Електроліт нікелювання

Реферат: Електроліт нікелювання містить сульфат нікелю та фторид нікелю, при наступному співвідношенні компонентів, г/л: нікель сульфат 250-300 нікель фторид 10-12. UA 112350 U (54) ЕЛЕКТРОЛІТ НІКЕЛЮВАННЯ UA 112350 U UA 112350 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Запропонований електроліт нікелювання, який дозволяє проводити осадження матових покриттів на деталі з чорних і кольорових металів. Для надання поверхні деталей блиску покриття можна механічно полірувати. Відомим типом електроліту нікелювання є сульфатний [1] складу (г/л): нікель сульфат - 150200, натрій хлорид - 10-15, натрій сульфат - 40-50, магній сульфат - 50-60, кислота борна - 2530. Електроліз проводять у стаціонарних ваннах за наступних умов: температура – 20-30 °C, 2 катодна густина струму - 0,5-2 А/дм . Електроліт дозволяє одержувати матові нікелеві покриття. Недоліками електроліту є наявність значної кількості компонентів, а також обмеження, які виникають при його експлуатації в холодних приміщеннях. Електроліт нікелювання, який вибраний за прототип [2], має склад, г/л: нікель сульфат - 80320, натрій хлорид - 7-20, кислота борна - 25-40. Електроліз проводять у стаціонарних ваннах за 2 наступних умов: температура - 20-55 °C, катодна густина струму - 0,5-3,5 А/дм . Покриття, одержані з електроліту, матові з дрібнокристалічною структурою. Хлорид натрію вводиться в електроліт для нормального розчинення анодів, борна кислота - для підтримання сталого значення рН в процесі роботи ванни. Наявність борної кислоти є основним недоліком електроліту, оскільки обумовлює необхідність його підігріву для забезпечення розчинності цієї сполуки. В основу корисної моделі поставлена задача розробити електроліт нікелювання, з якого можна осаджувати якісні покриття в ваннах без підігріву. Поставлена задача вирішується за рахунок використання електроліту, що містить сульфат нікелю, згідно з корисною моделлю, до складу електроліту введений фторид нікелю при наступному співвідношенні компонентів (г/л): нікель сульфат - 250-300, нікель фторид - 10-12. Приготування електроліту полягає в наступному. Розчин сульфату нікелю вливають у допоміжну ванну, яка містить свіжоосаджений фторид нікелю. Після розчинення фториду нікелю та відстоювання електроліт через фільтр перекачують до робочої ванни і доводять водою до необхідного рівня. Електроліз проводять у стаціонарних ваннах за наступного режиму: 2 температура електроліту - 15-25 °C, катодна густина струму - 0,5-3 А/дм . Фторид нікелю є компонентом, який сприяє нормальному ходу анодного процесу, виконуючи роль депасиватора нікелевих анодів, та є буферною добавкою, яка забезпечує підтримку сталого значення рН ванни. З електроліту можна осаджувати якісні матові осади нікелю, яким шляхом механічного полірування можна надати блиску. Запропонований електроліт дозволяє одержати якісні нікелеві покриття в ваннах без підігріву. Джерела інформації: 1. Беленький М.А. Электроосаждение гальванических покрытий: справочник / М.А. Беленький, А.Ф. Иванов // М.: Металлургия, 1985. - 288 с. 2. Якименко Г.Я. Технічна електрохімія. Ч. 3. Гальванічні виробництва: Підручник / Г.Я. Якименко, В.М. Артеменко // Харків: НТУ "ХПІ", 2006. - 272 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Електроліт нікелювання, що містить сульфат нікелю, який відрізняється тим, що до складу електроліту введений фторид нікелю, при наступному співвідношенні компонентів, г/л: нікель сульфат 250-300 нікель фторид 10-12. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 1