Топка для спалювання деревини

1. Топка для спалювання деревини, яка містить камеру для згоряння палива та утворення генераторного газу з соплом для проходження газу в камеру його згоряння, дверцятами для завантаження палива і інжектори, камеру згоряння генераторного газу та повітряні канали, яка відрізняється тим, що дає можливість зробити процес спалювання деревини керованим, змінюючи час 3 димогарні труби, віддаючи тепло середовищу, яке обігрівається, а тільки потім потрапляють в витяжний канал. В верхню камеру, яка герметично закривається та в яку загружається паливо, повітря подається в невеликій кількості через інжектори, що розміщені під верхніми дверцятами, за допомогою електричного вентилятора. Газ, що утворюється в процесі тління, через сопло із вогнетривкого матеріалу потрапляє в нижню камеру. Для більш повного згоряння газу безпосередньо в сопло до нього підмішується вторинне повітря (від того ж нагнітаючого вентилятора). Вторинне повітря у взаємодії з деревним газом спалахує в камері згоряння, при цьому згоряють і тяжкі сполуки, і частинки сажі. Таким чином, не утворюються шкідливі продукти згоряння. Пристрій стає екологічно безпечним. Газоподібні продукти згоряння проходять по димогарним трубам та віддають тепло оточуючому середовищу, а тільки потім потрапляють в витяжний канал. Завдяки застосуванню димогарних труб в конструкції топки, коефіцієнт корисної дії пристрою збільшується приблизно до 85-90%. Застосування нагнітаючого електричного вентилятора дозволяє керувати процесом згоряння, збільшуючи чи зменшуючи потік повітря зміною частоти обертів вентилятора. Процес горіння стає керованим. На кресленні зображена топка, повздовжній розріз. Топка для спалювання деревини складається з корпусу 1 з дверцятами для завантаження палива 2, камери газоутворення 3, камери згоряння 4, сопла 5, електричного вентилятора 6, дверцят 18350 4 камери згоряння 7, повітряних каналів 8, інжекторів 9, димогарних каналів 10, заслонки 11, витяжного каналу 12. Топка працює таким чином: Паливо через дверцята 2 завантажують в камеру 3 на 90% від об’єму камери. Заслонка 11 при цьому відкрита. Розпалюють дрова і вентилятором 6 нагнітають повітря. Повітря проходить через сопло 5 та інжектори 9. Паливо дуже швидко розгоряється. Після розгоряння палива до жару, заслонку 11 щільно закривають. При високій температурі та нестачі кисню паливо починає тліти, виділяючи генераторні гази. В камері 3 утворюється надлишковий тиск. Генераторні гази проходять через сопло 5, змішуючись з порцією свіжого повітря, у камеру 4, де згоряють при температури близько 1200 С. При цьому виділяється багато тепла, яке проходить через димогарні труби 10, та потрапляє в витяжний канал 12. Попіл вибирають через дверцята 7 один раз на 5-7 днів. Змінюючи оберти електричного вентилятора 6, контролюється процес згоряння палива та температуру середовища, яке обігрівається. Отже, у запропонованій конструкції топки відбувається процес згоряння палива та генераторних газів при більш високій температурі і у повному обсязі, що позитивно впливає на навколишнє середовище та приносить значний економічний ефект. Джерело інформації: 1. Авторське свідоцтво СРСР №1163087, кл. F23В 1/12, 1985. 2. Патент №17695 (UA) 31.10.97. Бюл. №5. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 18350 6 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601