Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Теплова труба, що містить герметичний корпус, з'єднані конденсато- та паропроводами зони випаровування і конденсації, капілярно-пористу систему, оболонку всередині корпусу, яка є конденсатопроводом в зоні випаровування, яка відрізняється тим, що між зонами випаровування і конденсації розміщено перехідну ділянку, капілярно-пориста система розміщена в зоні випаровування і складається з пористого шару на внутрішній поверхні корпусу та гідравлічно зв'язаної з пористим шаром артерії-перегородки, оболонка має по всій довжині зони випаровування щонайменше один повздовжній розріз шириною, що дорівнює товщині артерії-перегородки, яка проходить через розріз, в перехідній ділянці оболонка має суцільні стінки і на межі між перехідною ділянкою і зоною конденсації має лійкоподібне розширення, зовнішній розмір якого дорівнює внутрішньому розміру корпусу, а паропровід виконано у вигляді щонайменше одного обвідного трубопроводу, герметично приєднаного до корпусу на перехідній ділянці та у кінці зони конденсації.

Текст

Теплова труба, що містить герметичний корпус, з'єднані конденсато- та паропроводами зони випаровування і конденсації, капілярно-пористу систему, оболонку всередині корпусу, яка є конденсатопроводом в зоні випаровування, яка відрізняється тим, що між зонами випаровування і конденсації розміщено перехідну ділянку, капіляр 3 корпусу та гідравлічно зв'язаної з пористим шаром артерії-перегородки, оболонка має по всій довжині зони випаровування щонайменше один повздовжній розріз шириною, що дорівнює товщині артеріїперегородки, яка проходить через розріз, в перехідній ділянці оболонка має суцільні стінки і на межі між перехідною ділянкою і зоною конденсації закінчується лійкоподібним розширенням, зовнішній розмір якого дорівнює внутрішньому розміру корпусу, а паропровід виконано у вигляді щонайменше одного обвідного трубопроводу, герметично приєднаного до корпусу на перехідній ділянці та у кінці зони конденсації. Розміщення перехідної ділянки між зонами випаровування і конденсації, розміщення в зоні випаровування капілярно-пористої системи, що складається з пористого шару на внутрішній поверхні корпусу і гідравлічно зв'язаної з пористим шаром артерії-перегородки, встановлення в корпусі оболонки, що має по всій довжині зони випаровування щонайменше один повздовжній розріз шириною, що дорівнює товщині артерії-перегородки, яка проходить через розріз, спорядження оболонки в перехідній ділянці суцільними стінками і лійкоподібним розширенням на межі між перехідною ділянкою і зоною конденсації, причому зовнішній розмір цього розширення дорівнює внутрішньому розміру корпусу та виконання паропроводу у вигляді щонайменше одного обвідного трубопроводу, герметично приєднаного до корпусу на перехідній ділянці та у кінці зони конденсації дозволяє оптимізувати рух пари та конденсату всередині корпусу без їх взаємного пересічення, а це, в свою чергу, дозволяє суттєво підвищити теплові потоки, що передаються. Підвищення надійності також досягається за рахунок роздільного руху потоків пари та конденсату, що повністю усуває можливість появи режимів блокування руху одного з потоків іншим, а таке блокування може привести до кризового режиму роботи теплової труби, а це в свою чергу - до виходу з ладу приладу чи обладнання, що обслуговується цією тепловою трубою. Технічна суть та принцип дії запропонованої теплової труби пояснюється кресленням. На кресленні зображена теплова труба (див. Фіг.). Теплова труба включає в себе герметичний корпус 1, зони випаровування 2 та конденсації 3, оболонку - конденсатопровід 4, паропровід 5. Капілярно-пориста система розміщена в зоні випаровування 2 корпусу 1 і складається з пористого шару 6 на внутрішній поверхні корпусу в зоні 2 та з артерії-перегородки 7 в цій же зоні 2. Оболонка 4 має повздовжній розріз 8 по всій довжині зони 2 шириною, що дорівнює товщині артеріїперегородки, який заповнений артерією - перегородкою 7. Між зонами випаровування 2 та конденсації 3 розміщена перехідна ділянка 9. Оболонка 4 на межі ділянки 9 і зони 3 має лійкоподібне розширення 10. Теплова труба працює наступним чином. При підведенні теплового потоку до зони випаровування 2 пара утворюється в насиченому теплоносієм пористому шарі 6 капілярно-пористої системи, виходить з цього шару та рухається в проміжку між 12689 4 пористим шаром 6 та оболонкоюконденсатопроводом 4 аж до виходу із зони випаровування. На перехідній ділянці 9 пара переходить у паропровід 5, так як далі її рух всередині корпусу перешкоджається лійкоподібним розширенням 10, і потрапляє в зону конденсації 3. Тут пара конденсується і конденсат по стінках зони 3 рухається в напрямку зони випаровування 2, потрапляє у лійкоподібне розширення 10 і стікає по оболонці-конденсатопроводу 4 через перехідну ділянку 9. В зоні випаровування 2 конденсат потрапляє в артерію-перегородку 7, всмоктується нею і передається на пористий шар 6, який в свою чергу розподіляє конденсат по внутрішній поверхні корпусу 1 в зоні випаровування 2. Далі цикл повторюється. Виготовлений та випробуваний дослідний зразок теплової труби з підвищеною теплотранспортною здатністю з параметрами: діаметр зовнішній та внутрішній в зоні випаровування, мм, відповідно, 20 та 16,8; діаметр зовнішній та внутрішній в зоні конденсації, мм, відповідно, 24 та 20,8; діаметр зовнішній та внутрішній паропроводів, мм, відповідно 12 та 10 (всього було 2 паропроводи); довжини корпусу, зон випаровування і конденсації, мм, відповідно 1160, 570 та 300; товщина і пористість капілярно-пористої системи в зоні випаровування, мм та долі одиниці, відповідно 0,9 та 0,8; товщина та пористість артерії-перегородки, мм та долі одиниці, відповідно 0,9 та 0,8. Випробування проводились на експериментальній установці, що включала систему підведення теплового навантаження, систему охолодження і систему вимірювання, при вертикальній орієнтації (зона конденсації вище зони випаровування). В результаті проведених досліджень було встановлено наступне: - отримано тепловий потік 12кВт, який не був максимальним, тому що система підведення теплового навантаження не дозволила підвести більші теплові потоки; - тепловий потік 12кВт був отриманий при вертикальній орієнтації теплової труби в гравітаційному полі при густині теплового потоку 38.104 Вт/м2; - повний і питомий термічний опір теплової труби склав відповідно (6,1 11,8).10-3К/Вт та (1,8 3,6).10-4 м2.К/Вт; - при тепловому потоку 12кВт середня температура поверхні корпусу в зоні випаровування склала 189,4°С, а перепад температури по тепловій трубі склав 81,9°С; - досягнута висока інтенсивність теплообміну в зоні випаровування, середній коефіцієнт тепловіддачі склав 49000Вт/(м2.К) при густині теплового потоку 38Вт/см2; - досягнута висока ізотермічність в усьому діапазоні теплових навантажень. Таким чином розроблена конструкція теплової труби має підвищену теплотранспортну здатність, невисокий термічний опір та високу надійність в роботі. 5 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 12689 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Heat pipe

Автори англійською

Hershuni Oleksandr Naumovych, Nischyk Oleksandr Pavlovych, Pys'mennyi Yevhen Mykolaiovych

Назва патенту російською

Тепловая труба

Автори російською

Гершуни Александр Наумович, Нищык Александр Павлович, Письменный Евгений Николаевич

МПК / Мітки

МПК: F28D 15/00

Мітки: труба, теплова

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/3-12689-teplova-truba.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Теплова труба</a>

Подібні патенти