Протипухлинний засіб дигідрат r(n)~альдобісфосфонату

Протипухлинний засіб дигідрат R(n)~альдобісфосфонату (19) 1 3 ДНП пухлинних клітини, цілеспрямовано активуючи апоптоз при малій токсичності речовини на організм. Також встановлена виражена здатність альдофорсу гальмувати пухлинний ріст та метастази раку в організмі (значно зменшується показник об'єму метастазів та показник ваги легень з метастазами). Таким чином, в розробленому засобі за рахунок міжмолекулярного збалансування співвідношення компонентів та R(n) в присутності комплексону забезпечується зростання протипухлинного ефекту злоякісних клітин шляхом підвищення процесу їх апоптозу та блокування онкогенетичної активності, а також спрощення процесу одержання засобу (використовується речовина з визначеною молекулярною формулою). Цей засіб являє собою комплексонат-ліганд у вигляді дигідрату альдобісфосфонату R(n). Передумовою для створення засобу для блокування проліферації ракових та лейкозних клітин стала запропонована нами концепція про металобілковозалежну регуляцію детермінації диференціювання клітин [5, 6, 7], згідно з якою ракова прогресія пов'язана із дестабілізацією молекулярних зв'язків між ДНК та метало-зв'язуючими внутрішньоядерними протеїнами, що проявляється експресією онкогенів. Лужноземельні та лужні метали є регуляторами ключових ферментативних процесів в організмі [8]. Відомо, що група бісфосфонатів блокує синтез білку на стадії ініціації [4]. Звідси витікає припущення, що складові компоненти засобу, що заявляється, можуть блокувати процеси дисоціації в хроматині на стадії ініціації неопластичної трансформації клітин та синтез онкоглобулінів. Це може забезпечуватись завдяки наявності іонів лужноземельних /лужних металів в молекулі комплексонату. Спосіб одержання засобу. Для одержання комплексної сполуки 1, яка в силу сукупності якості його окремих складових частин може проявляти протипухлинні властивості, здійснюють шляхом термоактивації перенасичиного розчину альдонату лужноземельного / лужного металу та бісфосфонової кислоти протягом 24-72 годин під тиском 13ат. Отриманий розчин піддають охолодженню до одержання сухої речовини. Винахід пояснюється прикладами конкретного виконання. Приклад 1 В реактор вносять 1г/екв бісфосфонової кислоти і додають 1г/екв альдонату лужного металу, роблять 1н розчин суміші на дистильованій воді. Розчин залишають при 20°С на 24 год. до просвітління. Взаємодію вказаних компонентів проводять при температурі 35-40°С та при тиску 1атм. Далі випарюють рідину на водяній бані до сухої речовини. Результати мас-спектрального аналізу отриманої речовини: Знайдено, % С - 22,7; 22,9; О - 49,1; 49,5; Н - 3,4; 3,6; R - 11,5; 11,7; Р - 14,6; 14,8; 13367 4 За хімічною формулою, %: Н - 3,5; R - 12,7; С - 22,7. Р - 14,7; O - 49,5; ІЧ-спектр, КВr, см-1; 1820-1620 (C=0); 2965, 2920 (СН2); 1390 (СН2); 1176, 1165 (Р-O); 1090, 1053 ( Р-O). Дані мас-спектрального, хімічного аналізів та ІЧ-спектру підтверджують теоретичні розрахунки структурної формули сполуки нового класу комплексонатів, а саме дигідрату альдобісфосфонату лужного металу формули: Сполука є білою дрібнокристалічною речовиною у вигляді порошку соленого смаку, яка добре розчиняється у воді, практично не розчинною в органічних розчинниках, мало гігроскопічною, при довгостроковому збереженні не змінює колір. Параметри гострої токсичності вивчені на білих нелінійних мишах. Отриману речовину одноразово вводили мишам внутрішньочеревним шляхом. Результати враховували в альтернативній формі на 14 добу після затравлення. Середньо смертельна доза (LD50) альдофорсу дорівнювала 300мг/кг. Вивчення протипухлинної активності альдофорсу провадилося на моделі раку легень у тварин в експерименті та у людей - волонтерів, хворих на різні види раку. Приклад 2 Визначення дози протипухлинного засобу альдофорс для лікування раку проводили в експерименті на мишах. Спочатку визначали вірогідність токсичних прояв дії засобу на 100 нелінійних мишах шляхом одноразового внутрішньочеревного введення засобу в дозах від 10 до 600мг/кг маси тварин. Встановлено, що LD50 цього засобу дорівнює 300мг/кг маси мишей. Морфологічні дослідження показали, що перші прояви токсичної дії засобу визначалися при дозі засобу 250мг/кг маси миші (початкові дистрофічні зміни в деяких паренхіматозних органах: у печінці, нирках). Терапевтичну дозу визначали на експериментальних моделях карциноми Л'юic, яка метастазує в печінку, і меланоми В-16. Для експериментів були використані 200 мишей лінії C57BL з вищевказаними моделями. Перші прояви ефекту були визначені при дозі засобу 70мг/кг (показники ваги та об'єму метастазів в середньому гальмувались на 50%). При дозі засобу 100-200мг/кг ці показники зростали до 75%-80%. При підвищенні терапевтичної дози засобу альдофорс в деяких випадках виникали первинні ознаки токсичної дії у вигляді змін структури паренхіматозних органів. Доза засобу 100-150мг/кг визначена середньотерапевтичною. Курс лікування волонтерів - онкохворих у III-IV стадії з метастазами у лімфатичні вузли та внутрішні органи провадили шляхом 10 разових внутрішньовенних введень 15% водного розчину протипухлинного засобу альдофосу через кожні 48год в дозі 100-150мг/кг. Вказаний алгоритм був обумовлений особливостями дії засобу на пухлини, отриманими в експериментах на культурі тканин пухлини і на моделях раку лінійних тварин. Ефек 5 13367 тивність лікування оцінювали шляхом проведення онкотестування в динаміці кожні 3-4 тижні по закінченню курсу. Стійка ремісія пухлинного росту, як правило, визначалась після проведення 2-4 курсів лікування альдофорсом. Внаслідок апробації альдофорсу на групі 30 добровольців, в тому числі у хворих на недрібноклітинний рак легень, рак молочної залози та рак печінки був встановлений його знеболюючий ефект, антигістамінна та протизапальна дія. Хворі одержали по 3 курси внутришньовенних введень глюкофорсу протягом 3-х - 5-х міс з наступним моніторингом онкотестування по слині [8, 9] кожні 4 тижня. У 80% хворих спостерігалась стійка ремісія онкопроцесу, у 18% - часткова регресія, у 2% повторна регресія. Токсичної дії засобу альдофорс під час лікування ні в одному випадку не спостерігалося (ні нудоти, ні блювоти, ні випадіння волосся, зубів, ні головної болі, ні змін формули крові). Протипухлинна та антиметастатична дія засобу альдофорсу як в експерименті, так і в клініці у хворих на недрібноклітинний рак легень виявилась набагато сильнішою, ніж дія відомих хіміотерапевтичних препаратів. Відомо, що на теперішній час недрібноклітинний рак легень майже не піддається хіміотерапії. Курс лікування злоякісних пухлин залежить від багатьох причин, в тому числі від виду пухлини, тяжкості захворювання, віку, супутніх захворювань та ін. Корисна модель пояснюється прикладами конкретного виконання. Приклад 5 Хвора Г-ец, 78 p. Діагноз - недрібноклітинний рак правої легені з метастазами в хребет, в ребра, в печінку, III-IV ст. Історія хвороби №185. Були різноманітні скарги, хвора не вставала з ліжка. Після 4 введень 15% розчину альдофорсу в дозі 150мг/кг пацієнтка самостійно встала з ліжка. Через 3 курси лікування при рентгенологічному дослідженні тіні раку легень не виявлено. Метастази у хребці значно зменшені в об'ємі, склерозовані та зарубцьовані. Приклад 6 Хвора М-ец, 50 p. Стан після мамектомії з приводу аденокарциноми молочної залози III-IV ст. Пройшла декілька курсів звичайної хіміотерапії цисплатином. Метастазування раку молочної залози в регіонарні лімфатичні вузли. Скаржилася на болі в місцях метастазування, облисіння, нудоту, та ін. Після 5 введень альдофорсу нудота та болі в області молочної залози зникли, лімфатичні вузли значно зменшились у об'ємі та порозм'якшувалися. Натепер у пацієнтки протягом 3-х років після всього одного курсу лікування альдофорсом ремісія А. Приклад 7 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 Хворий М-ла, 45 p. Діагноз - аденокарцинома печінки, ІІІ-IV ст. з метастазами в стегно. Прийняв 3 курси лікування 15% розчином альдофорсу в дозі 150мг/кг, починаючи з 10.02.04. Стан покращався. На УЗД печінки пухлина не визначена. При онкотестуванні слини через 30 діб після останнього введення препарату реакція від'ємна. Ремісія А. Оцінка загального стану до та після лікування за критеріями ВОЗ була 4-2. Таким чином, при аналітичному порівнянні антипроліферативних (протипухлинних) можливостей запропонованого та відомому засобів встановлено: у альдофорса антиметастатична та протипухлинна дія відносно ракових клітин майже у три рази ефективніша. В цілому, альдофорс в клінічних дослідженнях виявив значну протипухлинну і протиметастазну дію, знеболюючий, антигістамінний та протизапальний ефект. Технологія його виготовлення в зв'язку з використанням синтезованої речовини з хімічно детермінованою молекулярною формулою проста. Виражена припухлинна дія альдофорсу була показана в клінікоекспериментальних дослідженнях. Висока протипухлинна і антиметастатична активність альдофорсу визначена при лікуванні добровольців - хворих на рак з III-IV ст. з метастазами, яким було відмовлено у проведенні хіміотерапії, або радіотераепії в державних лікувальних закладах. Вважаємо, що протипухлинний засіб альдофорс має велике майбутнє. Джерела інформації: 1. Березов Т.Г., Коровин Б.Ф. Биологическая химия. - Москва: Медицина. 1990. - 543с. 2. Противоопухолевая химиотерапия. Справочник под ред. Н.И. Переводчиковой. - Москва: Медицина, 1996. - 222 с. 3. Новый представитель группы бисфосфонатов (доклинические исследования) Кудрявцева Г.И., Шарикина Н.И., Кацаруба Т.А. и др. // Онкология. - Т.6, №.3. - С.193-198. 4. Пат. №40714 UA, МПК7 А61КЗ 1/327. 5. Суслов Е.И., Подгаевская Т.П., та співавт. Роль ДНК-протеин-Са2+-комплексов в канцерогенезе. Методы их определения для ранней диагностики злокачественных опухолей легких // Журн. АМН України. - 1997. - Т. 3, №2. -С.282-290. 6. Суслов Е.И., Подгаевская Т.П. Новая концепция канцерогенеза и перспективы лечения рака // Укр. биохим. журн. - 2000. - N 4. - С. 566. 7. Суслов C.I., Підгаєвська Т.П. Гістонові і негістонові ядерні білки клітин злоякісних пухлин основа онкотестування // Журн. АМН України. 2003. - №2. - С. 210-215. 8. Чекман И.С. Горчакова Н. А.. Магний в медицине. - Кишинев: Штинце, 1992. - С. 101. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601