Спосіб хірургічного лікування пошкодження тонкої кишки

Спосіб хірургічного лікування пошкодження тонкої кишки шляхом формування єюностоми та міжкишкового співвусття, який відрізняється тим, що співвустя виводять позаочеревинно. (19) (21) u200601098 (22) 06.02.2006 (24) 15.09.2006 (46) 15.09.2006, Бюл. № 9, 2006 р. (72) Пішак Василь Павлович, Польовий Віктор Павлович, Бойко Валерій Володимирович, Магаляс 3 місці розриву при пошкодженні стінки кишки [Дуденко Г.И., Петренко Г.Д.., Михалем Κ.Α., Дуденко В.Г. Экстренная лапароскопия в неотложной хирургии. - Киев: Здоров'я, 1991. - 176 с.]. Лікування Після проведення предопераційної підготовки впродовж 2-х годин хворий має бути оперований. Найбільш оптимальний доступ середньосерединна лапаротомія. Порядок проведення ревізії органів черевної порожнини змінюється в залежності від інтраопераційної операції. У тих випадках, коли в черевній порожнині знаходять велику кількість крові - в першу чергу оглядають потенційно можливі джерела кровоточі - печінку, селезінку, потім брижу тонкої кишки. При розривах тонкої кишки в черевній порожнині виявляють кишковий вміст у вигляді мутної рідини з характерним запахом. Орієнтири для пошуку пошкодження: нашарування фібрину, гематоми брижі та запальний набряк тонкої кишки. Після обмеження ділянки пошкодження марлевими серветками та кишковими лещатами (жомами) проводять подальшу ревізію з метою встановлення повного об'єму пошкодження. Вибір об'єму операції та послідовність оперативної тактики залежить від характеру пошкоджень та стану хворих. Загальні принципи хірургічної тактики після виявлення ушкоджень полягають в усуненні джерела кровотечі, відновлення нормальної прохідності кишки. Об'єм оперативного втручання має бути мінімальним, особливо у хворих з поєднаними та множинними ушкодженнями. Найбільш часто виконується ушивання розриву кишки (див. Фіг.3). Показаннями до зашивання розриву кишки є поодинокі розриви, величина яких не перевищує 1/2 діаметру тонкої кишки. Зашивання проводиться після обов'язкового висічення країв рани тонкої кишки дворядним швом у поперечному напрямку до осі кишки. При відривав тонкої кишки від брижі більше 4см множинних розривах, розташованих на близькій відстані (див. Фіг.4), пошкодження кишки з великими гематомами брижі, які порушують кровообіг та сумнівності її життєздатності, виконують резекцію тонкою кишки з накладанням анастомозу «бік у бік» або «кінець в кінець». У випадках масивних травм здухвинної кишки в умовах перитоніту як альтернативу кінцевої ілеостоми використовують накладання Т-подібного ілеотрансверзо- або ілеоасцендоанастомозу з декомпресією тонкої кишки через кінцеву ілеостому. Для профілактики післяопераційних ускладнень велике значення має інтубація кишки зондом Еббота-Міллера. Показання до інтубаціїї тонкої кишки при її закритих пошкодженнях: накладання анастомозів та ушивання розривів тонкої кишки в умовах перитоніту; наявність внутрішньобрижових та заочеревинних гематом; поєднане пошкодження органів заочеревинного простору, печінки, селезінки, з утворенням заочеревинних гематом та масивної кровотечі в чере 17025 4 вну порожнину; необхідність виконання програмованих ревізій та санації черевної порожнини. Операцію закінчують санацією та дренування черевної порожнини [Майсренко H.A., Курыгин Л.А. Моторно-эвакуаторные растройства тонкой кишки. - Весник хирургии им. И.И. Грекова. - Т. 157. - №5, 1998. - С.23-28]. Суть способу хірургічного пошкодження тонкої кишки полягає в тому, що формується єюностома та міжкишкове співвусття, яке виводиться позаочеревинно. Задача корисної моделі - розробити спосіб хірургічного лікування хворих на пошкодження тонкої кишки. Поставлена задача досягається тим, що спосіб хірургічного лікування хворих на пошкодження тонкої кишки полягає у формування єюностоми та міжкишкового співвусття, який відрізняється тим, що його виводять позаочеревинно. Технічне рішення: спосіб хірургічного лікування хворих на пошкодження тонкої кишки полягає у формуванні єюностоми та міжкишкового співвусття. Можливість виконати операцію при травмі тонкої кишки залежить від оперативного доступу. Основним доступом є верхньо-серединна лапаротомія. Суть даного способу заключається в тому, що спосіб хірургічного лікування хворих на пошкодження тонкої кишки полягає у формуванні єюностоми та міжкишкового співвусття, яке виводиться позаочеревинно. Спосіб хірургічного лікування пошкодження тонкої кишки дозволяється використовувати в клінічних умовах при механічних ушкодженнях тонкої кишки. Відповідність критерію "суттєві відмінності" даного способу забезпечує те, що на відміну від відомих раніше способів травматичного поранення тонкої кишки виконується шляхом формування єюностоми та міжкишкового співвусття, який виводять позаочеревинно. Відповідність даної корисної моделі критерію "позитивний ефект" забезпечується результатами клінічних досліджень, які засвідчують ефективність хірургічного лікування пошкодження тонкої кишки та зменшенням ускладнень і дає максимальний позитивний ефект лікування - зменшенням ліжко днів. Література: 1. Дуденко Г.И., Петренко Г.Д.., Михалем Κ.Α., Дуденко В.Г. Экстренная лапароскопия в неотложной хирургии. - Киев: Здоров' я, 1991. - 176 с. 2. Майсренко H.A., Курыгин Л.А, Моторноэвакуаторные растройства тонкой кишки. - Весник хирургии им. И.И. Грекова. - Т. 157. - №5, 1998. С.23-28 3. Романенко A.E. Закрытые повреждения живота. - Киев: Здоров'я, 1985. - 208 с. 4. Савельев B.C. Руководство по неотложной хирургии органов брюшной полости. - М.: Медицина, 1986. - 186 с. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 17025 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601