Спосіб відновлення артеріального кровотоку при відчленуванні довгих пальців кисті

Спосіб відновлення артеріального кровотоку при відчленуванні довгих пальців кисті, що включає мобілізацію та формування анастомозу пошкодженої власної пальцевої артерії з використан 3 тальну кукси, обробляють за загальними методиками [4]. Накладають вузлові шви (нейлон 9/0), перевіряють прохідність та спроможність анастомозу. Недоліками цього способу є: травмування здорового пальця, виключення власної пальцьової долонної артерії з кровотоку здорового пальця, неможливість використати дану методику при поєднаній травмі декількох пальців. Наслідком цього є збільшення незадовільних результатів лікування таких, як комбінована контрактура донорського пальця, неврит власного пальцьового нерву. Задачею корисної моделі, що заявляється, є зменшення післяопераційних ускладнень, таких як ішемічний некроз, після відновлення кровотоку відчленованих довгих пальців, десмогенна контрактура донорського пальця та невриту власного пальцьового нерву, запобігання повторного хірургічного втручання та зменшення тривалості лікування пацієнтів. Технічний результат корисної моделі полягає у застосуванні нового способу відновлення артеріального кровотоку відчленованих довгих пальців, шляхом мобілізації долонної п'ясткової артерії в міжп'ястковому проміжку до глибокої артеріальної дуги, перетинання та транспозиції на проксимальну фалангу з послідуючим формуванням анастомозу по типу "кінець в бік" при використанні мікрохірургічної техніки. Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є можливість значно покращити лікування пацієнтів з відчленуванням довгих пальців кисті, зменшення вірогідності розвитку артеріального тромбозу сформованого анастомозу, збільшення вірогідності приживлення реплантованого сегменту та запобігання травматизації здорових пальців. Цей спосіб лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі мікрохірургії. За літературними даними такого способу невідомо. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі відновлення артеріального кровотоку відчленованих довгих пальців кисті на рівні проксимальних фаланг, шляхом мобілізації та формування анастомозу пошкодженої власної пальцьової долонної артерії з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням операційного мікроскопу, згідно корисної моделі мобілізують долонну п'ясткову артерію до рівня глибокої артеріальної дуги, відсікають та виконують транспозицію з наступним формуванням анастомозу за типом «кінець в бік» з дистальною куксою власної пальцьової долонної артерії, відновлюють 1-2 вени на тильній поверхні пальця, накладають на шкіру рідкі шви, рихлу асептичну пов'язку та іммобілізують палець. Спосіб здійснюється наступним чином. Операцію виконують під загальною анестезією. " Виконують додатковий доступ на відчленованому сегменті, аналізують стан дистальних кінців пошкоджених пальцьових артерій, виявляють найбільш пригодну до анастомозування артерію. 19018 4 - Під джгутом на плечі проводять доступ по нейтральній лінії з переходом на долонну поверхню кисті, виділяють загально пальцьовий судиннонервовий пучок. - Виконують остеосинтез двома перехрестними шпицями. - Виконують шов ушкодженого сухожилка розгинача (поліамід 4/0). - Під оптичним збільшенням (5х), за допомогою мікрохірургічного інструментарію мобілізують загальнопальцьову долонну артерію до рівня поверхневої артеріальної дуги; мобілізують долонну п'ясткову артерію до рівня глибокої артеріальної дуги.. - Далі знімають джгут, відсікають долону п'ясткову артерію на рівні глибокої артеріальної дуги та виконують транспозицію артерії на проксимальну фалангу. - Формують судинний анастомоз власної пальцьової долонної артерії та долонної п'ясткової артерії за типом «кінець в бік» монофіламентною ниткою на атравматичній голці (нейлон 9/0). - На тильній поверхні реплантату відновлюють 1-2 вени за загальноприйнятою методикою (нейлон 9/0). - Роблять біполярний гемостаз, перевіряють кровообіг у реплантованому сегменті. - Шкіру зашивають рідкими швами. - Накладають рихлу асептичну пов'язку, з наступною іммобілізацією реплантованого пальця. Приклади клінічного застосування способу. Спостереження №1 Пацієнт Г., 1975 р. н., історія хвороби № 5370, поступив в клініку в ургентному порядку 09.08.2003 р., з діагнозом: повне травматичне відчленування 2-го пальця правої кисті на рівні проксимальної фаланги. Травму отримав при роботі з фуговальним станком. Виконана операція: ПХО рани, реплантація 2-го пальця правої кисті. Хід операції: Операцію виконували під загальною анестезією. Оцінювали стан власної пальцьової долонної артерії в ампутанті. Під плечовим джгутом виконували додатковий «5»-подібний розтин на долонній поверхні кисті, виділяли долонний судиннонервовий пучок; остеосинтез перелому виконували двома перехресними шпицями, виконували шов сухожилку розгинача пальця. Під оптичним збільшенням (5х), за допомогою мікрохірургічного інструментарію мобілізували загальну пальцьову артерію до рівня поверхневої дуги, мобілізували долонну п'ястковоу артерію до рівня глибокої артеріальної дуги; знімали джгут, відсікали та виконували транспозицію на проксимальну фалангу. Формували мікросудинний анастомоз власної пальцьової долонної артерії з долонною п'ястковою артерією за загальноприйнятими правилами за типом «кінець в бік» (нейлон 9/0). Відновлювали кровоток в 1-2-х тильних венах пальця (нейлон 9/0). Обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у сегменті. Накладали рідкі шви на шкіру. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування. Шви знімали на 16-й -18-й день. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Пацієнт 5 19018 повернулася до праці за своєю спеціальністю через 4-ри місяці. Спостереження №2 Пацієнт К., 1962 р. н., історія хвороби № 1427, поступив в клініку в ургентному порядку 05.05.2005 р. з діагнозом: повне травматичне відчленування блоку пальців 2-го, 3-го, 4-го, 5-го пальців лівої кисті на рівні голівок п'ястних кісток. Травму отримав при роботі з циркулярною пилкою. Виконана операція: ПХО ран, реплантація блоку 2-го, 3-го, 4го, 5-го пальців лівої кисті. Хід операції: операцію виконували під загальною анестезією. Оцінювали стан власних пальцьових долонних артерії в ампутанті. Під плечовим джгутом виконували додатковий «8»-подібний розтин на долонній поверхні кисті, виділяли долонні судинно-нервові пучки; остеосинтези переломів виконували двома перехресними шпицями, виконували шви сухожилків розгиначів пальців. Під оптичним збільшенням (5х), за допомогою мікрохірургічного інструментарію мобілізували загально пальцьові артерії до рівня поверхневої дуги, мобілізували долонні п'ясткові артерії до рівня глибокої артеріальної дуги, знімали джгут, відсікали та виконували транспозицію на проксимальну фалангу. Формували мікросудинний анастомоз власних пальцьових артерій 2-го,3-го пальців з долонними п'ястковими артеріями за загальноприйнятими правилами за типом «кінець в бік» (нейлон 9/0). Відновлювали кровоток в 1-2-х тильних венах пальця (нейлон 9/0). Обережно робили біполярний гемостаз, перевіряли кровообіг у сегменті. Накладали рідкі шви на шкіру. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування. Шви знімали на 16-й - 18-й день. Найближчий функціональний та косметичний результати розцінені як відмінні. Пацієнт повернулася до праці за своєю спеціальністю через 4-ри місяці. Спосіб, що заявляється апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії та хірургії кисті з 2004 по 2006 рік. За даним способом проліковано 11 пацієнтів з відчленуваннями довгих пальців кисті на рівні проксимальних фаланг. Всі операції виконувалися з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням операційного мікроскопа. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 6 слідуючи результати: відмінно - 80,0 %, добре 19,2 %, задовільно - 7,5 %, незадовільно-3,3%. При лікуванні пацієнтів за найближчим аналогом (прототипом) одержані такі результати: відмінні 60,0 %, добрі - 15,2 %, задовільні - 14,8 %, незадовільні -10,0 %. Як ми бачимо, інтегральні показники у пацієнтів, які лікувалися за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим прототипом. Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Ст'юдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з прототипом (р