Спосіб визначення чутливості мікрофлори до антибактеріальних препаратів

Спосіб визначення чутливості мікрофлори до антибактеріальних препаратів, що включає приго 3 ведення аналізу, спростити його здійснення і зменшити трудомісткість. При цьому для оцінки результатів дослідження використовуються відомі явища: властивість мікроорганізмів в процесі життєдіяльності виробляти ферменти дегідрази (дегідрогенази), які мають здатність переносити протони водню з одних сполучень на інші, в наслідок чого відбувається відновлення останніх. У відновленій формі вони визначаються по забарвленню середовища або після додання відповідного реактиву. Поставлена задача вирішується тим, що в способі експрес-визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів, який включає приготування проб культури та обробку їх реактивами, одержану культуру розводять середовищем до отримання реакції на нітріти, після чого добавляють диски з досліджуваними антибіотиками. Потім проводять інкубацію в термостаті при температурі 37°С, через 3-5 годин додають реактив Грісса на кінчику пінцета і через 5 хвилин реєструють результати. Спосіб здійснюють таким чином. Досліджуваний матеріал (виділення рани або ексудат) беруть стерильним ватним тампоном і помішують у флакон з м'ясопептонним бульйоном та відмивають його протягом 20хв. за допомогою пристрою, який струшує біологічні рідини. Потім добавляють азотнокисний калій з такого розрахунку, щоб кінцева концентрація його дорівнювала 0,1%. Цю суміш розливають по 2мл в кожну пробірку (по кількості досліджуваних антибіотиків), куди добавляють по 2 стандартних диски з антибіотиками. Одночасно готують контрольні проби: засіяний бульйон з нітратом калію без антибіотика та засіяний бульйон без нітрату. Всі пробірки розмішують в термостаті при температурі 37°С. Через кожну годину: з контролю беруть проби та визначають в них присутність нітритів. При отриманні позитивної реакції - добавляють в пробірку з дисками антибіотиків на кінчику пінцета сухий індикатор Грісса і через 5 хвилин реєструють результати. Таким дослідженням встановлюють мінімальний строк для обліку результату, який залежить від ступеню обсіменіння мікробами. При незмінному кольорі проби мікрофлора вважається чутливою до антибактеріальних препаратів. Зміна забарвлення проби в рожевомалиновий колір свідчить про нечутливість (присутність нітратів) препаратів. Можливості пропонованого способу експресвизначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів дозволяють отримувати результати вже на першу добу, що дає змогу відразу призначати хворим спрямовану антибактеріальну терапію. Приклад 1. Хворий Б., 76 років, потрапив до стаціонару 01.05.2003р. зі скаргами на слабість, підвищення температури тіла до 38,2°С, біль та набряк в області правої лопатки. Вважає себе хворим протягом 6 діб, за медичною допомогою не звертався. Хворіє цукровим діабетом біля ніж 10 років, приймає манініл, який призначив ендокринолог. Об'єктивно: стан ближчий до тяжкого. В обла 14141 4 сті правої лопатки інфільтрат 8х7см з набряком, різко болючий при пальпації; з множинними некротичними стрижнями в центрі. Діагноз: карбункул спини. Цукровий діабет, важкий перебіг, стадія декомпенсації. 01.05.2003р. операція - висічення карбункулу. Хворому призначено простий інсулін 4 рази на добу, дезінтоксикаційна терапія, антибіотики: цефазолін по 1г 4 рази на добу та гентаміцин по 0.08 тричі на добу. 03.05.2005р. - самопочуття хворого дещо краще. Зберігається температура тіла близько 38°С. Рана з гнійним виділенням у великій кількості, зберігається її інфільтрація. При проведенні чутливості мікрофлори рани за зазначеним експрес-методом встановлено: досліджуємий збудник виявився нечутливим до цілого ряду антибіотиків, в тому числі і до призначених хворому. Чутливість встановлено до фторхінолонів, карбапенемів, цефалоспоринів III-IV генерації, аміноглікозидів III покоління. Антибактеріальну терапію змінено, згідно на вказані препарати (цефріаксон по 1,0х2 рази, офлоксацин 0,4х2 рази), що сприятливо позначилося на подальшому перебігу післяопераційного періоду: температура тіла знизилася до субфібрильних цифр, змінилася кількість і характер виділень. Рана загоїлась вторинним натягом, хворий у задовільному стані виписаний на 16 добу для амбулаторного лікування у хірурга та ендокринолога. У даному випадку експрес-визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків дозволило перевести хворого на раціональну антибактеріальну терапію та запобігти побічних гнійних ускладнень. Приклад 2. Хворий Ч., 42 років, переведений до стаціонару з районної лікарні, де протягом місяця лікувався з приводу гнійно-некротичних ускладнень синдрому діабетичної стопи справа. Був оперований тричі: розтин флегмони стопи, нефректомія (двічі). Рановий нагнійний процес прийняв затяжний характер, без тенденції до загоєння. Антибактеріальна терапія лінкоміціном, цефтріаксоном та локальні фізіотерапевтичні види лікування клінічного ефекту не мали. Після проведення експрес-визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків встановлено нечутливість останніх до застосовуваних препаратів. Виявлено чутливість мікрофлори хворого до аміноглікозидів II-III покоління, фторхінолонів II-IV генерації, карбапенемів. Призначено амінацин двічі на добу в сполучені з метронідазолом, що в подальшому ході лікування дало позитивний результат. Загоєння рани було тривале, але без подальших ускладнень. У задовільному стані на 36 добу виписаний на амбулаторне лікування під нагляд хірурга та ендокринолога. У даному випадку раціональна зміна антибактеріальної терапії дозволила зупинити прогресування гнійно-некротичного процесу, уникнути повторних оперативних втручань. Таким чином, позитивний ефект пропонованого способу експрес-визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів за нітрітним тестом полягає в простоті проведення дослідження, його рандомінізації з класичним методом. Визначення чутливості мікроорганізмів за 5 14141 пропонованим способом дає змогу своєчасно призначати спрямовану антибактеріальну терапію чи раціонально змінити її не чекаючи ідентифікації Комп’ютерна верстка А. Крулевський 6 виду мікробного збудника, що розширює можливості його клінічного застосування. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601