Спосіб діагностики невропатії лицьового нерва

Спосіб діагностики невропатії лицьового нерва, що включає збір анамнезу та неврологічний огляд, який відрізняється тим, що при проведенні неврологічного огляду додатково виявляють, на 3 21053 на хворому боці піднімається догори та назовні. Повіки не заплющуються повністю, причому видно смужку склери - симптом заячого ока. Наслідком недостатнього опущення верхньої повіки є витікання сльози - симптом крокодилових сліз. При змиканні повік на боці ураження вії виступають сильніше - симптом вій. При надуванні щік - симптом вітрил (щока віддувається, коливається від повітря, що виходить). Носогубна складка на боці паралічу згладжена, 1/2 рота при розтягуванні губ із хворого боку нерухома, зменшена пружність м'язів - симптоми моркви, знаку оклику, ракетки, внаслідок поганого змикання губ рідка їжа витікає з цього кута рота, а сам він опущений. Недоліком способу утруднення діагностики, які викликає неспівпадіння скарг хворого на перетягування рота в здоровий бік та об'єктивною симптоматикою за неврологічним оглядом. Задача, що вирішується, полягає в удосконаленні діагностики параліча Белла за рахунок поліпшення неврологічного огляду, із з'ясуванням боку, з якого зменшена пружність м'язів рота на етапі наростання симптомів. Технічним результатом є зменшення помилок у діагностиці, полегшення діагностики ураження лицевого нерва та параліча Белла, підвищення ефективності лікування та зменшення його вартості. Досягнутий результат полягає в полегшенні верифікації діагнозу з перших годин захворювання за рахунок удосконалення неврологічного огляду за схемою: до існуючого способу додати з'ясування боку послаблення пружності м'язів 1/2 обличчя, яке не дозволяє повністю розтягувати губи з обох боків рота на етапі наростання симптомів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі діагностики невропатії лицевого нерва, що включає збір анамнезу та неврологічний огляд, згідно корисної моделі при проведенні неврологічного огляду додатково виявляють на якій половині обличчя є порушення пружності м'язів на етапі наростання симптомів та форму розтягування рота, яку порівнюють з математичними знаками більше (>) і менше () діагностують невропатію правого лицевого нерва. Відмінними ознаками способу є те, що в діагностиці хворих на параліч Белла додатково до неврологічного огляду вра ховується порушення пружності м'я зів 1/2 обличчя, яке не дозволяє повноцінно розтягувати губи з обох боків рота. Це веде до зменшення помилок в діагностиці, зниження числа ускладнень, покращення ефективності та термінів лікування. Спосіб здійснюється наступним чином: Збираючи анамнез звертають увагу на скарги хворого відносно боку, в який перетягується обличчя, а саме рот. Тому, що саме ці скарги не співпадають з даними на користь патологічного процесу. Хворий вважає, що патологія з того боку, де більша сила м'язів обличчя. При проведенні 4 неврологічного огляду звертають увагу на м'язи, порушення пружності яких веде до слабкості лівої або правої 1/2 обличчя. При розтягуванні губ додатково звертається увага на рот, вузька частина якого знаходиться з хворого боку. Ми пропонуємо ввести новий симптом порівняння рота з математичними знаками більше та менше, вузька частина яких має співпадати із тим боком на обличчі, де менша пружність м'язів. Якщо це праворуч, губи не розтягуються праворуч, рот перетягується ліворуч, ширша частина рота ліворуч. У такому випадку рот нагадує знак більше і таким чином легше доводити, що м'язова сила більша ліворуч, тобто параліч Белла або парез праворуч і невропатія правого лицевого нерва. Якщо менша пружність м'язів ліворуч, губи не розтягуються ліворуч, ширша частина рота праворуч, що в свою чергу доводить, що більша м'язова сила праворуч. У такому випадку рот за своєю формою нагадує знак менше, тобто параліч Белла або парез м'язів ліворуч. Таким чином легше доводити, що зниження м'язової сили спостерігається ліворуч. Ми пропонуємо додатково особливу увагу звертати не тільки на пружність м'язів обличчя, але й на можливість розтягнути губи. Слідкуючи за розтягуванням губ, можна зробити висновок про слабкість м'язів обличчя ліворуч або праворуч, при цьому за своєю формую рот нагадує знак менше або більше. Приклади конкретного виконання способу: Хворий Б., 22p. поступив в клініку зі скаргами на перетягнутий праворуч рот, що виникло після переохолодження, яке сталося під час прогулянки з невкритою головою протягом декількох годин. Хворого турбував біль за лівим вухом, асиметрія обличчя, відсутність рухів у мімічних м'язах ліворуч. Захворів зранку в день поступлення, коли виникли вище описані скарги. Звернувся до оториноларинголога, але лікар порадив звернутися до невропатолога. Після проведеного клінічного, неврологічного з урахуванням додаткового огляду мімічних м'язів та особливо м'язів рота, клінікоінструментального обстеження, консультації суміжних спеціалістів (окуліст, кардіолог) було встановлено діагноз: неврит лівого лицевого нерва, параліч Белла ліворуч. При поступленні: хворий при свідомості, менінгеальних симптомів немає. З боку черепних нервів - порушення пружності м'язів, рот нагадує математичний знак менше, периферичний параліч мімічних м'язів ліворуч. Впродовж перших двох днів призначали антихолінестеразні препарати починаючи з 0,25мл до 1,0мл прозерину, за допомогою фізіотерапевтичних засобів стан хворого почав покращуватися. До терапії було додано протизапальні нестероїдні та сечогінні засоби. З першого дня виконано внутрішньовенне введення еуфіліну в дозі 2,4% на 200мл фізіологічного розчину один раз на день впродовж 5 днів з подальшим переходом на пероральний прийом нейромідіну дозою 20мг 3 рази на добу після їжі. По закінченні першого тижня під час огляду було відмічено позитивну динаміку: зменшилися 5 21053 болі за лівим вухом, наросла пружність мімічних м'язів лівої половини обличчя. Через 18 діб значно покращилося самопочуття хворого та майже повністю відновилася функція лівого лицевого нерва. Таким чином, внаслідок використання запропонованого способу діагностики, що заявляється, було покращено діагностику стану мімічних м'язів обличчя. Результатом лікування стало повне відновлення неврологічних функцій через 1 місяць від початку захворювання. Хвора М., 38р., поступила в клініку з клінічною картиною паралічу Белла праворуч. У неврологічному статусі у хворої виявлено порушення пружності м'язів праворуч, рот нагадує знак більше, периферичний параліч мімічних м'язів праворуч, легку дизартрію. Після верифікації діагнозу розпочате лікування, яке включало прозерин 1 раз на добу впродовж 10 днів, потім нейромідін 3 рази на добу 20 днів. З першого дня хворій було виконано внутрішньовенне крапельне введення еуфіліну дозою: перший день по 10мл 1 раз на день, з 2-го по 10-й день по 5мл двічі на день. В подальшому продовжено прийом препаратів впродовж 3-х тижнів. Компенсації стану мімічних м'язів обличчя праворуч було досягнуто на 33-й день. Позитивна динаміка неврологічного статусу спостерігалась з 21 дня. Хвора була виписана додому із значним покращенням. За запропонованим способом діагностики було обстежено та проліковано 35 хворих на невропатію лицевого нерва, що супроводжувалася паралічем Белла. Хворі віком від 15 до 77 років. Всі вони поступили до неврологічного відділення не в перший день захворювання. Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 6 Аналіз діагностичних даних показав, що використання запропонованого способу діагностики веде до значного та помірного відновлення неврологічних функцій у 96,7% хворих та незначного - у 3,3% хворих. Відсутність ефекту від лікування не спостерігалось. Використання запропонованого способу діагностики суттєво вплинуло на покращення неврологічного огляду. У групі порівняння, яка включала 20 хворих на невропатію лицевого нерва діагноз ставився своєчасно, але лікарям, які мали традиційну підготовку та не враховували додаткового обстеження запропонованого у даному способі діагностики, клінічний діагноз з'ясувати було де що важче. Таким чином, отримані результати діагностики дозволяють рекомендувати запропонований спосіб для широкого впровадження в практику охорони здоров'я. Література. 1. Devriese P.P., Schumacher Т., Scheide A. et al. //Clin. Otolaryngol. -1990.-Vol. 15.-P.15-27. 2. Prescott C.A. //J.Laryngol Otolaryngol. - 1988. - Vol. 32. - P.124-193. 3. Захворювання периферичної нервової системи /Під ред. А.К.Есбері; Пер. з англ. - М.: Медицина, 1997. - С. 145. 4. Альперович П.М., Старинець Г.А. //Журн. невропатол. та психіатр. - 1980. - Т. 80, вип .4. - С. 157-523. 5. Попов А.К. Неврити лицевого нерва. - Л., 1968. 6. Гринштейн А.Б.Неврит лицевого нерва (патогенез та ультразвукові методи лікування). Новосибірськ, 1980. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601