Спосіб діагностики психосоматичних порушень на фоні професійних захворювань

Спосіб діагностики психосоматичних порушень на фоні професійних захворювань шляхом визначення психосоматичних симптомів та психо соматичних порушень, який відрізняється тим, що у хворого визначають перед та після психофізіологічного експерименту з уявленням психотравмуючої ситуації α-ритм (α1, α2) шкіряний потенціал (ШП1, ШП2) та частоту серцевих скорочень Корисна модель відноситься до медицини, а саме до неврології і може бути використаний для диференціальної діагностики психосоматичних порушень та психосоматичних симптомів при органічних порушеннях. Відомий спосіб діагностики психосоматичних порушень, який базується на невідповідності скарг працівника та результатів клінічних показників [Марютина Т.М, Ермолаев О.Ю. Проблемы определения функциональных состояний // Введение в психофизиологию. -М.: Изд-во «Флинтам, 2001.С.73-85.]. Однак цей спосіб не враховує різницю між психосоматичними симптомами при органічних порушеннях і психосоматичними порушеннями як такими. Крім того, відсутні кількісні критерії діагностики цих порушень. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб діагностики психосоматичних порушень на фоні професійних захворювань, який дозволив би проводити диференціальну діагностику між психосоматичними порушеннями та психосоматичними симптомами при органічних порушеннях стану здоров'я, що забезпечить здійснення адекватної терапії, підвищення її ефективності та зменшення економічних затрат. Психосоматична реакція на психотравмуючу ситуацію і на соматичне пошкодження суттєво відрізняються, оскільки мають різні джерела походження. Поставлена задача досягається тим, що для діагностики психосоматичних порушень на фоні професійних захворювань запропонованим способом у працівника вимірюють показники -ритму ( 1, 2) шкіряного потетціялу (ШП1, ШП2) та частоти серцевих скорочень (ЧСС1, ЧСС2) перед та після психофізіологічного екстюрріменту з уявленням психотравмуючої ситуації, порівнюють їх і при (ЧСС1, ЧСС2), порівнюють їх і при α2 α1/ 2 , (13) 14080 (11) UA собою на коефіцієнт 2 , а ЧСС - з достовірністю більше 90%. Спосіб здійснюється таким чином. При обстеженні працівника з підозрою на професійне захворювання проводять психофізичний експеримент в ізольованій від світла та шуму кімнаті Спочатку на 9-ти канальному енцефалографі “Біоскрипт” або іншому аналогічному визначають амплітуду 1-ритму (мкВ), шкіряний потенціал ШП1 (мВ), за допомогою цього ж поліграфа або звичайного підсилювача постійного струму з вхідним опором не менше 1МОм і дрейфом нуля при зануренні пари електродів в фізіологічний розчин не більше 30 мкВ/годину частоту серцевих скорочень (ЧСС1). Потім проводять візуалізацію (дають (19) 2 1 / 2 , ШП 2 ШП1 2 , а ЧСС2-ЧСС1 16 діагностують “психосоматичне порушенням”. Вибрані показники є найбільш чутливими, суттєвими: і достатніми для діагностики психосоматичних порушень. При цьому суттєвою є різниця коли електромагнітні показники відрізняються між U Шп 2 ШП1 2 , а (ЧСС2-ЧСС1)≥16 діагностують наявність психосоматичного порушення. 3 завдання: пригадайте, уявіть, відчуйте, що ви відчули, коли вперше у вас виникло серцебиття, головний біль і т. ін. - тобто ведучі симптоми при даному захворюванні) психотравмуючої ситуації і знову визначають ШП2, ЧСС2. При 2, 2 1 / 2 , ШП 2 ШП1 2 , а (ЧСС2-ЧСС1) 16 у хворого діагностують “психосоматичне порушення», при всіх інших значеннях співвідношення показників у хворого мають місце органічні порушення. Спосіб пояснюється такими прикладами. Приклад 1 Хворий Ш-ов, 49 років, прохідник, стаж роботи 14 років. знаходиться на диспансерному обліку у невропатолога на привід поліневралгії. На момент дослідження проходив обстеження на наявність вібраційної хвороби. Скарги на біль в ділянці серця, на підвищене серцебиття, відчуття нехватки повітря, відчуття страву, слабкість підвищену втомлюваність, порушення нічного сну, періодичний головний біль. В анамнезі два роки тому при спускі в шахту з'явився біль в ділянці серця, серцебиття, запаморочення у голові, під час нападу з’явився страх смерті. Після цього напади повторювались стереотипно в замкнутому просторі (шахтній кліті, в трансторті т.ін.) і не купірувались нітрогліцерином. Обстежувався у кардіолога - поставлений діагноз ІХС, стенокардія. Об’єктивно емоційно лабільний, помисливий, фіксований на своїх відчуттях, підвищена тривожність, нічний сон з частими пробудженнями, АД 140/80 справа і 125/80 зліва. Легка гіпалгезія на руках по полі невротичному типу до рівня плечей, кисті, злегка пастозні, ціанотичні. Холодова проба негативна. При альгізиметрії підвищення больового порогу до 0,9 мм. Електротермія шкіри: справа тил кисті 27,8 С, передпліччя 30 С. Кистьова динамометрія: справа 54кг, зліва 44кг. На PEГ - церебральна ангіодистонія. ЕКГ – норма. ЕЕГ - домінує добре виявлений, правильно розподілений симетричний - ритм, -індекс 86%. Відмічається підвишення значення 1 і 8 шкали опитувальника Miнімульт (по 76 балів), а також підвищення рівня тривожності за шкалою Спілберга до 52 балів, що розцінено як наявність соматизованої тривоги на фоні іпохондричної фіксації. Для підтвердження психогенного характеру серцевих нападів був проведений психофізіологічний експеримент. До проведення екперименту на поліграфі "Біоскрипт" зафіксовані слідуючі значення показника -ритму ( 1 = 28,8 мкВ) шкіряного потенціалу (ШП1=36,1 1мВ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС1=75,5). Після візуалізації обставин появи серцевої болі ці показники прийняли слідуючи значення: показник -ритму ( 2=18,7мкВ), шкіряного потенціалу (ШП2=61,3мВ) та частоти серцевих скорочень (ЧСС2=96,7). Перевірка за критеріями показала, що ЧСС1-ЧСС216 32 24) і це суперечить критеріям визначення психосоматичних порушень. Висновок: оскільки критеріальні умови не виконуються, то відсутність психосоматичного порушення і данний синдром віднесено до звичайних проявів нейросенсорної приглухуватості. Остановочний діагноз – нейросенсорна приглуховатість першого ступеня, вегетативно – судина дистонія. Запропонований спосіб заснований на дослідженнях 134 робітників у віці 25-49 років із стажем роботи 5-20 років. Ці робітники мали професійний зяхворюрання: у 84 із них діагностовано психосоматичні порушення. Практичне використання запропонованого способу буде сприяти підвищенню ефективності терапії при професійних захворюваннях на 23%. 5 Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 14080 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601