Спосіб вирощування озимої пшениці на зрошуваних землях

Корисна модель відноситься до галузі сільського господарства, до те хнології вирощування озимої пшениці. Відомий спосіб вирощування озимої пшениці в посушливи х умовах півдня України передбачає основний і передпосівний обробіток грунту, підживлення азотними добривами, догляд за рослинами, застосування вегетаційних поливів, що забезпечують підтримання оптимальної вологості та межі вологості розрахункового шару гр унту (0,5м) перед поливами на протязі весняно-літньої вегетації рослин озимої пшениці не нижче 70% НВ. Для підтримання вказаної вологості в середньовологі та середні роки протягом всього періоду вегетації озимої пшениці необхідно провести три полива зрошувальною нормою 1450-1500м 3/га на фоні вологозарядкового поливу нормою 600м 3/га, збір врожаю, [Писаренко В.А.,Ми шукова Л.С.,Мамаду М.Р., Влияние различных норм влагозарядковых и вегетационных поливов на урожайность озимой пшеницы в условиях юга Украины. - // Материалы докладов науч. конференции проф. препод. состава с.-х. факультета. М: изд-во УВД, 1990.-С. 17-18]. Недоліком цього способу є те, що нормативні параметри режимів зрошення, а саме глибини розрахункового шару та обсяги поливних норм повинні оперативно корегуватися згідно з фактичним ресурсозабезпеченням та водоподачі з лімітами води та електроенергії. Зрошення в теперішній час проводять при дефіциті ресурсів води, електроенергії, зростанні небезпеки негативних екологічних наслідків, тому призначати їх по тих рекомендаціях, які використовувались раніше не ефективно. Треба впроваджувати у виробництво нові моделі призначення поливів озимої пшениці, тобто розробці водоенергозберігаючих режимів зрошення. Задачею корисної моделі є підвищення врожайності озимої пшениці та зменшення витрат поливної води. Поставлена задача досягається тим, що в середньовологі та середні по дефіциту випаровування роки підтримують водозберігаючі режими зрошення проведенням передпосівного та двох вегетаційних поливів поливною нормою 400м 3/га (призначених за показниками середньодобового випаровування) або проведенням одного вегетаційного поливу в період від фази виходу рослин в тр убку до колосіння поливною нормою 500м 3/га. Спосіб розроблений і експериментально проведений в лабораторії зрошення Інституту землеробства південного регіону УААН в 2004-2005рр. Після збирання попередника (гірчиця на насіння) проводили лущіння, зяблеву оранку на глибину 25-27см, передпосівну культивацію на глибину загортання насіння (6-8см). Сівбу проводили в оптимальні строки (21-22 вересня) сівалкою СЗ-3,6 нормою висіву 5млн. схожих зерен на гектар з послідуючим коткуванням. Догляд за посівами включав в себе ранньовесняне підживлення із розрахунку 35-40кг/га д.р. на гектар та застосування страхового гербіциду "Хлібодар" дозою 0,5л/га. Передпосівний та вегетаційні поливи проводилися поверхневим способом згідно схеми досліду. Об'єктом вивчення був сорт інтенсивного типу Херсонська безоста. Зміст варіантів і схеми дослідів були наступні: 1. Без зрошення 2. Передпосівний полив нормою 400м 3/га 3. Передпосівний (нормою 400м 3/га) та вегетаційні поливи (зрошувальною нормою 800м 3/га - призначених за показниками середньодобового випаровування ) 1. Полив у фазу тр убкування поливною нормою 500м 3/га. 2. Полив у фазу колосіння поливною нормою 500м 3/га. 3. Полив у фазу наливу зерна поливною нормою 500м 3/га. 4. Полив у фазу молочної стиглості зерна поливною нормою 500м 3/га. 5. Без поливів. Метою досліджень було визначення впливу зрошення і окремих видів поливів на урожайність озимої пшениці і ефективності використання поливної води та вивчення ефективності одного вегетаційного поливу озимої пшениці при епізодичному зрошенні культури через дефіцит поливної води, фінансових та матеріально-технічних ресурсів. Погодні умови під час сівби, осінньої вегетації та зимівлі були сприятливими для отримання сходів і нормального розвитку рослин восени та ранньою весною. За період жовтень-лютий у 2004 році випало 157,6мм опадів, а у 2005 році 262,5мм, що становить 117 і 195% середньо багаторічних показників. Весняно-літній період вегетації озимої пшениці у 2004 році сприяв оптимальному розвитку рослин через помірні температури, високу вологість повітря і значну кількість опадів. У 2005 році, навпаки, температура повітря була значно вищою за багаторічні показники, а кількість опадів склала 88% норми. У зв'язку з цим за дефіцитом випарування протягом квітня-червня 2004 рік відносився до середньо вологого, 2005 рік до середнього. Під час відновлення вегетації рослин озимої пшениці вологість 2-х метрового шару шпунту у 2004 році становила (% від маси сухого грунту): у варіанті без передпосівного поливу 18,7 і у варіанті з передпосівним поливом 19,4%. У 2005 році ці показники склали, відповідно, 20,3 і 20,6%. Високі вихідні волого запаси у 2-х метровому шарі грунту, значна кількість опадів протягом весняно-літньої вегетації, особливо у 2004 році, позначились на показниках сумарного водоспоживання (Табл.1). В середньому за два роки, у варіантах без зрошення і з одним передпосівним поливом вони були, практично, однакові (3092 і 3175м 3/га). Проведення вегетаційних поливів сприяло збільшенню показників сумарного водоспоживання, однак воно не було еквівалентним зрошувальній нормі. Слід відзначити, що показники сумарного водоспоживання визначалися умовами весняно-літнього періоду вегетації, особливо у варіантах без зрошення, в якому у вологому 2004 році вони склали 3446м 3/га, а у середньому 2005 році - 2736м 3/га. У варіанті з передпосівним і вегетаційними поливами водоспоживання по роках склало, відповідно, 3788 і 3540м 3/га. В балансі водоспоживання у всіх вивчаємих варіантах, в середньому за два роки, найбільшу питому вагу займають опади вегетаційного періоду (53-63%, а у варіанті з вегетаційними поливами, за їх рахунок, зменшується відсоток використання ґрунтової вологи. Таблиця 1 Сумарне водоспоживання та його баланс залежно від умов вологозабезпеченості озимої пшениці (середнє за 2 роки) Сумарне водоспоживання, м 3/га Варіант Контроль (без зрошення) Передпосівний полив Передпосівний +вегетаційні поливи Баланс водоспоживання із шару гр унту 0-200см ґрунтова волога опади поливи м /га % м 3/га % м 3/га % 3092 1132 37 1960 63 3175 1215 38 1960 62 3664 904 25 1960 53 800 22 Озима пшениця протягом весняно-літньої вегетації по різному використовувала вологу за міжфазовими періодами і залежно від умов вологозабезпечення рослин. В середньому за 2 роки, у варіанті з регулярним зрошенням середньодобове випаровування за міжфазовими періодами становило: відновлення вегетації трубкування - 17,9м 3/га, трубкування-колосіння - 50,8м 3/га, колосіння - молочна стиглість зерна - 44,1м 3/га і молочна - повна стиглість зерна - 12,6м 3/га. Незважаючи на велику кількість опадів, особливо у 2004 році, у варіанті без зрошення середньодобове випаровування у міжфазові періоди трубкування - колосіння і колосіння молочна стиглість зерна були на 21,5 і 11,5м 3/га, відповідно, меншими за показники у поливному варіанті. Сприятливі погодні умови осінньо-зимового та весняно-літнього періодів вегетації в роки проведення дослідів позитивно вплинули на врожайність озимої пшениці без зрошення, яка в обидва роки була однаковою і дорівнювала 42,4ц/га (Табл. 2). Однак, навіть за таких умов зрошення було ефективним. Таблиця 2 Врожайність та показники якості зерна озимої пшениці Урожайність по роках, ц/га 2005 2004-2005 Зміст варіантів Контроль (без зрошення) Передпосівний полив Передпосівний +вегетаційні поливи НІР05,ц/га Маса 1000 зерен, г Скловидність, % Клейковина, % 42,4 42,4 39,0 55,4 27,1 49,8 57,0 40,4 53,5 27,4 57,9 67,2 41,1 52,1 27,3 1,5 В середньому за 2 роки, передпосівний полив сприяв підвищенню врожайності зерна на 14,6ц/га (34,4%), а в комплексі з вегетаційними поливами на 24,8ц/га (58%). У 2005 році прибавки врожаю від зрошення та окремих видів поливів були де що меншими, однак достатньо високими. Результати обліку врожаю озимої пшениці при поливах по фазам росту і розвитку рослин показують, що незалежно від строку проведення вегетаційного поливу і погодних умов, він сприяє суттєвому збільшенню врожайності і, як не дивно, покращенню якості зерна (Табл. 3). Таблиця 3 Урожайність, якість зерна і окупність поливної води озимою пшеницею Фаза розвитку рослин (термін поливу) Трубкування Колосіння Налив зерна Молочна стиглість Без поливів НІР0,5,ц/га Урожайність зерна по роках, ц/га 2005 2004-2005 58,5 63,1 56,2 56,0 42,6 1,9 64,6 70,4 61,9 62,3 52,3 Якість зерна (середнє за 2004-2005pp.) Окупність поливної води, кг/м 3 маса 1000 вміст скловидність, % (середнє за зерен, г клейковини,% 2004-2005рр.) 41,6 70,2 27,2 2,6 42,2 75,3 28,0 4,2 42,1 78,8 28,6 1,9 41,2 76,2 27,7 2,0 40,8 62,4 25,8 У всі роки досліджень максимальну прибавку врожайності зерна забезпечував полив у фазу колосіння, яка дорівнювала, в середньому, за 2004-2005 роки - 18,1ц/га, а у 2005 році - 20,5ц/га. У цьому ж варіанті отримано найвищу окупність поливної води, яка, в середньому за 2 роки, становить 4,2кг/м 3. Окупність поливної води передпосівного поливу склала 3,65кг/м 3, а вегетаційних поливів - 1,28кг/м 3. В 2005 році ці показники були меншими і становили, відповідно, 1,85 і 1,01кг/м 3. Економічний аналіз 2-х річних результатів дослідів свідчить про високу ефективність застосування одного вегетаційного поливу на озимій пшениці. При вартості гектара-поливу, навіть, 100-120грн./га він, вважаючи на прибавку врожаю і якість зерна, забезпечує значний прибуток. За кліматичних умов Степу зрошення озимої пшениці дає позитивні результати щодо підвищення врожайності і стабілізації якості зерна, навіть в сприятливі за температурним режимом і кількістю опадів роки. Найбільш вагомий внесок у формування додаткового врожаю від зрошення озимої пшениці (в середньому 58,9%), а також високу окупність поливної води забезпечує передпосівний полив. При дефіциті водних та матеріально-технічних ресурсів на посівах озимої пшениці з добрим або задовільним станом рослин весною економічно вигідно проводити один вегетаційний полив нормою 400-500м 3/га. Кращим строком застосування вегетаційного поливу є період від виходу рослин в тр убку до колосіння.