезо обернене від осі повороту та у напрямку до будь-якої компоненти руху у паралельному до плану кришки 3 напрямку. Лезо розміщене під кутом від 5 до 30 градусів і у кращому варіанті від 10 до 20 градусів до напрямку, в якому виступають проколюючі голівки зі своїх підтримувачів. У здійсненні за Фіг.29С кут становить 15 градусів. Лезо зустрічається з гранями у точці. При проколюванні ця точка робить початковий надріз. Потім входить лезо та забезпечує V-подібний розріз, необхідний для отримання повторюваного розриву протягом подальшого різання до того, як розрив згладжується, коли компонента руху паралельна до плану кришки 3. У подальшій варіації вищезгаданої «подвійноU»-подібної проколюючої голівки, проілюстрованої на Фіг.30, з'єднувач 99 тягнеться між кожною парою з'єднувальних ділянок 87. З'єднувач 99 слугує для забезпечення того, щоб розривання кришки 3 між початковими точками розривання, позначеними "А" на Фіг.27, було більш точним та передбачуваним. Також показано, що не потрібно, щоб з'єднувач 99 тягнувся вповні між кожною парою з'єднувальних ділянок 87, а він може бути приєднаний тільки до однієї. З'єднувач 99 може мати в основному криволінійну периферичну поверхню, тобто він може бути циліндричним і таким чином прориватися через кришку 2 на противагу її розрізанню. Також буде зрозумілим, що з'єднувач 99 розташований під найвищою точкою 88 з'єднувальних ділянок 87 таким чином, що початковий надріз та розрізи ріжуться ріжучими крайками 92 до контактування з'єднувача 99 з кришкою 3. Як було зазначено вище, первинні надрізи ріжуться в кришці 3 між двома точками первинного надрізу "А" ріжучими крайками 92 для полегшення контрольованого проривання через кришку 3 з'єднувача 99. Другий розвиток у проколюючому елементі типу «конверт», знаному як проколювач типу «подвійний хрест», буде зараз описаний з посиланням на Фіг. від 31 до 36. Раніше було зазначено, у відношенні до здійснення, показаного на Фіг.14 і 15, що довжина первинного ріжучого зубця 50, який тягнеться між вторинними ріжучими зубцями 48, може варіюватися за умови, що первинний та вторинні ріжучі зубці 48, 50 в основному утворюють "Х"-подібну форму на виді у плані. В даному здійсненні первинний ріжучий зубець 50 зовсім виключений, так що вторинні ріжучі зубці 48 усі зустрічаються в одній самій найвищій точці 25 100, як показано на Фіг.31. Кожен ріжучий зубець 48 звужується до конічного наконечника 101, разом вони утворюють чотири в основному трикутні грані, кожна подібної форми та розміру. Кожний ріжучий інструмент 48 ріже від первинної точки входження (позначеної "В") в двох протилежних напрямках у напрямку до найвищої точки та від неї до зовнішніх крайок кришки 3 блістера, як показано стрілками на Фіг.32. Це призводить до більш задовільного, контрольованого проколювання кришки 3 блістера. В ідеальному випадку від стартового кінчика розрізи у блістері 3 спрямовуються до зовнішніх крайок блістера 1 для оптимального різання там, де кришка 3 краще підтримується. Однак, для того, щоб дозволити проколювачу заходити у блістер 1 повністю, може бути корисним перемістити стартовий кінчик для розрізів вище до половини до центру кришки, щоб дозволити кінчиками вставлятися усередину блістера 1 після проколювання, тобто таким чином, щоб ріжучі крайки 101 входили у блістер у напрямку до його найглибшої точки. У модифікації вищеописаного проколюючого елемента, проілюстрованого на Фіг.33, проколюючі зубці 48 мають розширену ділянку 102 біля їхньої верхньої частини для полегшення відкриття відгинів під час проколювання. В ще одній модифікації, як показано на Фіг.34, виступи чи інші виступаючі 91704 26 частини видаються з поверхні 34, 34а проколюючої голівки між ріжучими зубцями 48 та від периферії отворів 37, 38, що допомагає у прориванні під час проколювання. Кінцеве здійснення називається проколювачем типу «чотириточкова корона» і воно проілюстроване на Фіг.35. Це здійснення є по суті комбінацією проколюючого елементу типу «подвійного U», показаного на Фіг.26 та проколюючого елементу типу «подвійний хрест», показаного на Фіг.31, та містить чотири виступи 105, які тягнуться з поверхні 34, 34а. Лапка 106 тягнеться під кутом усередину та наверх від кінця кожного виступу 105 та досягає вищої точки 107. Кінець кожної лапки 106 зрізаний для формування граней трикутної форми 108, кожна з яких має загострений кінчик 109. Ці кінчики 109 ініціюють чотири надрізи у кришці блістера, які знаходяться дуже близько від центру кришки (Див. розрізи, позначені "С", на Фіг.36), і кожен ріжучий зубець потім ріже розріз у кришці, який тягнеться назовні та усередину від кожного надрізу. Багато модифікацій та варіацій винаходу, які виходять з пунктів наступної формули, можуть бути зрозумілими спеціалістам у даній галузі, тому вищенаведений опис повинен розглядатися виключно як опис кращих варіантів здійснення. 27 91704 28 29 91704 30 31 91704 32 33 91704 34 35 91704 36 37 91704 38 39 91704 40 41 91704 42 43 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 91704 Підписне 44 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601