Спосіб відновлення поліфасцикулярних нервових стовбурів передпліччя при їх частковому ушкодженні

Спосіб відновлення поліфасцикулярних нервових стовбурів передпліччя при їх частковому 3 22839 на окремі фрагменти, рівні величині дефекту плюс один сантиметр. Трансплантати по черзі вкладають між пучками і за допомогою мікрохірургічного інструментарію прошивають шовним матеріалом (нейлон 10/0). Недоліками цього способу є: площа виділених груп пучків не відповідає площі поперечного січення трансплантата, ротація трансплантата, можливий натяг трансплантата, складність чіткого співставлення епіневрію трансплантата і періневрію пучків; формування стійкої рубцьової тканини в зоні дистального шва трансплантату. Наслідком цього є збільшення незадовільних результатів лікування після відновлення поліфасцикулярних нервових стовбурів передпліччя даним способом таких, як порушення всіх видів чутливості в зоні інервації відповідного нерву, погіршення чутливості в зоні забору нервового трансплантату, додатковий косметичний дефект. Задачею корисної моделі, що заявляється, є максимальне відновлення всіх видів чутливості зі збереженням не пошкодженої частини нерву, збереження внутрішньо стовбурової судинної сітки шляхом уникнення різкого перегинання частини нерву, що збереглась та блокування її рубцьовою тканиною, зменшення тривалості реабілітаційного періоду, уникнення повторного оперативного лікування. Технічний результат корисної моделі полягає у застосуванні нового способу відновлення поліфасцикулярних нервових стовбурів передпліччя при їх частковому ушкодженні, шляхом розташування вцілілої частини нерву навколо зшитих периневральним швом пучків з послідуючим виконанням нейрорафії між периневрієм вцілілих пучків та пучків нерву, що зшивались за способом бокового шва при використанні мікрохірургічної техніки. Відмінними особливостями корисної моделі, що заявляється, є можливість значно покращити лікування пацієнтів з ушкодженими нервами передпліччя при їх частковому ушкодженні, збереження інервації зони відповідно вцілілої частини нерву шля хом уникнення різкого перегинання частини нерву, що збереглась та блокування її рубцьовою тканиною. Цей спосіб лікування є сучасним, з використанням останніх досягнень в галузі мікрохірургії. За літературними даними такого способу невідомо. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі відновлення поліфасцикулярних нервових стовбурів при їх частковому ушкодженні, шляхом виконання вільної міжпучкової пластики декількома трансплантатами з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням операційного мікроскопа, згідно корисної моделі, неушкоджені пучки петлі розміщують навколо пучків, що зшивались за способом бокового шва, за загальноприйнятою методикою виконують нейрорафію їх периневрія, краї рани фіксують атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0), накладають асептичну пов’язку з гіпсовим лонгетом. Спосіб здійснюється наступним чином. - Операцію виконують під загальною анестезією. 4 - Під джгутом на плечі, виконують доступ по старому післяопераційному рубцю з висіченням останнього, при необхідності рана розширюється. - Виділяють проксимальний і дистальний кінці нерву в межах здорових тканин, а потім в зоні пошкодження. - Під оптичним збільшенням (5х) разів, за допомогою мікрохірургічного інструментарію мобілізують вцілілі пучки від епіневрію, висікають епіневральну оболонку на кінцях нерва. - Неушкоджені пучки відокремлюють від ушкоджених, виконують резекцію нерву до п учкової структури, ідентичні групи маркують. - Формують 2-6 груп пучків однакової довжини, виконують периневральний шов монофіламентною ниткою на атравматичній голці (нейлон 10/0), накладаючи на кожний пучок 2-3 шва. - Неушкоджені пучки петлі розміщують навколо пучків, що зшивались за способом бокового шва, виконують нейрорафію їх периневрія монофіламентною ниткою на атравматичній голці (нейлон 10/0). - Далі знімають джгут, обережно роблять біполярний гемостаз. - Краї рани фіксують атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). - Накладають асептичну пов'язку з гіпсовим лонгетом. Приклади клінічного застосування способу. Приклад №1. Хворий Д., 38 років, столяр, історія хвороби №1038, поступила в клініку 16.05.2005р., в плановому порядку з діагнозом: Віддалені наслідки травматичного пошкодження н/3 правого передпліччя. Застаріле пошкодження згиначів 4,5-го пальців, серединного нерву-частково. Травму отримав циркулярною пилкою, був прооперований в об’ємі: ПХО рани. Виконана операція: Ревізія рани. Шви пошкоджених сухожилків згиначів 4,5-го пальців, мікрохірургічний шов серединного нерву за нашою методикою. Хід операції: Операцію виконували після загальною анестезією. Накладали джгут на плечі, виконали доступ по старому післяопераційному рубцю з висіченням останнього, при необхідності рану розширювали. Краї рани брали на трималки та відводили в сторони. Проксимальний і дистальний відрізки серединного нерву виділяли спочатку в межах здорових тканин, а потім в зоні пошкодження. Під оптичним збільшенням (5х), за допомогою мікрохірургічного інструментарію мобілізували вцілілі пучки від епіневрію, висікали епіневральну оболонку на кінцях нерва. Епіневрій проксимального кінця розсікали вище невроми. Неушкоджені пучки відокремлювали від ушкоджених, виконували резекцію нерву до пучкової структури, формували 2-6 груп п учків однакової довжини, виконували периневральний шов монофіламентною ниткою на атравматичній голці (нейлон 10/0), накладали на кожний пучок 2-3 шва. Неушкоджені пучки петлі розміщували навколо пучків, що зшивали за способом бокового шва, за загальноприйнятими правилами виконували нейрорафію їх периневрія монофіламентною ниткою на атравматичній голці (нейлон 10/0). Знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз. Краї 5 22839 рани фіксують атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). Накладали асептичну пов'язку з гіпсовим лонгетом. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК терапія. Шви знімали на 14 добу. Пацієнт оглянутий через 6,0 місяців. Всі види чутливості в зоні інервації серединного нерву відновились на 4. Дискримінаційна чутливість в цій зоні дорівнювала 6мм, рухливих порушень кисті не відмічено. Біль в ділянці шва відсутній. Хворий повернувся до праці за своєю спеціальністю. Приклад №2. Хворий К., 43 років, робітник, історія хвороби №3506. Госпіталізований в клініку в ургентному порядку 24.11.2005 року з діагнозом: Різана рана н/3 лівого передпліччя, ушкодження ліктьового судинно-нервового пучка, ліктьового згинача кисті. Травму отримав склом. Виконали операція: ПХО, ревізія, шов сухожилка ліктьового згинача кисті, мікрохірургічний шов ліктьового нерву за нашою методикою. Хід операції: Операцію виконували після загальною анестезією. Накладали джгут на плечі. Краї рани брали на трималки та відводили в сторони. Проксимальний і дистальний відрізки ліктьового нерву виділяли спочатку в межах здорових тканин, а потім в зоні пошкодження. Під оптичним збільшенням (5х), за допомогою мікрохірургічного інструментарію мобілізували вцілілі пучки від епіневрію, висікали епіневральну оболонку на кінцях нерва. Неушкоджені пучки відокремлювали від ушкоджених, виконували резекцію нерву до пучкової стр уктури, формували 2-6 груп п учків однакової довжини, виконували периневральний шов монофіламентною ниткою на атравматичній голці (нейлон 10/0), накладали на кожний пучок 2-3 шва. Неушкоджені пучки петлі розміщують навколо пучків, що зшивають за способом бокового шва, за загальноприйнятими правилами виконували нейрорафію між периневрієм вцілілих пучків та периневрієм пучків нерву монофіламентною ниткою на атравматичній голці (нейлон 10/0). Знімали джгут, обережно робили біполярний гемостаз. Краї рани фіксують атравматичним шовним матеріалом (нейлон 4/0). Накладали асептичну пов'язку з гіпсовим лонгетом. Медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, дозована ЛФК терапія. Шви знімали на 14 добу. Пацієнт оглянутий через 6,0 місяців. Всі види чутливості в зоні інервації ліктьового нерву відновились на 4. Дискримінаційна чутливість в цій зоні дорівнювала 5мм, рухливи х порушень кисті не відмічено. Біль в ділянці шва відсутній. Хворий повернувся до праці за своєю спеціальністю. Комп’ютерна в ерстка C.Литв иненко 6 Спосіб, що заявляється апробований в Київському міському центрі пластичної мікрохірургії кисті на базі клінічної лікарні №3 з 2004 по 2006 рік. За даним способом відновлення поліфасцикулярних нервових стовбурів передпліччя при їх частковому ушкодженні проліковано 12 хворих. Всі операції виконувалися з використанням мікрохірургічної техніки під оптичним збільшенням за допомогою операційного мікроскопа. При лікуванні пацієнтів за новим способом одержані слідуючи результати: відмінно -66,7%, добре -16,6%, задовільно -8,33%, незадовільні -8,33%. При лікуванні хворих за найближчим аналогом одержані такі результати: відмінні -54,6%, добрі -19,4%, задовільні -11,8%, незадовільні -14,2%. Як ми бачимо, інтегральні показники відновлення чутливості у пацієнтів, які лікувалися за нашим способом, набагато вище, ніж у тих, які лікувалися за найближчим аналогом. Обробка результатів клінічного застосування способу з використанням критерію Ст'юдента доводить статистичне достовірне зниження відсотка післяопераційних та віддалених ускладнень в порівнянні з прототипом (р