Спосіб одержання засобу для лікування гепатиту

Заявляється винахід, який відноситься до медицини, зокрема до технології одержання лікарських засобів. Відомі лікарські засоби Із гепатозахисними властивостями - гепатопротектори "Силибор" і "Силибинин" (синоніми: "Лего-лон", "Силимарин"), які одержують з плодів чи квіток лікарської рослини - розторопші плямистої (Sllybum marianum (LJGaerth) шляхом висушування і роздріблення чи розтирання лікарської рослини з наступним пресуванням і дозуванням [ББК 52.82, Л43, Справочное пособие под ред. Η.И. Грикевич "Лекарственные растения". М., "Высшая школа", 1991, с. 272, 15-16]. Крім того, відомий гепатопротектор "Carril", який одержують з лікарської рослини розторопші плямистої із вмістом в кожній окремій капсулі Silymarin 70 mg. [Медика АД Сандански. Болгария, 1993]. Проте дані лікарські засоби в повній мірі не володіють гепатозахисними властивостями при гострих пошкодженнях печінки, викликаних хімічними речовинами, через те, що розторопша плямиста не наділена в потрібній кількості бактерицидними і гіпотензивними властивостями, тобто через відсутність дубильних і пектинових речовин, аскорбінової кислоти, каротину, антраце-похідних, отож тих речовин, що прискорюють і стимулюють жовчовиділення, а із нею і виділення токсичних речовин. Відоме використання в якості лікарського засобу, при захворюванні печінки, лікарських рослин: щавелю кінського (Rumex confertus Willd). горобини звичайної (Sorbus aucuporia L.) і нагідки лікарської (Calendula officlnalis L). При цьому використовують - корені щавелю кінського в виді відвар у, який одержують шляхом висушування при температурі 50~60°С з наступним приготовлениям подрібленої сировини водної витяжки (відвару), - плоди горобини звичайної в виді відвару чи настойки, який/яку одержують шляхом сушіння сировини при температурі 60-80°С з наступним подрібненням та приготуванням водної витяжки (відвару чи настойки); - квітки нагідки лікарської в биді настойки одержують шляхом сушіння при температурі не більше 45°С з наступним приготовлениям на базі роздрібленої сировини водної витяжки (настойки) [ББК 52,82, Л43, Справочное пособие под ред. М.И, Гринкевич "Лекарственные растения". М., "Высшая школа", 1991, с. 378, 218 и 15-16]. Недоліком використання в якості лікарського засобу відвару чи настойки Із відомих лікарських рослин є, як невизначеність точної дози, одного чи іншого лікарського засобу, в залежності від стадії хвороби, так і термін зберігання в холодному місці (в холодильнику) не більше 2-х діб. Крім того вихід кінцевого продукту із сумою біологічно активних компонентів не перевищує 14 %, від вмісту їх в рослині. Найбільш близьким до заявленого лікарського засобу, що використовується при жовчно-кам'яній хворобі, як жовчогінний активний засіб є відвар з лікарських рослин, який одержують шляхом сушіння, роздріблення, об'єднання інгредієнтів! приготовления засобу, що містить корені щаве-лю кінського і плоди горобини звичайної, при наступному співвідношенні інгредієнтів, г: [ББК 53.52, Г93, Губергриц А.Я., Соломченко Η И. "Лекарственные растения Донбаса", изд. пятое, Донецк, "Донбас". 1990, с. 232-234]. Недоліком даного засобу, який приміняється при незначному пошкодженні хімічними речовинами печінки, чи після дезинтоксикаційного ефекту, є те, що в ньому недостатня кількість біологічно активних компонентів, які би сприяли прискореному виділенню токсичних речовин і регуляцію водно-сольового обміну, а разом з тим, сума біологічно активних компонентів, що міститься в лікарських рослинах, вилучається в незначній кількості (до 14 %). Крім того використання засобу в виді відвару обмежує його примінення. В основу винаходу способу одержання засобу для лікування гепатиту поставлено задачу створення ефективного рослинного засобу із підвищеним 1 розширеним вмістом біологічно активних компонентів шляхом додаткового введення лікарської рослини, що містить біологічно активні компоненти, і проведення додаткових технологічних операцій забезпечить технічний результат надання засобу підвищених гепатопротекторних властивостей. Поставлена задача винаходу вирішується тим, що засіб додатково містить квітки нагідки лікарської, при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас.%: при цьому, попередньо кожен окремо інгредієнт екстрагують, виводять екстрагенти і висушують. Запропоноване сполучення інгредієнтів при використанні суми біологічно активних компонентів, що містяться в лікарських рослинах коренях щавелю кінського, плодів горобини звичайної і квіток нагідки лікарської, сприяє прискорене виділення з організму токсичних речовин і регуляції водно-сольового обміну. Для надання засобу підсилюючої жовчогінної, гіпотензивної та бактерицидної дії, додатково введено квітки нагідки лікарської, через наявність в цій рослині спектру біологічно активних компонентів, із вмістом до 3 % каротиноїдів, аскорбінової кислоти, флавоноїдів, смоли, слизових речовин, органічних кислот і інших сполук. А надання засобу із зазначених інгредієнтів (щавелю кінського, горобини звичайної і квіток нагідки лікарської) підвищеної гепатопро-текторної властивості було досягнуто як за рахунок екстрагування кожного окремо Інгредієнта, так і за рахунок того, що від екстрактів було виведено екстрагенти з наступним ίχ висушуванням. Внаслідок чого з коренів щавелю кінського і квіток нагідки лікарської одержано екстракти в виді порошка, а з плодів горобини звичайної - густий тягучий субстрат. В результаті вихід кінцевих екстрактів складає підвищену концентрацію, що містить більше ніжу два рази суму біологічно активних компонентів, в порівнянні із прототипом, в яких виявлено антрахінони і дубильні речовини оксалат кальцію, пектин, сахариди, алкалоїди, органічні кислоти, фенольні сполуки і водорозчинні вітаміни (Сі, В, В6). Разом з тим за рахунок визначення жовчогінної та гепатопротекторних власти востей кожного окремо інгредієнта та в сумі готово го засобу запропоновано оптимальне співвідношення інгредієнтів 3 : 2 : 1, а додавання сахарози дає можливість одержати готовий засіб в виді гранул, коричневого кольору з ніжним запахом та солодко-кислим смаком. Внаслідок наявності суттєви х ознак і такого причинно-наслідкового зв'язку застосування запропонованого способу забезпечує створення ефективного рослинного засобу із підвищеним і розширеним вмістом біологічно активних компонентів, тобто виконується задача винаходу. Одержаний засіб для лікування гепатиту рекомендується для застосування в якості препарата для хворих з болевими і диспептичними формами хронічних гепатитів, дискінезії жовчевивідних шляхів, функціональної гіпербілірубінемії та хронічних цистопанкреатитів, так як засіб наділений' підвищеними гепато протекторними властивостями. Запропонований спосіб одержання засобу для лікування гепатиту здійснюється таким чином. Висушені кожен окремо із Інгредієнтів подрібнюють на грубий порошок і екстрагують. При екстрагуванні інгредієнтів в якості екстрагентів (розчинників) для коренів щавелю кінського приміняють ацетон та воду, для плодів горобини звичайної приміняють воду та етанол і для квіток нагідки лікарської - воду. Після екстрагування із екстрактів виводять екстрагенти і їх висушують. С ухі екстракти являють собою суму біологічно активних компонентів в виді гігроскопічного аморфного порошка з коренів щавелю кінського у вигляді світло-коричневого кольору з характерним запахом та кислим смаком, з квіток нагідки лікарської у вигляді жовто-коричневого кольору без запаху і з кислим смаком, а з плодів горобини звичайної одержують субстрат в виді густої тягучої суміші темно-червоного кольору з специфічним запахом та кислим смаком Згодом екстракти об'єднують І, додаючи сахарозу, здійснюють змішування. При наступному співвідношенні інгредієнтів, мас.%: Приготовлений таким чином склад засобу гранулюють. Готовий засіб для лікування гепатиту являє собою гранули коричневого кольору з ніжним запахом та солодко-кислого смаку. Приклад Для приготовления запропонованого засобу подрібнена суха лікарська рослинна сировина: корені щаве-лю кінського, плоди горобини звичайної і квітки нагідки лікарської - екстрагується. При цьому: - корені щавелю кінського екстрагують ацетоном в апараті "Сокслета" при температурі кипіння розчинника на протязі 6-8 год з наступним виділенням ацетону шляхом висушування при температурі 50-60°С та екстрагуваннямїх дистильованою водою у колбі із зворотним охолоджувачем при співвідношенні 1 : 5 - 1 : 10 на протязі 30-40 хв; - плоди горобини звичайної екстрагують водою у колбі Із зворотним охолоджувачем при співвідношенні 1 : 5 - 1 : 10 на протязі 30-45 хв з наступним настоюванням при кімнатній температурі на протязі 60-90 хв та чотирикратним екстрагуванням їх етанолом на протязі 120-180 хв; - квітки нагідки лікарської чотирикратно екстрагують водою при температурі кипіння суміші при співвідношенні 1 : 5 - 1 ; 10 на протязі 30-45 хв. Згодом виводять екстрагенти і проводять висушування екстрактів. Для цього: - щавелевий ацетоновий і водний екстракти об'єднують, випаровують у вакуумі при температурі 50-60°С і після інкубації, відділивши осад, згущений екстракт висушують ліофільним методом; - горобиновий водний 1 етаноловий екстракти об'єднують, Інкубують, відділивши осад, очищений екстракт випаровують у вакуумі при температурі 50-60°С до повного видалення розчинників; - нагідковий водний екстракт фільтрують і висушують ліофільним методом. В результаті екстрагування одержують кінцеві продукти, що містять: - екстракт щавелю 34,6 - 35,8 %, від вихідної сировини, в виді гігроскопічного аморфного порошка світлокоричневого кольору з характерним запахом та кислим смаком, який являє собою суму біологічно активних компонентів (антрахінони, дубильні речовини, оксалат кальцію), кількість яких в два рази більша, в порівнянні із прототипом; - екстракт горобини 38,2 - 40,1, від вихідної сировини, в виді густої тягучої суміші (субстрату) темночервоного кольору з специфічним запахом та кислим смаком, який являє суму біологічно активних компонентів (органічні кислоти, фенольні сполуки, пектин, водорозчинні вітаміни С, В1( Вє), кількість яких в 1,5 рази більша, в порівнянні Із прототипом; - екстракт нагідки 28,8 - 31,5 %, від вихідної сировини, в виді гігроскопічного аморфного порошка жовтокоричневого кольору, без запаху і з кислим смаком, який являє собою суму біологічно активних компонентів (алкалоїди, полісахариди, фенольні сполуки). Після цього екстракти об'єднують і додають сахарозу, при наступному співвідношенні, мас.%; При визначенні різних співвідношень було доведено, що найбільш оптимальним є співвідношення щавелю, горобини і нагідки лікарської 3:2:1, оскільки інше співвідношення не приводить до підсилення фармакологічного ефекту (Р > 0,2). Разом з тим збільшення концентрації на 1 % не приводить до збільшення кількості жовчі, а зменшення на 1 % уповільнює процес виділення жовчі, що було встановлено по швидкості забарвлення жовчі шляхом лабораторних досліджень. Згодом суміші інгредієнтів кожного складу зокрема старанно змішують між собою і гранулюють. Таким чином було одержано гранули у вигляді коричневого кольору з ніжним запахом та солодко-кислим смаком. Засіб було апробовано на 10-ти групах білих безпородних щура х-самцях, масою 180-200 г. Досліджувалася жовчогінна дія даного засобу та його складових частин по методиці Н.П. Скакуна і А.К. Олійника. Препарати вводились всередину розведені в ізотонічному розчині НаСІ при допомозі зонда по 1 мл у концентрації 0,05, 0,1, 0,2 % розчинів в дозі на 100 г ваги, а також сумарно у виді.0,1,0,21 0,5 % у співвідношенні 3: : 2 :1. У всіх група х визначали Інтенсивність жовчеутворення по швидкості забарвлення жовчі протягом кожного досліду, одержаного за кожну годину на протязі 4-х годин. Результати холеретичної дії порівнювали з препаратом "СаrrіІ" із вмістом Silymarin 70 mg. Порівняння жовчогінної активності запропонованого засобу з карсилом свідчить, що даний засіб по своїй дії переважає кар-сил у 1,5 - 2 рази (Р1 - Р2 > 0,001). Крім того, були проведені дослідження на групах експериментальних тварин (білі миші і щурі) з гострим токсичним гепатитом, що викликаний 50 % олійним розчином чотирьоххлористого вуглецю, при дослідженні запропонованого засобу визначався його вплив на показники хімічного складу за 4 год. у порівнянні з карсилом. Засіб вводили всередину у дозі 10 мл/кг ваги. При цьому було встановлено, що засіб збільшує кількість жовчевих кислоту порівнянні з контролем в 1,7 рази (Р1 - Р2 > 0,002) і в порівнянні з карсилом в 1,3 рази (Р1- Р3 > >0,002). Разом з тим засіб забезпечує зменшення кількості холестерину в 1,9 рази у порівнянні з контролем (Р·1 – Ρ > 0,02). В результаті збільшується холато-холестериновий коефіцієнт майже в 3 рази в порівнянні з контролем і в 2 рази у порівнянні з карсилом (Р1 - Р2 > 0,02; Р1 - Р3 > >0,02), а кількість білірубіну зменшується в 1,5 рази, тоді як при застосуванні карсилу у 1,3 рази (P1 - Р2 > 0,02; Р, - Р3 > 0.02). А при проведенні дослідження на групах експериментальних тварин з гострим токсичним гепатитом, викликаним 50 % масляним розчином ССІ4. при дослідженні запропонованого засобу визначався його вплив на кількісний вміст глікогену в печінці за допомогою ШІК - реакції. Результатами було встановлено достовірне збільшення кількості глікогену в печінці у порівнянні з контролему 1,5 рази (Р1-Р2> 0,005), а в порівнянні з карсилом в 1,4 рази (Р1 - Р3 > 0 .05).