Спосіб профілактики аритмій з факторами ішемічної хвороби серця у експериментальних тварин

Спосіб профілактики аритмій з факторами ішемічної хвороби серця у експериментальних тварин, що включає введення лікарських препара 3 24721 ність цієї теми та доцільність її виконання. Інформація про механізми формування „аритмогенного серця" вкрай необхідна для розробки патогенетичного обґрунтування медикаментозних засобів профілактики виникнення аритмій та їх ускладнень, для чого необхідне створення адекватної моделі даної патології. Аналіз існуючих способів моделювання аритмій та способів дослідження антиаритмічних препаратів показує їх недостатню ефективність, відносно високий рівень ускладнень. Так, відомий спосіб кількісного визначення ефективності антиаритмічних препаратів у експериментальних тварин [1], який передбачає, що через 2хв. після внутрішньовенного введення антиаритмічного препарату вводять аритмогенний кардіотоксин в дозі, яка перевищує мінімальну аритмогенну дозу на 20%, а через 6хв. в вену болісно вводять 1% розчин АТФ в дозі 1мг/кг ваги тіла і визначають ступінь антиаритмічної ефективності досліджуваного препарату. Недоліками цього способу є: по-перше те, що провокування аритмії вимагало введення досить великих доз препаратів, але й навіть ці великі дози не завжди забезпечували чіткі аритмічні ефекти, а в разі випадків оцінка виникаючих порушень ритму була достатньо складною. По-друге, використання фармакологічних засобів АТФ не завжди призводило до антиаритмічних ефектів при виникненні аритмій серця. Все це значно ускладнювало в подальших дослідженнях багаторазове проведення провокаційних проб в хронічному експерименті. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб моделювання мембранодеструктивних аритмії серця у експериментальних тваринах, шляхом активації перекисного окислення ліпідів, пошкодження клітинних мембран та утворення внутрішньоклітинного іонного дисбалансу і який передбачає послідовне внутрішньовенне через кожну 1хв. введення 10% розчину аскорбінової кислоти в дозі 50мг/кг, 1% розчин сульфату заліза в дозі 10мг та 10% розчину хлориду кальцію в дозі 100мг, а антиаритмічні препарати, які досліджують, вводять за 3хв. до внутрішньовенної інфузії індукторів перекисного окислення ліпідів [2]. Спосіб-прототип має наступні недоліки. Недоліками цього способу є відносно високий рівень ускладнень, пов'язаний з великою кількістю розчинів та їх доз, які вводять експериментальним тваринам для моделювання аритмій серця, а також не досить ефективна оцінка та аналіз виникаючих порушень ритму серця. Не можливість моделювання перманентного виникаючих аритмій та їх оцінки внаслідок ускладнень, що супроводжуються значним травмуванням судин та розвитком флебітів. Задача, яка вирішується способом, що заявляється, полягає у підвищенні ефективності профілактики аритмій серця та способу попередження і усунення виникаючих аритмій при застосуванні специфічного блокатора АТ-І-рецепторів лозартана на серцевий ритм, який пов'язаний із блокадою АТ-ІІ. Технічний результат, що досягається, буде полягати у значному зменшенні частоти ускладнень при введенні препаратів та їх побічної дії, а 4 також доступна оцінка та аналіз виникаючих порушень ритму серця завдяки ЕКГ-моніторингу і в подальшому морфологічне дослідження: 1). Структкрно-метаболічних передумов розвитку електричної нестабільності міокарда при хронічній ішемічній хворобі серця в умовах експерименту. 2). Морфо функціональних засад ефективності блокади ангіотензинових рецепторів лозартаном, як засобу попередження формування структурнометаболічних передумов розвитку шлуночкових аритмій. Відмінностями заявленого способу є створення найбільш адекватної моделі дослідження антиаритмічної дії лозартану при моделюванні аритмій серця у експериментальних тварин (кролів) з факторами ішемічною хворобою серця гіперхолестеринемії (утримування на атерогенній дієті, додаючи щоденно в їжу 0,25г/кг холестерину у вигляді 0,25%-ної суспензії на соняшниковій олії, протягом 1 місяця) і рецидивуючої коронарної недостатності. За допомогою пітуітрину, який свідчить про те, що викликані цим способом порушення коронарного кровообігу майже у всіх дослідах супроводжувалися суттєвими змінами серцевого ритму, найчастіше виникненням екстрасистол. При цьому таке відтворення аритмії не вимагало введення великого об'єму розчину в вену і не призводило до значного травмування судин з утворенням флебітів. Вра ховуючи ці обставини в переважній кількості дослідів для провокування електричної нестабільності міокарду ми використовували внутрішньовенне введення пітуірину. Провокуючі та зростаючі дози препарату коливалися в діапазоні від 0,125 до 0,250од/кг ваги. Препарат вводили з максимальною швидкістю в крайову вушну вену наркотизованим тваринам, протягом 1 місяця в умовах моніторингу електрокардіограми. Паралельно в другій серії дослідів додатково з самого початку експерименту, по тій же схемі провокування аритмій при відтворенні ІХС експериментальним тваринам вводили середньо терапевтичні дози лозартану в дозі 1мг на кг ваги щоденно, протягом шести тижнів для запобігання морфологічних змін типових для аритмогенного серця. Запропонований спосіб профілактики аритмій серця та дослідження антиаритмічної дії лозартану при моделюванні аритмій серця у експериментальних тварин (кролів) з факторами ішемічною хворобою серця гіперхолестеринемії і рецидивуючої коронарної недостатності здійснюється наступним чином. Хронічну ІХС відтворювали використовуючи комплексний вплив факторів, які є патогенетичною основою розвитку цього захворювання: гіперхолестеринемії і рецидивуючої коронарної недостатності. Для досягнення даного ефекту і підтримки дисліпопротеідемічного фону тварин утримували на атерогенній дієті, додаючи щоденно в їжу 0,25г/кг холестерину, протягом 1 місяця, у вигляді 0,25%ної суспензії на соняшниковій олії, порушення ліпідного складу сироватки крові контролювали вмістом холестерину і тригліцеридів. Паралельно, виражений ангіоспастичний ефект, що викликає появу електрокардіографічних показників корона 5 24721 рної недостатності та зміни чутливості міокарду до аритмогенних впливів аналізували за допомогою зростаючих та провокуючих проб - внутрішньовенного введення пітуітрину в дозах від 0,125 до 0,25од/кг, протягом 1 місяця, в умовах тривалого моніторингу електрокардіографічних показників з виникненням порушення серцевого ритму, яке виникало на 10-20 секунді після введення чергової проби пітуітрину, що співпадало з першими проявами гострої коронарної недостатності - депресією або елевацією сегменту ST, різким збільшенням та загостренням зубця Т. Порушення серцевого ритму зводилися до виникнення екстрасистол, найчастіше шлуночкових в режимі бігеменії. В окремій серії дослідів з перших днів відтворення ІХС всі тварини отримували середньо терапевтичні дози лозартану в кількості 1мг/кг ваги щоденно. Тривалість хронічного експерименту (холестерин, пітуітрин, лозартан) досягала шести тижнів. Тривала блокада ангіотензинових рецепторів суттєво вплинула на результати досліджень, отриманих при не лікованій ІХС. Посилення аритмогенних ефектів провокаційних проб при ІХС на фоні лозартану мало місце тільки в 11,1% досліджень - проти 52,1% в експериментальній групі, яка не отримувала лозартан. Всі експерименти і отримання морфологічного матеріалу для досліджень виконували з використанням етаміналового наркозу (50,0мг/кг), з дотриманням вимог гуманного поводження з тваринами. Для того, щоб вийняти серце, наркотизованим кролям розрізали грудну клітку і перикард. Потім у порожнину лівого шлуночка працюючого серця через товсту голку вводили 4%ний водний розчин охолодженого до 0°С параформу, який разом із кров'ю надходив у коронарні артерії. Така "аутоперфузія" охолодженим розчином параформу забезпечувала швидку, протягом 5-8 секунд, зупинку серця, подавляла реактивність кардіоміоцитів, яка призводить до їхньої деформації при вирізанні шматочків тканини, і, в той же час, не перешкоджала гісто- і цитохімічним реакціям. Відразу ж після припинення скорочень серце виймали з тушки тварини, клали на лід і розрізали гострим лезом на частини для подальших досліджень. Комп’ютерна в ерстка М. Ломалова 6 Морфо-функціональний порівняльний аналіз змін скорочувального міокарда, які обумовлені порушеннями коронарного кровотоку з появою аритмій і ефективності фармакологічної корекції цих змін, що застосовувалися, грунтуються на використанні адекватно підібраного комплексу світлооптичних, гістологічних, гісто хімічних, електронно-мікроскопічних методик і морфометрії. Конкретний приклад застосування даного способу проводиться в два етапи: Кролики №1-10, самці 12 місяців 2,5-3,0кг. Протокол дослідження №1 від 11.01.2007р. Анестезія: етаміналовий наркоз (50мг/кг). В першій серії експериментальним тваринам з факторами виникнення ІХС, які утримувались на холестериновій дієті (додаючи щоденно в їжу 0,25г/кг холестерину у вигляді 0,25%-ної суспензії на соняшниковій олії протягом 1 місяця) та рецидивуючій коронарній недостатності, за допомогою провокуючих проб - внутрішньовенного введення в крайову вушн у вену пітуітрину в дозах від 0,125 до 0,250од/кг протягом 1 місяця в умовах тривалого моніторингу електрокардіографічних показників з виникненням порушення серцевого ритму, яке виникало на 10-20 секунді після введення чергової проби пітуітрину. Порушення серцевого ритму зводилися до виникнення екстрасистол, найчастіше шлуночкових в режимі бігеменії. Кролики №11-20, самці 12 місяців 2,5-3,0кг. Протокол дослідження №2 від 25.01.2007р. Анестезія: етаміналовий наркоз (50мг/кг). В другій серії дослідів з перших днів відтворення ІХС та аритмій всі тварини отримували середньо терапевтичні дози лозартану в кількості 1мг/кг ваги щоденно. Тривалість хронічного експерименту (холестерин, пітуітрин, лозартан) досягала шести тижнів. Тривала блокада ангіотензинових рецепторів показала, що посилення аритмогенних ефектів провокаційних проб при ІХС на фоні лозартану мало місце тільки в 11,1% досліджень - проти 52,1% в експериментальній групі, яка не отримувала лозартан та підтверджує реальність даного підходу до профілактики аритмій серця. Література: 1. Патент України №71186 А Бюл. Промислова власність, 2004, №11, С.4.15. 2. Патент України №4307 А Бюл. Промислова власність, 2001, №10, С.4.20. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601