Спосіб лікування хронічного урогенітального хламідіозу

Спосіб лікування хронічного урогенітального хламідіозу, який полягає у комплексному лікуванні із застосуванням антибіотика та імуномодулятора, який відрізняється тим, що одночасно як антибіотик призначають препарат азимед перорально протягом 5 днів в курсовій дозі 3,0г і як імуномодулятор - препарат рослинного походження манакс перорально по 2табл. 3 рази на добу протягом 10 діб. (19) (21) u200704180 (22) 16.04.2007 (24) 25.07.2007 (46) 25.07.2007, Бюл. № 11, 2007 р. (72) Дасюк Тарас Євгенович, Сидоренко Віктор Олександрович, Рак Галина Василівна (73) ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОН АЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ДАНИЛА Г АЛИЦЬКОГО 3 25207 дози препарату до 5,0г призводить до погіршення його переносимості пацієнтами в процесі лікування. Манакс - лікарський препарат рослинного походження, одна таблетка якого містить 90мг ліофілізованого екстракту (еквівалент 3000мг кори) із кори перуанської лікарської рослини Uncaria tomentosa, і допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактоза, шелак, масло касторове, віск карнаубський. Манакс відносять до фармакотерапевтичної гр упи: "цитокіни і імуномодулятори". Фармакологічні властивості манаксу: імуномодулятор рослинного походження, антиоксидант, адаптоген. Препарат проявляє антивірусну, знеболюючу, антимутагенну, тонізуючу дію. Запропонований спосіб підвищує ефективність лікування хронічного урогенітального хламідіозу, призводить до зменшення розвитку рецидивів та дозволяє значно скоротити термін лікування даної урогенітальної патології. Запропонований спосіб лікування пацієнтів з хронічним урогенітальним хламідіозом здійснюють таким чином. По завершенню комплексного урологічного та гінекологічного обстеження пацієнта (пацієнтки), при якому проводять етіологічну діагностику захворювання (полімеразна ланцюгова реакція ПЛР, пряма імунофлуоресценція - ШФ та імуноферментний аналіз - ІФА); клініко-лабораторне дослідження, ультразвукова діагностика - УЗД, дослідження імунного статусу (імунограма) і встановленню діагнозу урогенітального хламідіозу та призначають препарат манакс перорально по 2табл. 3 рази на добу, за 30-40 хвилин до вживання їжі, протягом 10 днів. Паралельно, починаючи з 1-го по 5-тий день лікування, перорально пацієнти приймають антибіотик азимед, який призначають по 1,0г - у перший день лікування, по 0,5г - на другий, третій, четвертий та п'ятий дні лікування. При розробці запропонованого способу лікування нами було обстежено 60 пацієнтів (23 чоловіки і 37 жінок) віком від 17 до 54 років, хворих на хронічний урогенітальний хламідіоз. Давність захворювання складала від 2 місяців до 6 років. Хворі були розділені на 2 групи: 1-а група - 36 хворих (14 чоловіків і 22 жінки) з неускладненою формою захворювання, 2-а група - 24 пацієнти (9 чоловіків і 15 жінок) з ускладненою формою захворювання. Контроль виліковності проводився протягом перших 2 місяців щотижнево, потім на 3 та 6 місяці по завершенню лікування. Ефективність запропонованої нами схеми для лікування пацієнтів з хронічним урогенітальним хламідіозом складає 96,7 (з неускладненою формою - 97,2% , з ускладненою формою - 95,8%). Клінічний приклад 1 Хворий К., 24 роки, звернувся зі скаргами на періодичні слизові виділення з уретри зранку, ниючу біль у промежині та в лівому яєчку, передчасну еякуляцію. Анамнез захворювання: хворіє 3,5 роки з приводу хронічного урогенітального хламідіозу, неодноразово лікувався амбулаторно та стаціонарно з нетривалим клінічним ефектом. Об'єктивне та лабораторне дослідження: змін з боку внутрішніх органів, серцево-судинної системи та 4 опорно-рухового апарату не виявлено. Загальний та біохімічний аналіз крові в межах норми. УЗД сечостатевих органів: ділянка фіброзу розміром 8×6мм у правій дольці простати, структура неоднорідна. Додаток лівого яєчка збільшений, розміри 24×17мм, неоднорідний, кальцинат розміром 2мм по периферії. Залишкової сечі немає. Дані додаткових обстежень: ранкові виділення методом ПЛР - виявлено хламідії, підтверджено ШФ еякуляту. Дослідження імунного статусу (імунограма): ознаки вторинного імунодефіциту, переважно клітинної ланки. Клінічний діагноз: хронічний хламідійний уретропростатит, лівобічний епідидиміт з порушення копулятивної функції, вторинний імунодефіцит. Призначена комплексна терапія - азимед по 1,0г у перший день лікування, по 0,5г на другий, третій, четвертий та п'ятий дні лікування. Одночасно із імуномодулюючою метою призначають препарат манакс перорально по 2 табл. 3 рази на добу, за 30-40 хвилин до вживання їжі, протягом 10 днів. Заключний контроль через 6 місяців по завершенню лікування: змін у аналізах крові, уретри, простати та сім'яних міхурцях не виявлено. Дані додаткових обстежень: ПЛР, ШФ - результати негативні, що свідчить про одужання. Дані УЗД сечостатевих органів: у правій дольці простати фіброзна ділянка 6×4мм, додаток лівого яєчка ущільнений, розміри 19×13мм. Інших патологічних змін не виявлено, залишкової сечі немає. Контрольне дослідження імунного статусу (імунограма): усі показники в межах норми. Відносна стабілізація копулятивної функції. Клінічне одужання. Клінічний приклад 2 Хвора Л., 32 роки, звернулась зі скаргами на періодичний біль внизу живота, розлади менструального циклу (метрорагія). Анамнез захворювання: скерована лікарем акушер-гінекологом з діагнозом урогенітальний хламідіоз. За останній рік 2 аборти "в ходу" (викидні) на 5-6 місяці вагітності. Об'єктивне та лабораторне дослідження: змін з боку внутрішніх органів, серцево-судинної системи та опорно-рухово го апарату не виявлено, у загальному та біохімічному аналізах крові патологічних змін не виявлено. Гінекологічне дослідження: ознаки лівобічного сальпінгооофориту, ендоцервіцит. Дані додаткових обстежень: УЗД матки та додатків (трансвагінальне, на 7-ий день менструального циклу): розширення труби зліва з наявністю ексудату, яйник збільшений, гіперехогенні включення в паренхімі яйківника. ПЛР, ШФ, ІФА - результати позитивні. Дослідження імунного статусу (імунограма): ознаки вторинного імунодефіциту, переважно клітинної ланки. При кольпоскопії явища ендо- та екзоцервіциту. В ділянці зовнішнього зіву виражені лімфоїдні фолікули. Цитологія: 2а-2б тип з наявністю дискаріозу та метаплазія. Клінічний діагноз: хронічний хламідійний сальпінгооофорит у стадії загострення, ускладнений гідросальпінгсом, екзо- ендоцервіцит. Для ліквідації запального процесу сечостатевої системи призначена базова антибактеріальна терапія: азимед по 1,0г у перший день лікування, по 0,5г - на другий, третій, четвертий та п'ятий дні лікування. Паралельно із імуномодулюючою метою призначають 5 25207 препарат манакс перорально по 2 табл. 3 рази на добу, за 30-40 хвилин до вживання їжі, протягом 10 днів. Заключний контроль через 6 місяців по завершенню лікування: змін у аналізах крові, уретри, піхви, ендоцервіксу не виявлено. Етіологічна діагностика хламідіозу: ПЛР, ШФ та ІФА - результати негативні, достовірне зниження титру антитіл, що говорить про одужання. Контрольне дослідження імунного статусу (імунограма): усі показники у межах норми. УЗД матки та додатків: патології не виявлено. Кольпоскопічне дослідження: слизова шийки блідо-рожева без ознак запалення, цитологія - 1 тип. Клінічне одужання. Таким чином, заявлений спосіб лікування хронічного урогенітального хламідіозу корисний для Комп’ютерна в ерстка А. Рябко 6 медичної практики. Для лікування використовують вітчизняний антибіотик азимед, лікарський препарат рослинного походження манакс, які добре переносяться, не викликають побічних ефектів і значно скорочують курс лікування. Джерела інформації: 1. Найновіші схеми рекомендації CDC щодо лікування хвороб, які передаються статевим шляхом. Частина І. Бактеріальні інфекції. - Медицина світу. - 2004. Т.XVI. - №1. - С.16-32. 2. Хамаганова И.В., Кашеваров Д.Ф. Комплексное лечение урогенитального хламидиоза // Вестник дерматологии и венерологии. - 2005. - №5. С.62-65. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601