Спосіб відновлення функції пальців кисті при ушкодженні глибокої гілки променевого нерва

Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії кисті, і призначений для відновлення функції розгинання пальців кисті при ушкодженні глибокої гілки променевого нерва (n. Interoseus posterior). У результаті ушкодження цього нерва відбувається параліч м'язів розгиначів пальців кисті, і настає нейрогенна деформація, при якій неможливе активне розгинання всіх пальців. Як аналог може служити спосіб відновлення активного розгинання пальців кисті [1] при якому використовують м'язи ліктьового і променевого згиначів кисті. Після відсічення сухожилків цих м'язів від місць прикріплення їх проводять у підшкірних каналах на тил передпліччя і на 3-5см проксимальніше retinaculum extensorum зшивають: а) сухожилок м'яза ліктьового згинача із сухожилками м'язів довгого і короткого розгиначів першого пальця, та довгого що відводить перший палець, б) сухожилок м'яза променевого згинача кисті із сухожилками м'язів розгиначів пальців і власних розгиначів другого і п'ятого пальців. Перед швом сухожилків розсікають 3, 4, 5-й кістково-фіброзні тильні канали і мобілізують сухожилки, що знаходяться в них. Однак зазначений спосіб має ряд недоліків. Складна траєкторія додатка зусилля веде в умовах великого холостого ходу й обмеженості переміщення м'язів до недостатності розгинання. Переміщені м'язи с антагоністами паралізованих, що збільшує період адаптації. Розкриття фіброзних каналів приводить до порушення ковзної функції сухожиль, до збільшення силових витрат при розгинанні. Використання двох згиначів кисті веде до нестабільності в променево-зап'ястковому суглобі. Як прототип може служити спосіб відновлення функції розгинання пальців кисті [2], при якому використовують м'язи довгого променевого розгинача і променевою згинача кисті. Після відсічення сухожилків цих м'язів в області променево-зап'ясткового суглоба роблять їхнє переміщення: довгого променевого розгинача на сухожилки м'яза розгинача пальців, а променевого згинача кисті на сухожилок довгого розгинача першого пальця, після чого роблять фіксацію короткого розгинача першого пальця до окістя променевої кісти (тенодез). Зазначений спосіб має ряд недоліків. Виконання тенодеза, тобто фіксації сухожилка короткого розгинача першого пальця до променевої метки, забезпечує стабілізацію 1-го пальця, однак обмежує його функцію згинання, тому що сухожилля має малу розтяжність. У нормі траєкторії руху сухожиль м'язів довгого і короткого розгиначів першого пальця, а також довгого що відводить перший палець визначені кістково-фіброзними каналами, у яких вони проходять, і напрямки цих траєкторій різні. У випадку прикріплення м'яза «мотора» тільки до одного з вищевказаних сухожиль першого пальця, приведе до випадання одного з виду рухів. Так у зазначеному вище способі прикріплення променевого згинача кисті до сухожилля довгого розгинача першого пальця відновлює гарне розгинання дистальної фаланги, а також його приведення до 2-й п'ясткової кісти, але відведення першого пальця і розгинання в п'ястковозап'ястковому суглобі значно обмежені. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу відновлення функції розгинання пальців кисті, у якому для цього використовують відсічений проксимальніше місця прикріплення сухожилок м'яза довгого розгинача кисті з наступним зшиванням із сухожилками м'яза розгинача 2, 3, 4, 5 пальців на 5-7см вище тильної зв'язки, і відсічений проксимальніше місця прикріплення сухожилок променевого згинача кисті з наступним зшиванням із сухожилком м'яза довгого розгинача першого пальця на 3-5см вище тильної зв'язки, після чого відсічений в області променево-зап'ясткового суглоба сухожилок довгого долонного м'яза переміщають під шкірою з долонної на тильну поверхню передпліччя і зшивають на 2-3см вище тильної зв'язки із сухожилками м'язів короткого розгинача першого пальця і довгого що відводить перший палець, у результаті чого максимально використовується корисний ресурс м'язів за рахунок більш короткої траєкторії додатка зусилля і малого холостого ходу, забезпечується близька до первинної амплітуда розгинання пальців, зменшується період адаптації переміщених м'язів тому що функція однієї з них є синергистом функції паралізованих м'язів, зберігається первинна ковзна функція сухожиль, забезпечується різний напрямок, і достатня амплітуда руху першого пальця за рахунок прикріплення до сухожиль першого пальця 2 незалежних м'язів, збереження одного зі згиначів кисті на первинному місці забезпечує стабільність у променевозап'ястковомусуглобі, все це дозволяє відновити розгинання пальців кисті максимально близьке у функціональному плані до неушкодженої кисті, відновити тонку диференційовану функцію кисті та скоротити терміни відновленого лікування. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб відновлення функції кисті при ушкодженні глибокої гілки променевого нерва включає відсічення проксимальніше місця прикріплення сухожилка м'яза довгого променевого розгинача кисті і зшивання його із сухожилками м'яза розгинача 2, 3, 4, 5 пальців, відсічення проксимальніше місця прикріплення сухожилка променевого згинача кисті, проведення його в сформованому підшкірному каналі на тил передпліччя і зшиванням із сухожилком м'яза довгого розгинача першого пальця, згідно винаходу відсікають сухожилок довгого долонного м'яза в області променево-зап'ясткового суглоба переміщують на тил передпліччя і зшивають із сухожилками м'язів довгого що відводить і короткого розгинача першого пальця на 23см проксимальніше тильної зв'язки. Таким чином, (окупність істотних ознак знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку зі технічним результатом, що досягається. Спосіб пояснений схемою представленої на фіг., де 1. м'яз довгого розгинача кисті; 2. м'яз променевого згинача кисті; 3. шов сухожилка м'яза довгого розгинача кисті із сухожилками м'яза розгинача 2, 3, 4, 5 пальців; 4. шов сухожилка м'яза променевого згинача кисті із сухожилком м'яза довгого розгинача першого пальця; 5. сухожилок м'яза довгого розгинача першого пальця; 6. сухожилок м'яза розгинача 2, 3, 4, 5 пальців; 7. довгий долонний м'яз; 8. шов сухожилка довгого долонного м'яза із сухожилками м'язів короткого розгинача першого пальця і довгого що відводить перший палець; 9. сухожилок довгого що відводить перший палець м'яза; 10. сухожилок м'яза короткого розгинача першого пальця; 11.тильна зв'язка. Спосіб здійснюють наступним шляхом. Відсікають проксимальніше місця прикріплення сухожилок м'яза довгого розгинача кисті (1), переміщують його в проекцію сухожилків м'яза розгинача 2, 3, 4, 5 пальців (6) і зшивають (3) з ними на 5-7см вище тильної зв'язки (11), потім відсікають проксимальніше місця прикріплення сухожилок м'яза променевого згинача кисті (2), переміщують на тил передпліччя і зшивають (4) із сухожилком м'яза довгого розгинача першого пальця (5) на 35см вище тильної зв'язки (11), потім відсікають в області променево-зап'ясткового суглоба сухожилок довгого долонного м'яза (7) переміщують на тил передпліччя і зшивають (8) із сухожилками м'язів короткого розгинача першого пальця (10) і довгого що відводить перший палець (9). Клінічний приклад. Хворий О., 30 років (історія хвороби №5142). Діагноз: Після травматичне ушкодження глибокої гілки променевого нерва на рівні верхньої третини правого передпліччя. Нейрогенна деформація правої кисті з відсутністю активного розгинання пальців. Функція кисті порушена у вираженому ступені. Хворий був прооперований за вищевикладеною методикою. З 14 дня початі пасивно-активні рухи пальців. З 21 дня знята гіпсова лонгета і початі в повному обсязі активні рухи. З 30 дня почате фізичне навантаження на праву кисть. Найближчі результати добрі, відновлена функція активного розгинання пальців кисті. Застосування пропонованого способу дозволяє одержати наступний позитивний ефект. Максимально використовується корисний ресурс м'язів за рахунок більш короткої траєкторії додатка зусилля і малого холостого ходу. Забезпечується близька до первинної амплітуда розгинання пальців. Зменшується період адаптації переміщених м'язів, тому що функція однієї з них є синергистом функції паралізованих м'язів. Зберігається первинна ковзна функція сухожиль, тому що не порушується цілісність фіброзних каналів. Функціональні можливості першого пальця збільшуються за рахунок того, що до сухожиль першого пальця прикріплюються 2 незалежні м'язи, що забезпечують різний напрямок переміщення і достатню амплітуду р уху першого пальця. Збереження одного зі згиначів кисті на первинному місці забезпечує стабільність у променевозап'ястковому суглобі, що дозволяє відновити розгинання пальців кисті близьке у функціональному плані до неушкодженої кисті. Відновлюється тонка диференційована функція кисті. Скорочуються терміни відновленого лікування. Спосіб застосується при стійкому ушкодженні глибокої гілки променевого нерва (n. Interoseus posterior). Джерела інформації: 1. И.А. Мовшович Оперативная ортопедия // М. «Медицина», 1983. - С.120-121. 2. Деклараційний патент України на винахід №2001128276, МПК 7 А61В17/56, Бюл. №9, 2002р., «Спосіб відновлення функції розгинання пальців кисті» (прототип).