Спосіб бойового застосування комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольота по малошвидкісних повітряних цілях

Корисна модель відноситься до галузі озброєння, зокрема, до способів бойового застосування озброєння літальних апаратів, а саме - до способу бойового застосування комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту по малошвидкісній повітряній цілі. Відомий спосіб бойового застосування комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту по наземній цілі, при якому екіпаж пілотує вертоліт у район бойових дій, виконує з використанням бортового оптико-механічного гіростабілізованого приладу спостереження візуально-інструментальний огляд оточуючого простору, проводить пошук, виявлення та ідентифікацію цілі, оцінює відстань від вертольоту до обраної цілі шляхом порівняння розмірів зображення обраної цілі із відповідними каліброваними позначками шкали оцінки відстані від вертольоту до цілі, яка встановлена в полі зору вище означеного приладу спостереження, спрямовує вертоліт на ціль, готує обладнання комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту до бойового застосування, виконує прицілювання та прицільне супроводження цілі шляхом суміщення та утримання прицільного перехрестя вище означеного бортового оптико-механічного гіростабілізованого приладу спостереження на зображенні цілі, виводить вертоліт на дистанцію досягнення цілі протитанковою ракетою з напівавтоматичним командним наведенням, виконує пуск протитанкової керованої ракети та продовжує прицільне супроводження цілі до кінця наведення ракети [1]. Недоліками відомого способу є те, що він не передбачає бойове застосування протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту по малошвидкісним повітряним цілям типу транспортний або вантажний вертоліт, потреба в чому може виникнути в ході реальних бойових дій. Найбільш близькім технічним рішенням, обраним за прототип, є відомий спосіб бойового застосування комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту по наземній цілі, при якому екіпаж пілотує вертоліт у район бойових дій, виконує з використанням бортового оптико-механічного гіростабілізованого приладу спостереження візуально-інструментальний огляд оточуючого простору, проводить пошук, виявлення та ідентифікацію цілі, оцінює відстань від вертольоту до обраної цілі шляхом порівняння розмірів зображення обраної цілі із відповідними каліброваними позначками шкали оцінки відстані від вертольоту до цілі, яка встановлена в полі зору вище означеного приладу спостереження, спрямовує вертоліт на ціль, готує обладнання комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту до бойового застосування, виконує прицілювання та прицільне супроводження цілі шляхом суміщення та утримання прицільного перехрестя вище означеного бортового оптико-механічного гіростабілізованого приладу спостереження на зображенні цілі, виводить вертоліт на дистанцію досягнення цілі протитанковою ракетою з напівавтоматичним командним наведенням, виконує пуск протитанкової керованої ракети та продовжує прицільне супроводження цілі до кінця наведення ракети [2]. Недоліками відомого способу бойового застосування комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту, обраного за прототип, є те, що він також не передбачає можливості бойового застосування комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту для ураження малошвидкісних повітряних цілей. В основу корисної моделі поставлена задача шляхом усунення недоліків прототипу забезпечити можливість ефективного використання існуючого комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту для ураження малошвидкісних повітряних цілей. Суть корисної моделі у способі бойового застосування комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту по малошвидкісної повітряної цілі, при якому екіпаж пілотує вертоліт у район бойових дій, виконує з використанням бортового оптико-механічного гіростабілізованого приладу спостереження візуальноінструментальний огляд оточуючого простору, проводить пошук, виявлення та ідентифікацію цілі, оцінює відстань від вертольоту до обраної цілі шляхом порівняння розмірів зображення обраної цілі із відповідними каліброваними позначками шкали оцінки відстані від вертольоту до цілі, яка встановлена в полі зору означеного приладу спостереження, спрямовує вертоліт на ціль, готує обладнання комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту до бойового застосування, виконує прицілювання та прицільне супроводження цілі шляхом суміщення та утримання прицільного перехрестя означеного бортового оптико-механічного гіростабілізованого приладу спостереження на зображенні цілі, виводить вертоліт на дистанцію досягнення цілі протитанковою ракетою з напівавтоматичним командним наведенням, виконує пуск протитанкової керованої ракети та продовжує прицільне супроводження цілі до кінця наведення ракети, досягається тим, що після ідентифікації малошвидкісної повітряної цілі екіпаж спрямовує вертоліт у задню півсферу малошвидкісної повітряної цілі, встановлює і утримує поточну висоту польоту вертольота над місцевістю більшу ніж поточна висота польоту обраної малошвидкісної повітряної цілі, а під час оцінки відстані від вертольоту до обраної малошвидкісної повітряної цілі враховує поправки, обумовлені різницею у розмірах обраної малошвидкісної повітряної цілі порівняно та розмірах типової наземної цілі типу танк, під яку калібрувалися існуючі позначки шкали оцінки відстані бортового оптико - механічного гіростабілізованого приладу спостереження. Порівняння технічного рішення, що заявляється, із прототипом дозволяє зробити висновок, що спосіб бойового застосування комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту по малошвидкісній повітряній цілі, що заявляється, відрізняється тим, що після ідентифікації малошвидкісної повітряної цілі екіпаж спрямовує вертоліт у задню півсферу малошвидкісної повітряної цілі, встановлює і утримує поточну висоту польоту вертольота над місцевістю більшу ніж поточна висота польоту обраної малошвидкісної повітряної цілі, а під час оцінки відстані від вертольоту до обраної малошвидкісної повітряної цілі враховує поправки, обумовлені різницею у розмірах обраної малошвидкісної повітряної цілі та розмірах типової наземної цілі типу танк, під яку калібрувалися існуючі позначки шкали оцінки відстані бортового оптико-механічного гіростабілізованого приладу спостереження. Суть способу, що заявляється, пояснюється за допомогою креслень, де на Фіг.1, відображена спрощена схема бойового застосування комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту по малошвидкісній повітряній цілі, де цифрами позначені: вертоліт 1 з комплексом протитанкового керованого ракетного озброєння; малошвидкісна повітряна ціль 2; протитанкова керована ракета 3 після пуску; зображення полю зору 4, яке бачить льотчик-оператор вертольоту в окулярі вище означеного приладу спостереження, де показані: прицільне перехрестя 5, зображення 6 повітряної цілі 2, шкала 7 з каліброваними позначками, за допомогою якої оці нюється відстань від вертольоту до цілі; зображення 8 протитанкової ракети 3 в полі зору приладу спостереження 4 після пуску протитанкової ракети під час її напівавтоматичного командного наведення на ціль. Крім цього на схемі Фіг.1 позначені: поточна висота Нв вертольоту 1; поточна висота Нц малошвидкісної повітряної цілі 2; поточна відстань D(в-ц) від вертольоту 1 до малошвидкісної повітряної цілі 2. На Фіг.2 надається блок-схема алгоритму реалізації способу бойового застосування комплексу протитанкового керованого озброєння вертольоту по малошвидкісній повітряній цілі екіпажем вертольоту, що заявляється. Реалізація способу бойового застосування комплексу протитанкового керованого озброєння вертольоту по малошвидкісної повітряної цілі, що заявляється, складається з наступних блоків, які відповідають відповідним діям членів екіпажу вертольоту (див. Фіг.2): - блоку 9, який передбачає дії льотчика щодо пілотування вертольоту до району бойових дій з підтриманням постійного обміну інформацією з льотчиком-оператором; - блоку 10, який відповідає виконанню льотчиком-оператором дій щодо візуально-інструментального пошуку, виявленню та ідентифікації малошвидкісної повітряної цілі з використанням оптико-механічного гіростабілізованого приладу спостереження з підтриманням обміну інформацією з льотчиком; - блоків 11 та 12, які відповідають встановленню фактів виявлення та ідентифікації малошвидкісної повітряної цілі льотчиком-оператором та льотчиком, за результатами яких, у випадку відсутності факту виявлення та ідентифікації малошвидкісної повітряної цілі передбачається повернення до дій, передбачених блоками 9 та 10, а у випадку позитивних сигналів на вихода х блоків 11 та 12 виконуються переходи до виконання дій, передбачених блоками 13 та 14; - після встановлення факту виявлення та ідентифікації цілі у блоці 11 льотчик переходить до виконання дій, що регламентовані блоком 13, під час яких він спрямовує вертоліт в задню півсферу малошвидкісної повітряної цілі, а також встановлює, контролює та підтримує поточну висоту свого вертольоту більшу ніж поточна висота малошвидкісної повітряної цілі; - після встановлення факту виявлення та ідентифікації цілі блоком 12 льотчик-оператор переходить до виконання дій, що передбачені блоком 14, під час виконання яких він за допомогою вище означеної шкали оцінки відстаней 7 порівнює розміри зображення 6 малошвидкісної повітряної цілі із розмірами каліброваних позначок шкали 7 із врахуванням поправок на різницю у розмірах зображення стандартної цілі типу танк, під яку були калібровані масштабні позначки шкали 7, та розмірах зображення малошвидкісної повітряної цілі 6 на однакових відстанях, уточнює фактичну відстань між вертольотом і малошвидкісною повітряною ціллю, та виконує прицільне супроводження малошвидкісної повітряної цілі шляхом суміщення та утримання прицільного перехрестя 5 приладу спостереження на зображенні цілі 6; - блоків 15 та 16, які передбачають дії льотчика та льотчика-оператора щодо перевірки факту знаходження повітряної цілі на відстані, яка вкладається у діапазон дистанцій, що регламентовані інструкцією по бойовому застосуванню протитанкових керованих ракет даного типу, причому за негативними результатами перевірки з блоку 15 здійснюється перехід до входу блоку 13, а з блоку 16 - до входу блоку 14; - у випадку наявності позитивних сигналів на виходах блоків 15 та 16 льотчик-оператор переходить з виконання дій, передбачених блоком 16, до виконання дій, передбачених блоком 18, в процесі виконання яких льотчик-оператор перевіряє і контролює готовність обладнання і озброєння комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння вертольоту до бойового застосування, подовжує прицільне супроводження повітряної цілі та у взаємодії з льотчиком, який переходить до виконання дій, що передбачені блоком 17, під час виконання яких пілотуванням вертольоту забезпечує оптимальні умови щодо підтримання необхідних швидкості, висоти, напрямку польоту та відстані між вертольотом та ціллю, які забезпечують найкращі умови ураження малошвидкісної повітряної цілі протитанковою керованою ракетою; - блоку 19, який передбачає виконання льотчиком-оператором дій щодо перевірці, чи виконуються всі потрібні початкові умови та режими для успішного бойового застосування комплексу протитанкового керованого ракетного озброєння веротольоту по малошвидкісній повітряній цілі, і в разі негативного результату перевірки виконується повернення до виконання дій, передбачених блоком 18, а за наявністю позитивного результату перевірки льотчик-оператор виконує дії, що передбачені блоком 20, а саме - виконує пуск протитанкової керованої ракети, бачить візуальні ефекти, які супроводжують старт ракети, входження її в поле зору приладу спостереження та рух зображення ракети у напрямку до центру прицільного перехрестя, причому льотчик-оператор повинен подовжувати стійке прицільне супроводження малошвидкісної повітряної цілі до кінця наведення ракети; - блоків 21 та 22, які передбачають дії екіпажу вертольоту щодо встановлення факту влучення ракети у малошвидкісну повітряну ціль, за результатом чого у випадку невлучення (промаху) ракети екіпаж виконує дії, передбачені блоком 23, які стосуються аналізу причин або помилок, що були доп ущені на етапах підготовки або при виконанні бойової задачі, а в разі потреби та за наявністю невитрачених протитанкових ракет на вертольоті екіпаж може здійснити нову атаку малошвидкісної повітряної цілі; - у разі встановлення факту влучення протитанкової ракети у повітряну ціль екіпаж приймає рішення щодо переходу до виконання інших бойових завдань (блок 24). Підвищення ефективності застосування технічного рішення, що заявляється, у порівнянні із прототипом полягає в тому, що його реалізація у ході ведення бойових дій з використанням сучасних бойових вертольотів з комплексами протитанкового керованого ракетного озброєння розширює бойові можливості вертольотів для знищення малошвидкісних повітряних цілей противника типу транспортний або вантажний вертоліт засобами, що є в розпорядженні екіпажу вертольоту, на значних відстанях без застосування керованих ракет «повітря - повітря». Джерела інформації 1. Тумкин Н.К. Боевые возможности вертолетов по поражению наземных целей. М. ВВС. Выпуск 11/170, 1980г. - аналог. 2. Инструкция экипажу вертолета Ми-24 В по боевому применению комплекса противотанкового управляемого ракетного вооружения «Штурм». 1989г. - прототип.