Спосіб лікування порушення акомодації за допомогою електростимуляції зорового аналізатора на апараті етранс

Спосіб лікування порушення акомодації за допомогою електростимуляції зорового аналізато 3 Поставлена задача вирішується тим, що у запропонованому способі електростимуляція проводиться одночасно на обидва ока при визначенні індивідуального порога електричної чутливості організму. Система електродів (анодні електроди) закріплюється на чолі пацієнта на прокладку, яка омочується водою. Катодні електроди закріплюються на соскоподібних паростках за ушима. Стимулююча дія проводиться прямокутними імпульсами тривалістю 3,75±0,25мс, величина струму від 0,5 до 3,0мА термін 15хвилин. Курс терапії складається з 3 сеансів протягом 3 днів (по 1 сеансу на день). Протягом курсу терапії забезпечується оптимальна, фізіологічно адекватна стимулююча дія на зоровий аналізатор, та, поряд з цим, збільшується функціональна активність тих нейроструктур мозку, які беруть участь у нейрофізіологічному забезпеченні акомодації і конвергенції. Причинно-слідчі зв’язки: 1. Стимуляцію проводять транскраніально посеред лобних і потиличних ділянок. Така стимуляція має рефлексогенну дію на енергетичний потенціал ретикулярної формації головного мозку з ядрами Едингера-Вестфаля акомодації конвергенції. 2. Стимуляцію проводять одночасно на обох очах. Синхронна стимуляція приводить до одночасного синхронного подразнення усіх морфофункціональних частин зорового аналізатора, за рахунок чого забезпечується можливість оптимізації кірково-підкіркових взаємовідносин. 3. Електричну стимуляцію проводять з навколопороговою силою значення індивідуального порога електричної чутливості організму. Порогове подразнення є найменшим оптимальним подразненням. Але при пороговому подразненні максимальна електрична лабільність зорового аналізатора знаходиться у межах від 0,5 до 3,0мА, що відображає ритм аферентної системи зорового аналізатора. Таким чином, індивідуальний порог електричної чутливості зорового аналізатора є найменшим достатнім подразненням для стимуляції підкіркових ядер акомодації і конвергенції, що створює умови для адекватної відповіді з боку взаємодії зорового аналізатора та реоікулярної формації мозку. Опис способу: Накладається система з електродами, які покриті ватними тампонами змоченими у фізіологічному розчині. Активні анодні електроди розташовуються на чолі посередині, а катодні електроди на соскоподібних паростках на потилиці. Спочатку визначають індивідуальний поріг електричної чутливості. Потім підвищують силу струму 0,5 раза відносно визначеного порога електричної чутливості не більш 3,0мА. Виставляють частоту подачі електричних імпульсів і автоматично проводять стимуляцію протягом 15 хвилин. Курс терапії 3 сеанса протягом 3 днів. Клінічні результати: Клінічні випробування способу проведені у хворих з порушенням акомодації на базі лабора 11639 4 торії порушень бінокулярного зору і функціональних методів дослідження інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. Філатова АМН України. У 39 підлітків і студентів віком від 14 до 18років з міопією слабкого ступеню і порушенням акомодації проведена електоростимуляція на апараті ЕТРАНС. На правих очах до лікування гострота зору - 0,62±0,25 після лікування - 0,95±0,25. На лівих очах - 0,69±0,25, після лікування - 0,99±0,25. Гострота зору з корекцією у всіх хворих - 1,01,2±0,25. На представленій фіг.1 показано підвищення некорегованої гостроти зору на обох очах після електростимуляції на апараті ЕТРАНС у 39 хворих, з них у 10 пацієнтів було підвищення гостроти зору до 1,2. На Фіг.2 показано вирівнювання корегованої гостроти зору у 39 хворих з міопією слабкого ступеню і порушенням акомодації і після лікування електростимуляції на апараті ЕТРАНС до 1,0. Показано вирівнювання гостроти зору до 1,0 з корекцією після лікування на апараті ЕТРАНС. До лікування резерви акомодації по Дашевському на правих очах - 1,25±0,25Д, на лівих очах 1,22±0,25Д. Після лікування на апараті ЕТРАНС було підвищення резервів акомодації до 3,5±0,25Д. У 6 хворих - еметропія, у 33 - міопія слабкого ступеню до 2,25±0,25Д. Дія електростимуляції ЕТРАНС на зіничні реакції через ядра черепно-мозкових нервів, Едингера і Превеля, парасимпатичні волокна в складі навколорухового нерву. Кортіко-претектальні зв'язки - пупіломоторні світові імпульси, частково досягаючі зорової кори і пупіломоторних центрів. Супрануклеарний шлях рефлексу конвергенції має зв’язок між полем Бродмана 19 передньої і потиличної долі і зіничним руховим центром для акомодації і конвергенції. У результаті електростимуляції цієї області з'являється міоз, підвищується акомодація. Результати спостережень розкрили достовірне підвищення функціонального стану зорового аналізатора під час застосування електростимуляції ЕТРАНС. Таким чином, ціль, що стояла перед нами в сучасній розробці, досягнута. Соціальне значення вивчення порушень акомодаційно-ковергентно-зіничної системи полягає в великій поширеності аномалій рефракції в дитячій популяції взагалі і у дітей і підлітків зокрема; збільшенні (за даними співробітників інституту ім. В.П.Філатова) питомої ваги дітей, з порушенням акомодації з еметропією, та міопією слабкого ступеню; великим відсотком школярів і студентів з астенопічними скаргами; відсутністю переконливих даних літератури про взаємозв'язок стану акомодаційно-конвергентно-зіничної системи та рефрактогенезу з загальним станом організму. Рання діагностика аномалій рефракції та астенопій, своєчасна корекція та відповідне лікування мають велике значення в наш час у зв'язку з підвищеними вимогами до органа зору і в творчій активності в народному господарстві, збільшенням кількості зорово-напружених професій. 5 Комп’ютерна верстка А. Попік 11639 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601