Спосіб визначення ниркового гомеостазу

Спосіб визначення ниркового гомеостазу (НГ) шляхом дослідження сечі з використанням лазерної кореляційної спектроскопії (ЛКС), який відріз 3 алергоподібні, катаболітичні, аутоімунні, дистрофічні та змішані - алергічно-інтоксикаційні, аутоімунно-інтоксикаційні та алергічно-дистрофічні. Даний спосіб вірогідний, швидкий, однак має певні недоліки, які пов'язані із недостатньо повним аналізом місцевого гомеостазу. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалення способу визначення ниркового гомеостазу (НГ) при вимірі параметрів ЛКС нативної сечі та сечі після осадження протеїнів. Застосування цього способу значно об'єктивізує та підвищує швидкість визначення НГ, що дозволяє використовувати його як прогностичний критерій перебігу процесів у нирках. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі визначення НГ шляхом дослідження сечі з використанням ЛКС, згідно корисної моделі, проводять ЛКС-дослідження сечі до та після осадження протеїнів Тамма-Харсвелла та інших, що досягається використанням 0,58 Μ (молярного) розчину NaCl, після чого проводять оцінку отриманих спектрів світлорозсіювання у прикладній програмі класифікації, з використанням якої визначають спрямованість зрушень у сечі, гідролітичну або синтетичну та за оцінкою змін спрямованості зрушень у спектрі до та після осадження визначають НГ. Спосіб здійснюється наступним чином. У ранішні години, після сну натще здійснюють забір дослідного матеріалу (2 мл сечі). Після препаративної підготовки матеріал розділяється на дві порції (по 1мл), після чого проводять ЛКСвимірювання першої порції матеріалу, результатом якого є спектр світлорозсіювання нативної сечі, у якого при аналізі у прикладній програмі визначають розподіл частинок за дискретними зонами. До 0,9мл другої порції додають 0,1мл 0,58Μ (молярного) розчину NaCl, витримують при кімнатній температурі 15хв. та центрифугують, після чого надосадову рідину досліджують з використанням ЛКС. Надалі отримані спектри аналізують у прикладній програмі, встановлюючи розподіл внесків частинок за дискретними зонами. У подальшому проводять аналіз отриманих результатів за наступною схемою: Порівнюють початковий та кінцевий розподіли частинок за дискретними зонами, враховуючи перерозподіл частинок за дискретними зонами після осадження наступним чином: - якщо після додавання NaCl перерозподілу частинок не відбувається, то варіант враховуються як “норма” або 0-варіант, який свідчить про відсутність уропротеїнів у сечі; - якщо після додавання NaCl відзначається зчезання низькомолекулярних фракцій у сечі, то даний варіант визначається як (-), що свідчить про превалювання дегенеративно-дистрофічних процесів у паренхімі нирок; - якщо після додавання NaCl відзначається зчезання високомолекулярних фракцій варіант визначається як (+), що свідчить про наявність у сечі уропротеїнів Тамма-Харсвелла, які характеризують процес каменеутворення у нирках. Таким чином, на підставі дослідження ЛКспектрів сечі до та після додавання NaCl можливо 14177 4 встановлювати наступні варіанти ниркового гомеостазу: 1. варіант “норми”; 2. схильність до патологічних процесів у паренхімі нирок. 3. схильність до каменеутворення, які характеризують НГ організму. Кожний із визначених варіантів НГ вимагає відповідних подальших заходів диференціації, окрім варіанту “норма”. Так, при (-)-варіанті існує необхідність подальшого діагностичного пошуку на предмет виявлення ураження паренхіми нирок: УЗД, ЯМР, радіоізотопне дослідження, традиційні біохімічні та імунологічні методи дослідження ниркового гомеостазу тощо; при (+)-варіанті існує необхідність подальшого діагностичного пошуку на предмет виявлення каменів у нирках тощо. Під наглядом знаходились 427 практично здорових осіб та 264 особи, з різними захворюваннями на етапі відновного лікування, у яких проводилось дослідження сечі з використанням ЛКС та подальшим визначенням НГ. При дослідженні осіб, які на підставі ЛКС дослідження були віднесені до груп “норма”, “схильність до ураження паренхіми нирок”, “схильність до каменеутворення” з використанням традиційних методів дослідження ниркового гомеостазу, нами були отримані результати, які підтверджували високу інформативність застосованої методики для визначення НГ. Приклади конкретного виконання способу. Приклад 1 Досліджуваний Г., 27 років, практично здоровий, знаходився на відновлювальному лікуванні. При дослідженні сечі з використанням методу ЛКС встановлені наступні варіанти світлорозсіювання сечі до та після осадження протеїнів: до осадження - внесок частинок І дискретної зони - 15%; II 37%; III - 21%; IV - 13%; V - 14%; після осадження І - 37%; II -42%; III - 11%; IV - 10%; V - 0%. Такий варіант перерозподілу частинок свідчив про наявність протеїнів Тамма-Харсвелла та схильності до каменеутворення. З використанням традиційних методів дослідження (загального аналізу сечі, мікроскопії осаду, УЗД нирок) було встановлено наступне: у загальному аналізі сечі - без змін, при мікроскопії осаду кристали уратів, при УЗД - значна кількість піску у обох нирках. Тобто на підставі проведеного дослідження вірогідних змін, які б свідчили про загрозу каменеутворення встановлено не було, хоча наявність кристалів уратів та піску у нирках може це передбачати. Дане дослідження дозволило встановити, що чутливість методики ЛКС-сечі вища та може за станом ниркового гомеостазу застосовуватись для прогнозування розвитку сечокам'яної хвороби. Приклад 2. Досліджуваний К., 34 років, знаходився на відновлювальному лікуванні з приводу перенесеного гострого гломерулонефріту. При дослідженні сечі з використанням методу ЛКС встановлені наступні варіанти світлорозсіювання сечі до та після осадження протеїнів: до осадження - внесок частинок І дискретної зони - 15%; II - 37%; III - 21%; IV - 13%; V - 14%; після осадження - І - 0%; II - 12%; III - 31%; 5 14177 IV - 20%; V - 37%. Такий варіант перерозподілу частинок свідчив про схильність до дегенеративно-дистрофічних процесів у паренхімі нирок. З використанням традиційних методів дослідження (загального аналізу сечі, проби Зимницького, аналізу сечі за Нечипоренком, мікроскопії осаду, УЗД нирок) було встановлено наступне: у загальному аналізі сечі – наявність еритроцитів (до 10 у п/з), при пробі Зимницького - денний та нічний діурез в межах норми, питома вага сечі варіює від 1007 до 1026, при УЗД - незначні зміни у паренхімі нирок. Тобто на підставі проведеного дослідження слід вважати, що у нирках відбувається залишковий запальний процес. Дослідження з використанням ЛКС, у експресному режимі дозволило встановити, що зміни, які відбуваються у гомеостазі нирок передбачають наявність процесів, що свідчать про ураження паренхіми нирок. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 6 Таким чином, заявлений метод дозволить у експресному режимі проведення досліджень, об'єктивно визначати нирковий гомеостаз, що сприятиме ранньому (донозологічному) виявленню змін у нирках та диференціації алгоритму наступних дій: проведенню профілактичних заходів, спрямованих на нормалізацію харчування та водносольового режиму та додаткових досліджень системи ниркового гомеостазу з використанням традиційних методів. Джерела інформації 1. Медицинские лабораторные технологии: Справочник/Под ред. А.И. Карпищенко. - СПб.: Интермедика, 1999. - 656с. 2. Патент України 50050А, МПК А61В5/20. Опубл. 15.10.2002 Бюл. №10/2002. 3. Патент України 42248А, МПК А61В5/02, А61В5/08, G01N33/487. Опубл. 15.10.2001 Бюл. №9/2001. – найближчий аналог. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601